Глутатіонова система клітин слизової оболонки шлунка при експериментальному споживанні підвищеної кількості NaCl

Автор(и)

  • Мария Александровна Тимошенко Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01601, Україна
  • Ольга Олександрівна Кравченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01601, Україна
  • Людмила Миколаївна Гайда Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01601, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2016.83706

Ключові слова:

глутатіон, глутатіонредуктаза, глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа, слизова оболонка шлунка, хлорид натрію

Анотація

Розглядаються особливості функціонування глутатіонової системи клітин слизової оболонки шлунка при експериментальному споживанні підвищеної кількості NaCl. Результати відображають зміни внутрішньоклітинного окисно-відновного стану, – переважання прооксидантних умов та зниження глутатіонредуктазної активності як в період безпосереднього впливу даного чинника, так і протягом двотижневої його відміни, що вказує на можливий довготривалий вплив на клітинний метаболізм

Біографії авторів

Мария Александровна Тимошенко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник

Науково-дослідна лабораторія «Фізико-хімічної біології» навчально-наукового центру «Інститут біології»

Ольга Олександрівна Кравченко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат біологічних наук, асистент

Кафедра біохімії навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини»

Людмила Миколаївна Гайда, Київський національний університет імені Тараса Шевченка вул. Володимирська, 60, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник

Науково-дослідна лабораторія «Фізико-хімічної біології» навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини»

Посилання

  1. Palli, D. (2000). Epidemiology of gastric cancer: an evaluation of available evidence. Journal of Gastroenterology, 35, 84–89.
  2. Wang, X.-Q, Terry, P. D., Yan, H. (2009). Review of salt consumption and stomach cancer risk: Epidemiological and biological evidence. World Journal of Gastroenterology, 15 (18), 2204–2213. doi: 10.3748/wjg.15.2204
  3. Kim, H. J., Lim, S. Y., Lee, J.-S., Park, S., Shin, A., Choi, B. Y. et. al. (2010). Fresh and pickled vegetable consumption and gastric cancer in Japanese and Korean populations: A meta-analysis of observational studies. Cancer Science, 101 (2), 508–516. doi: 10.1111/j.1349-7006.2009.01374.x
  4. Takahashi, M., Hasegawa, R. (1985). Enhancing effects of dietary salt on both initiation and promotion stages of rat gastric carcinogenesis. Princess Takamatsu Symposia, 16, 169–182.
  5. Takahashi, M., Nishikawa, A., Furukawa, F., Enami, T., Hasegawa, T., Hayashi, Y. (1994). Dose-dependent promoting effects of sodium chloride (NaCl) on rat glandular stomach carcinogenesis initiated with N-methyl-N’-nitro-N-nitrosoguanidine. Carcinogenesis, 15 (7), 1429–1432. doi: 10.1093/carcin/15.7.1429
  6. Furihata, C., Ohta, H., Katsuyama, T. (1996). Cause and effect between concentration-dependent tissue damage and temporary cell proliferation in rat stomach mucosa by NaCl, a stomach tumor promoter. Carcinogenesis, 17 (3), 401–406. doi: 10.1093/carcin/17.3.401
  7. Charnley, G., Tannenbaum, S. R. (1985). Flow cytometric analysis of the effect of sodium chloride on gastric cancer risk in the rat. Cancer Research, 45 (11), 5608–5616.
  8. Tsugane, S., Sasazuki, S. (2007). Diet and the risk of gastric cancer: review of epidemiological evidence. Gastric Cancer, 10 (2), 75–83. doi: 10.1007/s10120-007-0420-0
  9. Nozaki, K., Tsukamoto, T., Tatematsu, M. (2003). Effect of high salt diet and Helicobacter pylori infection on gastric carcinogenesis. Nihon Rinsho, 61, 36–40.
  10. Ballatori, N., Krance, S. M., Notenboom, S., Shi, S., Tieu, K., Hammond, C. L. (2009). Glutathione dysregulation and the etiology and progression of human diseases. Biological Chemistry, 390 (3). doi: 10.1515/bc.2009.033
  11. Hammond, C. L., Lee, T. K., Ballatori, N. (2001). Novel roles for glutathione in gene expression, cell death, and membrane transport of organic solutes. Journal of Hepatology, 34 (6), 946–954. doi: 10.1016/s0168-8278(01)00037-x
  12. Tairov, M. M., Bersimbay, R. I., Argutinsky, S. V., Salganik, R. I. (1983). Cellular localization of stimulated by histamine adenylate cyclases in gastric mucosa of rats and their role in gastric secretion regulation. Biochemistry, 48 (6), 1035–1041.
  13. Hissin, P. J., Hilf, R. (1976). A fluorometric method for determination of oxidized and reduced glutathione in tissues. Analytical Biochemistry, 74 (1), 214–226. doi: 10.1016/0003-2697(76)90326-2
  14. Mokrasch, L. C., Teschke, E. J. (1984). Glutathione content of cultured cells and rodent brain regions: A specific fluorometric assay. Analytical Biochemistry, 140 (2), 506–509. doi: 10.1016/0003-2697(84)90201-x
  15. Vlasova, S. N., Shabunina, E. I., Pereslegina, I. A. (1990). The activity of glutathione-dependent enzymes of erythrocytes under chronic liver diseases in children. Laboratory business, 8, 19–21.
  16. Prokhorova, M. (1982). Methods of biochemical studies (lipid and energy metabolism). Publisher of Leningrad University, 272.
  17. Bradford, M. M. (1976). A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein-dye binding. Analytical Biochemistry, 72 (1-2), 248–254. doi: 10.1016/0003-2697(76)90527-3
  18. Zenkov, N. K., Menshchikova, E. B., Tkachev, V. O. (2009). Some of the principles and mechanisms of redox regulation. Oxygen and antioxidants, 1, 3–64.
  19. Kalinina, E. V., Chernov, N. N., Novichkova, M. D. (2014). Role of glutathione, glutathione transferase and glutaredoxin in regulation of redox-dependent processes. Advances of Biological Chemistry, 54, 299–348.
  20. Tapbergenov, S. O., Sovietov, B. S., Bekbosynova, R. B. (2015). Glutathione redox system and antioxidant defense enzymes under hypothyroidism and adrenalectomy. The success of modern science, 1-2, 192–194.
  21. Khomeriki, S. G. (2001). The regeneration processes in gastric mucosa and carcinogenesis. Russian Journal of Gastroenterology, Hepatology, Coloproctology, 11 (2), 17–23.
  22. Korzhov, V. I., Zhadan, V. N., Korzhov, M. V. (2007). The role of glutathione system in the process of detoxification and antioxidant protection. Journal of Medical Sciences of Ukraine, 13 (1), 3–20.
  23. Karoui, H., Hogg, N., Fréjaville, C., Tordo, P., Kalyanaraman, B. (1996).Characterization of Sulfur-centered Radical Intermediates Formed during the Oxidation of Thiols and Sulfite by Peroxynitrite. Journal of Biological Chemistry, 271 (11), 6000–6009. doi: 10.1074/jbc.271.11.6000

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-18

Як цитувати

Тимошенко, М. А., Кравченко, О. О., & Гайда, Л. М. (2016). Глутатіонова система клітин слизової оболонки шлунка при експериментальному споживанні підвищеної кількості NaCl. ScienceRise: Biological Science, (3 (3), 69–74. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2016.83706

Номер

№ 3 (3) (2016)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Мария Александровна Тимошенко, Ольга Олександрівна Кравченко, Людмила Миколаївна Гайда

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.