Вивчення противиразкових властивостей екстрактів, одержаних з плодів сливи домашньої (Prunus domestica L.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2025.342552

Ключові слова:

противиразкова активність, антиоксидантні властивості, виразкова хвороба, фітопрепарати, слива домашня (Prunus domestica)

Анотація

Мета дослідженння. Пошук та підбір ефективної дози рослинних екстрактів з противиразковою активністю, отриманих з плодів Prunus domestica L. (родина Rosacea, сорт «Угорка»), яка широко культивується в Україні як плодово-ягідна культура.

Матеріали та методи. Для експериментального вивчення противиразкової активності досліджуваних фітоекстрактів та препарату порівняння ранітидину було обрано 2 експериментальні моделі, за якими відтворювали виразки дією на слизову оболонку шлунка етанол-преднізолонового та індометацинового розчинів. На тлі модельної патології визначали біомаркери у гомогенаті шлунка та у сироватці крові: перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ), активні продукти тіобарбітурової кислоти (ТБК-АП), дієнові кон’юганти (ДК) та відновний глутатіон (GSH). Ступінь виразкового дефекту визначали наочно за 5-ти бальною шкалою.

Результати. За умов етанол-преднізолонової виразки шлунка щурів на тлі введення ПЕФ (екстракт, що містить клітковину) у дозі 200 мг/кг спостерігалось зменшення ступеню виразкового дефекту на 36,6%, гальмування процесів ПОЛ супроводжувалось зменшенням у сироватці крові вмісту ДК у 1,4 рази, ТБК-АП у 1,8 рази та збільшенням GSH у 1,2 рази. У гомогенаті шлунка також спостерігалося достовірне збільшення GSH у 1,4 рази, зменшення вмісту ДК та ТБК-АП у 1,4 рази. Ефективним за цією модельною патологією також був ПЕПК (екстракт, що містить полісахаридний комплекс) у дозі 200 мг/кг, його противиразкова активність складала 31,8%, що було підтверджено нормалізацією біохімічних показників у сироватці крові та гомогенаті шлунка.

Виражений противиразковий ефект спостерігався на моделі індометацинової виразки і був підтверджений достовірним зменшенням виразкоутворення у 1,4 та у 1,5 рази, відповідно за лікування ПЕФ у дозах 100 та 200 мг/кг у порівнянні з тваринами контрольної групи. Відзначалось достовірне підвищення антиоксидантного захисту в гомогенаті шлунка у 1,2 рази та гомогенаті печінки у 1,3 рази в дозі 100 мг/кг та 1,4 рази в дозі 200 мг/кг.

Застосування ПЕПК у дозах 100 та 200 мг/кг на моделі індометацинової виразки позитивно впливало на стан тварин та ступінь ураження слизової оболонки шлунка (СОШ). Реєстрували гальмування процесів ПОЛ, що виявилося достовірним до значень контрольної патології зменшенням ТБК-АП в гомогенаті шлунка у 1,3 та 1,5 рази, відповідно та печінки − у 1,4 рази. Відзначалось також достовірне підвищення антиоксидантного захисту в гомогенаті шлунка у 1,3 рази та гомогенаті печінки у 1,4 рази в дозі 100 мг/кг та у 1,5 рази в дозі 200 мг/кг.

Висновки. За умов експериментальних виразок шлунка у щурів, які отримували досліджувані екстракти − ПЕФ і ПЕПК, встановлено помірні противиразкові властивості, які не поступалися препарату порівняння ранітидину. Доведено, що ПЕФ та ПЕПК інгібують перебіг реакцій ПОЛ і підтримують ендогенні системи антиоксидантного захисту

Біографії авторів

Любов Валеріївна Галузінська, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент, провідний науковий співробітник

Кафедра клінічної лабораторної діагностики, мікробіології та біологічної хімії

Ігор Валерійович Сенюк, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедра клінічної лабораторної діагностики, мікробіології та біологічної хімії

Віра Миколаївна Кравченко, Національний фармацевтичний університет

Доктор біологічних наук, професор

Кафедра клінічної лабораторної діагностики, мікробіології та біологічної хімії

Ольга Іванівна Набока, Національний фармацевтичний університет

Доктор біологічних наук, професор

Кафедра клінічної лабораторної діагностики, мікробіології та біологічної хімії

Посилання

  1. Rahman, M., Islam, F., Parvez, A., Azad, A. K., Ashraf, G. M., Ullah, M. F., Ahmed, M. (2022). Citrus limon L. (lemon) seed extract shows neuro-modulatory activity in an in vivo thiopental-sodium sleep model by reducing the sleep onset and enhancing the sleep duration. Journal of Integrative Neuroscience, 21(1). https://doi.org/10.31083/j.jin2101042
  2. Rahman, M., Islam, R., Shohag, S., Hossain, E., Rahaman, S., Islam, F. et al. (2022). The Multifunctional Role of Herbal Products in the Management of Diabetes and Obesity: A Comprehensive Review. Molecules, 27 (5), 1713. https://doi.org/10.3390/molecules27051713
  3. Tagde, P., Tagde, P., Islam, F., Tagde, S., Shah, M., Hussain, Z. D. et al. (2021). The Multifaceted Role of Curcumin in Advanced Nanocurcumin Form in the Treatment and Management of Chronic Disorders. Molecules, 26 (23), 7109. https://doi.org/10.3390/molecules26237109
  4. Akter, A., Islam, F., Bepary, S., Al-Amin, Md., Begh, Z. A., Islam, A. F. U. et al. (2022). CNS depressant activities of Averrhoa carambola leaves extract in thiopental-sodium model of Swiss albino mice: implication for neuro-modulatory properties. Biologia, 77 (5), 1337–1346. https://doi.org/10.1007/s11756-022-01057-z
  5. Tallei, T. E., Fatimawali, Niode, N. J., Idroes, R., Zidan, B. M. R. M., Mitra, S. et al. (2021). A Comprehensive Review of the Potential Use of Green Tea Polyphenols in the Management of COVID-19. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine, 2021, 1–13. https://doi.org/10.1155/2021/7170736
  6. Fernández, J., Silván, B., Entrialgo-Cadierno, R., Villar, C. J., Capasso, R., Uranga, J. A. et al. (2021). Antiproliferative and palliative activity of flavonoids in colorectal cancer. Biomedicine & Pharmacotherapy, 143, 112241. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2021.112241
  7. Sathyanarayanan, S., Chandran, R., Rajan, M., Thangaraj, P.; Thangaraj, P. (Ed.) (2018). Pharmacognostical and Phytochemical Investigation on Pterolobium hexapetalum (Roth.) Sant. & Wagh. Medicinal Plants. New York: CRC Press, 269–284. https://doi.org/10.1201/9781351046510-14
  8. Ahmed, S., Khan, H., Aschner, M., Mirzae, H., Küpeli Akkol, E., Capasso, R. (2020). Anticancer Potential of Furanocoumarins: Mechanistic and Therapeutic Aspects. International Journal of Molecular Sciences, 21 (16), 5622. https://doi.org/10.3390/ijms21165622
  9. Küpeli Akkol, E., Genç, Y., Karpuz, B., Sobarzo-Sánchez, E., Capasso, R. (2020). Coumarins and Coumarin-Related Compounds in Pharmacotherapy of Cancer. Cancers, 12 (7), 1959–2025. https://doi.org/10.3390/cancers12071959
  10. Aliakbarzadeh, G., Sereshti, H., Parastar, H. (2016). Pattern recognition analysis of chromatographic fingerprints of Crocus sativus L. secondary metabolites towards source identification and quality control. Analytical and Bioanalytical Chemistry, 408 (12), 3295–3307. https://doi.org/10.1007/s00216-016-9400-8.
  11. The Selection and Use of Essential Medicines (2015). WHO Technical Report Series, No. 994. World Health Organization, 568. Available at: https://www.who.int/publications/i/item/9789241209946
  12. Awodele, O., Popoola, T. D., Amadi, K. C., Coker, H. A. B., Akintonwa, A. (2013). Traditional medicinal plants in Nigeria – Remedies or risks. Journal of Ethnopharmacology, 150 (2), 614–618. https://doi.org/10.1016/j.jep.2013.09.015
  13. Akindele, A. J., Adeneye, A. A., Salau, O. S., Sofidiya, M. O., Benebo, A. S. (2014). Dose and time-dependent sub-chronic toxicity study of hydroethanolic leaf extract of Flabellaria paniculata Cav. (Malpighiaceae) in rodents. Frontiers in Pharmacology, 5. https://doi.org/10.3389/fphar.2014.00078
  14. Kale, O. E., Awodele, O. (2016). Safety evaluation of Bon-santé cleanser® polyherbal in male Wistar rats. BMC Complementary and Alternative Medicine, 16 (1). https://doi.org/10.1186/s12906-016-1188-8
  15. Sathyanarayanan, S., Muniyandi, K., George, E., Sivaraj, D., Sasidharan, S. P., Thangaraj, P. (2017). Chemical profiling of Pterolobium hexapetalum leaves by HPLC analysis and its productive wound healing activities in rats. Biomedicine & Pharmacotherapy, 95, 287–297. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2017.08.062
  16. da Silva Moreira, S., Tamashiro, L. K., Jorge, B. C., da Silva Balin, P., Heredia-Vieira, S. C., de Almeida, G. L. et al. (2019). Toxicological safety evaluation in acute and 28-day studies of aqueous extract from Serjania marginata Casar. (Sapindaceae) leaves in rats. Journal of Ethnopharmacology, 231, 197–204. https://doi.org/10.1016/j.jep.2018.11.024
  17. Sreeja, P. S., Arunachalam, K., Saikumar, S., Kasipandi, M., Dhivya, S., Murugan, R., Parimelazhagan, T. (2018). Gastroprotective effect and mode of action of methanol extract of Sphenodesme involucrata var. paniculata (C.B. Clarke) Munir (Lamiaceae) leaves on experimental gastric ulcer models. Biomedicine & Pharmacotherapy, 97, 1109–1118. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2017.11.030
  18. Wang, Y., Su, W., Zhang, C., Xue, C., Chang, Y., Wu, X. et al. (2012). Protective effect of sea cucumber (Acaudina molpadioides) fucoidan against ethanol-induced gastric damage. Food Chemistry, 133 (4), 1414–1419. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2012.02.028
  19. Wang, Y., Wang, S. Lou, Zhang, J. Yi, Song, X. Ning, Zhang, Z. Yong, Li, J. Feng, Li, S. (2018). Anti-ulcer and anti-Helicobacter pylori potentials of the ethyl acetate fraction of Physalis alkekengi L. var. franchetii (Solanaceae) in rodent. Journal of Ethnopharmacology, 211, 197–206. https://doi.org/10.1016/j.jep.2017.09.004
  20. Pagano, E., Capasso, R., Piscitelli, F., Romano, B., Parisi, O. A., Finizio, S. et al. (2016). An Orally Active Cannabis Extract with High Content in Cannabidiol attenuates Chemically-induced Intestinal Inflammation and Hypermotility in the Mouse. Frontiers in Pharmacology, 7. https://doi.org/10.3389/fphar.2016.00341
  21. Martínez, V., Iriondo De-Hond, A., Borrelli, F., Capasso, R., del Castillo, M. D., Abalo, R. (2020). Cannabidiol and Other Non-Psychoactive Cannabinoids for Prevention and Treatment of Gastrointestinal Disorders: Useful Nutraceuticals? International Journal of Molecular Sciences, 21(9), 3067. https://doi.org/10.3390/ijms21093067
  22. Capasso, R., Orlando, P., Pagano, E., Aveta, T., Buono, L., Borrelli, F. et al. (2014). Palmitoylethanolamide normalizes intestinal motility in a model of post‐inflammatory accelerated transit: involvement of CB 1 receptors and TRPV 1 channels. British Journal of Pharmacology, 171 (17), 4026–4037. https://doi.org/10.1111/bph.12759
  23. Borrelli, F., Romano, B., Petrosino, S., Pagano, E., Capasso, R., Coppola, D. et al. (2014). Palmitoylethanolamide, a naturally occurring lipid, is an orally effective intestinal anti‐inflammatory agent. British Journal of Pharmacology, 172 (1), 142–158. https://doi.org/10.1111/bph.12907
  24. Pagano, E., Romano, B., Iannotti, F. A., Parisi, O. A., D’Armiento, M., Pignatiello, S. et al. (2019). The non-euphoric phytocannabinoid cannabidivarin counteracts intestinal inflammation in mice and cytokine expression in biopsies from UC pediatric patients. Pharmacological Research, 149, 104464. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2019.104464
  25. Jabeen, Q., Aslam, N. (2011). The pharmacological activities of prunes: The dried plums. Journal of Medicinal Plants Research, 5 (9), 1508–1511.
  26. Ahmed, T., Sadia, H., Khalid, A., Batool, S., Janjua, A. (2010). Report: prunes and liver function: a clinical trial. Pakistan Journal of Pharmaceutical Sciences, 23 (4), 463–466. Available at: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20884464/
  27. Ullah M., Ahmad A. (2019). Nutraceuticals and Natural Product Derivatives: Disease Prevention & Drug Discovery. Hoboken: Wiley-Blackwell, 414. Available at: https://www.researchgate.net/publication/348264386_Nutraceuticals_and_Natural_Product_Derivatives
  28. Bose, M., Kamra, M., Mullick, R., Bhattacharya, S., Das, S., Karande, A. A. (2017). Identification of a flavonoid isolated from plum (Prunus domestica) as a potent inhibitor of Hepatitis C virus entry. Scientific Reports, 7 (1). https://doi.org/10.1038/s41598-017-04358-5
  29. Igwe, E. O., Charlton, K. E. (2016). A Systematic Review on the Health Effects of Plums (Prunus domestica and Prunus salicina). Phytotherapy Research, 30 (5), 701–731. https://doi.org/10.1002/ptr.5581
  30. Jabbar Ali Al-Sahlanee, B., Koshova, O. Yu., Senyuk, I. V. (2019). The influence of extracts from prunus domestica on disorders of intestinal peristalsis induced by barium chloride action in mice. Pharmaceutical Review, 4, 66–72. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2019.4.10669
  31. Senyuk, I. V., Jabbar Ali Al-Sahlanee, B., Shovkova, O. V. (2019). Pathophysiological association of a functional constipation and metabolic disorders. Perspectives on the pharmacocorrection of digestive system disorders by plant fibers as an example of the use of European plum (Prunus domestica). Health of Society, 8 (4), 124–132. https://doi.org/10.22141/2306-2436.8.4.2019.192178
  32. Ali Al-Sahlanee, B. J., Litkin, D. V., Senyuk, I. V. (2019). The study of the pharmacological action of the dry extract from Prunus domestica fruits on the model of comorbid functional constipation in the combined alcoholic liver damage in rats. Clinical Pharmacy, 23 (2), 6–14. https://doi.org/10.24959/167342
  33. Komisarenko A. M., Upyr T. V., Seniuk I. V., Bashar Al Dzhabar Ali, Sakhlani, Mokhammed Shakhm Basim, Lenchyk, L. V. (2017). Pat. No. 118457 UA. Sposib oderzhannia zasobu z poslabliuiuchoiu aktyvnistiu z plodiv slyvy domashnoi. MPK A61K36/736, B01D53/18, A61P1/10, A61K131/00. No. u201701747; declareted: 23.02.2017; published: 10.08.17, Bul. No. 15, 4.
  34. Minaiyan, M., Abolhasani, S., Sima, S., Yegdaneh, A. (2024). Effect of Tamarindus indica L. fruit pulp and seed extracts on experimental ulcerative colitis in rats. Research in Pharmaceutical Sciences, 19 (3), 276–286. https://doi.org/10.4103/rps.rps_131_23
  35. Stefanov, A. V. (2001). Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv. Kyiv: Avitsenna, 528. Available at: https://pubmed.com.ua/xmlui/handle/123456789/77
  36. Hladkykh, F. V. (2021). The effect of meloxicam and cryopreserved placenta extract on initial inflammatory response – an experimental study. Česká a Slovenská Farmacie, 70 (5), 179–185. https://doi.org/10.5817/csf2021-5-179
Вивчення противиразкових властивостей екстрактів, одержаних з плодів сливи домашньої (Prunus domestica L.)

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-30

Як цитувати

Галузінська, Л. В., Сенюк, І. В., Кравченко, В. М., & Набока, О. І. (2025). Вивчення противиразкових властивостей екстрактів, одержаних з плодів сливи домашньої (Prunus domestica L.). ScienceRise: Biological Science, (2 (43), 16–22. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2025.342552

Номер

№ 2 (43) (2025)

Розділ

Біологічні дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Liubov Galuzinska, Igor Seniuk, Vira Kravchenko, Olga Naboka

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.