Ефективність нового засобу етіотропної терапії маститу корів у період лактації

Автор(и)

  • Тарас Іванович Стецько Державний науково-дослідний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок, Україна https://orcid.org/0000-0002-9240-2191
  • Лариса Леонідівна Островська Державного науково-дослідного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок, Україна https://orcid.org/0009-0005-6480-2453
  • Євген Євстахович Костишин Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гржицького, Україна https://orcid.org/0000-0002-7953-8051
  • Орест Андрійович Кацараба Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гржицького, Україна https://orcid.org/0000-0001-8520-224X
  • Лідія-Марія Євгенівна Костишин Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гржицького, Україна https://orcid.org/0000-0003-1655-1926
  • Дмитро Володимирович Морозенко Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6505-5326

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2023.284845

Ключові слова:

лактуючі корови, клінічний та субклінічний мастит, молоко, чутливість мікроорганізмів, бензилпеніцилін, терапевтична ефективність

Анотація

Мета: вивчити терапевтичну ефективність нового ветеринарного лікарського засобу Ревозин RTU 400 мг/мл (суспензія для ін’єкцій), виробництва Євровет Енімал Хелс Б.В. (Нідерланди), при лікуванні гострого (клінічного) та скритого (субклінічного) маститу у корів у період лактації.

Матеріали і методи. Дослідження проводили на дійних коровах симентальської породи з молочною продуктивністю 6000 – 6500 кг молока за лактацію (ФГ «Пчани-Денькович», с. Пчани Стрийського району Львівської області). Для підтвердження діагнозу «гострий мастит» та виявлення корів зі скритими (субклінічними) маститами, а також для встановлення ефективності досліджуваного препарату після лікування, ставили пробу з Каліфорнійським маститним тестом (КМТ), виробництва Байєр Енімал Хелс ГмбХ, Німеччина. Для бактеріологічного дослідження відбирали зразки молока з уражених чвертей молочної залози (по 1-й пробі від кожної корови) з дотриманням загальноприйнятих санітарних правил. Чутливість бактерій-ізолятів до препарату встановлювали методом дифузії в агар з використанням стандартних дисків з бензилпеніциліном.

Результати. Було проведено клінічний огляд 127 дійних корів симентальської породи різних періодів лактації. Під час клініко-діагностичного обстеження тварин було виявлено 8 корів з клінічно вираженим, гострим перебігом маститу. За характером ексудату у 3 корів мастит був серозним, у 5 корів – гнійно-катаральним. За серозного маститу проба з КМТ дала позитивний результат – згущення, розчин молока схожий на гель. При гнійно-катаральному проба з КМТ дала сильно позитивний результат – суміш згущувалася, гель набував певної форми і ставав дуже в’язким. Проба з КМТ виявила 12 корів зі підозрою на прихований мастит. З маститного молока були виділені та ідентифіковані представники умовно-патогенної мікрофлори – бактерії Streptococcus аgalactiae, Staphylococcus aureus і Escherichia coli. Узагальнені результати клінічного випробування препаратів Ревозин RTU 400 мг/мл і Проціллін® 30 % на коровах, хворих на клінічну форму маститу були наступними. На 10 добу експерименту проведена проба молока з Каліфорнійським маститним тестом показала, що усі зразки молока від корів обох груп (за виключенням одного зразку молока корови з контрольної групи) дали негативний результат (розчин залишався рідким, синім або сірим та однорідним, без згустків). Враховуючи результати проби з КМТ та кількість соматичних клітин в молоці після проведеної терапії, терапевтична ефективність ветеринарного лікарського засобу Ревозин RTU 400 мг/мл при лікуванні різних форм маститу в лактуючих корів становила 100 %, а препарату порівняння Проціллін® 30 % – 83,3 %.

Висновки. Клінічним дослідженням ветеринарного лікарського засобу Ревозин RTU 400 мг/мл, суспензія для ін’єкцій, виробництва компанії Євровет Енімал Хелс Б.В. (Нідерланди), встановлено його ефективність, у рекомендованому виробником дозуванні, при лікуванні клінічних та субклінічних маститу у корів у період лактації, викликаних чутливими до бензилпеніциліну мікроорганізмами. За терапевтичною ефективністю препарат Ревозин RTU 400 мг/мл не поступався аналогічному за лікарською формою та активно діючою речовиною препарату порівняння Проціллін® 30 % при застосуванні у лікуванні різних форм маститу в лактуючих корів

Біографії авторів

Тарас Іванович Стецько, Державний науково-дослідний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок

Кандидат сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії

Лабораторія контролю хіміотерапевтичних препаратів

Лариса Леонідівна Островська, Державного науково-дослідного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок

Кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник

Лабораторія контролю хіміотерапевтичних препаратів

Євген Євстахович Костишин, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гржицького

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин

Орест Андрійович Кацараба, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гржицького

Кандидат ветеринарних наук, доцент

Кафедра акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин

Лідія-Марія Євгенівна Костишин, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гржицького

Асистент

Кафедра «Хірургії»

Дмитро Володимирович Морозенко, Національний фармацевтичний університет

Доктор ветеринарних наук, старший дослідник, завідувач кафедри

Кафедра «Ветеринарної медицини та фармації»

Посилання

  1. Gomes, F., Henriques, M. (2015). Control of Bovine Mastitis: Old and Recent Therapeutic Approaches. Current Microbiology, 72 (4), 377–382. doi: https://doi.org/10.1007/s00284-015-0958-8
  2. Hogeveen, H., Steeneveld, W., Wolf, C. A. (2019). Production Diseases Reduce the Efficiency of Dairy Production: A Review of the Results, Methods, and Approaches Regarding the Economics of Mastitis. Annual Review of Resource Economics, 11 (1), 289–312. doi: https://doi.org/10.1146/annurev-resource-100518-093954
  3. Zhao, X., Lacasse, P. (2008). Mammary tissue damage during bovine mastitis: Causes and control1. Journal of Animal Science, 86 (suppl_13), 57–65. doi: https://doi.org/10.2527/jas.2007-0302
  4. Kartashova, V. M., Ivashura, A. I. (1988). Mastity korov. Moscow: Agropromizdat, 256.
  5. Buragohein, J., Dutta, G. N. (1990). Susceptibility of bovine subclinical mastitis organisms to different antimicrobial agents and treatment. Journal of Animal and Plant Sciences, 60 (5), 550–555.
  6. Francis, P. G. (1989). Update on mastitis. III. Mastitis therapy. British Veterinary Journal, 145 (4), 302–311. doi: https://doi.org/10.1016/0007-1935(89)90027-4
  7. Bramley, A. J. (1984). Streptococcus uberis udder infection – a major barrier to reducing mastitis incidence. British Veterinary Journal, 140 (4), 328–335. doi: https://doi.org/10.1016/0007-1935(84)90122-2
  8. Bogni, C., Odierno, L., Raspanti, C. et al.; Mendez-Vilas, A. (Ed.) (2011). War against mastitis: current concepts on controlling bovine mastitis pathogens. Science against microbial pathogens: communicafing current research and technological advances. Badajoz: Formatex Research Center, 483–494.
  9. Kibebew, K. (2017). Bovine mastitis: A review of causes and epidemiological point of view. Journal of Biology, Agriculture and Healthcare, 7, 1–14.
  10. Rainard, P., Foucras, G., Fitzgerald, J. R., Watts, J. L., Koop, G., Middleton, J. R. (2017). Knowledge gaps and research priorities inStaphylococcus aureusmastitis control. Transboundary and Emerging Diseases, 65, 149–165. doi: https://doi.org/10.1111/tbed.12698
  11. Duse, A., Persson-Waller, K., Pedersen, K. (2021). Microbial Aetiology, Antibiotic Susceptibility and Pathogen-Specific Risk Factors for Udder Pathogens from Clinical Mastitis in Dairy Cows. Animals, 11 (7), 2113. doi: https://doi.org/10.3390/ani11072113
  12. Owens, W. E., Watts, J. L., Boddie, R. L., Nickerson, S. C. (1988). Antibiotic Treatment of Mastitis: Comparison of Intramammary and Intramammary Plus Intramuscular Therapies. Journal of Dairy Science, 71 (11), 3143–3147. doi: https://doi.org/10.3168/jds.s0022-0302(88)79915-4
  13. Ivashura, A. I. (1970). Antibiotikoterapiia pri mastitakh u korov. Veterinariia, 8, 91–92.
  14. Austin, F. H. (1983). Intramammary antibiotic efficacy. Irish. Yeter. New, 5, 2–5.
  15. Fox, L. K., Hancock, D. D., Weems, C. W., Toma, W., Chang, E. (1987). The Effect of Intramammary Antibiotic Therapy at Calving on Udder Health Traits. Journal of Dairy Science, 70 (8), 1696–1700. doi: https://doi.org/10.3168/jds.s0022-0302(87)80198-4
  16. Dholakia, P. M., Purohit, J. H., Shah, N. M., Kher, N. N. (1987). In vitro drug sensitivy of bacteria isolated from cases of mastitis in dairy cattle. Jnd. Veter. J., 64 (11), 908–910.
  17. Soldatov, A. P., Ostroukhova, V. I., Dubinskaia, N. I. (1992). Selektciia molochnogo skota na ustoichivost k mastitu. Selskokhoziaistvennaia biologiia, 6, 18–26.
  18. Faraji, M. F. (1981). Antibiotic resistance of pathogenic staphylococci and streptococci isolated from cow udder secretion. animals and obtaining high quality livestock products. Moscow, 63–66.
  19. Hossain, M., Paul, S., Hossain, M., Islam, M., Alam, M. (2017). Bovine Mastitis and Its Therapeutic Strategy Doing Antibiotic Sensitivity Test. Austin Journal of Veterinary Science & Animal Husbandry, 4 (1). doi: https://doi.org/10.26420/austinjvetscianimhusb.2017.1030
  20. Du Preez, J. H. (2000). Bovine mastitis therapy and why it fails : continuing education. Journal of the South African Veterinary Association, 71 (3), 201–208. doi: https://doi.org/10.4102/jsava.v71i3.714
  21. Horbatyuk, B. I. (2004). Metodychni rekomendatsiyi do laboratornykh zanyat diahnostyky ta doslidzhennya zahalʹnoho stanu orhanizmu tvaryny. Lviv, 72.
  22. DSTU ISO 707-2002 Moloko ta molochni produkty. Nastanovy z vidbyrannya prob .
  23. Kravtsiv, R. Y., Zakhariv, O. Ya., Semeniuk, V. I., Turko, I. B. (2008). Veterynarna mikrobiolohiia. Posibnyk dlia vyshchykh navchalnykh zakladiv. Lviv: Lvivskyi natsionalnyi universytet veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Hzhytskoho, 418.
  24. Holovko, A. N., Ushkalov, V. A., Skrypnyk, V. H. et al.; Holovko, A. N. (Ed.) (2007). Mykrobyolohycheskye y vyrusolohycheskye yssledovanyya v veterynarnoy medytsyne. Kharkiv: NTMH, 512.
  25. DSTU 7357:2013 Moloko ta molochni produkty. Metody mikrobiolohichnoho kontrolyuvannya.
  26. Metodychni vkazivky po vyznachennyu chutlyvosti mikroorhanizmiv do antymikrobnykh preparativ metodom dyfuziyi v ahar za dopomohoyu standartnykh dyskiv z antybiotykamy (zatverdzheni naukovo-metodychnoyu radoyu DKVM Ukrayiny vid 20.12.2007 r.) (2010). Lviv, 12.
  27. Papich, M. G. (1987). The beta-lactam antibiotics: clinical pharmacology and recent developments. Compend Contin Educ Pract Vet, 9 (1), 68–74.
  28. Wright, A. J., Wilkowski, C. J. (1983). The penicillins. Mayo Clin Proc, 58 21–32.
  29. Barragry, T. B. (1994). Veterinary drug therapy. Baltimore: Lea & Febiger, 224-6, 701–10.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Як цитувати

Стецько, Т. І., Островська, Л. Л., Костишин, Є. Є., Кацараба, О. А., Костишин, Л.-М. Є., & Морозенко, Д. В. (2023). Ефективність нового засобу етіотропної терапії маститу корів у період лактації. ScienceRise: Biological Science, (2(35), 18–24. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2023.284845

Номер

№ 2(35) (2023)

Розділ

Ветеринарні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Taras Stetsko, Larysa Ostrovska, Yevhen Kostyschyn, Orest Katsaraba, Lidiia-Mariia Kostyshyn, Dmytro Morozenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.