Визначення токсикологічних характеристик комплексного антиєймерійного лікарського засобу на основі мадураміцину і нікарбазину

Автор(и)

  • Роман Валерійович Доценко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3798-5486
  • Євгенія Володимирівна Ващик Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5980-6290
  • Андрій Вікторович Захар'єв Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5703-1073
  • Андрій Олександрович Землянський Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5052-4257
  • Катерина Анатоліївна Доценко Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини», Україна https://orcid.org/0000-0001-8461-8462
  • Наталія Юріївна Селюкова Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9657-6888

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2021.235941

Ключові слова:

токсичність, миші, щури, морські свинки, мадураміцин, нікарбазин, еймеріоз

Анотація

Мета: визначити параметри гострої токсичності препаративної форми протизапального засобу на основі мадураміцину та нікарбазину для білих мишей, білих щурів та морських свинок при одноразовому пероральному застосуванні.

Матеріали і методи. Визначення гострої токсичності препарату пероральним введенням проводили на 48 дорослих самцях мишей, 48 дорослих нелінійних самцях щурів, 48 дорослих самців морських свинок. Для проведення експерименту за принциповими аналогами було сформовано сім експериментальних та одна контрольна група, по 6 тварин у кожній. Дозу препарату розраховували індивідуально на основі значень маси тіла. Слід зазначити, що загальний об'єм емульсії препарату, що вводиться перорально, не перевищує 1,0 см3 на 100 г ваги тіла.

Результати. Токсикометричні параметри препарату розраховували методом найменших квадратів для пробіт-аналізу кривих летальності. Було встановлено, що LD50 препаративної форми протиемеричного засобу для білих мишей для одноразового перорального введення становить 238,05±28,08 мг/кг, LD16 – 128,71 мг/кг, LD84 – 347,39 мг/кг, LD100 – 402, 06 мг/кг маси тіла відповідно. LD50 препаративної форми протиемеричного засобу для білих щурів при одноразовому пероральному застосуванні становить 260,51±28,83 мг/кг, LD16 – 148,39 мг/кг, LD84 – 372,65 мг/кг, LD100 – 428,71 мг/кг маси тіла відповідно. LD50 препаративної форми протиемеретичного засобу для морських свинок для одноразового перорального прийому становить 275±21,12 мг/кг, LD16 – 201,74 мг/кг, LD84 – 348,25 мг/кг, LD100 – 384,88 мг/кг маси тіла відповідно.

Висновки. Відповідно до СОУ 85.2-37-736: 2011 "Ветеринарні препарати. Визначення гострої токсичності" препаративна форма комплексного протиемеретичного засобу на основі мадураміцину та нікарбазину за ступенем токсичності може бути віднесена до середньо небезпечних речовин (3 клас небезпеки)

Біографії авторів

Роман Валерійович Доценко, Національний фармацевтичний університет

Кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Євгенія Володимирівна Ващик, Національний фармацевтичний університет

Доктор ветеринарних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Андрій Вікторович Захар'єв, Національний фармацевтичний університет

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Андрій Олександрович Землянський, Національний фармацевтичний університет

Кандидат ветеринарних наук, асистент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Катерина Анатоліївна Доценко, Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»

Кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник

Лабораторія «Ветеринарної санітарії та паразитології»

Наталія Юріївна Селюкова, Національний фармацевтичний університет

Доктор біологічних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Посилання

  1. Rybicki, M. J. (2020). Coccidiostats in treating coccidiosis. Żywność. Nauka. Technologia. Jakość, 2020, 27 (4 (125)), 127–137
  2. Chapman, H. D., Barta, J. R., Blake, D., Gruber, A., Jenkins, M., Smith, N. C. et. al. (2013). A Selective Review of Advances in Coccidiosis Research. Advances in Parasitology, 93–171. doi: http://doi.org/10.1016/b978-0-12-407705-8.00002-1
  3. Noack, S., Chapman, H. D., Selzer, P. M. (2019). Anticoccidial drugs of the livestock industry. Parasitology Research, 118 (7), 2009–2026. doi: http://doi.org/10.1007/s00436-019-06343-5
  4. Dorne, J. L. C. M., Fernández-Cruz, M. L., Bertelsen, U., Renshaw, D. W., Peltonen, K., Anadon, A. et. al. (2013). Risk assessment of coccidostatics during feed cross-contamination: Animal and human health aspects. Toxicology and Applied Pharmacology, 270 (3), 196–208. doi: http://doi.org/10.1016/j.taap.2010.12.014
  5. Radičević, T., Janković, S., Stefanović, S., Nikolić, D., Đinović-Stojanović, J., Spirić, D. (2017). Coccidiostats in unmedicated feedingstuffs for poultry. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 85, 012080. doi: http://doi.org/10.1088/1755-1315/85/1/012080
  6. National Center for Biotechnology Information (2021). PubChem Compound Summary for CID 196129, Maduramicin. from https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/Maduramicin Last accessed: 21.06.2021
  7. Chen, X., Zhang, Y., Jiang, S., Huang, S. (2019). Maduramicin induces apoptosis through ROS-PP5-JNK pathway in skeletal myoblast cells and muscle tissue. Toxicology, 424, 152239. doi: http://doi.org/10.1016/j.tox.2019.152239
  8. Gao, X., Song, X., Zuo, R., Yang, D., Ji, C., Ji, H. et. al. (2020). Ionophore Toxin Maduramicin Produces Haff Disease-Like Rhabdomyolysis in a Mouse Model. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17 (21), 7882. doi: http://doi.org/10.3390/ijerph17217882
  9. National Center for Biotechnology Information (2021). PubChem Compound Summary for CID 9507, Nicarbazin. https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/Nicarbazin Last accessed: 21.06.2021
  10. Filazi, A., Yurdakok-Dikmen, B.; Gupta, R., Srivastava, A., Lall, R. (Eds.) (2019). Regulatory Guidelines for Nutraceuticals and Dietary Supplements for Animals in Turkey. Nutraceuticals in Veterinary Medicine. Cham: Springer, 829–836. doi: http://doi.org/10.1007/978-3-030-04624-8_62
  11. OECD (1987). Test No. 401: Acute Oral Toxicity. OECD Guidelines for the Testing of Chemicals, Section 4. Paris: OECD Publishing. doi: http://doi.org/10.1787/9789264040113-en
  12. Prozorovskii, V. B. (2007). Statisticheskaia obrabotka rezul'tatov farmakologicheskih issledovanii. PFBN, 3-4.
  13. Pro zahist tvarin vіd zhorstokogo povodzhennia (2021). Zakon Ukraini No. 3447-IV. 21.02.2006. Available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3447-15
  14. SOU 85.2-37-736: 2011 "Veterinary drugs. Determination of acute toxicity" (2011). Kyiv: Ministry of Agrarian Policy, 16.
  15. Arisov, M. V., Urazaev, D. N., Kachanova, E. O., Pavlova, A. S. (2020). General principles of conducting preclinical toxicology studies of antiparasitic drugs for veterinary use. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 548, 042042. doi: http://doi.org/10.1088/1755-1315/548/4/042042
  16. Sharma, N. (2005). Toxicity of maduramicin. Emergency Medicine Journal, 22 (12), 880–882. doi: http://doi.org/10.1136/emj.2004.020883
  17. Rumbeiha, W. K., Snider, D. B. (2014). Veterinary Toxicology. Encyclopedia of Toxicology. Academic Press, 915–928. doi: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-386454-3.00444-9
  18. Kociumbas, І. Ia. (2005). Doklіnіchnі doslіdzhennia veterinarnih lіkars'kih zasobіv. Lvіv: Trіada plius, 134–147.
  19. Shlosberg, A., Perl, S., Harmelin, A., Hanji, V., Bellaiche, M., Bogin, E. et. al. (1997). Acute maduramicin toxicity in calves. Veterinary Record, 140 (25), 643–646. doi: http://doi.org/10.1136/vr.140.25.643

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Доценко, Р. В., Ващик, Є. В. ., Захар’єв, А. В. ., Землянський, А. О., Доценко, К. А., & Селюкова, Н. Ю. (2021). Визначення токсикологічних характеристик комплексного антиєймерійного лікарського засобу на основі мадураміцину і нікарбазину. ScienceRise: Biological Science, (2(27), 37–43. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2021.235941

Номер

Розділ

Ветеринарні дослідження