Обгрунтування перспективності покращення інформування населення про критерії коректного вибору сучасних полівітамінних засобів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2021.249494Ключові слова:
покращення інформування населення, критерії коректного вибору препаратів, обізнаність, полівітамінні засобиАнотація
Мета. Визначення необхідності підвищення обізнаності населення про полівітамінні засоби та критерії їх раціонального вибору.
Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети дослідження було необхідно розробити анкету для відвідувачів аптек та провести їх анонімне опитування. До анкетування залучали усіх бажаючих повнолітніх відвідувачів аптеки.
Розроблена анкета складалася з 3 частин та містила 32 запитання, які були опрацьовані у ході власних досліджень.
Результати дослідження. Серед опитаних нами відвідувачів аптек більшість була у віці 35–55 років, приблизно порівну було чоловіків та жінок, які здебільшого проживали у Київській області (87 %), не були студентами та не мали освітніх рівнів бакалавр або магістр, а також не мали відношення за освітою до галузі охорони здоров`я.
Узагальнюючи відомості, отримані в ході опрацювання анкет з відповідями відвідувачів аптек, можна відмітити, що у опитаній групі респондентів спостерігається певна зацікавленість та небайдужість до обговорюваних аспектів, але досить часто спостерігається помітна нестача знань з цього приводу.
Висновки. У ході аналізу результатів анкетного опитування було визначено рівень обізнаності населення стосовно загальної інформації про фармакологію полівітамінних засобів та критерії їх свідомого вибору. З отриманих даних можна зробити висновок, що за багатьма питаннями респонденти показали недостатній рівень знань, що обґрунтовує необхідність їх додаткового інформування про полівітаміни, а також свідчить про те, що все ж таки найкраще за все та професійно допоможе визначитись із вибором полівітамінного препарату саме спеціаліст з фармацевтичною освітою чи лікар.
Переважно населенню бракує знань з питань, наведених у ІІ частині анкети, а саме, стосовно загальних відомостей про біологічні та фармакологічні властивості вітамінів.
Встановлено, що на інформованість та рішення респондентів суттєвий вплив мають дані, отримані з інтернету або інших засобів масової інформації, в тому числі, реклама
Посилання
- Gromov, I. (2017). Sovremennaia kontseptsiia primeneniia polivitaminov. Farmatsevticheskie vedomosti, 11 (47), 10–13.
- Yeltsova, L. B., Omelchuk, S. Т. (2019). Evaluation of daily fruit and vegetable consumption by students’ youth. One Health and Nutrition Problems of Ukraine, 2 (49), 46–54. doi: http://doi.org/10.33273/2663-9726-2018-49-2-46-54
- Afanaseva, T. G. (2008). Marketingovyi analiz farmatsevticheskogo rynka vitaminov. Voronezh, 60.
- Spirichev, V. B. (2010). Nauchnoe obosnovanie primeneniia vitaminov v profilakticheskoi i lechebnoi tseliakh. Soobschenie 1. Nedostatok vitaminov v ratsione sovremennogo cheloveka: prichiny, posledstviia i puti korrektsii. Voprosy pitaniia, 5, 4–14.
- Slobodkin, V. I., Levytska, V. M., Senatova, A. O. (2014). Bioethical aspects of vitamins in medical practice. Yedyne zdorov`ya ta problemy kharchuvannia Ukrainy, 2 (41), 54–58.
- Dorokhova, L. P. (2017). Doslidzhennia stanu ukrainskoho rynku vitaminnykh preparativ. Promyslova farmatsiia. Kharkiv: NFaU, 42–45.
- Puzak, N. O., Orlovetska, N. F. (2020). Neobkhidnist vitaminiv u nashomu zhytti ta marketynhovyi analiz ukrainskoho rynku vitaminnykh preparativ. Menedzhment i marketynh u skladi suchasnoi ekonomiky, nauky, osvity, praktyky. Kharkiv: NFaU, 294–296.
- Shestopalov, A. E., Dmitriev, A. V., Zingerenko, V. B. (2011). Kliniko-farmakologicheskie aspekty primeneniia multivitaminnykh kompleksov dlia parenteralnogo vvedeniia (obzor literatury). Meditsina neotlozhnykh sostoianii, 5 (36), 35–45.
- Spravochnik lekarstvennykh preparatov Kompendium. Available at: https://Compendium.com.ua
- Alsous, M. M., Al-Azzam, S. I., Nusair, M. B. Alnahar, S. A., Obeidat, N. A. (2021). Self-medication among pregnant women attending outpatients` clinics in Northern Jordan: a cross-sectional study. Pharmacology Research & Perspectives, 9 (2). doi: http://doi.org/10.1002/prp2.735
- Aziz, M. M., Masood, I., Yousaf, M., Saleem, H., Ye, D., Fang, Y. (2018). Pattern of medication selling and self-medication practices: A study from Punjab, Pakistan. PLOS ONE, 13 (3). doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0194240
- Ward, E. (2014). Addressing nutritional gaps with multivitamin and mineral supplements. Nutrition Journal, 13 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1475-2891-13-72
- Mathias, E. G., D’souza, A., Prabhu, S. (2020). Self-Medication Practices among the Adolescent Population of South Karnataka, India. Journal of Environmental and Public Health, 2020. doi: http://doi.org/10.1155/2020/9021819
- Hashemzaei, M., Afshari, M., Koohkan, Z., Bazi, A., Rezaee, R., Tabrizian, K. (2021). Knowledge, attitude, and practice of pharmacy and medical students regarding self-medication, a study in Zabol University of Medical Sciences; Sistan and Baluchestan province in south-east of Iran. BMC Medical Education, 21 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12909-020-02374-0
- Dorokhova, L. P. (2017). Doslidzhennia faktoriv, shcho vplyvaiut na vybir vitaminnykh preparativ. Suchasni dosiahnennia farmatsevtychnoi tekhnolohii ta biotekhnolohii, 3, 92–95.
- Tkachova, O. V., Horkusha, N. O., Silaev, A. O. (2018). The assessment of professional competence of pharmaceutical employees on the issues of antiviral and immunostimulating drugs in the treatment of children with ARVI. Clinical pharmacy, 22 (2), 44–51. doi: http://doi.org/10.24959/cphj.18.1464
- Pereira, G., Surita, F. G., Ferracini, A. C., Madeira, C. D. S., Oliveira, L. S., Gava Mazzola, P. (2021). Corrigendum: Self-Medication Among Pregnant Women: Prevalence and Associated Factors. Frontiers in Pharmacology, 12. doi: http://doi.org/10.3389/fphar.2021.810762
- Zeru, N., Fetene, D., Geberu, D. M., Melesse, A. W., Atnafu, A. (2020). Self-Medication Practice and Associated Factors Among University of Gondar College of Medicine and Health Sciences Students: A Cross-Sectional Study. Patient Preference and Adherence, 14, 1779–1790. doi: http://doi.org/10.2147/ppa.s274634
- Dickinson, A., MacKay, D., Wong, A. (2015). Consumer attitudes about the role of multivitamins and other dietary supplements: report of a survey. Nutrition Journal, 14 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12937-015-0053-9
- Kotta, S., Gadhvi, D., Jakeways, N., Saeed, M., Sohanpal, R., Hull, S. et. al. (2015). “Test me and treat me” – attitudes to vitamin D deficiency and supplementation: a qualitative study. BMJ Open, 5 (7), e007401. doi: http://doi.org/10.1136/bmjopen-2014-007401
- Lutz, B. H., Miranda, V. I. A., Silveira, M. P. T., Dal Pizzol, T. da S., Mengue, S. S., da Silveira, M. F. et. al. (2020). Medication Use among Pregnant Women from the 2015 Pelotas (Brazil) Birth Cohort Study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17 (3), 989. doi: http://doi.org/10.3390/ijerph17030989
- Liu, H., Zhang, S., Zou, H., Pan, Y., Yang, Q., Ouyang, Y. et. al. (2019). Dietary Supplement Use Among Chinese Primary School Students: A Cross-Sectional Study in Hunan Province. International Journal of Environmental Research and Public Health, 16 (3), 374. doi: http://doi.org/10.3390/ijerph16030374
- Cybulski, M., Cybulski, L., Krajewska-Kulak, E., Orzechowska, M., Cwalina, U. (2018). Preferences and attitudes of older adults of Bialystok, Poland toward the use of over-the-counter drugs. Clinical Interventions in Aging, 13, 623–632. doi: http://doi.org/10.2147/cia.s158501
- Piekara, A., Krzywonos, M., Kaczmarczyk, M. (2020). What Do Polish Parents and Caregivers Think of Dietary Supplements for Children Aged 3–12? Nutrients, 12 (10), 3076. doi: http://doi.org/10.3390/nu12103076
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Tetiana Kutsenko, Dmitro Semeniv, Katherina Shchokina, Galina Belik, Yurii Stoletov, Olga Getalo
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
