Порівняльне дослідження вмісту білків, азот-вмісних компонентів і ліпідів в плазмі крові та асцитичній рідині у хворих на цироз печінки

Автор(и)

  • Alexander Dzygal Кандидат медичних наук, доцент Кафедра хірургії № 3 з курсом нейрохірургії, Україна https://orcid.org/0000-0001-5108-1945

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.109164

Ключові слова:

цироз печінки, асцитична рідина, плазма крові, патогенетично обґрунтована терапія

Анотація

Метою дослідження було визначення вмісту білків, токсичних властивостей та концентрації ліпід-вмісних сполук в асцитичній рідини у хворих з цирозом печінки в різні стадії захворювання. Отримані дані свідчать про порушення білкового гомеостазу, підвищення в крові вмісту атерогенних ліпопротеїдів та обумовлені цими змінами порушення структури мембран гепатоцитів у хворих з цирозом печінки на всіх стадіях

Біографія автора

Alexander Dzygal, Кандидат медичних наук, доцент Кафедра хірургії № 3 з курсом нейрохірургії

Одеський національний медичний університет

Валіховський пров.,2, м. Одеса, Україна, 65082

Посилання

  1. Harris, R., Harman, D. J., Card, T. R., Aithal, G. P., Guha, I. N. (2017). Prevalence of clinically significant liver disease within the general population, as defined by non-invasive markers of liver fibrosis: a systematic review. The Lancet Gastroenterology & Hepatology, 2 (4), 288–297. doi: 10.1016/s2468-1253(16)30205-9
  2. Garbuzenko, D. V. (2016). Current approaches to the management of patients with liver cirrhosis who have acute esophageal variceal bleeding. Current Medical Research and Opinion, 32 (3), 467–475. doi: 10.1185/03007995.2015.1124846
  3. Andreev, G. N., Borisov, A. E., Ibadil'din, A. S. et. al. (1999). Patogenez, diagnostika i lechenie cirrozov pecheni, oslozhnennyh rezistentnym ascitom. Nizhniy Novgorod: Izd-vo Nizhegorod. gos. akad., 191.
  4. Ascione, T., Di Flumeri, G., Boccia, G., De Caro, F. (2017). Infections in patients affected by liver cirrhosis: an update. Infez Med., 25 (2), 91–97.
  5. Abdukadyrova, M. A. (1996). Virus gepatita S – odin iz glavnyh ekologicheskih faktorov hronicheskih gepatitov. Hronicheskie zabolevaniya pecheni ot virusnogo gepatita do cirroza pecheni. Tashkent, 4–5.
  6. Ibadil'din, A. S., Andreev, G. N., Borisov, A. E. (1999). Polisindromnost' cirroza pecheni. Nizhniy Novgorod: Izd-vo Nizhegorod. gos. akad., 196.
  7. Frolov, V. M., Petrunya, A. M., Pinskiy, L. L. (1996). Sostoyanie mikrogemodinamiki i immunnyy status u bol'nyh s hronicheskimi virusnymi porazheniyami pecheni i ih korrekciya. Vrachebnoe delo, 10-12, 144–146.
  8. Chesnokov, E. V., Kashuba, E. A. (2000). Hronicheskie gepatity i cirrozy pecheni virusnoy etiologii. Tyumen', 286.
  9. Reddy, S. S., Civan, J. M. (2016). From Child-Pugh to Model for End-Stage Liver Disease. Medical Clinics of North America, 100 (3), 449–464. doi: 10.1016/j.mcna.2015.12.002
  10. Ivashkin, V. T. (Ed.) (2008). Klinicheskie rekomendacii. Gastroenterologiya. Moscow: GEOTAR-Media, 208.
  11. Kerefova, Z. Sh., Pshegusova, M. H., Gubzhokova, O. Z. (2015). Mediko-social'nye aspekty cirrozov pecheni virusnoy etiologii. Simvol nauki, 11, 187–190.
  12. Yu, X., Guo, R., Ming, D., Su, M., Lin, C., Deng, Y. et. al. (2014). Ratios of regulatory T cells/T-helper 17 cells and transforming growth factor-β1/interleukin-17 to be associated with the development of hepatitis B virus-associated liver cirrhosis. Journal of Gastroenterology and Hepatology, 29 (5), 1065–1072. doi: 10.1111/jgh.12459
  13. Alekseeva, I. N., Bryzgina, T. M., Pavlovich, S. I., Il'chevich, A. B. (1991). Pechen' i immunologicheskaya reaktivnost'. Kyiv, 150.
  14. Luk'yanov, S. V. (2005). Reinfuziya asciticheskoy zhidkosti pri hirurgicheskom lechenii sindroma portal'noy gipertenzii. Rostov: Rostovskiy gosudarstvennyy medicinskiy universitet, 20.
  15. Sapronova, N. G., Luk'yanov, S. V., Chigaeva, E. V. (2013). Osobennosti lecheniya pacientov s virus-associirovannym cirrozom pecheni. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya, 6. Available at: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=10856
  16. Yarema, I. V., Omarov, I. M. (2000). Hirurgicheskaya korrekciya gemo- i limfoobrashcheniya pri cirroze pecheni. Vestnik hirurgii, 159 (6), 12–14.
  17. Ginès, P., Cárdenas, A., Arroyo, V., Rodés, J. (2004). Management of Cirrhosis and Ascites. New England Journal of Medicine, 350 (16), 1646–1654. doi: 10.1056/nejmra035021
  18. Rochling, F. A., Zetterman, R. K. (2009). Management of Ascites. Drugs, 69 (13), 1739–1760. doi: 10.2165/11316390-000000000-00000
  19. Cadman, E., Bostwick, J. R., Eichberg, J. (1979). Determination of protein by a modified Lowry procedure in the presence of some commonly used detergents. Analytical Biochemistry, 96 (1), 21–23. doi: 10.1016/0003-2697(79)90548-7
  20. Noma, A., Okabe, H., Netsu-Nakayama, K., Ueno, Y., Shinohara, H. (1979). Improved method for simultaneous determination of cholesterol in high- and low-density lipoproteins. Clin. Chem., 25 (8), 1480–1481.
  21. Kucherenko, N. E., Vasil'ev, A. N. (1985). Lipidy. Kyiv: Vishcha shkola, 247.
  22. Scheiner, B., Lindner, G., Reiberger, T., Schneeweiss, B., Trauner, M., Zauner, C., Funk, G.-C. (2017). Acid-base disorders in liver disease. Journal of Hepatology. doi: 10.1016/j.jhep.2017.06.023
  23. Mogilevec, E. V. (2014). Hirurgicheskie aspekty korrekcii asciticheskogo sindroma u pacientov s cirrozom pecheni i portal'noy gipertenziey. Zhurnal Grodnenskogo gosudarstvennogo medicinskogo universiteta, 3, 5–11.
  24. Carrier, P., Jacques, J., Debette-Gratien, M., Legros, R., Sarabi, M., Vidal, E. et. al. (2014). L’ascite non liée à la cirrhose : physiopathologie, diagnostic et étiologies. La Revue de Médecine Interne, 35 (6), 365–371. doi: 10.1016/j.revmed.2013.12.001

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-08-31

Як цитувати

Dzygal, A. (2017). Порівняльне дослідження вмісту білків, азот-вмісних компонентів і ліпідів в плазмі крові та асцитичній рідині у хворих на цироз печінки. ScienceRise: Medical Science, (8 (16), 15–19. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2017.109164

Номер

Розділ

Медичні науки