Viscum album L. на території національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України: особливості поширення та рослини-господарі
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.213202Ключові слова:
Viscum album, рослини-господарі, поширення, ботанічний садАнотація
Мета. Навести короткий літературний огляд щодо біологічних особливостей Viscum album L., транспірації цих рослин, поширення в світі. Визначити розповсюдження та загальні тенденції поширення рослини-напівпаразита на території Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України.
Матеріали та методи. Дослідження проводились на території Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Було здійснено візуальне обстеження дерев та кущів на предмет ураження Viscum album L., визначено їх розташування з подальшим представленням результатів на мапі ботанічного саду . Визначено ступінь ураження рослин-господарів.
Результати. Представлено мапу Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України з позначеними на ній ураженими рослинами, Складено узагальнений список рослин-господарів, на яких оселяється Viscum album L. на території НБС. Визначено найбільш уражувані рослини та встановлено, що вони належать до 7 порядків.
Висновки. Визначено загальну кількість (50) інтродукованих в НБС рослин, на яких оселяється Viscum album, а також ділянки з найбільшою кількістю уражених рослин. За результатами дослідження найбільш уражені V. album рослини відносяться до порядків Fabales, Fagales, Lamiales, Маlpighiales, Мalvales, Rosales і Sapindales. Визначено найбільш уражену напівпаразитом рослину – Robinia pseudoacacia, якої багато зростає за територією НБС
Посилання
- Drahan, N. V., Yelpitiforov, Ye. M. (2016). Omela avstriiska – nebezpechnyi parazyt sosny zvychainoi. Suchasni tendentsii zberezhennia, vidnovlennia ta zbahachennia riznomanittia botanichnykh sadiv ta dendroparkiv. Bila Tserkva: Dendropark «Oleksandriia», 138–140.
- Mathiasen, R. L., Nickrent, D. L., Shaw, D. C., Watson, D. M. (2008). Mistletoes: Pathology, Systematics, Ecology, and Management. Plant Disease, 92 (7), 988–1006. doi: http://doi.org/10.1094/pdis-92-7-0988
- Taran, N. Yu., Batsmanova, L. M., Meleshko, A. O., Ulynets, V. Z., Lukash, O. V. (2007). Fiziolohichne obgruntuvannia metodiv profilaktyky rozpovsiudzhennia ta borotby z omeloiu biloiu u lisoparkovykh landshaftakh. Kyiv: Lenvit, 51.
- Glatzel, G., Geils, B. W. (2008). Mistletoe ecophysiology: host–parasite interactions. Botany, 87 (1), 10–15.
- Hinds, T. E., Hawksworth, F. G. (1965). Seed Dispersal Velocity in Four Dwarfmistletoes. Science, 148 (3669), 517–519. doi: http://doi.org/10.1126/science.148.3669.517
- Bulhakova, T. O. (1969). Omela ta yii roslyny-hospodari v dendroparku «Oleksandriia» AN URSR. Introduktsiia deiakykh ekzotiv i politomichnyi metod yikh vyznachennia. Kyiv: Naukova dumka, 49–50.
- Hawksworth, F. G., Wiens, D. (1996). Dwarf mistletoes: biology, pathology and systematics. Washington: Agriculture Handbook, 709. USDA Forest Service, 410.
- Kuznetsov, S. I., Levon, F. M., Klymenko, Yu. A., Pylypchuk, V. F., Shumik, M. I. (2000). Suchasnyi stan ta shliakhy optymizatsii zelenykh nasadzhen v Kyievi. Introduktsiia i zelene budivnytstvo. Bila Tserkva: Mustanh, 90–104.
- Tübeuf, K. F. (1923). Monographie der Mistel. München und Berlin: R. Oldenbourg, 832. doi: http://doi.org/10.5962/bhl.title.15456
- Watson, D. M. (2001). Mistletoe – A Keystone Resource in Forests and Woodlands Worldwide. Annual Review of Ecology and Systematics, 32 (1), 219–249. doi: http://doi.org/10.1146/annurev.ecolsys.32.081501.114024
- Rybalka, I. O., Verheles, Yu. I. (2016). Osoblyvosti poshyrennia omely biloi (Viscum album L. ) na terytorii mista Kharkova. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 26.7, 145–151.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Evgen Yelpitiforov, Yuriy Klymenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.