Видова структура угруповання птахів середньої течії р. Уж у Закарпатській області України в гніздовий період

Oksana Stankiewicz-Volosianchuk

doi:10.15587/2519-8025.2020.202153

Автор(и)

Oksana Stankiewicz-Volosianchuk Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000, Україна https://orcid.org/0000-0002-8150-7465

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.202153

Ключові слова:

долина річки Уж, структура угруповань птахів, види домінанти та субдомінанти, синантропи, Закарпаття

Анотація

Проаналізовано характеристики видової структури угруповання птахів долини середньої течії р. Уж у гніздовий період за співвідношенням кількості видів та їх чисельності, часток домінуючих, фонових та рідкісних видів, за типом гніздування та харчування птахів, за ландшафтним та орнітогеографічним аспектами. З’ясовано головні чинники формування видового різноманіття та особливостей видової структури угруповань птахів.

Метою дослідження було встановити та проаналізувати видову структуру угруповань птахів для з’ясування інтенсивності впливу урбанізації на природні екосистеми долини Ужа на цьому відрізку.

Матеріали та методи. Дані зібрані протягом 2016-2018 років у гніздовий період. Обліки птахів проводились маршрутним методом з подальшою обробкою зібраного матеріалу.

Результати досліджень. За цей час тут виявлено 71 видів птахів. Щільність населення птахів складає 839,64 ос./км². Домінуючими з них виявились птахи лісових ландшафтів (47,9 %), які селяться на деревах (кроногніздні, дуплогніздні та чагарникові – 60,6 %), зоофаги (57,7 %). За типом фауни домінують види-транспалеаркти (42,3 %). Про урбанізацію долини Ужа свідчить присутність групи синантропних видів птахів, які невід’ємно пов’язані з сільськими населеними пунктами (частка від усіх видів – 12,7 %, частка від загальної чисельності птахів – 17,15 %), розташованими вздовж річки.

Висновки. Видова структура угруповання птахів долини середньої течії р. Уж у гніздовий період свідчить про незначний вплив урбанізації на природні екосистеми долини річки не зважаючи на близьке розташування сіл

Біографія автора

Oksana Stankiewicz-Volosianchuk, Ужгородський національний університет пл. Народна, 3, м. Ужгород, Україна, 88000

Кандидат біологічних наук

Кафедра зоології

Посилання

Odum, E. P. (1968). Energy Flow in Ecosystems: A Historical Review. American Zoologist, 8 (1), 11–18. doi: http://doi.org/10.1093/icb/8.1.11
Portenko, L. A. (1950). Ocherk fauny ptits Zapadnogo Zakarpatia. Pamiati akademika P. P. Sushkina. Moscow-Leningrad, 301–359.
Strautman, F. I. (1963). Ptitsy Zapadnykh oblastei USSR. Vol. 1. Lviv: Izdatelstvo Lvov. un-ta, 199.
Hrabár, A. (1932). Ptactvo na Podkarpatské Rusi. Sbornik Zemské muzejní společnosti v Užhorod, 59–86.
Lugovoi, A. E., Bodnar, V. V., Gerevich, A. V., Kuzma, V. Iu., Mateleshko, A. Iu., Mateleshko, Iu. I. et. al. (1993). Gnezdovaia fauna techeniia r. Uzh. Fauna Skhіdnikh Karpat: suchasnii stan і okhorona. Uzhgorod, 133–135.
Lugovoi, A. E., Potish, L. A. (1998). Materialy inventarizatsii ornitofauny regionalnogo landshaftnogo parka «Stuzhitsa». Zapovіdna sprava v Ukrainі, 4 (2), 24–32.
Potiš, L., Stankevič, O. (1997). Zimní sčítaní ptáků na řece Už v Užhorodĕ (Ukrajina) v roce 1994/95. Zprávy ČSO, 44, 15–16.
Stankevich, O. I. (2000). Zimovki vodoplavaiushchikh i okolovodnykh ptits na reke Uzh v predelakh goroda Uzhgoroda. Ptitsy Azovo-CHernomorskogo regiona na rubezhe tysiacheletii. Odessa, 14–15.
Stankevych-Volosianchuk, O. I. (2012). Vydovyi sklad ta dynamika chyselnosti vodno-bolotianykh ptakhiv u misti Uzhhorodi protiahom 1993–2012 rokiv. Troglodytes. Pratsi ZUOT, 3, 39–45.
Blair, R. B., Johnson, E. M. (2008). Suburban habitats and their role for birds in the urban–rural habitat network: points of local invasion and extinction? Landscape Ecology, 23 (10), 1157–1169. doi: http://doi.org/10.1007/s10980-008-9267-y
Naithani, A., Bhatt, D. (2012). Bird community structure in natural and urbanized habitats along an altitudinal gradient in Pauri district (Garhwal Himalaya) of Uttarakhand state, India. Biologia, 67 (4), 800–808. doi: http://doi.org/10.2478/s11756-012-0068-z
Styring, A. R., Unggang, J., Jukie, A., Tateh, O., Megom, N., Sheldon, F. H. (2018). Bird community structure in native forest fragments and Acacia mangium plantations in Borneo. The Wilson Journal of Ornithology, 130 (1), 112–130. doi: http://doi.org/10.1676/16-125.1
Mengesha, G., Mamo, Y., Bekele, A. (2011). A comparison of terrestrial bird community structure in the undisturbed and disturbed areas of the Abijata Shalla lakes national park, Ethiopia. International Journal of Biodiversity and Conservation, 3 (9), 389–404.
Ravkin, E. S., Chelintsev, N. G. (1990). Metodicheskie rekomendatsii po kompleksnomu marshrutnomu uchetu ptits. Moscow: Izd. VNII Priroda, 33.
Fesenko, H. V., Bokotei, A. A. (2007). Anotovanyi spysok ukrainskykh naukovykh nazv ptakhiv Ukrainy (z kharakterystykoiu statusu vydu) Kyiv-Lviv, 112.
Kuziakin, A. P. (1962). Zoogeografiia SSSR. Uchenye zapiski MOPI im. Krupskoi, 109, 3–182.
Shtegman, B. K. (1938). Osnovy ornitogeograficheskogo deleniia palearktiki. Fauna SSSR, ptitsy. Vol. 1 (2). Moscow-Leningrad, 156.
Sazonov, V. S. (2012). Onovlennaia klassifikatsiia tipov fauny i faunisticheskikh grupp ptits dlia zapada Evraziiskoi taigi. Trudy Karelskogo nauchnogo tsentra RAN, 1, 70–85.
Uitteker, R. (1980). Soobshchestva i ekosistemy. Moscow: Progress, 328.
Lugovoi, A. E., Potish, L. A., Kuzma, V. Iu., Gerevich, A. V. (2001). Izmeneniia v faune ptits doliny r. Uzh (Zakarpate) vo vtoroi polovine XX stoletiia. Berkut, 10 (1), 26–30.
Stankevych-Volosianchuk, O. I. (2012). Urbolandshafty yak ekokorydory pronyknennia invaziinykh vydiv u sklad rehionalnoi bioty. Dynamika riznomanittia. Luhansk, 170–176.
Stankevych, O. I. (2004). Fauna ta naselennia ptakhiv mista Uzhhroda u hnizdovyi period. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia biolohiia, 15, 123–128.
Bulakhov, V. L., Emelianov, Y. H., Pakhomov, A. E. (2003). Znachenye byoraznoobrazyia v stanovlenyy ekolohycheskoi ustoichyvosty y funktsyonyrovanyy ekosystem. Bioriznomanittia ta rol zootsenozu v pryrodnykh i antropohennykh ekosystemakh. Dnepropetrovsk, 6–7.