Особливості розвитку мікроспоридій Nosema apis і Nosema ceranae (Nosema species) у бджіл (Apis mellifera L.) зимової генерації

Автор(и)

  • Ганна Володимирівна Односум Національний науковий центр «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича», Україна https://orcid.org/0000-0001-5126-4952
  • Тетяна Михайлівна Єфіменко Національний науковий центр «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича», Україна https://orcid.org/0000-0001-9611-6769

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.255735

Ключові слова:

Nosema, температура, бджоли зимової генерації, тривалість циклу розвитку, паразито-хазяїнні взаємовідносини

Анотація

Температура – один із основних абіотичних факторів, що впливають на розвиток збудників ноземозу в тілі бджіл.

Мета роботи. Визначити вплив температури зимового та літнього бджолиного гнізда (20–22°С і 35–36°С, відповідно) на тривалість розвитку Nosema species у бджіл зимової генерації, ізольованих у садки, та дослідити життєвий цикл Nosema species у бджіл з природним зараженням, що зимують у природних умовах, з листопада до початку вирощування розплоду (лютий).

Матеріали та методи. Для цього заражали 200 бджіл Apis mellifera sossimai, відібраних із сім'ї у листопаді, згодовуючи сироп із спорами Nosema species (5×104 спор/бджолу). Половину бджіл утримували при 35–36ºС та половину при 20–22ºС. Щодня протягом 13 днів контролювали стадії розвитку паразита на мазках із середніх кишечників, пофарбованих за Романовським-Гімза (збільшення 900x). Крім того, з періодичністю 15 днів, починаючи з листопада до середини лютого, відбирали 30 бджіл з 20 сімей, що зимували в природних умовах, і контролювали стадії розвитку Nosema species за природного зараження.

Результати. Встановлено, що розвиток Nosema species у бджіл зимової генерації, штучно заражених Nosema species, призупинявся на стадіях меронтів і споронтів до 13-го дня з моменту зараження, незалежно від температури, за якої утримувалися бджоли в досліді. У бджіл, відібраних із бджолиних сімей, заражених за природних умов Nosema species, переважали меронти І, ІІ та у незначній кількості споронти, до кінця грудня, активне спороутворення відбувалося з середини січня до початку лютого.

Висновки. Тобто, тривалість циклу розвитку Nosema species мало залежить від температури, а тісно приурочена до тривалості життя бджіл літніх та зимового поколінь та визначається біохімізмом їх взаємовідносин, що дозволяють паразиту зберегти господаря як середовище свого проживання

Біографії авторів

Ганна Володимирівна Односум, Національний науковий центр «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича»

Кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник

Лабораторія технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл

Тетяна Михайлівна Єфіменко, Національний науковий центр «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича»

Кандидат біологічних наук, завідувачка лабораторією

Лабораторія технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл

Посилання

  1. Fries, I., Feng, F., da Silva, A., Slemenda, S. B., Pieniazek, N. J. (1996). Nosema ceranae n. sp. (Microspora, Nosematidae), morphological and molecular characterization of a microsporidian parasite of the Asian honey bee Apis cerana (Hymenoptera, Apidae). European Journal of Protistology, 32 (3), 356–365. doi: http://doi.org/10.1016/s0932-4739(96)80059-9
  2. Martín-Hernández, R., Meana, A., Prieto, L., Salvador, A. M., Garrido-Bailón, E., & Higes, M. (2007). Outcome of Colonization of Apis mellifera by Nosema ceranae. Applied and Environmental Microbiology, 73 (20), 6331–6338. doi: http://doi.org/10.1128/aem.00270-07
  3. Bourgeois, A. L., Rinderer, T. E., Beaman, L. D., Danka, R. G. (2010). Genetic detection and quantification of Nosema apis and N. ceranae in the honey bee. Journal of Invertebrate Pathology, 103 (1), 53–58. doi: http://doi.org/10.1016/j.jip.2009.10.009
  4. Roudel, M., Aufauvre, J., Corbara, b., Delbac, F., Blot, N. (2013). New insights on the genetic diversity of the honeybee parasiteNosema ceranaebased onmultilocussequence analysis. Parasitology, 140 (11), 1346–1356. doi: http://doi.org/10.1017/s0031182013001133
  5. Yefimenko, T. M., Ihnatieva, A. N., Tokariev, Yu. S., Odnosum, H. V. (2014). Nosema ceranae – zbudnyk nozematozu bdzhil v Ukraini. Visnyk ahrarnoi nauky, 2, 21–24.
  6. Odnosum, H. V. (2017). Distribution of the Nosema ceranae (Microspora, Nosematidae) in the Apiaries in Ukraine. Vestnik Zoologii, 51 (2), 161–166. doi: http://doi.org/10.1515/vzoo-2017-0022
  7. Klee, J., Besana, A. M., Genersch, E., Gisder, S., Nanetti, A., Tam, D. Q. et. al. (2007). Widespread dispersal of the microsporidian Nosema ceranae, an emergent pathogen of the western honey bee, Apis mellifera. Journal of Invertebrate Pathology, 96 (1), 1–10. doi: http://doi.org/10.1016/j.jip.2007.02.014
  8. Fries, I. (2010). Nosema ceranae in European honey bees (Apis mellifera). Journal of Invertebrate Pathology, 103, S73–S79. doi: http://doi.org/10.1016/j.jip.2009.06.017
  9. Williams, G. R., Shafer, A. B. A., Rogers, R. E. L., Shutler, D., Stewart, D. T. (2008). First detection of Nosema ceranae, a microsporidian parasite of European honey bees (Apis mellifera), in Canada and central USA. Journal of Invertebrate Pathology, 97 (2), 189–192. doi: http://doi.org/10.1016/j.jip.2007.08.005
  10. Stevanovic, J., Stanimirovic, Z., Genersch, E., Kovacevic, S. R., Ljubenkovic, J., Radakovic, M., Aleksic, N. (2011). Dominance of Nosema ceranae in honey bees in the Balkan countries in the absence of symptoms of colony collapse disorder. Apidologie, 42 (1), 49–58. doi: http://doi.org/10.1051/apido/2010034
  11. Tokarev, Y. S., Ignatieva, A. N., Zinatullina, Z. A. (2010). Molecular diagnostics of Nosema. Beekeeping, 5, 18–19.
  12. Zinatullina, Z. A., Ignatieva, A. N., Zhigileva, O. N., Tokarev, Y. S. (2011). "Asian" Nosema in Russia. Beekeeping, 10, 24–26.
  13. Ignatieva, A. N., Zinatullina, Z. A., Tokarev, Y. S. (2012). The spread of pathogens honeybee Nosema in the European part of Russia. Infectious diseases of arthropods. Saint Petersburg: Pushkin, 24–27.
  14. Yoshiyama, M., Kimura, K. (2011). Distribution of Nosema ceranae in the European honeybee, Apis mellifera in Japan. Journal of Invertebrate Pathology, 106 (2), 263–267. doi: http://doi.org/10.1016/j.jip.2010.10.010
  15. Bollan, K. A., Hothersall, J. D., Moffat, C., Durkacz, J., Saranzewa, N., Wright, G. A. et. al. (2012). The microsporidian parasites Nosema ceranae and Nosema apis are widespread in honeybee (Apis mellifera) colonies across Scotland. Parasitology Research, 112 (2), 751–759. doi: http://doi.org/10.1007/s00436-012-3195-0
  16. Pacini, A., Mira, A., Molineri, A., Giacobino, A., Bulacio Cagnolo, N., Aignasse, A. et. al. (2016). Distribution and prevalence of Nosema apis and N. ceranae in temperate and subtropical eco-regions of Argentina. Journal of Invertebrate Pathology, 141, 34–37. doi: http://doi.org/10.1016/j.jip.2016.11.002
  17. Rahsan, I., Devrim, O., Ayhan, G., Olgay, K. (2016). Does Nosema ceranae Wipe Out Nosema apis in Turkey. Iranian Journal of Parasitology, 11 (2), 259–264.
  18. Shabanov, М. (1977). Nosemosis research in Bulgaria. Biology and bee pathology symposium materials. Bucharest, Merelbeke: Apimondia Publishing House, 91–99.
  19. Grobov, O. F., Smirnov, A. M., Popov, E. T. (1987). Bolezni i vrediteli medonosnykh pchel. Moscow: Agropromizdat, 335.
  20. Odnosum, H. V., Soroka, N. M., Yefimenko, T. M. (2018). Poshyrennia i profilaktyka nozemozu u bdzhil. Medova osin na Lvivshchyni. Prykordonni zustrichi, 37–39.
  21. Yefimenko, T. M. (2000). Shcho nam vidomo pro nozematoz bdzhil ta zakhody po yoho poperedzhenniu. Pasika, 2, 20–21.
  22. Soroka, N. M., Lytvynenko, O. P., Yefimenko, T. M., Odnosum, H. V. (2016). Metodychni rekomendatsii z diahnostyky ta profilaktyky nozematozu medonosnykh bdzhil. Kyiv: NUBiP, 33.
  23. Issi, I. V., Onatckii, N. M. (1984). Osobennosti vzaimootnoshenii mikrosporidii i nasekomykh na rannikh etapakh zabolevaniia. Protozoologiia, 9, 102–113.
  24. Issi, I. V. (1986). Mikrosporidii kak tip paraziticheskikh prosteishikh. Parazitologiia, 10, 6–137.
  25. Veizer, Ia. (1972). Mikrobiologicheskie metody borby s vrednymi nasekomymi (Bolezni nasekomykh). Moscow: Kolos, 640.
  26. Elfimova, T. F. (1985). Optimalnye usloviia massovogo polucheniia spor mikrosporidii roda Vairimorpha na kapustnoi sovke. Alma-Ata, 16.
  27. Voronin, V. N., Issi, I. V. (1974). O metodakh raboty s mikrosporidiiami. Parazitologiia, 8 (3), 272–273.
  28. Yefimenko, T., Bodnarchuk, L. (1994). Some properties of host parasite interactions between honey bees from different generations and their microsporidial parasite Nosema apis. 12-th Congress of the International Union for the Study of Social Insects JUSSI Paris. Sorbonne, 348.
  29. Bailey, L. (1977). Pathogenesis and ecology of Nosema apis. Biology and bee pathology symposium materials. Bucharest, Merelbeke: Apimondia Publishing House, 37–42.
  30. Efimenko, T. M., Pavlichenko, A. V. (2012). Vospriimchivost pchel rannego vozrasta k zarazheniiu mikrosporidiei Nosema apis Zander. Materialy mezhdunarodnoi molodezhnoi konferentcii «Infektcionnaia patologiia plenistonogikh», 23.
  31. Yefimenko, T. M., Odnosum, H. V. (2021). Osoblyvosti rozvytku mikrosporidii Nosema ceranae u bdzhil rannoho viku. Suchasne bdzhilnytstvo: problemy, dosvid, novi tekhnolohii, 39–41.
  32. Efimenko, T. M., Sokolova, Iu. Ia., Issi, I. V. (1990). O peredache mikrosporidii Vairimorpha antheraeae polovym putem u sovok (Noctuidae). Parazitologiia, 24 (1), 63–70.
  33. Brand, T. (1972). Hormone und hormonartige Substanzen in Parasiten. Parasitenphysiologie, 201–207.
  34. Nagornaia, I. M., Efimenko, T. M. (1993). Lizotcimpodobnyi ferment mikrosporidii. Materialy II Kollokviuma sektcii obshchestvennykh nasekomykh. Rybnoe, 215–219.
  35. Issi, I. V. (1983). Vzaimootnosheniia mikrosporidii s kletkoi khoziaina. Parazitologiia, 31, 121–143.
  36. Shulman, S. S., Dobrovolskii, A. A. (1977). Parazitizm i smezhnye s nim iavleniia. Parazitologicheskii sbornik ZIN AN SSSR, 27, 230–249.
  37. Poltev, V. I. (1948). Bolezni pchel. Moscow: Kolos, 302.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-07

Як цитувати

Односум, Г. В., & Єфіменко, Т. М. (2022). Особливості розвитку мікроспоридій Nosema apis і Nosema ceranae (Nosema species) у бджіл (Apis mellifera L.) зимової генерації. ScienceRise: Biological Science, (1(30), 53–56. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.255735

Номер

№ 1(30) (2022)

Розділ

Ветеринарні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Hanna Odnosum, Tetiana Yefimenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.