Порівняльна характеристика біологічного віку та темпів старіння внутрішньо переміщених та місцевих студентів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.193789Ключові слова:
старіння, біологічний вік, паспортний вік, календарний вік, темпи старіння, передчасне старіння, статичне балансування, самооцінкаАнотація
Мета дослідження – дослідити біологічний вік і темп старіння студентів, які мають статус внутрішньо переміщених осіб через 2-4 роки після евакуації з непідконтрольних територій з метою визначення провідних факторів старіння для подальшої розробки профілактичних заходів.
Матеріали і методи дослідження: ми досліджували 106 студентів Донецького національного університету імені Василя Стуса. Біологічний вік студентів визначався за методом Володимира Войтенка.
Результати дослідження: встановлено, що біологічний вік переселених студентів (чоловіки) у середньому становить 41,3 року (паспортний вік - 21,8 років), що на 89,4 % вище, ніж календарний вік. При обстеженні студентів того ж хронологічного віку, які постійно проживають у місті Вінниця, встановлено, що їх біологічний вік становить 37,6 років (паспортний вік - 20,5), що на 83,4 % вище, ніж календарний вік. Біологічний вік дівчат-переселенців збільшився до 25,8 років (паспортний вік - 20 років), що на 29 % вище, ніж календарний вік. Біологічний вік дівчат, які постійно проживають у Вінниці складає 29,2 роки (паспортний вік - 20 років), що на 46 % вище, ніж календарний вік. При дослідженні темпів старіння студентів встановлено, що близько половини мають різко прискорені темпи старіння. При дослідженні темпів старіння студенток встановлено, що лише 12 % має різко прискорений темп старіння. Крім того, у внутрішньо переміщених студенток (60,6 %) темп старіння знаходиться в межах норми.
Висновки: біологічний вік та темпи старіння студентів різко прискорені, причому істотно не відрізняються у переселенців та у місцевих студентів. Біологічний вік та темп старіння студенток прогресує не так швидко, студентки-переселенці мають показники, які знаходяться в межах норми для популяції
Посилання
- Ministry of Social Policy of Ukraine. Available at: https://www.msp.gov.ua/news/15512.html Last accessed: 28.06.2018
- Human Development Indices and Indicators: 2018 Statistical Update. United Nations Development Programme. Available at: http://hdr.undp.org/sites/default/files/2018_human_development_statistical_update.pdf
- Boryshuk, A. A., Olvinskaya, J. O. (2018). Demographic situation in Ukraine and its impact on the human development. Statistics – a tool of socio-economic research: a collection of scientific student works, 4 (1), 175–180.
- Belozerova, L. M. (1999). Ontogeneticheskii metod opredeleniia biologicheskogo vozrasta cheloveka. Uspekhi gerontologii, 3, 108–112.
- Kishkun, A. A. (2008). Biologicheskii vozrast i starenie: vozmozhnosti opredeleniia i puti korrekcii. Moscow: GEOTAR-Media, 976.
- Boiarska, Z. A. (2018). Porivnialna kharakterystyka biolohichnohoviku ukrainskykh yunakiv u zalezhnosti vidkrainy prozhyvannia (Ukraina ta Polshcha). Journal Science Review, 3 (10), 21–23.
- Voitenko, V. P. (1991). Zdorove zdorovykh (vvedenie v sanologiiu). Kyiv: Zdorove, 246.
- Markina, L. D. (2001). Opredelenie biologicheskogo vozrasta cheloveka metodom V. P. Voitenko. Vladivostok: Vladivostokskii gos. med. un-t, 29.
- Kasatkina, Y. I., Petrova, E. A. (2018). Comparative characteristics of methods on the determination of the biological age of a person by V .P. Voytenko and by A. G. Gorelkin. International Student Scientific Herald, 5. doi: http://doi.org/10.17513/msnv.18656
- Hertel, J., Friedrich, N., Wittfeld, K., Pietzner, M., Budde, K., Van der Auwera, S. et. al. (2015). Measuring Biological Age via Metabonomics: The Metabolic Age Score. Journal of Proteome Research, 15 (2), 400–410. doi: http://doi.org/10.1021/acs.jproteome.5b00561
- Johnson, T. E. (2006). Recent results: Biomarkers of aging. Experimental Gerontology, 41 (12), 1243–1246. doi: http://doi.org/10.1016/j.exger.2006.09.006
- Butler, R. N., Sprott, R., Warner, H., Bland, J., Feuers, R., Forster, M. et. al. (2004). Aging: The Reality: Biomarkers of Aging: From Primitive Organisms to Humans. The Journals of Gerontology Series A: Biological Sciences and Medical Sciences, 59 (6), B560–B567. doi: http://doi.org/10.1093/gerona/59.6.b560
- Gudkov, A. B., Demin, A. V., Dolgoborodova, A. A., Popova, O. N. (2018). Characteristics of rate of aging? Anxiety levels and quality of lifein older woman of the artic zone of Russia. Vestnik SurGU. Medicina, 4, 33–37.
- Meleshkova, N. A., Shabanova, L. V. (2018). Biological age as a criterion the physical and mental state of university students. Psychology, Sports Science and Medicine. Saint Petersburg, 24–28.
- Makarova, N. V., Trofimets, V. Y. (2002). Statistika v Excel. Moscow: Finansy i Statistika, 368.
- Tserkovnaya, Ye. V., Nefedova, A. L., Osipov, V. N., Mirgorod, O. A. (2011). Biological age and aging rate of students with different levels of motor activity. Physical education of students, 1, 130–133.
- Loshitska, T. I. (2010). Biological age and rates of senescence of organism of students. Pedagogy, psychology and med-biolog. problems of physical education and sports, 7, 51–53.
- Leontyeva, S. R., Dutka, R. Ya. (2016). Biolohichnyi vik ta tempy starinnia studentiv. Bukovinian Medical Herald, 3, 107–109.
- Kalinkina, O. M. (2007). The study of the possibility of using the biological age index to determine the impact of the environment on human health. Environmental protection and rational use of natural resources. Donetsk, 134–135.
- Gureeva, A. M., Petrova, G. M., Kushnir, G. I. (2017). Vliianie zaniatii fizicheskim vospitaniem na biologicheskii i dvigatelnii vozrast studentok. Vіsnik Zaporіzkogo nacіonalnogo unіversitetu. Fіzichne vikhovannia ta sport, 1, 26–34.
- Korobeynikov, G. V. (2010). Biological mechanisms of aging and motor activity of human. Physical activity health and sport, 2, 3–13.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Zoryna Boiarska, Olga Dotsenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.