Просторовий розподілі, розмірно-масова і вікова структура популяції камбали глосі Platichthys luscus Шаболатського лиману
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.169657Ключові слова:
Шаболатський лиман, формування іхтіоценозу, камбала глось, популяція, вгодованість, масаАнотація
Шаболатський лиман розташований в північно-західному Причорномор’ї та відноситься до типу напіввідкритих, солонуватоводних лимано-лагун.
З середини ХХ сторіччя в гідроекосистемі лиману відбувалися значні зміни, які призвели до суттєвої трансформації біоти водойми.
Мета дослідження полягала у з’ясуванні змін просторового розподілу, розмірно-масової і вікової структури популяції камбали глосі Platichthys luscus Шаболатського лиману.
Досліджувалися склад і популяційна структура іхтіоценозу Шаболатського лиману, біолого-екологічні характеристики найбільш масових видів риб на прикладі камбали глосі.
Проведені дослідження просторового розподілу популяції камбали глосі Platichthys luscus Шаболатського лиману показали, що глось нагулюється по всій акваторії лиману, але в осіннє-зимовий період збирається в ослоненій, глибоководній південно-західній частині лиману.
Проведені дослідження розмірно-масової і вікової структури популяції Platichthys luscus Шаболатського лиману дозволили встановити, що, як і в попередній період, популяція була представлена п’ятьма віковими групами, але частка риб старшого віку зменшилась.
Розмірно-масові показники і вгодованість камбали знизились. Встановлено, що втрата значної частини нерестового стада в 1992 р., опріснення і погіршення кормової бази привели до стійкої депресії популяції камбали в лимані в наступні роки.
Враховуючи харчові уподобання Platichthys luscus (основу харчування глосі складають молюски, ракоподібні і риба (бички і атерина)), при формуванні полікультури в Шаболатському лимані, можна рекомендувати камбалу глосу, як одного із основних споживачів зообентосу, що не вступає в харчову конкуренцію з іншими видами риб
Посилання
- Burhaz, M. I. (2018). Osoblyvosti formuvannia ikhtiotsenozu Shabolatskoho lymanu v umovakh antropohennoi transformatsii vodoimy. Odessa, 20.
- Erdogan, N., Duzgunes, E. Ogut, H.; Briand, F. (Ed.) (2010). Black Sea fisheries and climate change. Climate forcing and its impacts on the Black Sea Marine Biota. No 39 in СIESM Workshop Monographs. Monaco: СIESM, 113–120.
- Shekk, P. V., Kriukova, M. I. (2010). Ocenka kormovoi bazy i perspektivy ispolzovaniia Shabolatskogo limana dlia pastbishchnoi marikultury. Vіsnik zaporіzkogo nacіonalnogo unіversitetu, 1, 1126–1135.
- Çiloğlu, E. (2005). Determination of the Recruitment to Stock and Reproduction Period for Flounder (Platichthys flesus luscus Pallas, 1811) along the Trabzon-Rize Coast, Eastern Black Sea. Turkish Journal of Veterinary and Animal Sciences, 29 (1), 43–48.
- Priakhin, Iu. V., Shnickii, V. A. (2006). Metody rybokhoziaistvennykh issledovanii. Krasnodar: Kubanskii gosuniversitet, 214.
- Kriukova, M. I. (2012). Statystychni metody v biolohichnykh doslidzhenniakh. Odessa: ODEKU, 118.
- Kiriliuk, M. M., Shekk, P. V. (1976). Izuchenie pitaniia ryb CHernogo moria «Biologo-fiziologicheskie osnovy pitaniia morskikh ryb na raznykh stadiiakh razvitiia (kambalovye, kefalevye, bychkovye). Otchet o vypolnenii NIR v 1976 g. No. Gosregistr. 0173.7142571. Odesskoe otdelenie IUgNIRO. Odessa, 59.
- Tarnavskii, M. P. (1960). Kambala-glossa, bychki i drugie ryby v promysle Molochnogo limana. Trudy instituta gidrobiologii An USSR, 35, 213–225.
- Demchenko, V. O. (2004). Ikhtiofauna ta pokaznyky yakosti vody Molochnoho lymanu v zviazku z rybohospodarskym vykorystanniam vodoimy. Kyiv, 24.
- Nazarov, V. M. (1966). Osobennosti rosta, sozrevaniia i plodovitosti chernomorskoi kambaly glossy. Voprosy morskoi biologii. Kyiv: Naukova dumka, 89–91.
- Krotov, A. V. (1941). Rybokhoziaistvennoe ispolzovanie chernomorskikh limanov. Rybnoe khoziaistvo, 7, 87–89.
- Serdiuk, A. V. (1975). Povyshenie effektivnosti rybokhoziaistvennogo ispolzovaniia solenykh limanov severo-zapadnoi chasti Chernogo moria putem akklimatizacii i razvedeniia morskikh i presnovodnykh ryb «Biologicheskie osnovy povysheniia ryboproduktivnosti Tiligulskogo limana. Otchet o vypolnenii NIR v 1975 g. No. Gosregistr. 74060258. Odesskoe otdelenie IUgNIRO. Odessa, 35.
- Kriukova, M. І. (2013). Perspektivy razvitiia marikulturi v Shabolatskom limane v sovremennykh usloviiakh. Ternopіl, 169–172.
- Orlova, L. N. (1977). Povyshenie promyslovoi produktivnosti pribrezhnoi zony severo-zapadnoi chasti Chernogo moria i Prichernomorskikh limanov «Biotekhnika vyrashchivaniia kompleksa prudovykh ryb». Otchet o vypolnenii NIR v 1977 g. No. Gosregistr. 0112.7112331. Odesskoe otdelenie IUgNIRO. Odessa, 61.
- Shekk, P. V., Burgaz, M. І. (2017). Umenshenie organicheskogo zagriazneniia melkovodnykh akvatorii solonovatovodnykh akvatorii pri vyrashchivanii ryb v sadkakh v polikulture. Ribogospodarska nauka Ukraini, 2, 29–39.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Maryna Burhaz
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
