Аналіз мутаційної мінливості озимої пшениці в умовах забруднення грунту важкими металами промислових викидів

Автор(и)

  • Ruslan Yakymchuk Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини вул. Садова, 2, м. Умань, Україна, 20300, Україна https://orcid.org/0000-0003-4826-7532
  • Sorokina Svitlana Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини вул. Садова, 2, м. Умань, Україна, 20300, Україна https://orcid.org/0000-0003-4826-7532

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.93799

Ключові слова:

Triticum aestivum, мутаційна мінливість, важкі метали, мутації, мутагени, генетичні наслідки

Анотація

Вивчено на прикладі озимої пшениці генетичні наслідки забруднення важкими металами територій впливу викидів промислових підприємств. Частота видимих мутацій перевищує контрольні показники в 2,1-4,9 рази. Типовий спектр їх типів – пізньостиглість, високо- і низькорослість, довгий, щільний, нещільний колос, може бути використаний як індикатор забруднення навколишнього середовища важкими металами

Біографії авторів

Ruslan Yakymchuk, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини вул. Садова, 2, м. Умань, Україна, 20300

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра біології та методики її навчання

Sorokina Svitlana, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини вул. Садова, 2, м. Умань, Україна, 20300

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра біології та методики її навчання

Посилання

  1. Mamedova, A. O. (2009). Bioindication of environmental quality based on plant mutational and modification variability. Cytology and Genetics, 43 (2), 123–125. doi: 10.3103/s009545270902008x
  2. Vazhenko, O. V., Yeshchenko, Yu. V., Hryhorova, N. V. et. al. (2007). The condition of aerial sphere in Zaporizhia region and zinc content in blood granulocytes of the people who live in the area with high level of atmosphere contamination. Problems of ecology and medicine, 11 (3-4), 21–26.
  3. Maistrenko, V. N. (2001). Superecotoxicants: myths and reality. Chemical ecology. Ufa, 118–127.
  4. Serheieva, L. Ye. (2006). Heavy metal ions and cell breeding of plants. Physiology and biochemistry of cultured plants, 3 (38), 197–208.
  5. Maltseva, I. A., Adamenko, Yu. P., Zhohlo, T. I. et. al. (2008). The effect of lead and copper excess on soil weeds. Ecology and noospherology, 19 (1-2), 125–128.
  6. Serdiuk, A. M., Tymchenko, O. I., Elagyn, V. V. (2007). Health of Ukraine’s population: the effect of genetic processes. Journal of Ukraine’s AMS, 13 (1), 78–92.
  7. Nies, D. H. (1999). Microbial heavy-metal resistance. Applied Microbiology and Biotechnology, 51 (6), 730–750. doi: 10.1007/s002530051457
  8. Boiko, I. V., Kobyletska, M. S., Terek, O. I. (2012). Degradation of chlorophyll in the leaves when affected by cadmium and salicylic acid ions. Physiology and biochemistry of cultured plants, 44 (5), 449–456.
  9. Zaripova, N. R., Zubo, Y. O., Kravtsov, A. K., Kholodova, V. P., Kuznetsov, V. V., Kusnetsov, V. V. (2008). Heavy metals differentially regulate the transcription of plastid genes and block mRNA splicing. Doklady Biological Sciences, 423 (1), 395–399. doi: 10.1134/s0012496608060082
  10. Al-Yemeni, M. N. (2001). Effect of cadmium, mercury and lead on seed germination and early seedlings of Vigna ambacensis L. Indian Journal of Plant Physiology, 6 (2), 147–151.
  11. Baccouch, S., Chaoui, A., El Ferjani, E. (2001). Nickel toxicity induces oxidative damage in Zea mays roots. Journal of Plant Nutrition, 24 (7), 1085–1097. doi: 10.1081/pln-100103805
  12. He, B., Yang, X., Ni, W., Wei, Y., Ye, H. (2003). Pb uptake, accumulation, subcellular distribution in a Pb-accumulating ecotype ofSedum alfredii (Hance). Journal of Zhejiang University-SCIENCE A, 4 (4), 474–479. doi: 10.1631/jzus.2003.0474
  13. Kevresan, S., Petrovic, N., Popovic, M., Kandrac, J. (2001). Nitrogen and protein metabolism in young pea plants as affected by different concentrations of nickel, cadmium, lead, and molybdenum. Journal of Plant Nutrition, 24 (10), 1633–1644. doi: 10.1081/pln-100106026
  14. Shvets, L. S. (2011). Bioindication of the intensity of the environmental contamination according to fertility indicators of pollen grains of various plants. Achievements of biology and medicine, 17 (1), 41–44.
  15. Bohuslavska, L. V., Shupranova, L. V., Vinnychenko, O. M. (2009). Cytogenetic activity of meristem cells of corn roots under separated and joint effect of heavy metal ions. Bulletin of Ukrainian association of geneticists and plant breeders, 7 (1), 10–16.
  16. Bodnar, L. S., Matsiah, A. V., Beliaiev, V. V. (2001). Monitoring of genetic-toxicological contamination of some environmental factors. Genetics and plan breeding in Ukraine on the brink of centuries. Kyiv: Lohos, 219–225.
  17. Bittueva, M. M., Abilev, S. K., Tarasov, V. A. (2007). Efficiency of the prediction of carcinogenic activities of chemical substances based on scoring somatic mutations in the soybean Glycine max (L.) Merrill. Russian Journal of Genetics, 43 (1), 64–72. doi: 10.1134/s1022795407010103
  18. Morgun, V. V., Logvinenko, V. F. (1995). Mutation wheat breeding. Kyiv: Naukova dumka, 627.
  19. Dospehov, B. A. (1985). Methodology of field trial (with principles of statistic processing of research results). Moscow: Agropromizdat, 351.
  20. Lakin, G. F. (1990). Biometrics. Moscow: Vysshaia shkola, 350.
  21. Dudnyk, I. M. (2003). Ecologic-hygienic problems of transport environmental contamination in Donbas. Urgent issues of hygiene and ecological safety of Ukraine, 5, 122.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-02-28

Як цитувати

Yakymchuk, R., & Svitlana, S. (2017). Аналіз мутаційної мінливості озимої пшениці в умовах забруднення грунту важкими металами промислових викидів. ScienceRise: Biological Science, (1 (4), 50–55. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.93799

Номер

№ 1 (4) (2017)

Розділ

Біологічні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Ruslan Yakymchuk, Sorokina Svitlana

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.