Дієтичні переваги та аналіз «рослинного кошику» серед українських підлітків
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-8025.2023.286148Ключові слова:
здоровий спосіб життя, раціональне харчування, підлітки, Україна, овочі, фрукти, «рослинний кошик»Анотація
Мета. Мета дослідження полягала в аналізі аспектів, пов’язаних із раціональним харчуванням та способом життя, більш конкретно з вживанням рослинної їжі серед українських підлітків у віці від 10 до 17 років.
Матеріали та методи. У дослідженні взяла участь 231 особа віком від 10 до 17 років, з них 85 – хлопці, 146 – дівчата, всі на момент участі в дослідженні були мешканцями м. Харків. Респондентам було представлено анкету щодо відношення до здорового способу життя, зокрема, раціонального харчування. Для аналізу якісних ознак використовували статистичний критерій χ2.
Результати. В ході роботи було виявлено, що респондентів, які вели лише частково здоровий спосіб життя, було більше половини, відповідно серед дівчат та хлопців 60,3 % та 54,1 %. Тільки 11,6 % та 18,8 % дівчат та хлопців дотримувалися режиму харчування, хоча при цьому більшість підлітків не пропускала сніданок (80,8 % дівчат та 89,4 % хлопців). На жаль, переважна більшість осіб (58,9 % дівчат та 56,5 % хлопців) інколи дозволяла собі вживати «шкідливу їжу». Також більшість підлітків вживали їжу між її основними прийомами (83,6 % дівчат та 72,9 % хлопців), що з урахуванням сучасних уявлень слід вважати тривожною тенденцією. Основним мотивом при виборі їжі серед підлітків були власні харчові смаки та традиції сім’ї, в той час як рекламу їжі приймали до уваги трохи більше 1 % підлітків. Самооцінка стану здоров’я свідчить, що лише від 2/3 до ¾ підлітків не мали нарікань щодо самопочуття. За всіма зазначеними ознаками статевих відмінностей не спостерігалося. Найбільш популярним рослинним продуктом серед українських підлітків була картопля, її вживали більше ¾ підлітків, з віком її популярність зростала, що можна вважати негативною тенденцією (фаст-фуд). Найменш популярним рослинним продуктом серед підлітків стало насіння, його вживали лише 19,9 % дівчат та 8,2 % хлопців. Воно було єдиним рослинним продуктом, за яким було виявлено статистично значущу різницю у вживанні (у 2,4 рази частіше серед дівчат, ніж серед хлопців). З віком серед підлітків зростала частота вживання кави, як «напою для дорослих», при цьому «стрибок» у поширенні її вживання можна помітити при переході від 14-15 років до 16-17 років. Таким чином, більшість отриманих результатів слід вважати такими, що викликають стурбованість.
Висновки. Вживання рослинної їжі серед українських підлітків майже не асоціюється зі статтю, в той час як більшою мірою має місце зв'язок вживання деяких видів рослинної їжі з віком підлітків, що може свідчити про продовження процесу формування харчових звичок в цьому періоді онтогенезу. Практичне значення роботи полягає в потенційних коригувальних рекомендаціях з боку медиків, валеологів, дієтологів, нутриціологів, психологів та інших суміжних фахівців
Посилання
- Karagiannis, T. C. (2014). The timeless influence of Hippocratic ideals on diet, salicytates and personalized medicine. Hellenic Journal of Nuclear Medicine, 17 (1), 2–6.
- Tapsell, L. C., Neale, E. P., Satija, A., Hu, F. B. (2016). Foods, Nutrients, and Dietary Patterns: Interconnections and Implications for Dietary Guidelines. Advances in Nutrition, 7 (3), 445–454. doi: https://doi.org/10.3945/an.115.011718
- Caballero, B., Popkin, B. M. (Eds.) (2002). The nutrition transition: Diet and disease in the developing world. Amsterdam: Academic Press.
- Mozaffarian, D., Rosenberg, I., Uauy, R. (2018). History of modern nutrition science – implications for current research, dietary guidelines, and food policy. BMJ, 361, k2392. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.k2392
- Chowdhury, M. A., Hossain, N., Kashem, M. A., Shahid, Md. A., Alam, A. (2020). Immune response in COVID-19: A review. Journal of Infection and Public Health, 13 (11), 1619–1629. doi: https://doi.org/10.1016/j.jiph.2020.07.001
- Aune, D., Giovannucci, E., Boffetta, P., Fadnes, L. T., Keum, N., Norat, T., Greenwood, D. C., Riboli, E., Vatten, L. J., Tonstad, S. (2017). Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality – a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies. International Journal of Epidemiology, 46 (3), 1029–1056. doi: https://doi.org/10.1093/ije/dyw319
- Leenders, M., Sluijs, I., Ros, M. M., Boshuizen, H. C., Siersema, P. D., Ferrari, P. et al. (2013). Fruit and Vegetable Consumption and Mortality. American Journal of Epidemiology, 178 (4), 590–602. doi: https://doi.org/10.1093/aje/kwt006
- Fryar, C. D., Carroll, M. D., Ahluwalia, N., Ogden, C. L. (2020). Fast Food Intake Among Children and Adolescents in the United States, 2015–2018. NCHS Data Brief, 375, 1–8.
- Miller, V., Mente, A., Dehghan, M., Rangarajan, S., Zhang, X., Swaminathan, S. et al. (2017). Fruit, vegetable, and legume intake, and cardiovascular disease and deaths in 18 countries (PURE): a prospective cohort study. The Lancet, 390 (10107), 2037–2049. doi: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(17)32253-5
- Samtiya, M., Aluko, R. E., Dhewa, T., Moreno-Rojas, J. M. (2021). Potential Health Benefits of Plant Food-Derived Bioactive Components: An Overview. Foods, 10 (4), 839. doi: https://doi.org/10.3390/foods10040839
- Hung, H.-C., Joshipura, K. J., Jiang, R., Hu, F. B., Hunter, D., Smith-Warner, S. A. et al. (2004). Fruit and Vegetable Intake and Risk of Major Chronic Disease. JNCI Journal of the National Cancer Institute, 96 (21), 1577–1584. doi: https://doi.org/10.1093/jnci/djh296
- He, F. J., Nowson, C. A., MacGregor, G. A. (2006). Fruit and vegetable consumption and stroke: meta-analysis of cohort studies. The Lancet, 367 (9507), 320–326. doi: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(06)68069-0
- Mousavi, S. M., Ebrahimi-Mousavi, S., Hassanzadeh Keshteli, A., Afshar, H., Esmaillzadeh, A., Adibi, P. (2022). The association of plant-based dietary patterns and psychological disorders among Iranian adults. Journal of Affective Disorders, 300, 314–321. doi: https://doi.org/10.1016/j.jad.2022.01.028
- Fasogbon, B. M., Ademuyiwa, O. H., Bamidele, O. P., Wahab, I. E., Ola-Adedoyin, A. T., Alakija, O. (2021). Positive Therapeutic Role of Selected Foods and Plant on Ailments with a Trend Towards COVID-19: A Review. Preventive Nutrition and Food Science, 26 (1), 1–11. doi: https://doi.org/10.3746/pnf.2021.26.1.1
- Pais, D. F., Marques, A. C., Fuinhas, J. A. (2022). The cost of healthier and more sustainable food choices: Do plant-based consumers spend more on food? Agricultural and Food Economics, 10 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40100-022-00224-9
- Lassek, W. D., Gaulin, S. J. C. (2022). Substantial but Misunderstood Human Sexual Dimorphism Results Mainly From Sexual Selection on Males and Natural Selection on Females. Frontiers in Psychology, 13. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.859931
- McDonald, D., Hyde, E., Debelius, J. W., Morton, J. T., Gonzalez, A., Ackermann, G. et al. (2018). American Gut: an Open Platform for Citizen Science Microbiome Research. MSystems, 3 (3). doi: https://doi.org/10.1128/msystems.00031-18
- Alharbi, M. H., Alarifi, S. N. (2022). Gender-Based Differences in the Consumption of Food Rich in Fibre and Its Relationship with Perceived Mood Status: A Cross-Sectional Study. Healthcare, 10 (4), 730. doi: https://doi.org/10.3390/healthcare10040730
- Torres-Ugalde, Y. C., Romero-Palencia, A., Román-Gutiérrez, A. D., Ojeda-Ramírez, D., Guzmán-Saldaña, R. M. E. (2020). Caffeine Consumption in Children: Innocuous or Deleterious? A Systematic Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17 (7), 2489. doi: https://doi.org/10.3390/ijerph17072489
- Fulgoni, K., Fulgoni, V. L. (2022). Certain dietary patterns including potatoes are associated with higher and lower diet quality and physiological measures in children and adults, NHANES 2001–2018. Frontiers in Nutrition, 9. doi: https://doi.org/10.3389/fnut.2022.987861
- Nasreddine, L., Chamieh, M. C., Ayoub, J., Hwalla, N., Sibai, A.-M., Naja, F. (2020). Sex disparities in dietary intake across the lifespan: the case of Lebanon. Nutrition Journal, 19 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12937-020-00543-x
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Olga Filiptsova, Olga Naboka, Svitlana Bobro, Olexander Bashura, Vira Myrhorod, Yuliia Osypenko, Liudmyla Petrovska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
