Вплив лікарських препаратів різних фармакологічних груп на показники системи гемостазу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2026.363088

Ключові слова:

лабораторні показники, лікарські засоби, гемостаз, фібриноліз, тромбоцити, коагуляція, D-димер, антитромбін III

Анотація

Мета. Оцінити вплив лікарських засобів різних фармакологічних груп на показники систем гемостазу та фібринолізу у пацієнтів, а також визначити найбільш значущі зміни лабораторних показників під час фармакотерапії.

Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі міської клінічної лікарні м. Харкова за участю 44 пацієнтів віком понад 52 роки. Пацієнтів було розподілено на три групи залежно від застосовуваної терапії: пацієнти, що отримували препарати для лікування серцево-судинних захворювань, група осіб, що використовували антибіотики та 3-а група – засоби для лікування патології кістково-м’язової системи. Оцінювали показники судинно-тромбоцитарного, коагуляційного гемостазу та фібринолізу за допомогою гемокоагулографа.

Результати. Встановлено, що всі досліджувані групи лікарських засобів впливають на тромбоцитарну ланку гемостазу, викликаючи зниження агрегаційної здатності тромбоцитів і скорочення часу зсідання крові. Найбільш виражені зміни коагуляційної ланки спостерігалися при застосуванні препаратів для лікування серцево-судинної системи, що проявлялося зниженням АЧТЧ та протромбінового часу. Після відміни препаратів відзначалося поступове відновлення показників. Вплив на систему фібринолізу був незначним для більшості груп, однак у пацієнтів, які тривалий час застосовували серцево-судинні препарати, відзначено тенденцію до гіперкоагуляції, що підтверджувалося підвищенням рівня D-димеру та антитромбіну III.

Висновки. Лікарські засоби різних фармакологічних груп здатні впливати на систему гемостазу, переважно на тромбоцитарну ланку, а препарати для лікування серцево-судинної системи – також на коагуляційні процеси та фібриноліз. Отримані результати свідчать про необхідність врахування впливу фармакотерапії при інтерпретації лабораторних показників для запобігання діагностичним помилкам

Біографії авторів

Рима Фуатівна Єрьоменко, Національний фармацевтичний університет

Доктор біологічних наук, професор, завідувачка кафедри

Кафедрa клінічної лабораторної діагностики

Марина Олександрівна Остапець, Приватний вищий навчальний заклад "Київський медичний університет"

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра патології та судової медицини

Олена Вікторівна Должикова, Херсонський державний університет

Доктор фармацевтичних наук, професор

Кафедра медицини

Ігор Валерійович Сенюк, Національний фармацевтичний університет

Кандидат фармацевтичних наук, доцент

Кафедрa біологічної хімії та мікробіології

Посилання

  1. Ryskina, K., Jessica Dine, C., Gitelman, Y., Leri, D., Patel, M., Kurtzman, G. et al. (2018). Effect of Social Comparison Feedback on Laboratory Test Ordering for Hospitalized Patients: A Randomized Controlled Trial. Journal of General Internal Medicine, 33 (10), 1639–1645. https://doi.org/10.1007/s11606-018-4482-y
  2. Santos, S. L., Borges, R. N., Barros, K. B. (2018). Drugs that interfere with the results of laboratory tests: an integrative review of the literature. Revista Brasileira de Análises Clínicas, 50 (2). https://doi.org/10.21877/2448-3877.201800581
  3. Schroeder, S. A. (2013). Can Physicians Change Their Laboratory Test Ordering Behavior? JAMA Internal Medicine, 173 (17), 1655–1656. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2013.7495
  4. van Balveren, J. A., Verboeket-van de Venne, W. P. H. G., Erdem-Eraslan, L., de Graaf, A. J., Loot, A. E., Musson, R. E. A. et al. (2018). Impact of interactions between drugs and laboratory test results on diagnostic test interpretation – a systematic review. Clinical Chemistry and Laboratory Medicine (CCLM), 56 (12), 2004–2009. https://doi.org/10.1515/cclm-2018-0900
  5. Smith, M. P., Bluth, M. H. (2016). Common Interferences in Drug Testing. Clinics in Laboratory Medicine, 36 (4), 663–671. https://doi.org/10.1016/j.cll.2016.07.006
  6. Wen, Q., Liu, R., Zhang, P. (2021). Clinical connectivity map for drug repurposing: using laboratory results to bridge drugs and diseases. BMC Medical Informatics and Decision Making, 21 (S8). https://doi.org/10.1186/s12911-021-01617-4
  7. Connors, J. M. (2018). Testing and monitoring direct oral anticoagulants. Blood, 132 (19), 2009–2015. https://doi.org/10.1182/blood-2018-04-791541
  8. Nikolac, N., Šupak Smolčić, V., Šimundić, A.-M., Ćelap, I. (2013). Croatian Society of Medical Biochemistry and Laboratory Medicine: national recommendations for venous blood sampling. Biochemia Medica, 23 (3), 242–254. https://doi.org/10.11613/bm.2013.031
  9. Plebani, M., Scott, S., Simundic, A.-M., Cornes, M., Padoan, A., Cadamuro, J. et al. (2025). New insights in preanalytical quality. Clinical Chemistry and Laboratory Medicine (CCLM), 63 (9), 1682–1692. https://doi.org/10.1515/cclm-2025-0478
  10. Yao, H., Rayburn, E. R., Shi, Q., Gao, L., Hu, W., Li, H. (2016). FDA-approved drugs that interfere with laboratory tests: A systematic search of US drug labels. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences, 54 (1), 1–17. https://doi.org/10.1080/10408363.2016.1191425

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Єрьоменко, Р. Ф., Остапець, М. О., Должикова, О. В., & Сенюк, І. В. (2026). Вплив лікарських препаратів різних фармакологічних груп на показники системи гемостазу. ScienceRise: Biological Science, (2 (46), 10–14. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2026.363088

Номер

Розділ

Біологічні науки