Анальгетичні властивості деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (Acorus Calamus L.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2021.242006

Ключові слова:

деалкоголізований екстракт листя лепехи звичайної, аналгетична дія, тест «гаряча пластина», тест теплової імерсії хвоста

Анотація

Для лікування больового синдрому широко застосовують опійні та ненаркотичні анальгетики, нестероїдні протизапальні засоби, анестетики, антидепресанти, міорелаксанти, комбіновані засоби та фітопрепарати. Одним із перспективних фітооб’єктів з потенційними анальгетичними властивостями є лепеха звичайна (Acorus calamus L.).

Мета дослідження – визначити аналгетичну дію деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (ДЕЛЛ) на моделі болю в тесті «гаряча пластина» та в тесті теплової імерсії хвоста.

Матеріали та методи. Під час експериментального дослідження були використані фармакологічні методи. Анальгетичні властивості ДЕЛЛ вивчали у мишей на моделі «гаряча пластина» з використанням прибору Hot/Cold Plate (Bioseb, Франція) та в тесті теплової імерсії хвоста у щурів.

Результати. На моделях болю в тестах «гаряча пластина» та теплової імерсії хвоста визначено аналгетичну дію деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (ДЕЛЛ). На моделі «гаряча пластина» використання ДЕЛЛ вірогідно збільшило тривалість латентного періоду. За аналгетичним ефектом ДЕЛЛ та метамізол натрію були зіставні один з одним продовж 1-го та 1,5 години досліду, але починаючи з 2 години експерименті, аналгетична дія метамізолу натрію статистично перевищувала аналгетичний ефект ДЕЛЛ.

В тесті теплової імерсії хвоста у щурів застосування ДЕЛЛ збільшило латентний період відсмикування хвоста щурів порівняно з вихідним фоном на 43,13 %, а метамізолу натрію – на 66,6 %. Дослідження довели наявність у ДЕЛЛ в дослідженій дозі помірної анальгетичної дії.

Висновки. Визначено аналгетичну дію деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (ДЕЛЛ) на моделі болю в тестах «гаряча пластина» та теплової імерсії хвоста. За умов тесту «гаряча пластина» у мишей ДЕЛЛ справляє виразний аналгетичний ефект, однак, дещо поступається за виразністю метамізолу натрію. Верифіковано наявність помірних у порівнянні з метамізолом натрію знеболювальних властивостей ДЕЛЛ у тесті теплової імерсії хвоста щурів. Отримані результати свідчать про вплив ДЕЛЛ на центральні механізми формування болю

Біографії авторів

Людмила Віталіївна Деримедвідь, Національний фармацевтичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедра фармакології та фармакотерапії

Lyudmyla Korang, Korle-Bu Teaching Hospital

PhD

Korle-Bu Teaching Hospital

Посилання

  1. Bragin, E. O. (1991). Neirokhimicheskie mekhanizmy regulyatsii bolevoi chuvstvitelnosti. Moscow: UDN, 248.
  2. Oliveira, J. T. (2000). Behavioral aspects of chronic pain syndromes. Arquivos de Neuro-Psiquiatria, 58 (2A), 360–365. doi: http://doi.org/10.1590/s0004-282x2000000200027
  3. Roenneberg, C., Henningsen, P., Hausteiner-Wiehle, C. (2020). Chronic pain syndromes and other persistent functional somatic symptoms. Der Nervenarzt, 91 (7), 651–661. doi: http://doi.org/10.1007/s00115-020-00917-w
  4. Gureje, O., Simon, G. E., Von Korff, M. (2001). A cross-national study of the course of persistent pain in primary care. Pain, 92 (1), 195–200. doi: http://doi.org/10.1016/s0304-3959(00)00483-8
  5. Bofanova, N. S., Masaeva, R. R., Verbitskaya, O. S., Koldova, T. G., Yadrentseva, U. V. (2021). Chronic pain in the 11th revision of the International Classification of Diseases. Russian Journal of Pain, 19 (1), 36–39. doi: http://doi.org/10.17116/pain20211901136
  6. Shostak, N. A., Pravdyuk, N. G., Klimenko, A. A. (2013). Complex regional pain syndrome – clinic, diagnostics, treatment. The Clinician, 7 (1), 41–47.
  7. Park, H. J., Moon, D. E. (2010). Pharmacologic Management of Chronic Pain. The Korean Journal of Pain, 23 (2), 99–108. doi: http://doi.org/10.3344/kjp.2010.23.2.99
  8. WHO Traditional Medicine Strategy 2014–2023 (2013). Geneva: World Health Organization, 15–56.
  9. Rao, P. V., Gan, S. H. (2014). Cinnamon: A Multifaceted Medicinal Plant. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2014, 1–12. doi: http://doi.org/10.1155/2014/642942
  10. Chekman, I. S. (2003). Klinichna fitoterapiia. Kyiv: A.S.K., 550.
  11. Muthuraman, A., Singh, N. (2011). Attenuating effect of Acorus calamus extract in chronic constriction injury induced neuropathic pain in rats: an evidence of anti-oxidative, anti-inflammatory, neuroprotective and calcium inhibitory effects. BMC Complementary and Alternative Medicine, 11 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1472-6882-11-24
  12. Muthuraman, A., Singh, N., Jaggi, A. S. (2011). Protective effect of Acorus calamus L. in rat model of vincristine induced painful neuropathy: An evidence of anti-inflammatory and anti-oxidative activity. Food and Chemical Toxicology, 49 (10), 2557–2563. doi: http://doi.org/10.1016/j.fct.2011.06.069
  13. Khan, M. A., Islam, M. (2012). Analgesic and cytotoxic activity of Acorus calamus L., Kigelia pinnata L., Mangifera indica L. and Tabernaemontana divaricata L. Journal of Pharmacy and Bioallied Sciences, 4 (2), 149–154. doi: http://doi.org/10.4103/0975-7406.94820
  14. Saldanha, A. A., Vieira, L., de Oliveira, F. M., Lopes, D. de O., Ribeiro, R. I. M. de A., Thomé, R. G. et. al. (2019). Anti-inflammatory and central and peripheral anti-nociceptive activities of α-asarone through the inhibition of TNF-α production, leukocyte recruitment and iNOS expression, and participation of the adenosinergic and opioidergic systems. Inflammopharmacology, 28 (4), 1039–1052. doi: http://doi.org/10.1007/s10787-019-00679-1
  15. Rajput, S. B., Tonge, M. B., Karuppayil, S. M. (2014). An overview on traditional uses and pharmacological profile of Acorus calamus Linn. (Sweet flag) and other Acorus species. Phytomedicine, 21 (3), 268–276. doi: http://doi.org/10.1016/j.phymed.2013.09.020
  16. Calamus. Available at: https://www.drugs.com/npp/calamus.html
  17. Derymedvid, L. V., Korang, L. А., Shakina, L. O., Kalko, K. O., Yaremenko, M., Dabahned, M. F. et. al. (2020). Studies of cytotoxic activity of substances obtained from leaves and roots of Sweet Flag (Acorus calamus L.) on human hepatocellular carcinoma (HеpG2) in vitro. Pharmacologyonline, 3, 240–246.
  18. Kalko, K. O., Derimedvid, L. V., Korang, L. A., Toziuk, O. Yu., Okipniak, I. V., Domar, N. A., Zhurenko, D. S. (2021). Anti-inflammatory, membraneprotective and capillary strengthening properties of sweet flag leaf extracts. Pharmacologyonline, 2, 145–157.
  19. Zubchenko, N. I. Korotkyi, T. R. (Ed.) (2016). Mizhnarodno-pravove spivrobitnytstvo derzhav u sferi zabezpechennia dobrobutu tvaryn ta yikh zakhystu vid zhorstokoho povodzhennia. Odesa: Feniks, 284.
  20. Abrashova, T. V. et. al.; Makarov, V. G., Makarova, M. N. (Eds.) (2013). Fiziologicheskie, biokhimicheskie i biometricheskie pokazateli normy eksperimentalnykh zhivotnykh. Saint Petersburg: Lema, 116.
  21. Stefanov, O. V. (Ed.) (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. AMN Ukrainy. Kyiv: VD «Avitsena», 528.
  22. Chaika, A. V., Cheretaev, I. V., Khusainov, D. R. (2015). Metody eksperimentalnogo doklinicheskogo testirovaniya analgeticheskogo deistviya razlichnykh faktorov na laboratornykh krysakh i myshakh. Uchenye zapiski Krymskogo federalnogo universiteta im. V. I. Vernadskogo. Seriya «Biologiya, khimiya», 1 (1 (67)), 161–173.
  23. Trutaiev, S. I., Shtryhol, S. Yu., Hrashchenkova, S. A., Lebedynets, I. O. (2017). Analhetychna diia substantsii zyrylonu na modeli boliu z perevazhno tsentralnym mekhanizmom notsytseptsii ta yii moduliatsiia adrenotropnymy preparatamy. Farmakolohiia ta likarska toksykolohiia, 3 (54), 74–79.
  24. Lavich, T. R., Cordeiro, R. S. B., Silva, P. M. R., Martins, M. A. (2005). A novel hot-plate test sensitive to hyperalgesic stimuli and non-opioid analgesics. Brazilian Journal of Medical and Biological Research, 38 (3), 445–451. doi: http://doi.org/10.1590/s0100-879x2005000300016
  25. Yadlovskyi, O. E., Suvorova, Z. S., Naumenko, M. V. (2020). Particular features of the use of «Hot plate» test in pharmacological researches. Pharmacology and Drug Toxicology, 14 (3), 177–184. doi: http://doi.org/10.33250/14.03.177
  26. Carlsson KH, Jurna I. Depression by flupirtine, a novel analgesic agent, of motor and sensory responses of the nociceptive system in the rat spinal cord. Eur J Pharmacol. 1987 Nov 3;143(1):89-99. doi: 10.1016/0014-2999(87)90738-2
  27. Levashova, O. L., Haponenko, V. P. (2015). Poysk y sozdanye analhetykov pryrodnoho proyskhozhdenyia. Svit medytsyny ta biolohii, 2 (50), 144–146.
  28. Verri, W. A., Cunha, T. M., Parada, C. A., Poole, S., Cunha, F. Q., Ferreira, S. H. (2006). Hypernociceptive role of cytokines and chemokines: Targets for analgesic drug development? Pharmacology & Therapeutics, 112 (1), 116–138. doi: http://doi.org/10.1016/j.pharmthera.2006.04.001
  29. Tarakhovskii, Yu. S. et. al.; Maevskii, E. I. (Ed.) (2013). Flavonoidy: biokhimiya, biofizika, meditsina. Puschino: Sunchrobook, 310.
  30. Korulkin, D. Yu., Abilov, Zh. A., Muzychkina, R. A., Tolstikov, G. A. (2007). Prirodnye flavonoidy. Novosibirsk: Akademicheskoe izd-vo «GEO», 232.
  31. Ferraz, C. R., Carvalho, T. T., Manchope, M. F., Artero, N. A., Rasquel-Oliveira, F. S., Fattori, V. et. al. (2020). Therapeutic Potential of Flavonoids in Pain and Inflammation: Mechanisms of Action, Pre-Clinical and Clinical Data, and Pharmaceutical Development. Molecules, 25 (3), 762. doi: http://doi.org/10.3390/molecules25030762
  32. Borghi, S. M., Mizokami, S. S., Pinho-Ribeiro, F. A., Fattori, V., Crespigio, J., Clemente-Napimoga, J. T. et. al. (2018). The flavonoid quercetin inhibits titanium dioxide (TiO 2 )-induced chronic arthritis in mice. The Journal of Nutritional Biochemistry, 53, 81–95. doi: http://doi.org/10.1016/j.jnutbio.2017.10.010
  33. Verri, W. A., Jr., Vicentini, F. T., Baracat, M. M., Georgetti, S. R., Cardoso, R. D., Cunha, T. M. et. al.; Rahman, A. U. (Ed.) (2012). Flavonoids as Anti-Inflammatory and Analgesic Drugs: Mechanisms of Action and Perspectives in the Development of Pharmaceutical Forms. Studies in Natural Products Chemistry. Vol. 36. Amsterdam: Elsevier, 297–330. doi: http://doi.org/10.1016/b978-0-444-53836-9.00026-8

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30

Як цитувати

Деримедвідь, Л. В., & Korang, L. (2021). Анальгетичні властивості деалкоголізованого екстракту листя лепехи звичайної (Acorus Calamus L.). ScienceRise: Biological Science, (3 (28), 21–25. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2021.242006

Номер

№ 3 (28) (2021)

Розділ

Біологічні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Lyudmyla Derymedvid, Vadim Tsyvunin, Lyudmyla Korang

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.