Viscum album L. на території національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України: особливості поширення та рослини-господарі

Автор(и)

  • Evgen Yelpitiforov Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка Національної академії наук України вул. Тімірязєвська, 1, м. Київ, Україна, 01014, Україна https://orcid.org/0000-0001-8768-5871
  • Yuriy Klymenko Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка Національної академії наук України вул. Тімірязєвська, 1, м. Київ, Україна, 01014, Україна https://orcid.org/0000-0003-4695-9527

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.213202

Ключові слова:

Viscum album, рослини-господарі, поширення, ботанічний сад

Анотація

Мета. Навести короткий літературний огляд щодо біологічних особливостей Viscum album L., транспірації цих рослин, поширення в світі. Визначити розповсюдження та загальні тенденції поширення рослини-напівпаразита на території Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України.

Матеріали та методи. Дослідження проводились на території Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Було здійснено візуальне обстеження дерев та кущів на предмет ураження Viscum album L., визначено їх розташування з подальшим представленням результатів на мапі ботанічного саду . Визначено ступінь ураження рослин-господарів.

Результати. Представлено мапу Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України з позначеними на ній ураженими рослинами, Складено узагальнений список рослин-господарів, на яких оселяється Viscum album L. на території НБС. Визначено найбільш уражувані рослини та встановлено, що вони належать до 7 порядків.

Висновки. Визначено загальну кількість (50) інтродукованих в НБС рослин, на яких оселяється Viscum album, а також ділянки з найбільшою кількістю уражених рослин. За результатами дослідження найбільш уражені V. album рослини відносяться до порядків Fabales, Fagales, Lamiales, Маlpighiales, Мalvales, Rosales і Sapindales. Визначено найбільш уражену напівпаразитом рослину – Robinia pseudoacacia, якої багато зростає за територією НБС

Біографії авторів

Evgen Yelpitiforov, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка Національної академії наук України вул. Тімірязєвська, 1, м. Київ, Україна, 01014

Кандидат біологічних наук, провідний інженер

Yuriy Klymenko, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка Національної академії наук України вул. Тімірязєвська, 1, м. Київ, Україна, 01014

Доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Посилання

  1. Drahan, N. V., Yelpitiforov, Ye. M. (2016). Omela avstriiska – nebezpechnyi parazyt sosny zvychainoi. Suchasni tendentsii zberezhennia, vidnovlennia ta zbahachennia riznomanittia botanichnykh sadiv ta dendroparkiv. Bila Tserkva: Dendropark «Oleksandriia», 138–140.
  2. Mathiasen, R. L., Nickrent, D. L., Shaw, D. C., Watson, D. M. (2008). Mistletoes: Pathology, Systematics, Ecology, and Management. Plant Disease, 92 (7), 988–1006. doi: http://doi.org/10.1094/pdis-92-7-0988
  3. Taran, N. Yu., Batsmanova, L. M., Meleshko, A. O., Ulynets, V. Z., Lukash, O. V. (2007). Fiziolohichne obgruntuvannia metodiv profilaktyky rozpovsiudzhennia ta borotby z omeloiu biloiu u lisoparkovykh landshaftakh. Kyiv: Lenvit, 51.
  4. Glatzel, G., Geils, B. W. (2008). Mistletoe ecophysiology: host–parasite interactions. Botany, 87 (1), 10–15.
  5. Hinds, T. E., Hawksworth, F. G. (1965). Seed Dispersal Velocity in Four Dwarfmistletoes. Science, 148 (3669), 517–519. doi: http://doi.org/10.1126/science.148.3669.517
  6. Bulhakova, T. O. (1969). Omela ta yii roslyny-hospodari v dendroparku «Oleksandriia» AN URSR. Introduktsiia deiakykh ekzotiv i politomichnyi metod yikh vyznachennia. Kyiv: Naukova dumka, 49–50.
  7. Hawksworth, F. G., Wiens, D. (1996). Dwarf mistletoes: biology, pathology and systematics. Washington: Agriculture Handbook, 709. USDA Forest Service, 410.
  8. Kuznetsov, S. I., Levon, F. M., Klymenko, Yu. A., Pylypchuk, V. F., Shumik, M. I. (2000). Suchasnyi stan ta shliakhy optymizatsii zelenykh nasadzhen v Kyievi. Introduktsiia i zelene budivnytstvo. Bila Tserkva: Mustanh, 90–104.
  9. Tübeuf, K. F. (1923). Monographie der Mistel. München und Berlin: R. Oldenbourg, 832. doi: http://doi.org/10.5962/bhl.title.15456
  10. Watson, D. M. (2001). Mistletoe – A Keystone Resource in Forests and Woodlands Worldwide. Annual Review of Ecology and Systematics, 32 (1), 219–249. doi: http://doi.org/10.1146/annurev.ecolsys.32.081501.114024
  11. Rybalka, I. O., Verheles, Yu. I. (2016). Osoblyvosti poshyrennia omely biloi (Viscum album L. ) na terytorii mista Kharkova. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 26.7, 145–151.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-30

Як цитувати

Yelpitiforov, E., & Klymenko, Y. (2020). Viscum album L. на території національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України: особливості поширення та рослини-господарі. ScienceRise: Biological Science, (3 (24), 24–28. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2020.213202

Номер

Розділ

Біологічні науки