Біохімічні маркери сполучної тканини у патогенезі гастроентериту в собак та котів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.266240

Ключові слова:

собаки, коти, гастроентерит, сполучна тканина, біохімічні маркери, глікопротеїни, глікозаміноглікани, хондроїтинсульфати, оксипролін, уронові кислоти

Анотація

Мета: проаналізувати та встановити патогенетичну роль біохімічних маркерів стану сполучної тканини за хвороб шлунка та кишечника в собак та котів.

Матеріали і методи. Дослідження проводилось методом аналізу джерел наукової літератури (PubMed, Elsevier, електронних ресурсів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського), на основі чого було створено схему патогенезу гастроентериту в собак та котів за участю біополімерів сполучної тканини.

Результати. У собак і котів питання застосування біохімічних маркерів для діагностики захворювань шлунка та кишечнику на сьогодні залишається не до кінця з’ясованим. Відомо, що в собак та котів за лімфоцитарно-плазмоцитарного ентериту гістологічно визначають фіброз кишкової стінки, але біохімічних тестів для діагностики цього стану не приведено. Серед біохімічних маркерів запального захворювання кишечнику було визначено фактор некрозу пухлини, С-реактивний білок і мікроальбумін. Хоча С-реактивний білок був підвищений у більшої кількості хворих тварин, але це збільшення було незначним. Інші тести теж не виявили високої діагностичної інформативності. У патогенезі аліментарного гастроентериту собак та котів можна визначити декілька етапів. Спочатку відбувається дія подразнювальних компонентів годівлі на слизову оболонку шлунка і порушення його секреторної і моторної функцій, що спричиняє гастрит. Таким чином, використання показників стану сполучної тканини у діагностиці захворювань кишечнику в собак можна використовувати для оцінки ступеня запального процесу.

Висновки. За результатами аналізу було встановлено, що розвиток запального процесу у шлунку та кишечнику спричиняє зростання в сироватці крові котів та собак вмісту глікопротеїнів, а зниження синтетичних процесів у печінці супроводжується зменшенням концентрації глікозаміногліканів (ГАГ) у сироватці крові хворих тварин. Слід відзначити, що це зниження має особливості: у собак вміст загальних хондроїтинсульфатів залишався на рівні клінічно здорових тварин, тоді як концентрація загальних ГАГ зменшувалася. У котів, навпаки, вміст загальних хондроїтинсульфатів знижувався, а фракційний склад ГАГ залишався незмінним. Рівень екскреції оксипроліну та уронових кислот у сечі тварин за гастроентериту не змінювався, що свідчить про відсутність катаболізму колагену та протеогліканів за гастроентериту

Біографії авторів

Дмитро Володимирович Морозенко, Національний фармацевтичний університет

Доктор ветеринарних наук, старший дослідник, завідувач кафедри

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Євгенія Володимирівна Ващик, Національний фармацевтичний університет

Доктор ветеринарних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Надія Миколаївна Кононенко, Національний фармацевтичний університет

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра нормальної та патологічної фізіології

Андрій Вікторович Захар'єв, Національний фармацевтичний університет

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Наталія Юріївна Селюкова, Національний фармацевтичний університет

Доктор біологічних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Дмитро Вікторович Бережний, Національний фармацевтичний університет

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Катерина Валеріївна Глєбова, Національний фармацевтичний університет

Кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник, доцент

Кафедра нормальної та патологічної фізіології

Валентина Василівна Чікіткіна, Національний фармацевтичний університет

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра нормальної та патологічної фізіології

Посилання

  1. Burge, K., Bergner, E., Gunasekaran, A., Eckert, J., Chaaban, H. (2020). The Role of Glycosaminoglycans in Protection from Neonatal Necrotizing Enterocolitis: A Narrative Review. Nutrients, 12 (2), 546. doi: https://doi.org/10.3390/nu12020546
  2. Bosi, A., Banfi, D., Bistoletti, M., Moretto, P., Moro, E., Crema, F., Maggi, F. et al. (2021). Hyaluronan: A Neuroimmune Modulator in the Microbiota-Gut Axis. Cells, 11 (1), 126. doi: https://doi.org/10.3390/cells11010126
  3. Lee, Y., Sugihara, K., Gillilland, M. G., Jon, S., Kamada, N., Moon, J. J. (2019). Hyaluronic acid–bilirubin nanomedicine for targeted modulation of dysregulated intestinal barrier, microbiome and immune responses in colitis. Nature Materials, 19 (1), 118–126. doi: https://doi.org/10.1038/s41563-019-0462-9
  4. Naumova, L. A., Paltcev, A. I., Beliaeva, Ia. Iu., Bezprozvannaia, E. A. (2007) Osobennosti kliniko-morfologicheskikh proiavlenii assotciirovannogo s displaziei soedinitelnoi tkani khronicheskogo atroficheskogo gastrita. Kazanskii meditcinskii zhurnal, 88 (5), 87–91.
  5. Naumova, L. A., Shevchishina, O. F., Diatlova, A. Iu. (2009). Morphological approaches of the atrophic process in gastric mucosa, associated with connective tissue dysplasia. Kubanskii nauchnyi meditcinskii vestnik, 6 (111), 60–62.
  6. Efimova, L. A. (2008). Protivoiazvennoe deistvie nekrakhmalnykh polisakharidov (eksperimentalnoe issledovanie). Tomsk, 23.
  7. Sosnovskaia, E. V., Lialiukova, E. A., Livzan, M. A. Semchenko V. V., Stepanov, S. S., Kolokoltcev, V. B. (2009). Strukturno-funktcionalnye osobennosti tcitofiziologii vsasyvaniia v slizistoi obolochke dvenadtcatiperstnoi kishki cheloveka pri displazii soedinitelnoi tkani. Permskii meditcinskii zhurnal, 26 (3), 93–97.
  8. Kazimirova, A. A. (2009). Khronicheskii gastrit u detei: mekhanizmy razvitiia, kliniko-morfologicheskaia kharakteristika, optimizatciia terapii. Cheliabinsk, 42.
  9. Kalathas, D., Theocharis, D. A., Bounias, D. (2009). Alterations of glycosaminoglycan disaccharide content and composition in colorectal cancer: structural and expressional studies. Oncology Reports, 22 (2), 369–375. doi: https://doi.org/10.3892/or_00000447
  10. Trutneva, L. A. (2007). Kliniko-anamnesticheskaia kharakteristika vospalitelnykh zabolevanii zheludka i dvenadtcatiperstnoi kishki u detei shkolnogo vozrasta s displaziei soedinitelnoi tkani. Ivanovo, 19.
  11. Mokrousova, N. V. (2002). Metabolity soedinitelnoi tkani v otcenke techeniia i prognoza gastroezofagalnoi refliuksnoi bolezni. Saratov, 18.
  12. Smirnova, E. V., Skudarnov, E. V., Lobanov, Iu. F. (2006). Rol displazii soedinitelnoi tkani v razvitii erozivnykh gastroduodenitov u detei. Mat i ditia v Kuzbasse, 1 (24), 12–15.
  13. Shulhai, O. M., Kabakova, A. B., Klym, L. A., Shulhai, A.-M. A., Glushko, K. T. (2021). The problem of gastroptosis as a manifestation of undifferentiated connective tissue dysplasia in the clinical practice of pediatric gastroenterologist. Child`s Health, 13, 112–117. doi: https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.0.2018.131191
  14. Aruin, L. I., Grigorev, P. Ia., Isakov, A. V. et al. (1993). Khronicheskii gastrit. Amsterdam, 363.
  15. Akimova, M. A., Nechaeva, G. I., Viktorova, I. A. (2007). Iazvennaia bolezn, assotciirovannaia s displaziei soedinitelnoi tkani: klinika, techenie, lechebnaia taktika. Sibirskii meditcinskii zhurnal, 6, 56–59.
  16. Akimova, M. A. (2009). Iazvennaia bolezn dvenadtcatiperstnoi kishki na fone displazii soedinitelnoi tkani. Omsk, 24.
  17. Naumova, L. A., Osipova, O. N., Klinnikova, M. G. (2019). Immunistochemical Analysis of the Expression of TGFβ, Galectin-1, Vimentin, and Thrombospondin in Gastric Cancer Associated with Systemic Undifferentiated Connective Tissue Dysplasia. Bulletin of Experimental Biology and Medicine, 166 (6), 774–778. doi: https://doi.org/10.1007/s10517-019-04438-8
  18. Karakeshisheva, M. B. (2008). Morfofunktcionalnye osobennosti slizistoi obolochki zheludka i biokhimicheskii sostav slizi pri predrakovykh sostoianiiakh i rake zheludka. Tomsk, 21.
  19. Kawai, K., Kamochi, R., Oiki, S., Murata, K., Hashimoto, W. (2018). Probiotics in human gut microbiota can degrade host glycosaminoglycans. Scientific Reports, 8 (1). doi: https://doi.org/10.1038/s41598-018-28886-w
  20. Hanonh, V. F. (2002). Fiziolohiia liudyny. Lviv, 784.
  21. Osipenko, M. F., Frolova, N. N. (2006). Sindrom displazii soedinitelnoi tkani i sindrom razdrazhennogo kishechnika. Rossiiskii zhurnal gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii, 16 (1), 54–60.
  22. Dekhand, A. E. (2008). Soderzhanie fraktcii gidroksiprolina v plazme krovi i bioptate kishechnika pri destruktivnykh zabolevaniiakh zheludochno-kishechnogo trakta. Mater. Vserossiiskii 67-i stud. nauch. konf. im. N.I. Pirogova. Tomsk, 190–191.
  23. Hryhorieva, O., Matvieishyna, T., Guminskiy, Y., Lazaryk, O., Svetlitsky, A. (2022). General morphological characteristics of gastro-intestinal tract of rats with experimental undifferentiated dysplasia of connective tissue. Georgian Med News, 327, 18–26.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-30

Як цитувати

Морозенко, Д. В., Ващик, Є. В., Кононенко, Н. М., Захар’єв, А. В., Селюкова, Н. Ю., Бережний, Д. В., Глєбова, К. В., & Чікіткіна, В. В. (2022). Біохімічні маркери сполучної тканини у патогенезі гастроентериту в собак та котів. ScienceRise: Biological Science, (3(32), 13–18. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2022.266240

Номер

№ 3(32) (2022)

Розділ

Ветеринарні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Dmytro Morozenko, Yevheniia Vashchykv, Nadiia Kononenko, Andriy Zakhariev, Nataliia Seliukova, Dmytro Berezhnyi, Gliebova Gliebova, Valentyna Chikitkina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.