Значення комп’ютерної реконструкції в лікуванні внутрішньосуглобових переломів дистального відділу плечової кістки
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.308333Ключові слова:
комп’ютерна томографія, передопераційне планування, перелом дистального відділу плечової кістки, 3D друк, 3D моделюванняАнотація
Метою роботи стало дослідження ролі комп’ютерної реконструкції та адитивних технологій при плануванні оперативного лікування внутрішньосуглобових переломів дистального відділу плечової кістки у ранньому післятравматичному періоді.
Матеріали і методи: досліджені результати лікування 44 пацієнтів з переломами дистального відділу плечової кістки віком від 22 до 65 років.
Всім пацієнтам було проведено МСКТ у доопераційному періоді. У 45,5% (20) випадках з метою підвищення ефективності передопераційного планування виконувалось проведення симуляційного остеосинтезу на індивідуальній принтованій моделі ушкодженої кістки.
По завершенню передопераційного планування усім хворим виконано накістковий металоостеосинтез у перший тиждень з моменту отримання травми. З метою оцінки ефективності застосування візуалізаційних методик виконували анкетування операційної бригади відносно інформативності проведених інструментальних досліджень.
Результати. Середні показники тривалості оперативного втручання серед пацієнтів клінічної групи із стандартним передопераційним плануванням становили 105,9 ± 9,15 хвилин. Усереднені результати анкетування хірургічної бригади за анкетою «Surgical feedback» після виконаних оперативних втручань в означеній клінічній групі становили 21,2 ± 2,8 бали.
Середні показники тривалості оперативного втручання серед пацієнтів другої клінічної групи, передопераційне планування яких включало не тільки оцінку результатів МСКТ ушкодженого сегмента, а й симуляційний остеосинтез із підбором та застосуванням оптимальних металофіксаторів, становили 54,6 ± 7,14 хвилин. Усереднені результати анкетування хірургічної бригади за анкетою «Surgical feedback» становили 31,2 ± 1,7 бали.
Висновки. Застосування комбінації візуалізаційних технологій та 3D- принтування дозволяє досягти зменшення часу, який пацієнт проводить в умовах операційної та підвищити ефективність передопераційного планування.
Виконання симуляційного остеосинтезу в передопераційному періоді дозволяє розробити індивідуальну техніку репозиції кісткових відламків та використати оптимальний типорозмір кортикального металофіксатора із розподіленням найбільш сприятливих точок компресії кісткових відламків
Посилання
- Folco, G., Messina, C., Gitto, S., Fusco, S., Serpi, F., Zagarella, A. et al. (2024). CT Arthrography of the Elbow: What Radiologists Should Know. Tomography, 10 (3), 415–427. https://doi.org/10.3390/tomography10030032
- Lubet, A., Renaux-Petel, M., Delbreilh, L., Liard-Zmuda, A., Auble, A., Payen, M. (2024). Conception and validation of A 3d printed learning model of supra condylar fracture of children. Heliyon, 10 (10), e30741. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e30741
- Lal, H., Patralekh, M. K. (2018). 3D printing and its applications in orthopaedic trauma: A technological marvel. Journal of Clinical Orthopaedics and Trauma, 9 (3), 260–268. https://doi.org/10.1016/j.jcot.2018.07.022
- Moursy, M., Wegmann, K., Wichlas, F., Tauber, M. (2020). Distal humerus fracture in patients over 70 years of age: results of open reduction and internal fixation. Archives of Orthopaedic and Trauma Surgery, 142 (1), 157–164. https://doi.org/10.1007/s00402-020-03664-4
- Lawan Abdou, A., El aissaoui, T., Lachkar, A., Abdeljaouad, N., Yacoubi, H. (2024). A Partial Frontal Fracture of the Humeral Trochlea: A Case Report. Cureus. https://doi.org/10.7759/cureus.56640
- Vauclair, F., Goetti, P., Nguyen, N. T. V., Sanchez-Sotelo, J. (2020). Distal humerus nonunion: evaluation and management. EFORT Open Reviews, 5 (5), 289–298. https://doi.org/10.1302/2058-5241.5.190050
- Grunert, R., Winkler, D., Frank, F., Moebius, R., Kropla, F., Meixensberger, J. et al. (2023). 3D-printing of the elbow in complex posttraumatic elbow-stiffness for preoperative planning, surgery-simulation and postoperative control. 3D Printing in Medicine, 9 (1). https://doi.org/10.1186/s41205-023-00191-x
- Przyklenk, A., Hackl, M., Iuga, A.-I., Leschinger, T., Maintz, D., Harbrecht, A. et al. (2023). Computed tomography-based angle measurements of the sagittal capitulum and trochlea position in relation to the humeral shaft. Surgical and Radiologic Anatomy, 45 (5), 571–580. https://doi.org/10.1007/s00276-023-03118-7
- Sonnow, L., Salimova, N., Behrendt, L., Wacker, F. K., Örgel, M., Plagge, J., Weidemann, F. (2023). Photon-counting CT of elbow joint fractures: image quality in a simulated post-trauma setting with off-center positioning. European Radiology Experimental, 7 (1). https://doi.org/10.1186/s41747-023-00329-w
- Emery, K. H., Zingula, S. N., Anton, C. G., Salisbury, S. R., Tamai, J. (2015). Pediatric elbow fractures: a new angle on an old topic. Pediatric Radiology, 46 (1), 61–66. https://doi.org/10.1007/s00247-015-3439-0
- Kraus, R., Dresing, K. (2023). Rational Usage of Fracture Imaging in Children and Adolescents. Diagnostics, 13 (3), 538. https://doi.org/10.3390/diagnostics13030538
- Wong, W.-S.-Y., Sim, C., Tay, Z. Q., Yeap, P. M., Seah, R. B. (2024). Targeted four-dimensional computerized tomography scans for elbow disorders: a literature review and refinement of existing technique with two exemplar cases. JSES International, 8 (2), 378–383. https://doi.org/10.1016/j.jseint.2023.11.014
- Mogharrabi, B., Cabrera, A., Chhabra, A. (2022). 3D isotropic spine echo MR imaging of elbow: How it helps surgical decisions. European Journal of Radiology Open, 9, 100410. https://doi.org/10.1016/j.ejro.2022.100410
- Kononenko, S. V., Pelypenko, О. V. (2022). Anatomical features of the soft tissue structures of the proximal humeral diaphysis revealed by the magnetic resonance imaging. Bulletin of Problems Biology and Medicine, 1 (2), 184. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2022-2-1-164-184-189
- Calvo-Haro, J. A., Pascau, J., Mediavilla-Santos, L., Sanz-Ruiz, P., Sánchez-Pérez, C., Vaquero-Martín, J., Perez-Mañanes, R. (2021). Conceptual evolution of 3D printing in orthopedic surgery and traumatology: from “do it yourself” to “point of care manufacturing.” BMC Musculoskeletal Disorders, 22 (1). https://doi.org/10.1186/s12891-021-04224-6
- Andrés-Cano, P., Calvo-Haro, J. A., Fillat-Gomà, F., Andrés-Cano, I., Perez-Mañanes, R. (2021). Role of the orthopaedic surgeon in 3D printing: current applications and legal issues for a personalized medicine. Revista Española de Cirugía Ortopédica y Traumatología (English Edition), 65 (2), 138–151. https://doi.org/10.1016/j.recote.2021.01.001
- Teo, A. Q. A., Ng, D. Q. K., Lee, P., O’neill, G. K. (2021). Point-of-care 3D printing: A feasibility study of using 3D printing for orthopaedic trauma. Injury, 52 (11), 3286–3292. https://doi.org/10.1016/j.injury.2021.02.041
- Mendonça, C. J. A., Guimarães, R. M. da R., Pontim, C. E., Gasoto, S. C., Setti, J. A. P., Soni, J. F., Schneider, B. (2023). An Overview of 3D Anatomical Model Printing in Orthopedic Trauma Surgery. Journal of Multidisciplinary Healthcare, 16, 875–887. https://doi.org/10.2147/jmdh.s386406
- Kulenova, N. A., Dogadkin, S., Azamatov, N., Sadenova, A., Beisekenov, N. A., Shaimardanov, Z. K. et al. (2022). Modeling and manufacturing of individual implants for traumatology and orthopedics. Chemical Engineering Transactions. https://doi.org/10.3303/CET2294132
- Suffo, M., López-Marín, C., Revenga, C., Andrés-Cano, P. (2024). Polyetherimide in 3D printing: Pioneering non-metallic solutions for personalized orthopedic and traumatology hip prosthetics. Results in Engineering, 23, 102372. https://doi.org/10.1016/j.rineng.2024.102372
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Olexandr Kovalov, Olexandr Pelypenko, Serhii Kononenko, Svitlana Pavlenko, Serghii Malyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
