Характеристика мікробіоти уретри чоловіків з ідіопатичним уретритом

Автор(и)

  • Yelizaveta Vorobiei Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010, Україна https://orcid.org/0000-0002-1151-8978
  • Tetyana Skliar Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010, Україна https://orcid.org/0000-0003-2707-5240
  • Inna Zubareva Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010, Україна https://orcid.org/0000-0001-6433-5764

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.191972

Ключові слова:

бактеріальний уретріт, урогенітальні інфекції, умовно-патогенні мікроорганізми, Staphylococcus, Enterobacteriaceae

Анотація

Мета: дослідження складу мікробіоти уретри при сечостатевих інфекціях серед чоловіків та визначення чутливості виділених мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів.

Матеріали та методи. Досліджено 957 зразків біологічного матеріалу із уретри чоловіків. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили відповідно до Визначника бактерій Берджі. Чутливість до антибіотиків визначали диско-дифузійним методом з використанням стандартних дисків промислового виробництва відповідно наказу МОЗ України № 167 від 05.04.2007 р. Математичну обробку результатів виконували за допомогою комп’ютерної програми «Origin Pro 7.0».

Результати дослідження. За результатами дослідження у 716 осіб (74,82 % від загальної кількості обстеженого контингенту) було встановлено наявність умовно-патогенних мікроорганізмів. Від них було виділено 1574 штами, серед яких переважну більшість складали бактерії кишкової групи (43,52 %) та стафілококи (32,46 %). Частота виділення стрептококів становила 18,61 %, коринебактерій – 3,81 %, псевдомонад – 1,14 %, кандид – 0,44 %. При вивченні видового складу мікробіоти уретри встановлено наявність моноінфекції у 267 осіб, у інших 449 осіб були виявлені різні асоціації представників умовно-патогенної мікробіоти. Виділені стафілококи найбільшу чутливість проявляли до ампіциліну/сульбактаму (81,60 % чутливих штамів), більшості цефалоспоринів (79,26±4,49 %), карбапенемів (93,35±1,38 %), ванкоміцину (100 %), рифампіцину (92,56 %), більшості фторхінолонів (82,68±3,31 %) та лінезоліду (98,63). Тоді як найбільша кількість чутливих штамів бактерій кишкової групи визначалася до карбапенемів (89,64±2,68 %) та Ко-тримоксазолу (82,19 %).

Висновки. Виділені штами бактерії кишкової групи та стафілококів найчастіше зустрічалися в асоціації з іншими мікроорганізмами. Стафілококи найбільшу чутливість проявляли до ампіциліну/сульбактаму, більшості цефалоспоринів, карбапенемів, ванкоміцину, рифампіцину, більшості аміноглікозидів та лінезоліду. Тоді як найбільша кількість чутливих штамів бактерій кишкової групи визначалася до карбапенемів та Ко-тримоксазолу. Що робить застосування цих антибіотиків доцільним для лікування захворювань сечостатевої системи чоловіків

Біографії авторів

Yelizaveta Vorobiei, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010

Кандидат біологічних наук

Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології

Tetyana Skliar, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології

Inna Zubareva, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагаріна, 72, м. Дніпро, Україна, 49010

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології

Посилання

  1. Baker, P., Shand, T. (2017). Men’s health: time for a new approach to policy and practice? Journal of Global Health, 7(1). doi: http://doi.org/10.7189/jogh.07.010306
  2. Tsiporenko, S. Yu., Matiukha, L. F. (2018). Vplyv lizatu bakterii na morfohenez spermatozoidiv infertylnykh cholovikiv z khronichnym zapalenniam urohenitalnoho traktu. Semeinaia medytsyna, 2 (76), 58–63.
  3. Fraczek, M., Kurpisz, M. (2015). Mechanisms of the harmful effects of bacterial semen infection on ejaculated human spermatozoa: potential inflammatory markers in semen. Folia Histochemica et Cytobiologica, 53 (3), 201–217. doi: http://doi.org/10.5603/fhc.a2015.0019
  4. Faniev, M. V., Shevchenko, N. P., Kadyrov, Z. A. (2017). Modern strategies of infertile male’s treatment with chronical bacterial prostatitis on the stage of preconception predation in protocols of auxiliary reproductive technologies. Andrology and Genital Surgery, 18 (3), 44–53. doi: http://doi.org/10.17650/2070-9781-2017-18-3-44-53
  5. Schuppe, H. C., Pilatz, A., Hossain, H., Diemer, T., Wagenlehner, F., Weidner, W. (2017). Urogenital Infection as a Risk Factor for Male Infertility. Deutsches Aerzteblatt International, 114 (19), 339–346. doi: http://doi.org/10.3238/arztebl.2017.0339
  6. Kungurov, N. V., Gerasimova, N. M., Gorbunov, A. P., Skidan, N. I., SCHerbakova, N. V., Evstigneeva, N. P. et. al. (2010). Uslovno-patogennaia mikroflora urogenitalnogo trakta u muzhchin s vospalitelnymi zabolevaniiami mocheispuskatelnogo kanala. Vestnik poslediplomnogo medicinskogo obrazovaniia, 2, 26–32.
  7. Mavrov, H. Y., Nykytenko, Y. N., Chynov, H. P. (2004). Osobennosty mykroflori urohenytalnoho trakta pry vospalytelnikh zabolevanyiakh mochepolovikh orhanov. Ukrainskyi zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii, 2, 64–68.
  8. Sokolov, V. V., Dzhoraeva, S. K., Kochetova, N. V., Ivancova, E. K., Schegoleva, E. V., Kovalik, A. I. (2011). Osobennosti sostava mikroflory urogenitalnogo trakta u pacientov s vospalitelnymi zabolevaniiami mochepolovykh organov. Dermatologіia ta venerologіia, 1 (51), 37–41.
  9. Onopko, V. F., Argunov, A. V., CHemezov, A. P. (2013). Osobennosti techeniia vospalitelnykh zabolevanii urogenitalnogo trakta u muzhchin pri uslovno-patogennoi mikroflore. Sibirskii medicinskii zhurnal, 4, 115–116.
  10. Naber, K. G., Schaeffer, A. J., Heyns, C. H., Matsumoto, T., Shoskes, D. A., Bjerklund Johanses, T. E. (Eds.) (2010). Urogenital infections. European Association of Urology. International Consultation on Urological Diseases, 714–727.
  11. Shcherbakova, Yu. V., Mavrov, H. I., Dzhoraieva, S. K., Honcharenko, V. V. (2016). Chutlyvist zbudnykiv zakhvoriuvan urohenitalnoho traktu do antybakterialnykh preparativ ta sklad biotopu u patsiientiv z infektsiiamy, shcho peredaiutsia statevym shliakhom. Dermatolohiia ta venerolohiia, 1 (71), 49–56.
  12. Zeyad, A., Amor, H., Eid Hammadeh, M. (2017). The Impact of Bacterial Infections on Human Spermatozoa. International Journal of Women’s Health and Reproduction Sciences, 5 (4), 243–252. doi: http://doi.org/10.15296/ijwhr.2017.43
  13. De Vos, P., Garrity. G. M., Jones, D., Krieg, N. R., Ludwig, W., Rainey, F. A. et. al. (Eds.) (2009). Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology. New York: Springer-Verlag, 1450.
  14. Pro zatverdzhennia metodychnykh vkazivok «Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialnykh preparativ» (2007). Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy 05.04.2007. No. 167. Available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MOZ6809.html
  15. Frølund, M., Wikström, A., Lidbrink, P., AbuAl-Soud, W., Larsen, N., Harder, C. B. et. al. (2018). The bacterial microbiota in first-void urine from men with and without idiopathic urethritis. PLoSONE 13 (7), e0201380. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0201380
  16. Dmitriev, G. A. (2003). Laboratornaia diagnostika bakterialnykh urogenitalnykh infekcii. Moscow: Medicinskaia Kniga; Nizhnii Novgorod: Izdatelstvo NGMA, 336.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-28

Як цитувати

Vorobiei, Y., Skliar, T., & Zubareva, I. (2020). Характеристика мікробіоти уретри чоловіків з ідіопатичним уретритом. ScienceRise: Biological Science, (1 (22), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.191972

Номер

№ 1 (22) (2020)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Yelizaveta Vorobiei, Tetyana Skliar, Inna Zubareva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.