Патогенетична роль глікопротеїнів і протеогліканів за гломерулонефриту собак

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.266237

Ключові слова:

собаки, патогенез, гломерулонефрит, глікозаміноглікани, глікопротеїни, оксипролін, уронові кислоти

Анотація

Мета: визначити основні патогенетичні ланки гломерулонефриту в собак за участю біополімерів сполучної тканини.

Матеріали та методи. Дослідження проводили на основі аналізу джерел наукової літератури (PubMed, Elsevier, електронні ресурси Бібліотеки імені В. І. Вернадського) та клінічного досвіду авторів, завдяки чому розроблено схему патогенезу гломерулонефриту у собак за участю біополімерів сполучної системи.

Результати. За результатами наших досліджень було встановлено, що гломерулонефрит у собак за хронічного перебігу супроводжується нейтрофілією, лімфоцитозом, а також сечовим та нефротичним синдромами, прогресування яких спричиняє порушення функціонального стану нирок та печінки. У хворих собак розвивається нефротичний симптомокомплекс – стійка протеїнурія, гіпоальбумінемія, диспротеїнемія та гіперліпідемія. Клінічно набряків не спостерігали, адже відомо, що у собак вони рідко виявляються за нефротичного синдрому. Запалення в нирках супроводжуються підвищенням концентрації в сироватці крові глікопротеїнів та сіалових кислот. Після лікування відбувалося зменшення запального процесу в нирках, яке проявлялося зниженням нейтрофілії та лімфоцитозу, а також вмісту в сироватці крові глікопротеїнів та сіалових кислот. Вміст загальних хондроїтинсульфатів та фракційний склад глікозаміногліканів не змінилися, а рівень екскреції оксипроліну та уронових кислот знизився порівняно з показниками до початку лікування. Це, на нашу думку, зумовлено уповільненням фібротичних процесів у нирках. Таким чином, біохімічні показники стану сполучної тканини в сироватці крові та сечі собак за гломерулонефриту дозволили нам оцінити функціональний стан нирок за їх запалення (оксипролін та уронові кислоти), а також визначити порушення синтезу протеогліканів за нефротичного синдрому.

Висновки. За гломерулонефриту в собак на фоні пригнічення, зниження апетиту, полідипсії, болю під час пальпації в ділянці попереку, періодичного блювання, нейтрофільного лейкоцитозу, лімфоцитозу, нефротичного синдрому (гіпоальбумінемія, збільшення α2- і β-глобулінів, холестеролу, β-ліпопротеїнів), зростання активності АлАТ, АсАТ і лужної фосфатази, зниження проби Вельтмана, гіперазотемії, гіперфосфатемії, протеїнурії, мікрогематурії та циліндрурії відбувається збільшення вмісту в сироватці крові собак глікопротеїнів, сіалових кислот і хондроїтинсульфатів, а також гепарансульфату. Збільшення вмісту в сироватці крові хворих на гломерулонефрит собак за маркерів сполучної тканини – глікопротеїнів, сіалових кислот, хондроїтинсульфатів та екскреції з сечею оксипроліну і уронових кислот зумовлені запальними й фібротичними змінами базальних мембран ниркових клубочків

Біографії авторів

Дмитро Володимирович Морозенко, Національний фармацевтичний університет

Доктор ветеринарних наук, старший дослідник, завідувач кафедри

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Євгенія Володимирівна Ващик, Національний фармацевтичний університет

Доктор ветеринарних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Андрій Вікторович Захар'єв, Національний фармацевтичний університет

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Дмитро Вікторович Бережний, Національний фармацевтичний університет

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Наталія Юріївна Селюкова, Національний фармацевтичний університет

Доктор біологічних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Катерина Валеріївна Глєбова, Національний фармацевтичний університет

Кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник, доцент

Кафедра нормальної та патологічної фізіології

Посилання

  1. Codreanu, M. D., Popa, A. M. (2017). General and particular aspects in glomerulopathies in dogs and cats. Revista Romana de Medicina Veterinara, 27 (1), 43–49.
  2. Chew, C., Lennon, R. (2018). Basement Membrane Defects in Genetic Kidney Diseases. Frontiers in Pediatrics, 6. doi: https://doi.org/10.3389/fped.2018.00011
  3. Naylor, R. W., Morais, M. R. P. T., Lennon, R. (2020). Complexities of the glomerular basement membrane. Nature Reviews Nephrology, 17 (2), 112–127. doi: https://doi.org/10.1038/s41581-020-0329-y
  4. Aoki, S., Saito-Hakoda, A., Yoshikawa, T., Shimizu, K., Kisu, K., Suzuki, S. et. al. (2017). The reduction of heparan sulphate in the glomerular basement membrane does not augment urinary albumin excretion. Nephrology Dialysis Transplantation, 33 (1), 26–33. doi: https://doi.org/10.1093/ndt/gfx218
  5. Galvis-Ramírez, M. F., Quintana-Castillo, J. C., Bueno-Sanchez, J. C. (2018). Novel Insights Into the Role of Glycans in the Pathophysiology of Glomerular Endotheliosis in Preeclampsia. Frontiers in Physiology, 9. doi: https://doi.org/10.3389/fphys.2018.01470
  6. van der Vlag, J., Buijsers, B. (2020). Heparanase in Kidney Disease. Heparanase, 1221, 647–667. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-34521-1_26
  7. Asai, A., Hatayama, N., Kamiya, K., Yamauchi, M., Kinashi, H., Yamaguchi, M. et. al. (2021). Roles of glomerular endothelial hyaluronan in the development of proteinuria. Physiological Reports, 9 (17). doi: https://doi.org/10.14814/phy2.15019
  8. Talsma, D. T., Katta, K., Ettema, M. A. B., Kel, B., Kusche-Gullberg, M., Daha, M. R. et al. (2018). Endothelial heparan sulfate deficiency reduces inflammation and fibrosis in murine diabetic nephropathy. Laboratory Investigation, 98 (4), 427–438. doi: https://doi.org/10.1038/s41374-017-0015-2
  9. Zhai, S., Hu, L., Zhong, L., Tao, Y., Wang, Z. (2017). Low molecular weight heparin may benefit nephrotic remission in steroid-sensitive nephrotic syndrome via inhibiting elastase. Molecular Medicine Reports, 16 (6), 8613–8618. doi: https://doi.org/10.3892/mmr.2017.7697
  10. Morozenko, D. V. (2010). Diahnostyka khronichnoho hlomerulonefrytu v sobak. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii, 2, 127–129.
  11. Borza, D.-B. (2017). Glomerular basement membrane heparan sulfate in health and disease: A regulator of local complement activation. Matrix Biology, 57–58, 299–310. doi: https://doi.org/10.1016/j.matbio.2016.09.002

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Морозенко, Д. В., Ващик, Є. В., Захар’єв, А. В., Бережний, Д. В., Селюкова, Н. Ю., & Глєбова, К. В. (2022). Патогенетична роль глікопротеїнів і протеогліканів за гломерулонефриту собак. ScienceRise: Biological Science, (4(33), 27–30. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.266237

Номер

Розділ

Ветеринарні дослідження