Фактори ризику та профілактика постмастектомічного синдрому при хірургічному лікуванні раку молочної залози

Автор(и)

  • Yuriy Vinnyk Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176, Україна
  • Vadim Vlasenko Медичний центр Молекула вул. Гоголя, 7, м. Харків, Україна, 61057, Україна https://orcid.org/0000-0002-8215-1958
  • Anna Baranova Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176 Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024, Україна https://orcid.org/0000-0002-2419-9910

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.193288

Ключові слова:

рак молочної залози, радикальна операція, післяопераційний набряк, постмастектомічний синдром, фактори ризику, профілактика

Анотація

Постмастектомічний синдром (ПМЕС) вважається одним з найбільш частих ускладнень після радикальних операцій у хворих на рак молочної залози (РМЗ).

Мета дослідження – визначення факторів ризику та розробка заходів профілактики ПМЕС після радикальних операцій у хворих на РМЗ.

Матеріали і методи. Проаналізовано безпосередні результати хірургічного лікування 147 жінок з РМЗ, що перенесли радикальну операцію: частоту післяопераційного набряку та ПМЕС залежно від вихідних клініко-патологічних показники та особливостей лікування з використанням методів описової статистики, критерію χ2 та кореляційного аналізу.

Результати. ПМЕС протягом періоду спостереження діагностовано у 17 (11,6 %) пацієнток, у тому числі: І ст. – у 7 (4,8 %); ІІ ст. – у 9 (6,1 %) та ІІІ ст. в одному випадку (0,7 %). У більшості випадків його розвиток асоціювався з післяопераційним набряком, що виявлявся у ранньому післяопераційному періоді (в 15 (88 %). Встановлено залежність частоти розвитку ПМЕС від ІМТ та віку хворих з тенденцією до її збільшення при застосуванні ад’ювантної променевої терапії та зменшення при первинній пластики молочної залози. Застосування комплексу профілактичних заходів призвело до зменшення частоти ПМЕС (з 17 % до 2 %).

Висновки. У хворих на РМЗ частим ускладненням радикальних операцій є післяопераційний набряк верхньої кінцівки та/або ПМЕС, ризик яких збільшується зі зростанням віку та ІМТ, а також при застосування ад’ювантної променевої терапії. Застосування комплексу профілактичних заходів сприяє достовірному зменшенню частоти цих ускладнень

Біографії авторів

Yuriy Vinnyk, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176

Доктор медичних наук, професор

Кафедрa онкологічної хірургії, променевої терапії та паліативної допомоги

Vadim Vlasenko, Медичний центр Молекула вул. Гоголя, 7, м. Харків, Україна, 61057

Кандидат медичних наук

Anna Baranova, Харківська медична академія післядипломної освіти вул. Амосова, 58, м. Харків, Україна, 61176 Державна установа «Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор’єва Національної академії медичних наук України» вул. Пушкінська, 82, м. Харків, Україна, 61024

Аспірант

Кафедрa онкологічної хірургії, променевої терапії та паліативної допомоги

Посилання

  1. Senkus, E., Kyriakides, S., Ohno, S., Penault-Llorca, F., Poortmans, P., Rutgers, E. et. al. (2015). Primary breast cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Annals of Oncology, 26, v8–v30. doi: http://doi.org/10.1093/annonc/mdv298
  2. Rebegea, L., Firescu, D., Dumitru, M., Anghel, R. (2015). The incidence and risk factors for occurrence of arm lymphedema after treatment of breast cancer. Chirurgia (Bucur), 110 (1), 33–37.
  3. Josephine, D. S. P. (2019). Evaluation of Lymphedema Prevention Protocol on Quality of Life among Breast Cancer Patients with Mastectomy. Asian Pacific Journal of Cancer Prevention, 20 (10), 3077–3084. doi: http://doi.org/10.31557/apjcp.2019.20.10.3077
  4. Taghian, N. R., Miller, C. L., Jammallo, L. S., O’Toole, J., Skolny, M. N. (2014). Lymphedema following breast cancer treatment and impact on quality of life: A review. Critical Reviews in Oncology/Hematology, 92 (3), 227–234. doi: http://doi.org/10.1016/j.critrevonc.2014.06.004
  5. Sayegh, H. E., Asdourian, M. S., Swaroop, M. N., Brunelle, C. L., Skolny, M. N., Salama, L., Taghian, A. G. (2017). Diagnostic Methods, Risk Factors, Prevention, and Management of Breast Cancer-Related Lymphedema: Past, Present, and Future Directions. Current Breast Cancer Reports, 9 (2), 111–121. doi: http://doi.org/10.1007/s12609-017-0237-8
  6. Zou, L., Liu, F., Shen, P., Hu, Y., Liu, X., Xu, Y. et. al. (2018). The incidence and risk factors of related lymphedema for breast cancer survivors post-operation: a 2-year follow-up prospective cohort study. Breast Cancer, 25 (3), 309–314. doi: http://doi.org/10.1007/s12282-018-0830-3
  7. Gradalski, T., Ochalek, K., Kurpiewska, J. (2015). Complex Decongestive Lymphatic Therapy With or Without Vodder II Manual Lymph Drainage in More Severe Chronic Postmastectomy Upper Limb Lymphedema: A Randomized Noninferiority Prospective Study. Journal of Pain and Symptom Management, 50 (6), 750–757. doi: http://doi.org/10.1016/j.jpainsymman.2015.06.017
  8. Sagen, A., Kaaresen, R., Sandvik, L., Thune, I., Risberg, M. A. (2014). Upper Limb Physical Function and Adverse Effects After Breast Cancer Surgery: A Prospective 2.5-Year Follow-Up Study and Preoperative Measures. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 95 (5), 875–881. doi: http://doi.org/10.1016/j.apmr.2013.12.015
  9. Abass, M. O., Gismalla, M. D. A., Alsheikh, A. A., Elhassan, M. M. A. (2018). Axillary Lymph Node Dissection for Breast Cancer: Efficacy and Complication in Developing Countries. Journal of Global Oncology, 4, 1–8. doi: http://doi.org/10.1200/jgo.18.00080
  10. Duyur Cakıt, B., Pervane Vural, S., Ayhan, F. F. (2019). Complex Decongestive Therapy in Breast Cancer-Related Lymphedema: Does Obesity Affect the Outcome Negatively? Lymphatic Research and Biology, 17 (1), 45–50. doi: http://doi.org/10.1089/lrb.2017.0086
  11. McLaughlin, S. A., Wright, M. J., Morris, K. T., Giron, G. L., Sampson, M. R., Brockway, J. P. et. al. (2008). Prevalence of Lymphedema in Women With Breast Cancer 5 Years After Sentinel Lymph Node Biopsy or Axillary Dissection: Objective Measurements. Journal of Clinical Oncology, 26 (32), 5213–5219. doi: http://doi.org/10.1200/jco.2008.16.3725
  12. Nguyen, T. T., Hoskin, T. L., Habermann, E. B., Cheville, A. L., Boughey, J. C. (2017). Breast Cancer-Related Lymphedema Risk is Related to Multidisciplinary Treatment and Not Surgery Alone: Results from a Large Cohort Study. Annals of Surgical Oncology, 24 (10), 2972–2980. doi: http://doi.org/10.1245/s10434-017-5960-x

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-30

Як цитувати

Vinnyk, Y., Vlasenko, V., & Baranova, A. (2020). Фактори ризику та профілактика постмастектомічного синдрому при хірургічному лікуванні раку молочної залози. ScienceRise: Medical Science, (1 (34), 46–50. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2020.193288

Номер

№ 1 (34) (2020)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Yuriy Vinnyk, Vadim Vlasenko, Anna Baranova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.