Фібриляція передсердь у пацієнтів з ішемічною хворобою серця: склад мікробіому кишківника та показники ехокардіографії

Автор(и)

  • Ірина Олегівна Мельничук Національний медичний університет імені О. О. Богомольця , Україна https://orcid.org/0000-0002-0659-1476
  • Марина Леонідівна Шараєва Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0002-8891-7336

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2023.297055

Ключові слова:

ішемічна хвороба серця, фібриляція передсердь, ехокардіографія, склад мікробіоти кишечника

Анотація

Мета: виявити зв’язок між складом мікробіоти кишечника та показниками трансторакальної ехокардіографії (ТТЕ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та фібриляцією передсердь (ФП).

Матеріали і методи: 300 пацієнтів було розподілено на 3 групи: перша (ІХС) – 149 пацієнтів з ІХС без аритмій, друга (ІХС+ФП) – 124 пацієнти з ІХС та пароксизмом ФП і контрольна група – 27 пацієнтів без ІХС та аритмій. Cклад кишкової мікробіоти визначався шляхом 16-S рРНК секвенування. TTE виконувалась на апараті ALOKA SSD-5000.

Результати: Пацієнти ІІ групи характеризувалися збільшенням LAD (10.03 %), LAV (15.40 %) та LAVI (11.48 %) порівняно з І групою, Р<0,05. Хворі ІІ групи характеризувались підвищенням Pseudomonadota порівняно з І групою, Р<0,05. Також у хворих ІІ групи було характерно зростання Actinobacter Spp. і зниження Blautia Spp., Bacteroides Thetaiotaomicron порівняно з групою I, P<0,05. Firmicutes корелювали з AO (r=0,308), LADI (r=-0,363), RV (r=-0,470), IVS (r=-0,381), LVPW (r=-0,345), LVM (r=-0,476) та EF (r=0,312), P<0,05. Akkermansia Muciniphila корелювала з LAD (r=-0,343), LADI (r=-0,308), LAV (r=-0,494), LAVI (r=-0,488), RAV (r=-0,316), RAVI (r=- 0,397), RV (r=-0,383), EF (r=0,332), P<0,05. Bifidobacterium spp. корелювали з LAV (r=-0.487), LAVI (r=-0.327), RV (r=-0.341), IVS (r=-0.306), RWT (r=-0.389), LVM (r=-0.369), LVMI (r=-0.312), EF (r=0.317), P<0.05. Streptococcus spp. корелювали з AO (r=0,329), LVOT (r=0,390), RV (r=0,393), IVS (r=0,648), LVPW (r=0,579), RWT (r=0,356), LVM (r=0,336), LVMI (r=0,376), P<0.05. Ruminococcus spp. корелювали з AO (r=0,412), LVOT (r=0,351), LADI (r=-0.343), IVS (r=-0.316), LVPW (r=-0.367), LVM (r=-0.302), LVMI (r=-0.379), P<0.05.

Висновки: Склад мікробіоти кишечника та показники TTE відіграють вирішальну роль у патогенезі ІХС та ФП. Firmicutes, Bifidobacterium spp. та Verrucomicrobiota (Akkermansia muciniphila) достовірно корелювали з розміром та об’ємом лівого передсердя, їх ультразвуковими характеристиками. Bifidobacterium spp., Bacteroides Spp., Streptococcus Spp. та Ruminococcus Spp. достовірно корелювали з розмірами лівого шлуночка та індексами його гіпертрофії

Біографії авторів

Ірина Олегівна Мельничук, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 4

Марина Леонідівна Шараєва, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 4

Посилання

  1. Hindricks, G., Potpara, T., Dagres, N., Arbelo, E., Bax, J. J., Blomström-Lundqvist, C. et al. (2020). 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). European Heart Journal, 42 (5), 373–498. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612
  2. Knuuti, J., Wijns, W., Saraste, A., Capodanno, D., Barbato, E., Funck-Brentano, C. et al. (2019). 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. European Heart Journal, 41 (3), 407–477. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
  3. Gawałko, M., Agbaedeng, T. A., Saljic, A., Müller, D. N., Wilck, N., Schnabel, R. et al. (2021). Gut microbiota, dysbiosis and atrial fibrillation. Arrhythmogenic mechanisms and potential clinical implications. Cardiovascular Research, 118 (11), 2415–2427. doi: https://doi.org/10.1093/cvr/cvab292
  4. Schoeler, M., Caesar, R. (2019). Dietary lipids, gut microbiota and lipid metabolism. Reviews in Endocrine and Metabolic Disorders, 20 (4), 461–472. doi: https://doi.org/10.1007/s11154-019-09512-0
  5. Patterson, E., Ryan, P. M., Cryan, J. F., Dinan, T. G., Ross, R. P., Fitzgerald, G. F., Stanton, C. (2016). Gut microbiota, obesity and diabetes. Postgraduate Medical Journal, 92 (1087), 286–300. doi: https://doi.org/10.1136/postgradmedj-2015-133285
  6. Ling, Z., Liu, X., Cheng, Y., Yan, X., Wu, S. (2020). Gut microbiota and aging. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 62 (13), 3509–3534. doi: https://doi.org/10.1080/10408398.2020.1867054
  7. Efremova, I., Maslennikov, R., Poluektova, E., Zharkova, M., Kudryavtseva, A., Krasnov, G. et al. (2023). Gut Dysbiosis and Hemodynamic Changes as Links of the Pathogenesis of Complications of Cirrhosis. Microorganisms, 11 (9), 2202. doi: https://doi.org/10.3390/microorganisms11092202
  8. Zuo, K., Fang, C., Liu, Z., Fu, Y., Liu, Y., Liu, L., Wang, Y. et al. (2022). Commensal microbe-derived SCFA alleviates atrial fibrillation via GPR43/NLRP3 signaling. International Journal of Biological Sciences, 18 (10), 4219–4232. doi: https://doi.org/10.7150/ijbs.70644
  9. Chen, K., Zheng, X., Feng, M., Li, D., Zhang, H. (2017). Gut Microbiota-Dependent Metabolite Trimethylamine N-Oxide Contributes to Cardiac Dysfunction in Western Diet-Induced Obese Mice. Frontiers in Physiology, 8. doi: https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00139
  10. Ahmad, A. F., Caparrós-Martin, J. A., Gray, N., Lodge, S., Wist, J., Lee, S., O’Gara, F., Shah, A., Ward, N. C., Dwivedi, G. (2023). Insights into the associations between the gut microbiome, its metabolites, and heart failure. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology, 325 (6), H1325–H1336. doi: https://doi.org/10.1152/ajpheart.00436.2023
  11. McDonagh, T. A., Metra, M., Adamo, M., Gardner, R. S., Baumbach, A., Böhm, M. et al. (2023). 2023 Focused Update of the 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal, 44 (37), 3627–3639. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad195
  12. Mitchell, C., Rahko, P. S., Blauwet, L. A., Canaday, B., Finstuen, J. A., Foster, M. C. et al. (2019). Guidelines for Performing a Comprehensive Transthoracic Echocardiographic Examination in Adults: Recommendations from the American Society of Echocardiography. Journal of the American Society of Echocardiography, 32 (1), 1–64. doi: https://doi.org/10.1016/j.echo.2018.06.004
  13. Faizi, N., Alvi, Y. (2023). Biostatistics Manual for Health Research. Elsevier. doi: https://doi.org/10.1016/c2022-0-00374-3
  14. Tufano, A., Galderisi, M. (2020). Can echocardiography improve the prediction of thromboembolic risk in atrial fibrillation? Evidences and perspectives. Internal and Emergency Medicine, 15 (6), 935–943. doi: https://doi.org/10.1007/s11739-020-02303-5
  15. Magne, F., Gotteland, M., Gauthier, L., Zazueta, A., Pesoa, S., Navarrete, P., Balamurugan, R. (2020). The Firmicutes/Bacteroidetes Ratio: A Relevant Marker of Gut Dysbiosis in Obese Patients? Nutrients, 12 (5), 1474. doi: https://doi.org/10.3390/nu12051474
  16. Bahar-Tokman, H., Demirci, M., Keskin, F., Cagatay, P., Taner, Z., Ozturk-Bakar, Y. et al. (2022). Firmicutes/Bacteroidetes Ratio in the Gut Microbiota and IL-1β, IL-6, IL-8, TLR2, TLR4, TLR5 Gene Expressions in Type 2 Diabetes. Clinical Laboratory, 68 (09/2022). doi: https://doi.org/10.7754/clin.lab.2022.211244
  17. Amin, N., Liu, J., Bonnechere, B., MahmoudianDehkordi, S., Arnold, M., Batra, R. et al. (2023). Interplay of Metabolome and Gut Microbiome in Individuals With Major Depressive Disorder vs Control Individuals. JAMA Psychiatry, 80 (6), 597–609. doi: https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2023.0685
  18. Kasahara, K., Kerby, R. L., Zhang, Q., Pradhan, M., Mehrabian, M., Lusis, A. J., Bergström, G., Bäckhed, F., Rey, F. E. (2023). Gut bacterial metabolism contributes to host global purine homeostasis. Cell Host & Microbe, 31 (6), 1038–1053.e10. doi: https://doi.org/10.1016/j.chom.2023.05.011
  19. Nendl, A., Raju, S. C., Broch, K., Mayerhofer, C. C. K., Holm, K., Halvorsen, B. et al. (2023). Intestinal fatty acid binding protein is associated with cardiac function and gut dysbiosis in chronic heart failure. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 10. doi: https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1160030
  20. Tsai, H.-J., Tsai, W.-C., Hung, W.-C., Hung, W.-W., Chang, C.-C., Dai, C.-Y., Tsai, Y.-C. (2021). Gut Microbiota and Subclinical Cardiovascular Disease in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus. Nutrients, 13 (8), 2679. doi: https://doi.org/10.3390/nu13082679
  21. Luo, Y., Zhang, Y., Han, X., Yuan, Y., Zhou, Y., Gao, Y. et al. (2022). Akkermansia muciniphila prevents cold-related atrial fibrillation in rats by modulation of TMAO induced cardiac pyroptosis. EBioMedicine, 82, 104087. doi: https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2022.104087S
  22. Sharma, R. K., Yang, T., Oliveira, A. C., Lobaton, G. O., Aquino, V., Kim, S. et al. (2019). Microglial Cells Impact Gut Microbiota and Gut Pathology in Angiotensin II-Induced Hypertension. Circulation Research, 124 (5), 727–736. doi: https://doi.org/10.1161/circresaha.118.313882
  23. Anderson, G., Mazzoccoli, G. (2019). Left Ventricular Hypertrophy: Roles of Mitochondria CYP1B1 and Melatonergic Pathways in Co-Ordinating Wider Pathophysiology. International Journal of Molecular Sciences, 20 (16), 4068. doi: https://doi.org/10.3390/ijms20164068
Фібриляція передсердь у пацієнтів з ішемічною хворобою серця: склад мікробіому кишківника та показники ехокардіографії

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-30

Як цитувати

Мельничук, І. О., & Шараєва, М. Л. (2023). Фібриляція передсердь у пацієнтів з ішемічною хворобою серця: склад мікробіому кишківника та показники ехокардіографії. ScienceRise: Medical Science, (6 (57), 10–18. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2023.297055

Номер

№ 6 (57) (2023)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Iryna Melnychuk, Maryna Sharayeva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.