Вплив антигіберелінових препаратів на накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі сорту Санте

Автор(и)

  • Victor Rogach Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна, 21100, Україна https://orcid.org/0000-0002-8916-8349
  • Olga Ryabokon Комунальний вищий навчальний заклад "Вінницька академія неперервної освіти" вул. Грушевського, 13, м. Вінниця, Україна, 21100, Україна https://orcid.org/0000-0003-4733-3067
  • Tatiana Rogach Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна, 21100, Україна https://orcid.org/0000-0002-6763-8266

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.188951

Ключові слова:

Solanum tuberosum L., антигіберелінові препарати, хлорофіл, листковий апарат, цукри, крохмаль, ріст, продуктивність

Анотація

Метою дослідження було встановлення впливу антигіберелінових препаратів з різним механізмом дії на ростові процеси, листковий апарат, накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі та з’ясування змін у продуктивності культури під їх впливом.

Матеріали та методи. Польові дрібноділянкові досліди закладали у вегетаційні періоди 2013-2015 років. Рослини картоплі (Solanum tuberosum L.) сорту Санте обробляли у фазу бутонізації водними розчинами тебуконазолу (EW-250) (0,025 %), хлормекватхлориду (ССС-750) (0,25 %) і есфоном (2-ХЕФК) (0,15 %) за допомогою ранцевого обприскувача СО-12 «Marolex». Досліджували вплив препаратів на висоту рослин, листковий апарат, концентрацію суми хлорофілів у листках, питому поверхневу щільність листків, площу листя та вміст різних форм вуглеводів у вегетативних органах. Забір сухого матеріалу для біохімічних досліджень та визначення фітометричних показників і вмісту хлорофілу проводили кожні 10 діб. Вміст різних форм вуглеводів в органах рослин визначали йодометричним методом у фіксованому сухому матеріалі. Результати досліджень обробляли статистично за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0.

Результати. Встановлено, що всі препарати зменшували лінійні розміри рослин картоплі, збільшували вміст суми хлорофілів у листках та питому поверхневу щільність листкових пластинок. За дії етиленпродуценту 2-ХЕФК найсуттєвіше гальмувалися ростові процеси та найбільше потовщувалися листкові пластинки у рослин картоплі. Під впливом ретардантів зростала кількість листків на рослині та маса їх сухої речовини. EW-250 збільшував площу листя та максимально підвищував вміст хлорофілу.

Застосування EW-250 та ССС-750 посилювало відтік цукрів та реутилізацію крохмалю з коріння, стебел та листків у другій половині вегетації. Препарати посилювали накопичення крохмалю у бульбах картоплі.

Застосування етиленпродуценту 2-ХЕФК було неефективним, незважаючи на ряд позитивних змін у фізіолого-біохімічних показниках.

Висновки. Ретарданти EW-250 та ССС-750, гальмуючи ростові процеси у рослин картоплі, оптимізувало листковий апарат, змінювали характер донорно-акцепторних відносин у них шляхом посилення відтоку пластичних речовин від надземних вегетативних органів до коріння та бульб, що підвищувало продуктивність культури. Найефективнішим виявилося застосування EW-250

Біографії авторів

Victor Rogach, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна, 21100

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра біології

Olga Ryabokon, Комунальний вищий навчальний заклад "Вінницька академія неперервної освіти" вул. Грушевського, 13, м. Вінниця, Україна, 21100

Доктор філософії, доцент

Кафедрa екології природничих та математичних наук

Tatiana Rogach, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського вул. Острозького, 32, м. Вінниця, Україна, 21100

Кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач

Кафедра біології

Посилання

  1. Kuryata, V. G., Poprotska, І. V., Rogach, Т. І. (2017). The impact of growth stimulators and retardants on the utilization of reserve lipids by sunflower seedlings. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8 (3), 317–322. doi: http://doi.org/10.15421/021750
  2. Kurʼyata, V. H., Polyvanyi, S. V. (2012). Potuzhnist fotosyntetychnoho aparatu ta nasinnieva produktyvnist maku oliinoho za dii retardantu folikuru. Fyzyolohyia rastenyi y henetyka, 47 (4), 313–320.
  3. Kuryata, V. G., Kravets, O. A. (2016). Effect of esfon on growth processes and morphogenesis of tomatoes. Naukovi zapysky Ternopilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Biolohiia, 1 (65), 80–85.
  4. Kuryata, V. G., Khodanitska, O. O. (2012). Peculiarities of morphogenesis and production process of Linum usitatissimum var. humile (Mill.) Pers. plants under the effect of chlormequat-chloride and treptolem. Fiziologiia i biokhimiia kulturnykh rastenii, 44 (6), 522–528.
  5. Kirizii, D. A., Stasik, O. O., Priadkina, G. A., SHadchina, T. M. (2014). Fotosintez. Assimiliaciia SO2 i mekhanizmy ee reguliacii. Kyiv: Logos, 480.
  6. Yu, S.-M., Lo, S.-F., Ho, T.-H. D. (2015). Source–Sink Communication: Regulated by Hormone, Nutrient, and Stress Cross-Signaling. Trends in Plant Science, 20 (12), 844–857. doi: http://doi.org/10.1016/j.tplants.2015.10.009
  7. Poprotska, I. V., Kuryata, V. G. (2017). Features of gas exchange and use of reserve substances in pumpkin seedlings in conditions of skoto- and photomorphogenesis under the influence of gibberellin and chlormequat-chloride. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8 (1), 71–76. doi: http://doi.org/10.15421/021713
  8. Rademacher, W. (2017). Chemical Regulators of Gibberellin Status and Their Application in Plant Production. Annual Plant Reviews Online, 49, 359–403. doi: http://doi.org/10.1002/9781119312994.apr0541
  9. Zemlyanskaya, E. V., Omelyanchuk, N. A., Ermakov, A. A., Mironova, V. V. (2016). Regulatory mechanisms tuning ethylen signaling in plants. Vavilov Journal of Genetics and Breeding, 20 (3), 386–395. doi: http://doi.org/10.18699/vj15.105
  10. Zheng, R., Wu, Y., Xia, Y. (2012). Chlorocholine chloride and paclobutrazol treatments promote carbohydrate accumulation in bulbs of Lilium Oriental hybrids “Sorbonne.” Journal of Zhejiang University SCIENCE B, 13 (2), 136–144. doi: http://doi.org/10.1631/jzus.b1000425
  11. Yooyongwech, S., Samphumphuang, T., Tisarum, R., Theerawitaya, C., Cha-um, S. (2017). Water-Deficit Tolerance in Sweet Potato [Ipomoea batatas (L.) Lam.] by Foliar Application of Paclobutrazol: Role of Soluble Sugar and Free Proline. Frontiers in Plant Science, 8. doi: http://doi.org/10.3389/fpls.2017.01400
  12. Hua, S., Zhang, Y., Yu, H., Lin, B., Ding, H., Zhang, D., Ren Y., Fang, Z. (2014). Paclobutrazol application effects on plant height, seed yield and carbohydrate metabolism in canola. International journal of agriculture & biology, 16, 471–479.
  13. Hussein, M., Bakheta, М., Safi-naz, S. (2014). Influence of uniconazole on growth characters, photosynthetic pigments, total carbohydrates and total soluble sugars of Hordium vulgare L. plants grown under salinity stress. International Journal of Science and Research, 3 (12), 2208–2214.
  14. Wang, Y., Gu, W., Xie, T., Li, L., Sun, Y., Zhang, H. et. al. (2016). Mixed Compound of DCPTA and CCC Increases Maize Yield by Improving Plant Morphology and Up-Regulating Photosynthetic Capacity and Antioxidants. PLOS ONE, 11 (2), e0149404. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0149404
  15. Rao, G. K., Babu, M. S., Nagaraju, M. M., Thomson, T., Ranganna, G., Siva, M. (2017). A Critical Review on Effect of Plant Growth Regulators on Root Vegetables. International Journal of Current Microbiology and Applied Sciences, 6 (7), 1243–1247. doi: http://doi.org/10.20546/ijcmas.2017.607.150
  16. Wang, H., Li, H., Liu, F., Xiao, L. (2009). Chlorocholine chloride application effects on photosynthetic capacity and photoassimilates partitioning in potato (Solanum tuberosum L.). Scientia Horticulturae, 119 (2), 113–116. doi: http://doi.org/10.1016/j.scienta.2008.07.019
  17. Rohach, V. V., Kuryata, V. H., Buina, O. I., Buinyi, O. V. (2017). Dynamics of accumulation and redistribution of different forms of carbohydrates in tomato plants under the action of regulators. Naukovi zapysky Ternopilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Biolohiia, 3 (70), 174–179.
  18. Rogach, V. V., Kravets, O. O., Buina, O. I., Kuryata, V. G. (2018). Dynamic of accumulation and redistribution of various carbohydrate forms and nitrogen in organs of tomatoes under treatment with retardants. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 9 (2), 293–299. doi: http://doi.org/10.15421/021843
  19. AOAC (2010). Official Methods of Analysis of Association of Analytical Chemist International. Association of Analytical Chemist. Gaithersburg. Available at: https://www.techstreet.com/standards/official-methods-of-analysis-of-aoac-international-18th-edition-revision-3?product_id=1678986
  20. Van Emden, H. F. (2008). Statistics for terrified biologists. Oxford: Blackwell. doi: http://doi.org/10.1007/s11099-011-0058-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-26

Як цитувати

Rogach, V., Ryabokon, O., & Rogach, T. (2019). Вплив антигіберелінових препаратів на накопичення і перерозподіл різних форм вуглеводів у рослин картоплі сорту Санте. ScienceRise: Biological Science, (4 (19), 41–47. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.188951

Номер

№ 4 (19) (2019)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Victor Rogach, Olga Ryabokon, Tatiana Rogach

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.