Вплив технологічного процесу переробки насіння ріпаку на вміст глюкозинолатів

Автор(и)

  • Mykola Mykytyn Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН вул. С. Бандери, 21 А, м. Івано-Франківськ, Україна, 76014, Україна
  • Uliana Melnyk Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН вул. С. Бандери, 21 А, м. Івано-Франківськ, Україна, 76014, Україна
  • Оleksandra Volchovska-Kozak Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.193897

Ключові слова:

ріпак, насіння, макуха, шрот, технологія переробки, глюкозинолати, ефективність використання, годівля

Анотація

Мета дослідження – визначити вміст глюкозинолатів у насінні ріпаку та продуктах його переробки залежно від технологічних прийомів його переробки на різних переробних підприємствах.

Матеріали та методи. Дослідження проводились з використанням товарного насіння ріпаку, а також побічних продуктів його переробки на олію – шроту та макухи. Зразки вихідних та кінцевих продуктів переробки були відібрані на тих підприємствах України, які останні кілька років займалися переробкою ріпакового насіння.

Біохімічний аналіз зразків насіння, шроту та макухи проводили відомими методами.

Для аналізу отриманих результатів використовували розрахункові та аналітичні методи досліджень.

Результати. Як показали дослідження, зниження вмісту глюкозинолатів відбувається також в процесі промислової переробки товарного насіння ріпаку на олію. При цьому на олієекстракційних підприємствах цей показник знижується на 50 %, а на підприємствах, де відсутні етапи екстракції і тостурування – на 25 %.

Аналіз показав, що вміст глюкозинолатів у вітчизняних продуктах переробки ріпакового насіння (макуха, шрот) на даному етапі складає в середньому 25 мкмоль/г. Однак цей рівень є покищо вищим від того, за яким вважається, що використовувати їх в годівлі моногастричних тварин можна без обмежень, оскільки тоді вміст глюкозинолатів в цих продуктах не повинен перевищувати 20 мкмоль/г.

Висновки. Вміст основних антипоживних речовин у ріпаковому шроті/макусі вітчизняного виробництва в поточному році складав 25,1-25,8 мкмоль/г с.р., що поки що є вищим за рівень, який дозволяє використовувати дані продукти переробки ріпакового насіння в годівлі моногастричних тварин без обмежень

Біографії авторів

Mykola Mykytyn, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН вул. С. Бандери, 21 А, м. Івано-Франківськ, Україна, 76014

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Uliana Melnyk, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН вул. С. Бандери, 21 А, м. Івано-Франківськ, Україна, 76014

Молодший науковий співробітник

Відділ науково-консультаційного та інформаційного забезпечення, економіки і маркетингу

Оleksandra Volchovska-Kozak, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника вул. Шевченка, 57, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра біології та екології

Посилання

  1. Poberezhna, A. A. (2003). Svitove vyrobnytstvo i vykorystannia shrotiv dlia pidvyshchennia proteinovoi pozhyvnosti kombikormiv. Kormy i kormo vyrobnytstvo, 51, 368–370.
  2. Schumacher, K. (1992). Worldwide sources of oilseed meals for feed manufacturing. Proceedings of the World Conference on Oilseed Technology and Utilization. Champaign, 352–358.
  3. Clandinin, D. R., Robblee, A. R. (1981). Rapeseed meal in animal nutrition: II. Nonruminant animals. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 58 (6), 682–686. doi: http://doi.org/10.1007/bf02899448
  4. Thomke, S. (1981). Review of rapeseed meal in animal nutrition: Ruminant animals. Journal of the American Oil Chemists’ Society, 58 (8), 805–810. doi: http://doi.org/10.1007/bf02665585
  5. Hill, R. (1979). A Review of the “Toxic” Effects of Rapeseed Meals with Observations on Meal from Improved Varieties. British Veterinary Journal, 135 (1), 3–16. doi: http://doi.org/10.1016/s0007-1935(17)32982-2
  6. Tokey, H. L., Van Ethen, C. H., Daxenbichler, M. E. et. al. (1980). Toxic constituents of Plant Foodstuffs. New York: Academic Press, 504.
  7. Rutkowski, A., Dabrowski, K. (1983). Zywienie sruta rzepakowa a jakosc mleka, jaj i miesa. Postepy nauk rolniczych, 3, 9–20.
  8. Demianchuk, H. T., Mykytyn, M. S., Volchovska-Kozak, O. Ye. (2003). Ripak: vid sortu – do yakisnoho nasinnia, olii i kormiv. Oliino-zhyrovyi kompleks, 2, 14–16.
  9. Rayner, C. J., Fox, M. (1976). Amino acid digestibility studies of autoclaved rapeseed meals using anin vitro enzymatic procedure. Journal of the Science of Food and Agriculture, 27 (7), 643–648. doi: http://doi.org/10.1002/jsfa.2740270709
  10. Mykytyn, M. S. (2008). Biotekhnolohichna obrobka produktiv vysokoproteinovykh oliinykh kultur. Visnyk ahrarnoi nauky, 8, 43–45.
  11. Demianchuk, H. T., Mykytyn, M. S. (1994). Zminy vmistu hliukozynolativ ta aktyvnosti mirozynazy v tekhnolohichnomu protsesi pererobky nasinnia ripaku. Visnyk ahrarnoi nauky, 4, 106–109.
  12. Schumann, W. (2003). Glucosinolate content of rapeseed and rapeseed products in Germany. Proceedings of 11th International Rapeseed Congress. Copenhagen, 4, 1265–1267.
  13. Rakowska, M., Twarkowska, J., Byczynska, B., Neumann, M., Krzymanski, J. (1979). Effect of glucosinolate content in the seeds of cultivars on the growth, protein efficiency ratio and reproduction of rats. Biuletiu IHAR (Supl.I), 135, 334–349.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-30

Як цитувати

Mykytyn, M., Melnyk, U., & Volchovska-Kozak О. (2019). Вплив технологічного процесу переробки насіння ріпаку на вміст глюкозинолатів. ScienceRise: Biological Science, (5-6(20-21), 38–41. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2019.193897

Номер

Розділ

Біологічні науки