Особливості етіологічного спектру алергенів побутового характеру

Автор(и)

  • Світлана Анатоліївна Лацинська Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна https://orcid.org/0000-0001-7080-9866
  • Тетяна Григорівна Турицька Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна https://orcid.org/0000-0002-5333-3453
  • Олена Сергіївна Снісар Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна https://orcid.org/0000-0002-4940-3922
  • Ганна Григорівна Чаус Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради, Україна https://orcid.org/0000-0001-6581-6359

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.255390

Ключові слова:

кліщ домашнього пилу, плісняві гриби, сенсибілізація, алерген-специфічні IgE, перехресна реактивність, побутові алергени, Дніпро

Анотація

Метою роботи було вивчення спектру речовин, що викликають респіраторну сенсибілізованість у дорослих та дітей, які мешкають на території м. Дніпро станом на 2019-ий рік.

Матеріал і методи: методом імуноферментного аналізу було досліджено сироватку венозної крові, в якій визначали специфічний IgE до 9 алергенів, що найчастіше зустрічаються у побуті. Застосовувалися набори для кількісного визначення алерген-специфічних IgE від «Vitrotest Specific-IgE, Україна». Проводили алергологічну діагностику для 380 осіб з певними особливостями алергологічного анамнезу при різних видах алергопатології, що звернулися до лабораторії з метою конкретизації етіологічної першопричини свого недугу.

Результати. Визначено ступінь гіперчутливості до алергенів та їх здатність до перехресного реагування між собою. Серед алергенів побутової панелі найбільш небезпечними виявились алергени пліснявих грибів, які викликали реакцію сенсибілізації у 292 осіб, що склало 76,8 % від всіх обстежених. До першої трійки (за поширеністю) алергенів побутового спектру ввійшли: епітелій кота, який викликав сенсибілізацію у 125 осіб (32,9 %) та кліщ Derm. Farinae, чутливість до якого встановлена у 117 пацієнтів (30,7 % осіб). Частка неадекватно сильних алергопатологічних реакцій становить третину від усіх обстежених та превалює у людей з сенсибілізацією до алергічних агентів побутової панелі таких, як епітелій кота, кліщ Derm. Farinae та Derm. Pteronyssinus. У 9-12 % осіб встановлена гіперрактивність до грибків роду Candida та плісняви. Розвиток перехресних реакцій мав місце між алергенами епідермального походження: відмічалась підвищена чутливість до шерсті та епітелію собак і котів (r=0,94, P˂0,01), пір’я сільськогосподарських птахів та звичайного таргана (r=0,99, P˂0,01).

Висновки. Встановлення перехресних зв’язків між декількома видами споріднених алергенів якнайкраще сприяє подальшому дослідженню даного питання. Має сенс долучити до лабораторного дослідження молекулярний метод із визначення мажорних та мінорних білків у випадку найбільшого взаємозв’язку з метою визначення не лише конкретного алергену як етіологічного фактору, але й конкретного сенсибілізуючого протеїну, що входить до їх складу. Це має велике значення для проведення наступної імунотерапії, коли за усуненням лише одного (мажорного) білкового агенту можливо зменшити ризики виникнення реакцій чутливості для кількох різновидів алергенів

Біографії авторів

Світлана Анатоліївна Лацинська, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра «Загальної медицини з курсом фізичної терапії»

Тетяна Григорівна Турицька, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра «Загальної медицини з курсом фізичної терапії»

Олена Сергіївна Снісар, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра «Загальної медицини з курсом фізичної терапії»

Ганна Григорівна Чаус, Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра «математичної, природничої та технологічної освіти»

Посилання

  1. Özdemir, Ö., Elmas, B. (2016). Variable prevalence of allergic rhinitis and risk factors affecting the prevalence. The Turkish Journal of Ear Nose and Throat, 26 (6), 371–382. doi: http://doi.org/10.5606/kbbihtisas.2016.97059
  2. Metreveli, M. V., Teliia, A. Z., Saakadze, V. P. (2006). Risk factors of the development of allergic diseases in children at the junction of XX-XXI centuries. Georgian Med News, 131, 76–80.
  3. Pukhlik, B. M. (2011). Allergiya – problema ne tolko allergologov. Zaporozhskii meditsinskii zhurnal, 13 (2), 108–110.
  4. Kozulina, I. E., Kurbacheva, O. M., Ilina, N. I. (2014). Allergy today. analysis of new epidemiological data. Russian Journal of Allergy, 11 (3), 3–10. doi: http://doi.org/10.36691/rja483
  5. An Anto, J. M., Bousquet, J., Akdis, M., Auffray, C., Keil, T., Momas, I. et. al. (2017). Mechanisms of the Development of Allergy (MeDALL): Introducing novel concepts in allergy phenotypes. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 139 (2), 388–399. doi: http://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.12.940
  6. Benet, M., Albang, R., Pinart, M., Hohmann, C., Tischer, C. G., Annesi-Maesano, I. et. al. (2018). Integrating Clinical and Epidemiologic Data on Allergic Diseases Across Birth Cohorts: A Harmonization Study in the Mechanisms of the Development of Allergy Project. American Journal of Epidemiology, 188 (2), 408–417. doi: http://doi.org/10.1093/aje/kwy242
  7. Platts-Mills, T. A. E., Woodfolk, J. A. (2011). Allergens and their role in the allergic immune response. Immunological Reviews, 242 (1), 51–68. doi: http://doi.org/10.1111/j.1600-065x.2011.01021.x
  8. Voronenko, Yu. V., Pukhlik, B. M., Kuznetsova, L. V., Gulyar, S. O., Frolov, V. M., Bobrov, O. E. et. al. (2008). Alergologіya. Kyiv, 295.
  9. Burks, A. W., Calderon, M. A., Casale, T., Cox, L., Demoly, P., Jutel, M. et. al. (2013). Update on allergy immunotherapy: American Academy of Allergy, Asthma & Immunology/European Academy of Allergy and Clinical Immunology/PRACTALL consensus report. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 131 (5), 1288–1296.e3. doi: http://doi.org/10.1016/j.jaci.2013.01.049
  10. Rodіnkova, V. V. (2013). Aeropalіnologіchnii spektr m. Dnіpropetrovs'k yak osnova profіlaktiki sezonnoi alergіi. Vіsnik Dnіprovskoho unіviversitetu. Bіologіya. Meditsina, 4 (1), 3–9.
  11. Іmunofermentna test-sistema dlya kіl'kіsnogo viznachennya spetsifіchnikh antitіl klasu IgE: Іnstruktsіya z vikoristannya (2016). Vitrotest Specific-IgE 04.11.2016, 8.
  12. Romano, A., Blanca, M., Quarantino, D., Mayorga, C., Difonso, M., Venuti, A., Gasbarrini, G. (1996). 661 Immediate allergic reactions to penicillins: Relationship between drug use pattern and reaction specificity. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 97 (1), 348–348. doi: http://doi.org/10.1016/s0091-6749(96)80879-7
  13. Fukutomi, Y., Taniguchi, M. (2015). Sensitization to fungal allergens: Resolved and unresolved issues. Allergology International, 64 (4), 321–331. doi: http://doi.org/10.1016/j.alit.2015.05.007
  14. Hardin, B. D., Kelman, B. J., Saxon, A. (2003). Adverse Human Health Effects Associated with Molds in the Indoor Environment. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 45 (5), 470–478. doi: http://doi.org/10.1097/00043764-200305000-00006
  15. Bondarenko, T. N. (2016). Profile of sensibilisation to major and minor components of domestic allergens in patients with allergic rhinitis and helminthosis. Astma ta alergіya, 2. Available at: http://www.ifp.kiev.ua/doc/journals/aa/16/pdf16-2/eng/55_en.pdf
  16. Matricardi, P. M., Kleine-Tebbe, J., Hoffmann, H. J., Valenta, R., Hilger, C., Hofmaier, S. (2016). EAACI Molecular Allergology User's Guide. Pediatric Allergy and Immunology, 27 (23), 1–250. doi: http://doi.org/10.1111/pai.12563
  17. Puhlyk, B. M. (2010). Profylaktyka allergycheskyh zabolevanyj, vyzvanyh bytovymy allergenamy. Zdorov'e Ukrayny, 50–51. Available at: http://health-ua.com/pics/pdf/P_2010_1/50-51.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-07

Як цитувати

Лацинська, С. А., Турицька, Т. Г., Снісар, О. С., & Чаус, Г. Г. (2022). Особливості етіологічного спектру алергенів побутового характеру. ScienceRise: Biological Science, (1(30), 8–15. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.255390

Номер

№ 1(30) (2022)

Розділ

Біологічні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Svitlana Latsynska, Tetiana Turytska, Olena Snisar, Hanna Chaus

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.