Оцінка дефіциту міжальвеолярної висоти при проведенні компьютерної томографії у пацієнтів із дисфункції СНЩС при атрикуляційно-оклюзійних порушеннях

Автор(и)

  • Андрій Миколайович Прощенко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0003-0847-1408

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.315966

Ключові слова:

конусно-променева комп’ютерна томографія, дисфункція скронево-нижньощелепних суглобів, оклюзійно-артикуляційні порушення, міжальвеолярна висота

Анотація

У цій статті розглядається оцінка дефіциту міжальвеолярної висоти у морфометричному співставленні з її проекцією на верхню щілину скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) при виконанні комп’ютерної конусно-променевої томографії (КТ) СНЩС. Описується техніка обчислення щілин між ямкою і голівкою, визначення коефіцієнтів для їх порівняння і їх співставлення із клінічними ознаками дисфункції СНЩС при оклюзійно-артикуляційних порушеннях.

Мета – провести визначення КТ-діагностичних критеріїв зниження міжальвеолярної висоти у пацієнтів із функціональними розладами СНЩС при оклюзійно-артикуляційних порушеннях на етапі планування ортопедичного лікування.

Матеріали та методи дослідження. Проведено обстеження 150 пацієнтів із функціональними розладами жувального апарату й оклюзійними порушеннями, які увійшли до дослідної групи і 30 практично здорових осіб – контрольна група. Обидві групи співставними за віком і статтю. Проводилась конусно-променева томографія на апараті MyRay модель Hyperion X9 PRO із програмним забезпеченням iRYS 16.3.1. При клінічному стоматологічному огляді проводили оцінку оклюзії зубних рядів, визначення зниження міжальвеолярної висоти, оцінку ширини відкривання рота, оцінку рухомості нижньої щелепи, визначення симетричності відкривання рота, клацання і хрускіт в СНЩС.

Результати дослідження. При аналізі даних конусно-променевої томографії класифікували дефіцит міжальвеолярної висоти при зниженні запропонованого коефіцієнта оцінки величини верхньої щілини СНЩС хоча б в одному суглобі. Зниження вказаного співвідношення було встановлено у 130 (86,67 %) пацієнтів із дисфункцією СНЩС і оклюзійно-артикуляційними порушеннями за даними КТ і підтверджено анатомо-фізіологічним методом у 81 (54,00 %) пацієнтів, при цьому встановлено підтвердження її помірного зниження вимірами топографо-фізіологічним методом (0,5-2,5 мм) у 62 (76,54 %) осіб і значного зниження (більше 2,5 мм) у 19 (23,46 %) осіб, у 20 (13,33 %) пацієнтів відмічено співпадіння відсутності дефіциту міжальвеолярної висоти за даним КТ й анатомо-фізіологічного методу.

Двостороннє зниження міжальвеолярної висоти встановлено у 82 (54,67 %) пацієнтів дослідної групи, у 36 (24,00 %) із них клінічно спостерігали больовий синдром. При оцінці дефіциту міжальвеолярної висоти топографо-фізіологічним методом встановлено підтвердження її помірного зниження (0,5-2,5 мм) у 51 (62,20 %) особи і значного зниження (більше 2,5 мм) у 8 (9,75 %) осіб. Одностороннє зниження міжальвеолярної висоти встановлено у 48 (32,00 %) пацієнтів дослідної групи, у 20 (41,66 %) із них клінічно спостерігали больовий синдром.

Висновки. Оцінка величини верхньої суглобової щілини у співставленні із середнім значенням передньої задньої суглобових щілин при визначенні їх розмірів за допомогою конусно-променевої КТ СНЩС може бути маркером зниження міжальвеолярної висоти у пацієнтів із дисфункції СНЩС і оклюзійно-артикуляційними порушеннями

Біографія автора

Андрій Миколайович Прощенко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра стоматології

Інститут післядипломної освіти

Посилання

  1. Bida, O., Proshchenko, A., Bida, O., Reshetnyk, L. (2024). Some aspects of the use of standard and individually modeled abutments in the prosthetic rehabilitation of patients with partial tooth loss with orthopedic structures based on dental implants. Stomatological Bulletin, 126 (1), 156–161. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-51-1.26
  2. List, T., Wahlund, K., Wenneberg, B., Dworkin, S. F. (1999). TMD in children and adolescents: prevalence of pain, gender differences, and perceived treatment need. Journal of orofacial pain, 13 (1), 9–20.
  3. Magnusson, T., Egermark, I., Carlsson, G. E. (2005). A prospective investigation over two decades on signs and symptoms of temporomandibular disorders and associated variables. A final summary. Acta Odontologica Scandinavica, 63 (2), 99–109. https://doi.org/10.1080/00016350510019739
  4. De Boever, J. A., Carlsson, G. E., Klineberg, I. J. (2000). Need for occlusal therapy and prosthodontic treatment in the management of temporomandibular disorders. Journal of Oral Rehabilitation, 27 (8), 647–659. https://doi.org/10.1046/j.1365-2842.2000.00623.x
  5. Johansson, A., Johansson, A. ‐K., Omar, R., Carlsson, G. E. (2008). Rehabilitation of the worn dentition. Journal of Oral Rehabilitation, 35 (7), 548–566. Portico. https://doi.org/10.1111/j.1365-2842.2008.01897.x
  6. Proschenko, A. M., Proschenko, N. S., Reshetnyk, L. L., Zelinskaya, N. A., Chervonna, N. V., Melnychyk, T. A. (2024). Indicative features of tissue and microbial sensitization in the pathogenesis of generalized parodontitis associated with rheumatoid arthritis. Medychni Perspektyvy, 29 (2), 168–174. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.2.307620
  7. List, T., Axelsson, S., Leijon, G. (2003). Pharmacologic interventions in the treatment of temporomandibular disorders, atypical facial pain, and burning mouth syndrome. A qualitative systematic review. Journal of orofacial pain, 17 (4), 301–310.
  8. Carlsson, G. E. (2009). Critical review of some dogmas in prosthodontics. Journal of Prosthodontic Research, 53 (1), 3–10. https://doi.org/10.1016/j.jpor.2008.08.003
  9. Dao, T. T., Lavigne, G. (1998). Oral Splints: the Crutches for Temporomandibular Disorders and Bruxism? Critical Reviews in Oral Biology & Medicine, 9 (3), 345–361. https://doi.org/10.1177/10454411980090030701
  10. Bida, O. V., Bida, O. V. (2023). Features of preventive measures for dental prosthetics supported by dental implants. Ukrainian Dental Almanac, 4, 23–27. https://doi.org/10.31718/2409-0255.4.2023.04
  11. Ormianer, Z., Palty, A. (2009). Altered vertical dimension of occlusion: a comparative retrospective pilot study of tooth- and implant-supported restorations. The International Journal of Oral & Maxillofacial Implants, 24 (3), 497–501.
  12. Proschenko, А. М., Proschenko, N. S., Shemelko, M. L., Reshetnyk, L. L., Chervonna, N. V., Sorokina, К. О. (2024). Assessment of the treatment quality of patients with functional disorders of the dento-magular apparatus combined with the dentoalveolar form of deep bite. Clinical and Preventive Medicine, 4, 26–32. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4.2024.04
  13. Abduo, J., Lyons, K. (2012). Clinical considerations for increasing occlusal vertical dimension: a review. Australian Dental Journal, 57 (1), 2–10. https://doi.org/10.1111/j.1834-7819.2011.01640.x
Оцінка дефіциту міжальвеолярної висоти при проведенні компьютерної томографії у пацієнтів із дисфункції СНЩС при атрикуляційно-оклюзійних порушеннях

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-30

Як цитувати

Прощенко, А. М. (2024). Оцінка дефіциту міжальвеолярної висоти при проведенні компьютерної томографії у пацієнтів із дисфункції СНЩС при атрикуляційно-оклюзійних порушеннях . ScienceRise: Medical Science, (3(60), 10–15. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.315966

Номер

Розділ

Медичні науки