Фармакологічне дослідження оригінальних екстрактів кукурудзи стовпчиків з приймочками

Анотація

Мета: метою досліджень є фармакологічне вивчення оригінальних екстрактів кукурудзи стовпчиків з приймочками.

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 4 оригінальні екстракти кукурудзи стовпчиків з приймочками, отримані шляхом екстракції водою та етанолом різної концентрації, а саме: екстракт кукурудзи стовпчиків з приймочками водний (ЕКСВ), екстракт кукурудзи стовпчиків з приймочками, екстрагований етанолом 30% (ЕКСЕ 30%), екстракт кукурудзи стовпчиків з приймочками, екстрагований етанолом 50% (ЕКСЕ 50%), екстракт кукурудзи стовпчиків з приймочками, екстрагований етанолом 70% (ЕКСЕ 70%). Рослинні екстракти, що досліджувались, отримані на кафедрі аптечної технології ліків Національного фармацевтичного університету (НФаУ) під керівництвом завідувачки кафедри, доктора фармацевтичних наук, професора Вишневської Л.І. Фармакологічні дослідження проведені на кафедрі біологічної хімії НФаУ під керівництвом доктора біологічних наук, професора Набоки О.І.

Скринінгове дослідження антиокиснювальних властивостей екстрактів кукурудзи стовпчиків з приймочками, проводили в умовах in vitro на моделях спонтанного та аскорбатіндукованого перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) в гомогенаті печінки щурів [2].

Дослідження гострої токсичності рослинних екстрактів здійснювали при внутрішньошлунковому введенні статевозрілим мишам у діапазоні доз 1000-5000 мг/кг. Шлях уведення обраний відповідно до передбачуваного способу застосування лікарського засобу в клінічній практиці. Миші першої групи були інтактним контролем, 2-5 групам дослідних тварин внутрішньошлунково уводили відповідні досліджувані екстракти в дозі 1000 мг/кг, 3000 мг/кг та 5000 мг/кг (доза ІV класу токсичності). Ступінь токсичності рослинних екстрактів оцінювали за летальністю, змінами загального стану тварин, впливом на динаміку маси тіла тварин та масові коефіцієнти внутрішніх органів.

Дослідження токсичних властивостей екстракту кукурудзи стовпчиків з приймочками, екстрагованого етанолом 50% проведено із використанням тест-системи Drosophila melanogaster Meig. Токсичний ефект досліджуваного екстракту оцінювали за загальною продуктивністю дрозофіли – кількістю дорослих нащадків. Показник виходу імаго є інтегральним [3]. На ембріональній та постембріональних стадіях розвитку його складовими вважається плодючість батьків і життєздатність нащадків. Дослідження виконані на класичному об'єкті генетичних досліджень – плодовій мушці Drosophila melanogaster Meig, яка за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОOЗ) ефективно використовується в сучасних фармакологічних дослідженнях [4].

У роботі використовували аутбредну лінію дикого типу Canton-S (C-S) з колекції кафедри генетики та цитології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Мух вирощували на стандартному цукрово-дріжджовому середовищі при температурі 24 ± 0,5 оC у термостаті. Культури дрозофіли розвивалися в цукрових стаканчиках діаметром 2,0 см і висотою 10,0 см. Обсяг поживного середовища складав 5,0 мл. ЕКСЕ 50% додавали у поживне середовище, в якому розвивалися личинки дрозофіли, в концентраціях 10-3 мг/мл, 10-2 мг/мл, 10-1 мг/мл, 1 мг/мл, 10 мг/мл. Час відкладання яєць – 5 діб. Вихід імаго оцінювали, враховуючи кількість дорослих самок і самців у період від початку та до кінця вильоту мух [5]. Для обліку рецесивних, зчеплених зі статтю летальних мутацій використовували метод Меллер-5 [6].

Вивчення впливу рослинних екстрактів на жовчоутворювальну функ-цію визначали на моделі гострого гепатиту в щурів, викликаного тетрахлорметаном (ТХМ) [7]. ЕКСЕ 50% вводили внутрішньошлунково, один раз на добу в дозі 20 мг/кг протягом 14 діб. Як препарати порівняння було обрано силібор і кверцетин, які є аналогами за фармакологічною дією, в аналогічному режимі у дозах 100 мг/кг і 50 мг/кг відповідно.

На 14 добу, через 1 год після останнього введення досліджуваних рос-линних екстрактів, тваринам уводили внутрішньошлунково ТХМ у дозі 0,8 мл/100 г маси тварин у вигляді 50 % олійного розчину. Контролем служили інтактні щури та щури з відтвореною патологією, яким уводили воду в еквівалентному об’ємі [8].

На 15 добу експерименту тварин наркотизували 1 % розчином барбамілу, що не впливає на утворення жовчі. Жовч збирали годинними порціями протягом 3 год. Інтенсивність жовчовиділення оцінювали за швидкістю секреції жовчі, яку розраховували за 3 год спостереження у мл/100г за методом Мірошниченка В. П. та спіавт. [9]. У жовчі визначали концентрацію жовчних кислот і холестеролу, рівень яких дозволяє оцінити синтетичну функцію печінки. Після збору жовчі тварин виводили з експерименту шляхом декапітації, вилучали і зважували печінку. Розраховували МКП, який дозволяє характеризувати стан загальнотрофічних процесів, ступінь набряку й альтерації органу [10].

Препаратами порівняння обрані вітамін Е («Токоферол» (Вітамін Е) капсули, 0,1 г; ПАТ «Київський вітамінний завод», Україна), кверцетин («Гранули кверцетину», 2,0; ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», Україна) у дозі 50 мг/кг, силімарин («Силібор», таблетки, 35 мг; ВАТ «ФК «Здоров’я», Україна) у дозі 100 мг/кг. Досліди проводились згідно з «Загальними етичними принципами експериментів на тваринах» (Київ, 2001), що узгоджуються з положеннями «Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та наукових цілей» (Страсбург, 1986 р. зі змінами, 1998 р.) [11]. Експериментальні дані обробляли також параметричними (Н’юмена-Кейлса) та непараметричним (Мана-Уїтні) методами варіаційної статистики, за допомогою пакету статистичних програм «Statistica 6.0». відмінності вважали статистично значущими при р<0,05 [12].

Висновки

1. Рослинні екстракти кукурудзи стовпчиків з приймочками, екстраговані водою та етанолом, здатні ефективно інгібувати як спонтанний, так і аскорбатіндукований процес ПОЛ in vitro, що свідчить про їх антиокиснювальну активність. Найвиразніша антиокиснювальна активність встановлена у екстракта кукурудзи стовпчиків з приймочками, екстрагованого етанолом 50%.

2. Дослідження гострої токсичності 4 оригінальних рослинних екстрактів кукурудзи стовпчиків з приймочками показали, що згідно з загальноприйнятою токсикологічною класифікацією речовин вони при внутрішньошлунковому введенні статевозрілим мишам належать до V класу токсичності – практично нешкідливим речовинам (ЛД50>5000 мг/кг).

3. Культивування дрозофіли на середовищі з екстрактом кукурудзи стовпчиків з приймочками, екстрагованого етанолом 50%, не чинило токсичного ефекту в межах усіх вивчених концентрацій (10-3, 10-2, 10-1, 1, 10, 50, 100 мг/мл), а в концентраціях 10-3 мг/мл і 10-1 мг/мл показаний виражений стимулюючий ефект.

4. В тесті обліку рецесивних, зчеплених зі статтю летальних мутацій з використанням тест-системи Drosophila melanogaster Meig. встановлено, що екстракт кукурудзи стовпчиків з приймочками, екстрагований 50 % етанолом, в напівлетальній дозі (250 мг/мл) і продукти його метаболізму не індукують рецесивні, зчеплені зі статтю летальні мутації.

5. Біологічно активні речовини кукурудзи стовпчиків з приймочками впливають не тільки на дифузійно-фільтраційні процеси печінкової паренхіми, а й на біосинтез і транспорт її органічних складових, тобто впливають на жовчоутворювальну функцію.