Особливості всмоктування, виведення та засвоєння кальцію при експериментальному хронічному гепатиті у щурів

Автор(и)

  • Тетяна Василівна Могилевська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова , Україна https://orcid.org/0000-0002-8888-0457
  • Ольга Анатоліївна Макаренко Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України», Україна https://orcid.org/0000-0001-8029-4392
  • Лариса Миколаївна Хромагіна Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України», Україна https://orcid.org/0000-0002-8340-7329

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.258790

Ключові слова:

токсичний гепатит, гідразин сульфат, кальцій, тонкий кишечник, амінокислоти, остеодистрофія печінки

Анотація

Мета. Вивчення ступеня всмоктування, засвоєння та виведення кальцію у щурів із хронічним токсичним гепатитом.

Матеріали та методи. Дослідження проводили на щурах лінії Вістар віком 1 місяць. Токсичний гепатит в дослідній групі відтворювався внутрішньочеревним введенням гідразин сульфату в дозі 50 мг/кг двічі на тиждень. Дослідження всмоктування речовин у щурів проводили під тіопенталовим наркозом за методом Тірі через 3 місяці моделювання патології. У кишковому вмісті визначали кількість невсмоктаного кальцію та амінокислот. Для визначення кількості засвоєного та виведеного кальцію у тварин з гепатитом використовували метаболічні камери для щоденного збору сечі, калу та залишків їжі, в яких визначали вміст кальцію (у середньому за три доби на одну тварину). Після вилучення щурів з досліду визначали рівень кальцію в сироватці крові, в кістковій тканині – ступінь її резорбції за активністю кислої фосфатази та вмісту кальцію.

Результати і обговорення. Токсичний гепатит знижував всмоктування кальцію на 34,5 % у тонкому кишечнику щурів і не мав суттєвого впливу на амінокислоти, пригнічення всмоктування яких при гепатиті становило лише 5,5 %. Екскреція кальцію з сечею щурів при токсичному гепатиті зменшилася в 1,8 рази, а з калом, навпаки, зросла в 1,5 рази. В результаті засвоєння кальцію у щурів з гепатитом зменшилося на 24,2 %. Зниження всмоктування кальцію, а також посилене виведення його з калом призвели до зниження рівня цього елемента в крові тварин з гепатитом на 14,7 %. Наші дослідження встановили руйнування кісткової тканини у щурів при гепатиті: підвищення активності кісткової кислої фосфатази на 65,3 % і зниження рівня кальцію на 15,5 %.

Висновок. Пусковим механізмом розвитку остеодистрофії печінки є пригнічення всмоктування кальцію в тонкій кишці щурів, хворих на гепатит, як наслідок – зниження його всмоктування та рівня в крові, що в кінцевому підсумку призводить до активації резорбції кісткової тканини. Встановлені закономірності ляжуть в основу патогенетичної схеми профілактики остеодистрофії печінки

Біографії авторів

Тетяна Василівна Могилевська, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Аспірант

Кафедра фізіології людини та тварин

Ольга Анатоліївна Макаренко, Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України»

Доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Лабораторія біохімії

Лариса Миколаївна Хромагіна, Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України»

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Лабораторія біохімії

Посилання

  1. Zhdan, V., Ivanytsky, I., Shilkina, L. (2018). Expression of osteopengic changes depending on the degree of liver fibrosis. Young Scientist, 10 (62), 470–472.
  2. Velichko, A. V., Veialkin, I. V., Rozhko, A. V., Iaretc, Iu. I. (2019). Rasprostranennost giperkaltciemii sredi vzroslogo naseleniia Gomelskoi oblasti. Problemy zdorovia i ekologii, 1, 89–94.
  3. Golounina, O. O., Runova, G. E., Fadeyev, V. V. (2020). Osteomalacia in practice of endocrinologist: etiology, pathogenesis, differential diagnosis with osteoporosis. Osteoporosis and Bone Diseases, 22 (2), 23–31. doi: http://doi.org/10.14341/osteo12117
  4. Mogilevskaya, T. V., Makarenko, O. A., Gladkiy, T. V. (2021). Morphometric and Metabolic Disorders in the Bone Tissue of Laboratory Rats with Chronic Toxic Hepatitis. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport, 6 (3), 347–352. doi: http://doi.org/10.26693/jmbs06.03.347
  5. Kharchenko, N. V., Babaka, O. Ya. (Eds.) (2017). Hastroenterolohiia. Vol. 2. Kirovohrad: Polium, 432.
  6. Makarenko, O. A., Mogilevskaia, T. V. (2019). Sostoianie kishechnika krys posle toksicheskogo porazheniia pecheni. Biokhimiia i molekuliarnaia biologiia, 3, 210–214.
  7. Aksyonova-Seliuk, I. I., Panasenko, O. I., Knysh, Ye. H., Pruglo, Ye. S. (2016). The study of the effect of 5-(4-(tret-butyl)phenyl)-4-R-amino-4H-1,2,4-triazole-3-thiols on the duration of thiopental-sodium narcosis for laboratory rats. Zaporozhye medical journal, 5 (98), 93–96. doi: http://doi.org/10.14739/2310-1210.2016.5.82696
  8. Ugolev, A. M., Zaripov, B. Z. (1979). Metodicheskie priemy dlia izucheniia membrannogo pishchevareniia i vsasyvaniia v tonkoi kishke v usloviiakh khronicheskogo eksperimenta na krysakh i nekotorykh drugikh zhivotnykh. Fiziologicheskii zhurnal SSSR, 12, 1850–1854.
  9. Levitckii, A. P., Makarenko, O. A., Denga, O. V. (2005). Eksperimentalnye metody issledovaniia stimuliatorov osteogeneza. Kyiv: GFTc MZ Ukrainy, 50.
  10. Direktiva 10/63/EU Evropeiskogo parlamenta i soveta evropeiskogo soiuza «Po okhrane zhivotnykh, ispolzuemykh v nauchnykh tceliakh» 22.09.2010 (2010). Available at: http://www.bio.msu.ru/res/DOC457/Dir_2010_63_Rus-LASA.pdf
  11. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh (2012). Nakaz Ukrainy No. 249. 01.03.2012. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0416-12#Text
  12. Seliverstov, P. V., Radchenko, V. G., Safronenkova, I. G., Sitkin, S. I. (2010). Vzaimootnosheniia pecheni i kishechnika na fone disbalansa mikroflory tolstoi kishki. Gastroenteroogiia, 2-3, 15–18.
  13. Povorozniuk, V. V. (2014). Sostoianie problemy osteoporoza i drugikh metabolicheskikh zabolevanii skeleta v Ukraine. Novosti meditciny i farmatcii, 3 (487), 10–13.
  14. Shvarts, H. Ya. (2009). Vytamyn D, D-hormon y alfakaltsydyol: medytsynskye, molekuliarno-byolohycheskye y farmakolohycheskye aspekti. Ukrainskyi revmatolohichnyi zhurnal, 3, 63–69.
  15. Sivri, S. K. (2010). Vitamin D metabolism. Calcium and vitamin D metabolism. ITA, 256.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-10

Як цитувати

Могилевська, Т. В., Макаренко, О. А., & Хромагіна, Л. М. (2022). Особливості всмоктування, виведення та засвоєння кальцію при експериментальному хронічному гепатиті у щурів. ScienceRise: Biological Science, (2(31), 4–7. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.258790

Номер

№ 2(31) (2022)

Розділ

Біологічні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Tatiana Mogilevskaya, Olga Makarenko, Larissa Khromagina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.