Різноманітність ґрунтів, рослинності та біотопів регіонального ландшафтного парку «Балка Кобильна»

Автор(и)

  • Olha Krasova Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України вул. Маршака, 50, м. Кривий Ріг, Україна, 50089, Україна https://orcid.org/0000-0003-3035-5614
  • Oleksandr Dolyna Криворізький національний університет вул. Віталія Матусевича, 11, м. Кривий Ріг, Україна, 50027, Україна https://orcid.org/0000-0002-4175-746X
  • Oleksiy Smetana Agrargenossenschaft Kirchheilingen e.G. Gutenbergstraße, 26, Bad Langensalza, Німеччина, 99947, Німеччина https://orcid.org/0000-0002-0330-4953
  • Liudmyla Lysohor Криворізький державний педагогічний університет пр. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, Україна, 50086, Україна https://orcid.org/0000-0002-1949-1394

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.198226

Ключові слова:

ґрунти, рослинні угруповання, біотопи, різноманіття, регіональний ландшафтний парк, просторова диференціація

Анотація

У статті розглянуто закономірності просторової організації рослинного і ґрунтового покривів та біотопічне різноманіття регіонального ландшафтного парку, територія якого нещодавно увійшла до складу Смарагдової мережі.

Мета дослідження – з’ясувати сучасний стан різноманіття ґрунтів, рослинних угруповань та біотопів території регіонального ландшафтного парку «Балка Кобильна».

Матеріали та методи. При проведенні геоботанічних робіт застосовувалися загальноприйняті методики. Діагностика ґрунтів здійснювалась з використанням ґрунтово-генетичного, морфологічного та лабораторно-експериментального методів. Біотопи виділені відповідно до розробок, представлених у Національному каталозі біотопів України; нижні рівні біотопічної ієрархії відповідають синтаксонам еколого-флористичної класифікації новітнього «Продромусу рослинності України».

Результати. Встановлений склад типологічних одиниць ґрунтового покриву та особливості їх просторової диференціації, оцінена різноманітність рослинних угруповань, виявлені закономірності взаєморозташування ґрунтових і рослинних територіальних виділів. Показано, що угруповання справжніх степів приурочені до чорноземів південних з різним ступенем розвитку; на дерново-степових ґрунтах справжньостепова рослинність заміщується петрофітностеповою. Складена класифікаційна схема біотопів території РЛП, яка представлена шістьма типами найвищих класифікаційних одиниць; нижчі рівні біотопічної ієрархії відображають синтаксономічний поділ рослинності.

Висновки. В результаті вивчення ґрунтового покриву РЛП «Балка Кобильна» виділено 23 ґрунтових різновиди, що входять до восьми типів ґрунтів. Виявлено 30 формацій та 8 ценоструктур угруповань із домінуванням певного виду, які не отримали в домінантній класифікації статусу формацій. Окрім шести типів природної рослинності, в РЛП відмічені деякі синантропні фітоценози. Типологічна схема біотопів РЛП «Балка Кобильна», складена на основі «Національного каталогу біотопів України» включає 6 типів найвищого рівня ієрархії, 8 одиниць біотопів другого рівня, 11 – третього, 6 – четвертого (що включає ще три підтипи). Результати досліджень свідчать про високу созологічну цінність обстеженої території і є основою діяльності у поводженні з землями заповідного об’єкту та розробки заходів відтворення біорізноманіття

Біографії авторів

Olha Krasova, Криворізький ботанічний сад Національної академії наук України вул. Маршака, 50, м. Кривий Ріг, Україна, 50089

Кандидат біологічних наук

Відділ оптимізації техногенних ландшафтів

Oleksandr Dolyna, Криворізький національний університет вул. Віталія Матусевича, 11, м. Кривий Ріг, Україна, 50027

Кандидат біологічних наук

Кафедра екології

Oleksiy Smetana, Agrargenossenschaft Kirchheilingen e.G. Gutenbergstraße, 26, Bad Langensalza, Німеччина, 99947

Кандидат біологічних наук

Liudmyla Lysohor, Криворізький державний педагогічний університет пр. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, Україна, 50086

Кандидат біологічних наук

Кафедра початкової освіти

Посилання

  1. Pryrodno-zapovidnyi fond Dnipropetrovskoi oblasti (2017). Dnipro, 118.
  2. Kravchenko, O. (Ed.) (2017). Pravovyi rezhym pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy: istoriia formuvannia, yurydychni aspekty ta zakordonnyi dosvid. Lviv: Vydavnytstvo «Kompaniia “Manuskrypt”», 92.
  3. Smetana, O. M., Dolina, O. O., Yaroshchuk, Y. V., Krasova, O. O., Rudiuk D. O. (2013). Development of the Ingulets Regional ecocorridor: problems and perspectives. Ukrainian Botanical Journal, 70 (4), 457–466.
  4. Convention on the Conservation of European Wildlife and Natural Habitats. (1979). Bern.
  5. Polianska, K. V., Borysenko, K. A., Pavlachyk, P., Vasyliuk, O. V., Marushchak, O. Yu., Shyriaieva, D. V. et. al.; Kuzemko, A. (Ed.) (2017). Zaluchennia hromadskosti ta naukovtsiv do proektuvannia merezhi Emerald (Smarahdovoi merezhi) v Ukraini. Kyiv, 304.
  6. Updated list of officially adopted Emerald sites (2019). Available at: https://rm.coe.int/updated-list-of-officially-adopted-emerald-sites-december-2019-/168098ef51?fbclid=IwAR3Sfh-F_w0fpHBkCggkU1Xc1bUbo57vMgDhu1Fcgq-gFvM5QaceWsnOlt4
  7. Evans, D. (2012). Building the European Union’s Natura 2000 network. Nature Conservation, 1, 11–26. doi: http://doi.org/10.3897/natureconservation.1.1808
  8. Fredshavn, J., Bak, J. (2018). Scientific analysis on the designation of Natura 2000 sites and the status of nature and effort. A comparison of The Netherlands, Schleswig-Holstein and Denmark. Aarhus University, DCE – Danish Centre for Environment and Energy, 15.
  9. Niedziałkowski, K., Blicharska, M., Mikusiński, G., Jędrzejewska, B. (2014). Why is it difficult to enlarge a protected area? Ecosystem services perspective on the conflict around the extension of the Białowieża National Park in Poland. Land Use Policy, 38, 314–329. doi: http://doi.org/10.1016/j.landusepol.2013.12.002
  10. Wojdan, D., Żeber-Dzikowska, I., Gworek, B., Mickiewicz, K., Chmielewski, J. (2019). Protected areas of the Świętokrzyskie Voivodeship. Environmental Protection and Natural Resources, 30 (3 (81)), 35–46.
  11. Perzanowska, J., Korzeniak, J., Chmura, D. (2019). Alien species as a potential threat for Natura 2000 habitats: a national survey. PeerJ, 7, e8032. doi: http://doi.org/10.7717/peerj.8032
  12. Manolache, S., Ciocanea, C. M., Rozylowicz, L., Nita, A. (2017). Natura 2000 in Romania – a decade of governance challenges. European Journal of Geography, 8 (2), 24–34.
  13. Manolache, S., Nita, A., Ciocanea, C. M., Popescu, V. D., Rozylowicz, L. (2018). Power, influence and structure in Natura 2000 governance networks. A comparative analysis of two protected areas in Romania. Journal of Environmental Management, 212, 54–64. doi: http://doi.org/10.1016/j.jenvman.2018.01.076
  14. Feilhauer, H., Dahlke, C., Doktor, D., Lausch, A., Schmidtlein, S., Schulz, G., Stenzel, S. (2014). Mapping the local variability of Natura 2000 habitats with remote sensing. Applied Vegetation Science, 17 (4), 765–779. doi: http://doi.org/10.1111/avsc.12115
  15. Hošek, M., Kešner, M., Bogdan V., Lakušić D., Kuzmanović N., Lazarević P. et. al. (2019). Natura 2000 habitat mapping of the Skadar Lake National Park in Montenegro. Technical report, 15.
  16. Abduloieva, O. S., Kovalenko, O. A. (2017). Metodychni aspekty kartuvannia oselyshch v Natsionalnomu pryrodnomu parku «Pyriatynskyi» (Poltavska obl.). Merezha NATURA 2000 yak innovatsiina systema okhorony ridkisnykh vydiv ta oselyshch v Ukraini. Conservation Biologyin Ukraine. Kyiv, 1, 9–14.
  17. Yakubenko, B. Ye., Popovych, S. Yu., Ustymenko, P. M., Dubyna, D. V., Churilov, A. M. (2018). Heobotanika: metodychni aspekty doslidzhen. Kyiv: Lira K, 316.
  18. Polovyi, A. M., Hutsal, A. I., Dronova, O. O. (2013). Gruntoznavstvo. Odesa, 668.
  19. Dolyna, O. O., Smetana, O. M. (2014). Terytorialna struktura ta klasyfikatsiia gruntiv Kryvorizkoho zalizorudnoho baseinu. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia: Biolohiia. Ekolohiia, 22 (2), 161–168.
  20. Mosyakin S., Fedoronchuk M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kiev, 346.
  21. Krasova, O. O., Korshykov, I. I. (2016). Community dominants and coenotaxonomic richness of vegetation on slopes of the Black Sea part of the Ingulets River basin. Ukrainian Botanical Journal, 73 (6), 557–567. doi: http://doi.org/10.15407/ukrbotj73.06.557
  22. Kuzemko, A. A., Didukh, Ya. P., Onyshchenko, V. A., Sheffer, Ya. (Eds.) (2018). Natsionalnyi kataloh biotopiv Ukrainy. Kyiv: FOP Klymenko Yu.Ya., 442.
  23. Dubyna, D. V., Dziuba, T. P., Yemelianova, S. M. ta in. (2019). Prodromus roslynnosti Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka, 783.
  24. Didukh, Ya. P. (Ed.) (2009). Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit. Kyiv: Hlobalkonsaltynh, 912.
  25. Didukh, Ya. P. (Ed.) (2009). Zelena knyha Ukrainy. Ridkisni i taki, shcho perebuvaiut pid zahrozoiu znyknennia ta typovi pryrodni roslynni uhrupovannia, yaki pidliahaiut okhoroni. Kyiv: Alterpres, 448.
  26. Kucherevskyi, V. V., Provozhenko, T. A. (2012). Shamaecytiseta granitici– nova formatsiia chaharnykovoi roslynnosti Pravoberezhnoho Zlakovoho Stepu Ukrainy. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal, 69 (5), 644–651.
  27. Revised Annex I of Resolution 4 (1996) of the Bern Convention on endangered natural habitats types using the EUNIS habitat classification (year of revision 2010). Available at: http://eunis.eea.europa.eu/references/2442
  28. Council Directive 92/43/EEC of 21 May 1992 on the conservation of natural habitats and of wild fauna and flora, O.J. L206, 22.07.92

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-28

Як цитувати

Krasova, O., Dolyna, O., Smetana, O., & Lysohor, L. (2020). Різноманітність ґрунтів, рослинності та біотопів регіонального ландшафтного парку «Балка Кобильна». ScienceRise: Biological Science, (1 (22), 16–24. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.198226

Номер

№ 1 (22) (2020)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Olha Krasova, Oleksandr Dolyna, Oleksiy Smetana, Liudmyla Lysohor

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.