Профілактика мальпозиції імплантів молочних залоз після естетичної аугментаційної мамопластики

Автор(и)

  • Алі Бассам Ібрагім Мохаммад Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна http://orcid.org/0009-0005-7781-8673
  • Ярослав Михайлович Сусак Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна http://orcid.org/0000-0002-5102-485X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2023.293393

Ключові слова:

мальпозиція імплантів молочних залоз, профілактика, статура жінок, об’єм імпланту

Анотація

Профілактика мальпозиції імплантів молочних залоз (МІМЗ) після субмускулярної аугментаційної мамопластики (САМП) з приводу гіпомастії є актуальною проблемою адже 4,7–5,2 %, жінок після первинної САМП і приблизно 10 % після повторної потребують ревізійної операції через це ускладнення.

Мета роботи. Визначити ефективність профілактики МІМЗ після САМП шляхом вибору об’єму імпланту залежно від статури жінок.

Матеріали та методи. У 112 жінок вибір об’єму імпланту для САМП здійснювався відповідно до підходу High Five – група порівняння (Група П), у 46 жінок за розробленим алгоритмом – основна група (група О). Алгоритм враховував ризик МІМЗ у жінок різної статури (залежно від об’єму імпланту). У разі наполягання жінки на встановленні більшого за об’ємом імпланту ніж було розраховано додатково створювали внутрішній бюстгальтер.

Через рік після САМП оцінювали величину МІМЗ за розробленою методикою, згідно якої МІМЗ характеризувалась відсотком збільшення площі неокишені по відношенню до площі протезу. При цьому виділяли наступні категорії МІМЗ: відсутня (незначна) 1,5 % до 6,4 %, легка – 6,5 % до 10,4 %, помірна – 10,5 % до 20,0 %, значна – понад 20 %. Тип статури жінок оцінювали за індексом Піньє, згідно якого видяли три категорії: міцна < 16, середня 16-25, слабка 26-35.

В групі О максимально можливим об’ємом імпланту з низьким ризиком МІМЗ вважали: для жінок із слабкою статурою – 360 мл, середньою – 430 мл, міцною – 650 мл.

Результати Середній відсоток МІМЗ був достовірно менший в групі О –. Одночасно суттєво зменшилася частота значимої МІМЗ з 18 (16,1 %) в групі П до 2 (4,3 %) в групі О, р = 0,044.

Клінічно значима МІМЗ виникла у 20 жінок: в групі О – у 2 (4,3 %), в групі П – у 18 (16,1 %), р = 0,044. З них жінки групи О мали МІМЗ, яку можна кваліфікувати як помірну, тоді як в групі П 9 (50 %) жінок мали помірну та 9 значну МІМЗ.

У разі додаткового створювання внутрішнього бюстгальтеру у жінок групи О – 11 (23,9 %), яким, через їх бажання, встановлено імпланти більшого ніж рекомендовано розміру, в жодному випадку не було значимої МІМЗ, середнє значення цього показника становило 6,3±1,6 % (відсутня або легка МІМЗ).

Висновки САМП виконана із застосуванням імплантів обмеженого максимального об’му (для жінок із слабкою статурою – 360 мл, середньою – 430 мл, міцною – 650 мл) забезпечує менший середній відсоток величини МІМЗ 7,2±1,8 %, порівняно із стандартним підходом – 9,1±6,1 %, р=0,036 та меншу частоту клінічно значимої МІМЗ 2 (4,3 %) проти 18 (16,1 %), р = 0,044.

Додаткове створення внутрішнього бюстгальтеру при САМП асоціюється з низьким середнім значенням МІМЗ – 6,3±1,6 %

Біографії авторів

Алі Бассам Ібрагім Мохаммад, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Аспірант

Кафедрa хірургії з кусом невідкладної та судинної хірургії

Ярослав Михайлович Сусак, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Доктор медичних наук, професор

Кафедрa хірургії з кусом невідкладної та судинної хірургії

Посилання

  1. Hidalgo, D. A., Spector, J. A. (2014). Breast Augmentation. Plastic & Reconstructive Surgery, 133 (4), 567e–583e. doi: https://doi.org/10.1097/prs.0000000000000033
  2. An, J., Yu, L. (2020). Advancement of Complications Related to Augmentation Mammoplasty using Silicone Gel Prosthesis. Chinese Journal of Plastic and Reconstructive Surgery, 2 (1), 51–58. doi: https://doi.org/10.1016/s2096-6911(21)00009-1
  3. Maxwell, G. P., Van Natta, B. W., Bengtson, B. P., Murphy, D. K. (2015). Ten-Year Results From the Natrelle 410 Anatomical Form-Stable Silicone Breast Implant Core Study. Aesthetic Surgery Journal, 35 (2), 145–155. doi: https://doi.org/10.1093/asj/sju084
  4. McGuire, P., Reisman, N. R., Murphy, D. K. (2017). Risk Factor Analysis for Capsular Contracture, Malposition, and Late Seroma in Subjects Receiving Natrelle 410 Form-Stable Silicone Breast Implants. Plastic & Reconstructive Surgery, 139 (1), 1–9. doi: https://doi.org/10.1097/prs.0000000000002837
  5. Strasser, E. (2006). Results of subglandular versus subpectoral augmentation over time: One surgeon’s observations. Aesthetic Surgery Journal, 26 (1), 45–50. doi: https://doi.org/10.1016/j.asj.2005.11.007
  6. Susak, Y. M., Mohammad, А. В. І. (2023). Breast implant volume as a risk factor malposition after mammoplasty augmentation in women with different body types. Prospects and innovations of science, 15 (33), 1276–1291 doi: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-15(33)-1276-1291
  7. Susak, Y. M., Mohammad, А. B. І. (2023). Quantitative assessment of the breast implant malposition after augmentation mammaplasty. General Surgery, 2, 47–53. doi: https://doi.org/10.30978/gs-2023-2-47
  8. Makarycheva, V. V. (2016). The Information-Computer System Assessment of Physical Health Component. Control Systems and Computers, 1 (261), 81–91. doi: https://doi.org/10.15407/usim.2016.01.081
  9. Tebbetts, J. B., Adams, W. P. (2005). Five critical decisions in breast augmentation using five measurements in 5 minutes: the high five decision support process. Plastic and Reconstructive Surgery, 116 (7), 2005–2016.
  10. World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects (2013). JAMA, 310 (20), 2191–2194. doi: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
  11. Mishalov, V. G., Khrapach, V. V., Markulan, L. Yu., Khrapach, O. V., Zakhartseva, O. I. (2018). Rotation of mammary implants one year after the primary augmentic mammary plastic surgery. Surgery of Ukraine, 1, 70–74. doi: https://doi.org/10.30978/su2018170
  12. Denney, B. D., Cohn, A. B., Bosworth, J. W., Kumbla, P. A. (2021). Revision Breast Augmentation. Seminars in Plastic Surgery, 35 (2), 98–109. doi: https://doi.org/10.1055/s-0041-1727272
  13. Brown, M. H., Somogyi, R. B., Aggarwal, S. (2016). Secondary Breast Augmentation. Plastic & Reconstructive Surgery, 138 (1), 119e–135e. doi: https://doi.org/10.1097/prs.0000000000002280
  14. Munhoz, A. M., de Azevedo Marques Neto, A., Maximiliano, J. (2022). Reoperative Augmentation Mammoplasty: An Algorithm to Optimize Soft-Tissue Support, Pocket Control, and Smooth Implant Stability with Composite Reverse Inferior Muscle Sling (CRIMS) and its Technical Variations. Aesthetic Plastic Surgery, 46 (3), 1116–1132. doi: https://doi.org/10.1007/s00266-021-02726-1
  15. Mihalečko, J., Boháč, M., Danišovič, Ľ., Koller, J., Varga, I., Kuniaková, M. (2022). Acellular Dermal Matrix in Plastic and Reconstructive Surgery. Physiological Research, 71 (1), S51–S57. doi: https://doi.org/10.33549/physiolres.935045
  16. Handel, N. (2013). The Double-Bubble Deformity. Plastic and Reconstructive Surgery, 132 (6), 1434–1443. doi: https://doi.org/10.1097/01.prs.0000434405.91316.96
  17. Chopra, K., Gowda, A. U., Kwon, E., Eagan, M., Grant Stevens, W. (2016). Techniques to Repair Implant Malposition after Breast Augmentation: A Review. Aesthetic Surgery Journal, 36 (6), 660–671. doi: https://doi.org/10.1093/asj/sjv261
  18. Gabriel, A., Maxwell, G. P. (2021). Treatment of Implant Malposition. Managing Common and Uncommon Complications of Aesthetic Breast Surgery. Springer, 35–44. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-57121-4_4
  19. Castello, M. F., Silvestri, A., Nicoli, F., Dashti, T., Han, S., Grassetti, L. et al. (2014). Augmentation Mammoplasty/Mastopexy: Lessons Learned from 107 Aesthetic Cases. Aesthetic Plastic Surgery, 38 (5), 896–907. doi: https://doi.org/10.1007/s00266-014-0388-1
  20. Adams, W. P., Mckee, D. (2016). Matching the Implant to the Breast: A Systematic Review of Implant Size Selection Systems for Breast Augmentation. Plastic & Reconstructive Surgery, 138 (5), 987–994. doi: https://doi.org/10.1097/prs.0000000000002623
  21. Namnoum, J. D., Largent, J., Kaplan, H. M., Oefelein, M. G., Brown, M. H. (2013). Primary breast augmentation clinical trial outcomes stratified by surgical incision, anatomical placement and implant device type. Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery, 66 (9), 1165–1172. doi: https://doi.org/10.1016/j.bjps.2013.04.046
  22. Munhoz, A. M., Neto, A. M., Ferrari, O. (2019). Single-Stage Augmentation Mastopexy With Composite Reverse Inferior Muscle Sling Technique for Autologous Reinforcement of the Inferior Pole: Technical Refinements and Outcomes. Aesthetic Surgery Journal, 40 (6), 356–373. doi: https://doi.org/10.1093/asj/sjz334
Профілактика мальпозиції імплантів молочних залоз після естетичної аугментаційної мамопластики

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-30

Як цитувати

Мохаммад, А. Б. І., & Сусак, Я. М. (2023). Профілактика мальпозиції імплантів молочних залоз після естетичної аугментаційної мамопластики. ScienceRise: Medical Science, (5(56), 4–10. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2023.293393

Номер

№ 5(56) (2023)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Ali Bassam Ibrahim Mohammad, Yaroslav Susak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.