Зміна просторового розподілу в іхтіоценозі Шаболатського лиману в процесі його антропогенної трансформації
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.187247Ключові слова:
Шаболатський лиман, формування іхтіоценозу, бички, кефалі, камбала глось, популяція, акваторія, просторовий розподіл, антропогенна трансформація, затокаАнотація
Наслідки трансформації природних екосистем Шаболатського лиману під дією антропогенних чинників відбилися на складі іхтіоценозу, зміні основних популяційних характеристик найбільш масових видів.
Мета роботи полягала у з’ясуванні просторового розподілу найбільш масових представників іхтіоценозу Шаболатського лиману в умовах його антропогенної трансформації.
Матеріал для дослідження відбирали з промислових знарядь лову у весняний, літній та осінній періоди 2009-2012 рр. Повний біологічний аналіз риб (бичок кругляк, бичок травник, камбала глось, кефаль піленгас та ін.) проводили за загальноприйнятою методикою.
Результати. Досліджувалися закономірності формування популяцій найбільш масових представників іхтіоценозу в залежності від: солоності вод, зв'язку з суміжними акваторіями, акліматизації і інтродукції риб, антропогенного навантаження та особливості просторового розподілу популяцій найбільш масових представників іхтіоценозу в акваторії водойми.
До найважливіших компонентів іхтіокомплексу Шаболатського лиману відносяться види родини бичкових (Gobiidae), популяція Platichthys luscus та види родини кефалевих.
Найбільший інтерес із представників родини бичкових представляють масові види бичків: кругляк Neogobius melanostomus і трав’яник Zosterisessor ophiocephalus, які здатні зимувати і відтворюватися в лимані. Це важлива ланка в харчових ланцюгах водойми. Вступаючи в харчову конкуренцію з іншими представниками іхтіоценозу вони істотно впливають на стан кормової бази і продукційні можливості лиману.
Види родини кефалевих та камбала глоса розповсюджені на глибоководних акваторіях лиману та на ділянках з максимальною солоністю.
Висновки. Встановлено, що в умовах антропогенної трансформації лиману за останні 35-40 років скоротились чисельність і ареал розповсюдження бичків кругляка і трав’яника. В масовій кількості вони збереглися лише на невеликих, локальних ділянках водойми, що пов’язано з погіршенням умов відтворення та деградацією асоціація зостери і рдесту. Основними причинами скорочення чисельності і ареалу розповсюдження бичкових в Шаболатському лимані стала їх масова загибель в результаті масштабної екологічної катастрофита та погіршення умов відтворення. Причиною значного зменшення чисельності і ареалу розповсюдження камбали глоси та кефалевих стала масова загибель у 1992 р., а також зміни солоності вод Шаболатського лиману
Посилання
- Burhaz, M. I. (2018). Osoblyvosti formuvannia ikhtiotsenozu Shabolatskoho lymanu v umovakh antropohennoi transformatsii vodoimy. Odessa, 20.
- Shekk, P. V., Burgaz, M. I. (2016). Ikhtiofauna SHabolatskogo limana. Mezhdunarodnaia associaciia khranitelei reki « Eco-TIRAS» Sbornik nauchnykh statei, Akademiku L. S. Bergu –140 let. Bendery, 576–580.
- Babaian, K. E. (1961). Razvedenie kefali v lagunakh. Rybnoe khoziaistvo, 77–78.
- Pesenko, Iu. A. (1982). Principy i metody kolichestvennogo analiza v faunisticheskikh issledovaniiakh. Moscow: Nauka, 287.
- Shekk, P. V., Burgaz, M. І. (2017). Sovremennaia strategiia pastbischnoi marikultury v solonovatovodnykh limanakh severo-zapadnogo Prichernomoria. Aktualnye nauchnye issledovaniia v sovremennom mire. Pereiaslov Khmelnickii, 3 (23 (4)), 22–31.
- Burgaz, M. (2017). Distribution, biology and status of population of Neogobius Melanostomus legs and thriver (Zosterisessor Ophiocephalus) in Shabolatsky liman. ScienceRise: Biological Science, 6 (9), 31–36. doi: http://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.119833
- Orlova, L. N. (1977). Povyshenie promyslovoi produktivnosti pribrezhnoi zony severo-zapadnoi chasti CHernogo moria i Prichernomorskikh limanov «Biotekhnika vyraschivaniia kompleksa prudovykh ryb». Otchet o vypolnenii NIR v 1977 g. No. Gosregistr. 0112.7112331. Odesskoe otdelenie IUgNIRO. Odessa, 61.
- Shekk, P. V., Kriukova, M. I. (2010). Ocenka kormovoi bazy i perspektivy ispolzovaniia SHabolatskogo limana dlia pastbischnoi marikultury. Vіsnik zaporіzkogo nacіonalnogo unіversitetu, 1, 1126–1135.
- Burhaz, M. (2019). Spatial distribution, dimensional-mass and age structure of dab of the gloss Platichthys luscus population of Shabolatsk Liman. ScienceRise: Biological Science, 2 (17), 18–23. doi: http://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.169657
- Shekk, P., Burgaz, M. (2017). Characteristic of feeding of mullet fishes in Shabolatsky estuary. ScienceRise: Biological Science, 4 (7), 21–26. doi: http://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.109290
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Pavel Shekk, Maryna Burhaz
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
