Особливості форми та розмірів нижньої щелепи та нижнього зубного ряду з урахуванням статі та краніотипу

Анотація

Мета дослідження: встановлення актуальної прижиттєвої краніометричної характеристики форми та розмірів нижньої щелепи та нижнього зубного ряду людини зрілого віку в залежності від статі та краніотипу.

Матеріали та методи дослідження: в роботі використовували сухі кісткові препарати цілісного або фрагментованого черепа людини обох статей у кількості 39 одиниць, з колекції кафедри анатомії людини ХНМУ, та результати КТ-досліджень голови людей зрілого віку без існуючих патологій кісткової тканини, загальним об’ємом – 85 спостережень. В основу встановлення краніотипу покладено принцип обчислення загального лицевого або лицевого індексу, який дозволяє класифікувати анатомічні об'єкти за формами будови голови.

Результати дослідження: пряма довжина нижньої щелепи у чоловіків лептопрозопів зрілого віку складає від 88,5 мм до 102,4 мм, у жінок – від 86,3 мм до 100,7 мм; у чоловіків мезопрозопів, цей параметр поступово зменшується до рівня – від 81,3 мм до 95,7 мм, у жінок – від 80,7 мм до 94,9 мм; у еуріпрозопів покажчик найменшій та коливається від 79,7 мм до 91,5 мм – у чоловіків та від 78,5 мм до 90,8 мм – у жінок. Зворотна тенденція зі значними діапазонами коливань встановлена для кутової ширини кістки. Так, у лептопрозопів чоловічої статі, цей параметр визначався від 84,6 мм до 97,5 мм, у представниць жіночої статі – від 83,6 мм до 96,3 мм; у чоловіків мезопрозопів він збільшувався від 89,1 мм до 105,3 мм, у жінок – від 87,9 мм до 103,1 мм; у еуріпрозопів, незалежно від статі досягав своїх пікових значень, від 94,5 мм до 116,1 мм та від 92,7 мм до 114,1 мм, відповідно. Висота тіла щелепи, також демонструвала певну залежність від типу будови черепа, у лептопрозопів чоловіків вона прагнула до найбільших значень та фіксувалась на рівні від 29,1 мм до 38,9 мм, як і у жінок – від 27,5 мм до 37,8 мм; при цьому у мезопрозопів чоловіків, розмір зменшувався від 25,9 мм до 36,3 мм, у жінок, в свою чергу, від 24,6 мм до 35,1 мм; у чоловіків еуріпрозопів даний параметр мав коливання від 22,3 мм до 33,1 мм, і поруч з жінками – від 21,9 мм до 31,9 мм, знаходився на рівні найменших покажчиків. При аналізі такого складного та різнонаправленого параметру як дуга нижньої щелепи, також вдалось отримати характеристику його залежності від типу конструкції лицьового відділу черепа. Встановлено, що діапазон з найменшими значеннями протяжності дуги притаманний лептопрозопам, з коливанням від 135,8 мм до 149,4 мм у чоловіків та від 133,5 мм до 147,3 мм – у жінок; усередненні покажчики властиві чоловікам – від 139,1 мм до 154,6 мм та жінкам – від 136,4 мм до 151,2 мм з мезопрозопічним краніотипом; у еуріпрозопів обох статей, покажчик прагне до найбільших значень на рівні від 141,2 мм до 158,3 мм та від 139,7 мм до 155,7 мм, відповідно.

Висновки: основні краніометричні параметри нижньої щелепи знаходяться у значній залежності від типу будови лицьового відділу черепа. Так, для лептопрозопічного краніотипу характерні максимальні значення повздовжніх та висотних розмірів з мінімальними покажчиками ширини та протяжності дуги. Для мезопрозопів притаманне визначення проміжних, усереднених величин рівновіддалених від крайових, термінальних форм. У представників з еуріпрозопічним типом будови черепа простежено значне зменшення довжини та висоти щелепи із суттєвим зростанням, аж до максимальних значень, ширини та протяжності дуги. При цьому, на відміну від лептопрозопів, які мали скорочену та загострену дугу, у еуріпрозопів, дуга прагнули до згладженості та подовження. Оцінка за статевою ознакою призводить до констатації факту переважання всіх розмірів нижньої щелепи у представників чоловічої статі, але, все ж таки, певна кількість різниць показників знаходилась у межах статистичної похибки, що не дозволяє робити абсолютні висновки в цьому питанні