Профілактика субінволюції матки у корів за використання бурштинової кислоти
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2021.235936Ключові слова:
корови, отел, ферменти, Бурштинова кислота, субінволюція маткиАнотація
Мета роботи: встановити вплив Бурштинової кислоти на активність ферментів у крові корів після отелу та перебігу у них інволюції матки.
Матеріали і методи. Дослідження активності ферментів проведено в центральній науково-дослідній лабораторії Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (Свідоцтво про технічну компетентність № 001/18, видане 26.09.2018 р., чинне до 25.09.2023 р).
Активність кислої фосфатази визначали методом, який ґрунтується на здатності кислої фосфатази гідролізувати ефірний зв'язок у паранітрофенілфосфаті, активність лужної фосфатази за методикою яка базується на дії ферменту сироватки крові бетегліцерофосфату натрію піддаватись гідролізу з подальшим вивільненням неорганічного фосфору, аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ) визначали за методом Райтмана-Френкеля, білірубін методом діазореакції .
Всі експерименти на тваринах проведено у відповідності до рекомендацій ARRIVE і Закону Великобританії про тварин 1986 року та Директиви ЄС 2010/63 / EU про захист тварин для наукових цілей.
Результати дослідження. Після застосування Бурштинової кислоти в організмі корів дослідної групи активність аланінаамінотрансферази зросла на 12.0 % (р≤0,05), а активність аспартатамінотрансферази, навпаки, знизилась на 30,0 % (р≤0,001), що свідчить про позитивний вплив препарату на гепатоцити печінки. Підтвердження цьому є коефіцієнт де Рітіса, який зріс в 1.4 рази (р≤0,05).
В організмі корів контрольної групи активність аланін і аспартатамінотрансфераз зростала, відповідно, на 14.0 % (р≤0,05) і 47,0 % (р≤0,001) на фоні зниження в 1,2 раза (р≤0,05) коефіцієнта де Рітіса.
Зниження вмісту білірубіну на 56,0 % (р≤0,001) в організмі корів після застосування Бурштинової кислоти та зростання його вмісту в 2,2 рази (р≤0,001) в організмі корів контрольної групи вказує на захворювання печінки, яке супроводжуються ураженнями її паренхіми, що може бути наслідком інтоксикації їх організму в останній триместр тільності.
Висновок. Бурштинова кислота, застосована коровам після отелу, запобігає розвиту запалення статевої системи, сприяє відновленню відтворної функції, скорочує тривалість сервіс-періоду до 80,0±2,0 діб, а індексу осіменіння до 1,3
Посилання
- Feren, N. M., Yaremchuk, V. R. (2015). Role of lipid peroxidation and antioxidant system in liverin the pathogenesis of experimental pneumonia and immobilizationstress and correction of their violations by corvitin. Medychna khimiia, 17 (1), 100–103.
- Pavliuk, M. V. (2017). Tekhnolohiia vidtvorennia silskohospodarskykh tvaryn. Ahrarna osvita, 140.
- Nekrasov, G. D., Sumanova, I. A. (2007). Akusherstvo, ginekologiya i biotekhnika vosproizvodstva zhivotnykh. Barnaul: Izd-vo AGAU, 204.
- Koreiba, L. V., Holub, A. A., Melnyk, Yu. O. (2016). Efficiency of treatment of postpartum endometritis in cows. Modern directions of theoretical and applied researches. Available at: https://www.sworld.com.ua/konfer42/178.pdf
- Slypaniuk, O. V. (2013). Osoblyvosti protsesiv peroksydnoho okysnennia lipidiv i stan nespetsyfichnoi rezystentnosti u tilnykh koriv ta yikh teliat za dii vitaminiv A, D, E, selenu ta interferonu. Zahalna patolohiia ta patolohichna fiziolohiia, 8 (1).
- Hevkan, I. I., Syrvatka, V. Ya., Shtapenko, O. V. (2016). Vyvchennia kompleksnoho vplyvu liposomalnykh preparativ nanochastynok Arhentumu i orhanichnykh mikroelementiv na biokhimichni pokaznyky krovi ta efektyvnist likuvannia endometrytiv u koriv koriv. Biolohiia tvaryn, 18 (3), 124.
- Fedorenko, S. Ya., Sklyarov, P. M., Koshevoy, V. P. (2017). Efektyvnist terapiyi koriv ta kiz z hipohonadyzmom za vykorystannya nanopreparatu «Kaplaestrol + OV». Naukovyy visnyk Lvivʹkoho natsionalnoho universytetu veterynarnoyi medytsyny ta biotekhnolohiy im. S. Z. Hzhytskoho, 19 (82).
- Semerunchyk, A. (2015). Osnovni aspekty likuvannia koriv, khvorykh na metryt Veterynarna medytsyna Ukrainy, 9 (235). Available at: https://www.biotestlab.ua/articles/osnovni-aspekti-likuvannia-oriv-khvorikh-na-metrit/
- Fedotova, E. A. (2016). Vliyanie «BSH–VIT» na profilaktiku poslerodovoy patologii u korov. Molodezh i nauka, 3.
- Semenyuk, Ya. S. (2021). Synchronization of the stage of sexual arousal andinsemination of cows. Zhytomyr, 37. Available at: http://ir.znau.edu.ua/bitstream/123456789/11136/1/Semenyuk_Ya%20S_211_2021.pdf
- Gilbert, R. O. (2016). Management of Reproductive Disease in Dairy Cows. Veterinary Clinics of North America: Food Animal Practice, 32 (2), 387–410. doi: http://doi.org/10.1016/j.cvfa.2016.01.009
- Green, A. S., Fascetti, A. J. (2016). Meeting the Vitamin A Requirement: The Efficacy and Importance ofβ-Carotene in Animal Species. The Scientific World Journal, 2016, 1–22. doi: http://doi.org/10.1155/2016/7393620
- Hemingway, R. G. (2003). The influences of dectary intakes and supplementation with selenium and vitamin E on reproduction diseases and reproductive efficiency in caule and sheep. Veterinary Research Communications, 27 (2), 159–174. doi: http://doi.org/10.1023/a:1022871406335
- Buso, R. R., Campos, C. C., Santos, T. R., Saut, J. P. E., Santos, R. M. (2016). 0122 Retained placenta and subclinical endometritis: Prevalence and relation with reproductive performance in crossbred dairy cows. Journal of Animal Science, 94 (5), 57–57. doi: http://doi.org/10.2527/jam2016-0122
- Gordon, I. R. (2017). Reproductive Technologies in Farm Animals. CABI, 342. doi: http://doi.org/10.1079/9781780646022.0000
- Burshtynova kyslota Available at: https://preparat.com.ua/ua/bad/Yantarnaya-kislota
- Vlizlo, V. V., Fedoruk, R. S. Ratych, I. B. (2012). Laboratorni metody doslidzhenʹ u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni. Lviv: Vydavnytstvo «Spolom», 764.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Larysa Fedonyuk, Yaroslav Stravskyy, Vira Khavtur, Roman Sachuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
