Дослідження протизапальних властивостей рідких екстрактів каротиноїдів на моделі ад’ювант-індукованого запалення

Автор(и)

  • Юрій Олександрович Бойко Одеський державний аграрний університет , Україна https://orcid.org/0000-0002-3387-0219
  • Мохамед Аят Державний університет «Одеська політехніка» , Україна
  • Ірина Анатоліївна Бойко Одеський національний медичний університет, Україна
  • Олексій Антонович Шандра Одеський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2021.235095

Ключові слова:

каротиноїди, Capsicum annuum L., ад’ювант-індуковане запалення

Анотація

Важливим напрямом фармакології є пошук нових протизапальних сполук. Рослинні каротиноїди володіють багатьма позитивними біологічними ефектами та становлять інтерес як потенційні протизапальні засоби.

Мета роботи. Вивчення протизапальних властивостей екстрактивних каротиноїдів з плодів Capsicum annuum L. на моделі ад’ювант-індукованого запалення.

Матеріали та методи. Як рослинну сировину використовували плоди Capsicum annuum L. Каротиноїди отримували екстрактивним методом. Модель ад’ювант-індукованого запалення відтворювали на молодих щурах-самицях. Вивчали динаміку змін об’єму запального набряку та загальної кількості лейкоцитів крові.

Результати та обговорення. Зменшення набряку за неспецифічного запалення спостерігали на 15 добу за терапії рідкими екстрактами каротиноїдів (Δ1,01±0,08, група лікування; Δ1,28±0,08, група контролю). Для специфічного запалення зменшення набряку за використання каротиноїдів відбувалось на 30 добу (Δ0,047±0,015, група лікування; Δ0,073±0,012, група контролю). Зниження лейкоцитів відбувалось на 20 та 30 добу лікування для неспецифічного та специфічного запалення відповідно. Механізми протизапальної дії каротиноїдів, ймовірно, пов’язані з антиоксидантним ефектом та здатністю впливати на продукцію прозапальних цитокінів.

Висновки. Екстрактивні каротиноїди з плодів Capsicum annuum L. володіють протизапальною активністю у випадку ад’ювант-індукованого запалення. Лікування екстрактом Capsicum annuum L. зменшувало запальний набряк та загальну кількість лейкоцитів крові

Біографії авторів

Юрій Олександрович Бойко, Одеський державний аграрний університет

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедрa фізіології, патологічної фізіології та біохімії

Мохамед Аят, Державний університет «Одеська політехніка»

Аспірант

Кафедра органічної та фармацевтичної хімії

Ірина Анатоліївна Бойко, Одеський національний медичний університет

Кандидат хімічних наук, доцент
Кафедра фармакології та фармакогнозії

Олексій Антонович Шандра, Одеський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра фізіології

Посилання

  1. Katzung, B. G., Trevor, A. J. (Eds.) (2015). Basic & clinical pharmacology, New York: McGraw-Hill, 753–756.
  2. Agrawal, D. C., Tsay, H. S., Shyur, L. F., Wu, Y. C., Wang, S. Y. (Eds.) (2017). Medicinal Plants and Fungi: Recent Advances in Research and Development. Vol. 4. Springer, 557. doi: http://doi.org/10.1007/978-981-10-5978-0
  3. Jain, P., Pandey, R., Shukla, S. S. (2015). Inflammation: Natural resources and its applications. Springer, 175. doi: http://doi.org/10.1007/978-81-322-2163-0
  4. Alamgir, A. N. M. (2018). Therapeutic Use of Medicinal Plants and their Extracts: Volume 2: Phytochemistry and Bioactive Compounds. Vol. 74. Springer, 849. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-319-92387-1
  5. Chandrasekara, A., Shahidi, F. (2018). Herbal beverages: Bioactive compounds and their role in disease risk reduction– A review. Journal of Traditional and Complementary Medicine, 8 (4), 451–458. doi: http://doi.org/10.1016/j.jtcme.2017.08.006
  6. Kiokias, S., Proestos, C., Oreopoulou, V. (2018). Effect of Natural Food Antioxidants against LDL and DNA Oxidative Changes. Antioxidants, 7 (10), 133. doi: http://doi.org/10.3390/antiox7100133
  7. Cervantes-Paz, B., Yahia, E. M., de Jesús Ornelas-Paz, J., Victoria-Campos, C. I., Ibarra-Junquera, V., Pérez-Martínez, J. D., Escalante-Minakata, P. (2014). Antioxidant activity and content of chlorophylls and carotenoids in raw and heat-processed Jalapeño peppers at intermediate stages of ripening. Food Chemistry, 146, 188–196. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodchem.2013.09.060
  8. Cervantes-Paz, B., Yahia, E. M., Ornelas-Paz, J. de J., Gardea-Béjar, A. A., Ibarra-Junquera, V., Pérez-Martínez, J. D. (2012). Effect of Heat Processing on the Profile of Pigments and Antioxidant Capacity of Green and Red Jalapeño Peppers. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 60 (43), 10822–10833. doi: http://doi.org/10.1021/jf303091u
  9. Alvarez-Parrilla, E., de la Rosa, L. A., Amarowicz, R., Shahidi, F. (2011). Antioxidant Activity of Fresh and Processed Jalapeño and Serrano Peppers. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 59 (1), 163–173. doi: http://doi.org/10.1021/jf103434u
  10. Ornelas-Paz, J. de J., Martínez-Burrola, J. M., Ruiz-Cruz, S., Santana-Rodríguez, V., Ibarra-Junquera, V., Olivas, G. I., Pérez-Martínez, J. D. (2010). Effect of cooking on the capsaicinoids and phenolics contents of Mexican peppers. Food Chemistry, 119 (4), 1619–1625. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodchem.2009.09.054
  11. Howard, L. R., Smith, R. T., Wagner, A. B., Villalon, B., Burns, E. E. (1994). Provitamin A and Ascorbic Acid Content of Fresh Pepper Cultivars (Capsicum annuum) and Processed Jalapeños. Journal of Food Science, 59 (2), 362–365. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2621.1994.tb06967.x
  12. Junghans, A., Sies, H., Stahl, W. (2001). Macular Pigments Lutein and Zeaxanthin as Blue Light Filters Studied in Liposomes. Archives of Biochemistry and Biophysics, 391 (2), 160–164. doi: http://doi.org/10.1006/abbi.2001.2411
  13. Subczynski, W. K., Wisniewska, A., Widomska, J. (2010). Location of macular xanthophylls in the most vulnerable regions of photoreceptor outer-segment membranes. Archives of Biochemistry and Biophysics, 504 (1), 61–66. doi: http://doi.org/10.1016/j.abb.2010.05.015
  14. Chung, R. W. S., Leanderson, P., Lundberg, A. K., Jonasson, L. (2017). Lutein exerts anti-inflammatory effects in patients with coronary artery disease. Atherosclerosis, 262, 87–93. doi: http://doi.org/10.1016/j.atherosclerosis.2017.05.008
  15. Henderson, B., Edwards, J. G., Pettipher, E. R. (Eds.) (1995). Mechanisms and models in rheumatoid arthritis. Academic Press, 563. doi: http://doi.org/10.1016/b978-0-12-340440-4.x5031-4
  16. Firdous, A. P., Kuttan, G., Kuttan, R. (2015). Anti-inflammatory potential of carotenoidmeso-zeaxanthin and its mode of action. Pharmaceutical Biology, 53 (7), 961–967. doi: http://doi.org/10.3109/13880209.2014.950673
  17. Klippel, D. Kh., Stoun, D. Kh., Krofford, L. D. (Eds.) (2014). Revmaticheskie zabolevaniya. Vol. 2. Zabolevanie kostey i sustavov. Moscow: GEOTAR-Media, 520.
  18. Fuller, B., Smith, D., Howerton, A., Kern, D. (2006). Anti-inflammatory effects of CoQ10 and colorless carotenoids. Journal of Cosmetic Dermatology, 5 (1), 30–38. doi: http://doi.org/10.1111/j.1473-2165.2006.00220.x
  19. Demkin, S. A., Malanin, D. A., Rogova, L. N., Snigur, G. L., Grigorieva, N. V. Baydova, K. V. (2017). Metalloproteinases 1 and 13 as markers of destructive and proliferative processes in the articular cartilage in experimental osteoarthritis. Journal of Volgograd State Medical University, 61 (1), 69–73. doi: http://doi.org/10.19163/1994-9480-2017-1(61)-69-73
  20. Arakaki, P. A., Marques, M. R., Santos, M. C. L. G. (2009). MMP-1 polymorphism and its relationship to pathological processes. Journal of Biosciences, 34 (2), 313–320. doi: http://doi.org/10.1007/s12038-009-0035-1
  21. Akaogi, J., Nozaki, T., Satoh, M., Yamada, H. (2006). Role of PGE2 and EP Receptors in the Pathogenesis of Rheumatoid Arthritis and as a Novel Therapeutic Strategy. Endocrine, Metabolic & Immune Disorders – Drug Targets, 6 (4), 383–394. doi: http://doi.org/10.2174/187153006779025711
  22. Myers, L. K., Kang, A. H., Postlethwaite, A. E., Rosloniec, E. F., Morham, S. G., Shlopov, B. V. (2000). The genetic ablation of cyclooxygenase 2 prevents the development of autoimmune arthritis. Arthritis & Rheumatism, 43 (12), 2687–2693. doi: http://doi.org/10.1002/1529-0131(200012)43:12<2687::aid-anr8>3.0.co;2-9

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Бойко, Ю. О., Аят, М., Бойко, І. А., & Шандра, О. А. (2021). Дослідження протизапальних властивостей рідких екстрактів каротиноїдів на моделі ад’ювант-індукованого запалення. ScienceRise: Biological Science, (2(27), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2021.235095

Номер

№ 2(27) (2021)

Розділ

Біологічні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Yurii Boiko, Mohammed Ayat, Irina Boiko, Alexey Shandra

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.