Дослідження противиразкової активності екстракту капусти городньої на моделі хронічної оцтової виразки у щурів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2023.285891Ключові слова:
капуста городня, екстракт, противиразкова активність, омепразол, гастропротекторні властивості, репараціяАнотація
Мета – вивчення гастропротекторних властивостей сухого екстракту капусти городньої на моделі хронічної оцтової виразки у щурів.
Матеріали і методи. Хронічне виразкове ураження слизової оболонки шлунка щурів моделювали введенням 0,05 мл 30 % розчину оцтової кислоти в підсерозний шар стінки шлунка. Сухий екстракт капусти городньої в умовнотерапевтичній дозі 50 мг/кг і препарати порівняння омепразол та альтан вводили внутрішньошлунково протягом 10 діб, починаючи з другого дня досліду. При виборі тривалості курсу лікування виходили з даних про те, що ефективність противиразкової дії в клініці оцінюється через 10-12 днів лікування. Оцінювали відсоток тварин з виразками у групі, стан слизової оболонки шлунка, розраховували виразковий індекс та противиразкову активність. Для з'ясування можливого механізму дії екстракту вивчали його вплив на синтетичні процеси за вмістом РНК і ДНК в гомогенатах слизової оболонки шлунка спектрофотометричним методом за допомогою реакції з хлорною кислотою.
Результати. На моделі ураження шлунка, викликаного оцтовою кислотою встановлена виражена противиразкова активність екстракту (54,26) на рівні омепразолу (54,62). Максимальна противиразкова активність (72,75) виявлена при застосуванні комбінації екстракту з омепразолом, яка за виразкозагоюючим ефектом перевершує монотерапію екстрактом, омепразолом та альтаном (35,08).
Репаративна регенерація є компонентом адаптивної тканинної реакції, в умовах порушення репаративних потенцій слизової оболонки розвиваються хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту. Оскільки, остаточною метою противиразкової терапії є загоєння виразкового дефекту, а основу цього процесу складає репаративна регенерація, досліджено репаративні властивості екстракту. Під впливом екстракту капусти городньої вміст РНК та ДНК в слизовій оболонці вірогідно підвищувався у 2,8 та 2,4 рази відповідно на однаковому рівні з омепразолом. За здатністю активізувати синтетичні процеси СЕКГ та омепразол достовірно переважали альтан.
Найвиразніший ефект посилення репаративних процесів встановлено при сумісному застосуванні екстракту та омепразолу, що виявлялося достовірним підвищенням вмісту РНК і ДНК у слизовій оболонці шлунка у 3,2 і 2,9 рази відповідно порівняно з контролем.
Висновки. На моделі хронічного ураження шлунка щурів екстракт капусти городньої виявив противиразкову дію, за виразністю якої не поступався препарату порівняння інгібітору протонної помпи омепразолу та значно перевершував фітозасіб таблетки альтану. Комбіноване застосування екстракту та омепразолу показало найвищий профілактичний ефект щодо негативного впливу оцтової кислоти на слизову оболонку шлунка. Одним із механізмів гастропротекторної дії екстракту є його здатність посилювати репаративні процеси у слизовій оболонці шлунка. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого дослідження противиразкових властивостей екстракту капусти з метою його застосування в комплексній терапії виразкової хвороби
Посилання
- Kharchenko, N. V., Babak, O. Ya. (Ed.) (2017). Hastroenterolohiia. Vol. 2. Kirovohrad: Polium, 432.
- Borovkova, N. Iu., Buianova, M. V., Bakka, T. E. et. al. (2018). Porazheniia zheludochno-kishechnogo trakta pri dlitelnom prieme atcetilsalitcilovoi kisloty u bolnykh so stabilnoi ishemicheskoi bolezniu serdtca i vozmozhnosti ikh korrektcii. Kardiologiia Terapiia, 8 (152), 25–29.
- Svіntcіtckii, A. S. (2010). NPZP-gastropatіi: suchasnii stan problemi. Krimskii terapevtichnii zhurnal, 2 (2), 280–286.
- Khimion, L. V., Yashchenko, O. B., Danyliuk, S. V. et. al. (2018). Suchasni pidkhody do diahnostyky ta vedennia khvorykh na vyrazkovu khvorobu shlunka ta dvanadtsiatypaloi kyshky na pervynnomu rivni medychnoi dopomohy. Semeinaia medytsyna, 1 (75), 6–11.
- Hladkykh, F. V., Stepaniuk, N. H. (2014). New approaches to reduce ulcerogenity of nonsteroidal anti-inflammatory drugs: achievements, unsolved issues and ways to optimize. Zaporozhye Medical Journal, 2 (83), 82–86. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2014.2.25437
- Bi, W., Hu, L., Man, M.-Q. (2017). Anti-ulcerogenic efficacy and mechanisms of edible and natural ingredients in nsaid-induced animal models. African Journal of Traditional, Complementary and Alternative Medicines, 14 (4), 221–238. doi: https://doi.org/10.21010/ajtcam.v14i4.25
- Bi, W., Man, H., Man, M. (2014). Efficacy and safety of herbal medicines in treating gastric ulcer: A review. World Journal of Gastroenterology, 20 (45), 17020–17028. doi: https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i45.17020
- Morales-López, J., Centeno-Álvarez, M., Nieto-Camacho, A., López, M. G., Pérez-Hernández, E., Pérez-Hernández, N., Fernández-Martínez, E. (2016). Evaluation of antioxidant and hepatoprotective effects of white cabbage essential oil. Pharmaceutical Biology, 55 (1), 233–241. doi: https://doi.org/10.1080/13880209.2016.1258424
- Kim, H., Lee, Y., Kim, S., Yang, B., Lim, C., Kim, J.-H., Cho, S. (2018). Anti-inflammatory effects of Brassica oleracea Var. capitata L. (Cabbage) methanol extract in mice with contact dermatitis. Pharmacognosy Magazine, 14 (54), 174–179. doi: https://doi.org/10.4103/pm.pm_152_17
- Lemos, M., Santin, J. R., Júnior, L. C. K., Niero, R., Andrade, S. F. de. (2011). Gastroprotective activity of hydroalcoholic extract obtained from the leaves of Brassica oleracea var. acephala DC in different animal models. Journal of Ethnopharmacology, 138 (2), 503–507. doi: https://doi.org/10.1016/j.jep.2011.09.046
- Yakovlieva, L. V., Obolentseva, H. V., Briuzghinova, L. P.; Stefanova, O. V. (Ed.) (2001). Eksperymentalne vyvchennia novykh protyvyrazkovykh preparativ. Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. Kyiv: Avitsenna, 321–333.
- Salimov, R. M. (2000). Osnovnye metody statisticheskoi obrabotki rezultatov farmakologicheskikh eksperimentov. Rukovodstvo po eksperimentalnomu (doklinicheskomu) izucheniiu novykh farmakologicheskikh veshchestv. Moscow: Remedium, 349–454.
- Rebrova, O. Yu. (2006). Statystycheskyi analyz medytsynskykh dannykh. Prymenenye paketa prykladnykh prohramm STATISTICA. Moscow: MedyaSfera, 312.
- Moskal, O. M., Lohai, I. V., Turok, Yu. Yu. et al. (2019). Osoblyvosti proiaviv, likuvannia ta profilaktyky NPZP – indukovanoi hastroduodenopatii u khvorykh viddilen riznoho profiliu. Journal of V. N. Karazin` KhNU. Series «Medicine», 37, 41–47.
- Cavallini, M. E., Andreollo, N. A., Metze, K., Araújo, M. R. (2006). Omeprazole and misoprostol for preventing gastric mucosa effects caused by indomethacin and celecoxib in rats. Acta Cirurgica Brasileira, 21 (3), 168–176. doi: https://doi.org/10.1590/s0102-86502006000300009
- Kim, J. H., Park, S.-H., Cho, C.-S., Lee, S. T., Yoo, W.-H., Kim, S. K. et al. (2014). Preventive Efficacy and Safety of Rebamipide in Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drug-Induced Mucosal Toxicity. Gut and Liver, 8 (4), 371–379. doi: https://doi.org/10.5009/gnl.2014.8.4.371
- Pittayanon, R., Martel, M., Barkun, A. (2018). Role of mucoprotective agents in endoscopic submucosal dissection‐derived ulcers: A systematic review. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 33 (12), 1948–1955. doi: https://doi.org/10.1111/jgh.1430
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Nadiia Kononenko, Valentina Chikitkina, Larysa Karabut, Olena Matviichuk, Olha Vislous
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
