Оцінка інформативності серологічних методів дослідження інфекційного мононуклеозу та сероепідеміологічні дані щодо поширеності

Автор(и)

  • Наталія Леонідівна Дзюбенко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0009-0000-5715-7381
  • Ольга Анатоліївна Голубовська Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0003-3455-8718

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2025.348424

Ключові слова:

інфекційний мононуклеоз, вірус Епштейна-Барр, серологічна діагностика, VCA IgM, VCA IgG, EBNA IgG, моноспот-тест, ПЛР EBV

Анотація

Мета. Оцінити поширеність маркерів гострого періоду інфекційного мононуклеозу (VCA IgM, VCA IgG, EBNA IgG, гетерофільні антитіла при моноспот-тесті та ДНК EBV методом ПЛР) на підставі аналізу бази даних лабораторії «Діла» м. Києва протягом трирічного періоду спостереження (2022-2024 роки), дослідити зміни діагностичних підходів у клінічній практиці, визначити ефективність різних лабораторних методів у контексті диференційної діагностики з ГРВІ-подібними захворюваннями та розробити оптимізовані рекомендації щодо раціонального використання діагностичних ресурсів.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 64 812 лабораторних тестів, виконаних протягом 2022-2024 років у єдиній мережі лабораторій Києва. До аналізу включено серологічні дослідження на антитіла IgM до капсидного антигену EBV, IgG до капсидного антигену (VCA), IgG до ядерного антигену (EBNA), моноспот-тест та ПЛР на EBV. Статистичні методи дослідження.

Результати. Частка позитивних результатів VCA IgM залишалася стабільною впродовж усіх трьох років дослідження, коливаючись у межах 15,2-15,8%, що підтверджує надійність цього маркера інфекційного мононуклеозу. Серологічні показники демонстрували високу стабільність з низькими коефіцієнтами варіації - 4,3% для VCA IgM, 5,2% для VCA IgG та 6,5% для EBNA IgG. Натомість, ПЛР на EBV виявила значну варіабельність (коефіцієнт варіації 118%) з різким зниженням позитивних результатів від 5,1% до 0,2%. Також було виявлено переорієнтацію діагностичної практики лікарів з молекулярних на серологічні методи - частка серологічних тестів зросла від 65,5% до 71,4%, тоді як молекулярних знизилася від 34,5% до 28,6%. Сезонних коливань у частоті гострого ІМ не виявлено (p=0,153), тобто інфекційний мононуклеоз однаково діагностувався впродовж року.

Висновки. VCA IgM слід використовувати як основний маркер для діагностики гострої фази ІМ. VCA IgG та EBNA IgG є важливими елементами діагностики для визначення саме стадії інфекційного процесу. Застосування ПЛР доцільно обмежити випадками з атиповим перебігом захворювання або у клінічно-неоднозначних ситуаціях

Біографії авторів

Наталія Леонідівна Дзюбенко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Асистент, аспірант

Кафедра інфекційних хвороб

Ольга Анатоліївна Голубовська, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Доктор медичних наук, професор

Кафедра інфекційних хвороб

Посилання

  1. St. Sauver, J. L., Jacobson, R. M., Weston, S. A., Fan, C., Buck, P. O., Hall, S. A. (2025). Population-Based Incidence of Infectious Mononucleosis and Related Hospitalizations: 2010 Through 2021. Mayo Clinic Proceedings, 100 (6), 982–992. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2024.09.017
  2. Balfour, H. H., Sifakis, F., Sliman, J. A., Knight, J. A., Schmeling, D. O., Thomas, W. (2013). Age-Specific Prevalence of Epstein–Barr Virus Infection Among Individuals Aged 6-19 Years in the United States and Factors Affecting Its Acquisition. The Journal of Infectious Diseases, 208 (8), 1286–1293. https://doi.org/10.1093/infdis/jit321
  3. Rostgaard, K., Balfour, H. H., Jarrett, R., Erikstrup, C., Pedersen, O., Ullum, H. et al. (2019). Primary Epstein-Barr virus infection with and without infectious mononucleosis. PLOS ONE, 14 (12), e0226436. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0226436
  4. Womack, J., Jimenez, M. (2015). Common questions about infectious mononucleosis. American Family Physician, 91 (6), 372–376.
  5. Ebell, M. H., Call, M., Shinholser, J., Gardner, J. (2016). Does This Patient Have Infectious Mononucleosis? The rational clinical examination systematic review. JAMA, 315 (14), 1502–1509. https://doi.org/10.1001/jama.2016.2111
  6. De Paschale, M., Clerici, P. (2012). Serological diagnosis of Epstein-Barr virus infection: Problems and solutions. World Journal of Virology, 1 (1), 31–43. https://doi.org/10.5501/wjv.v1.i1.31
  7. Laboratory testing for Epstein-Barr virus (EBV) (2024). Centers for Disease Control and Prevention. Available at: https://www.cdc.gov/epstein-barr/php/laboratories/index.html
  8. Robertson, P., Beynon, S., Whybin, R., Brennan, C., Vollmer‐Conna, U., Hickie, I., Lloyd, A. (2003). Measurement of EBV‐IgG anti‐VCA avidity aids the early and reliable diagnosis of primary EBV infection. Journal of Medical Virology, 70 (4), 617–623. Portico. https://doi.org/10.1002/jmv.10439
  9. Portet Sulla, V., Kadi, A., Mouna, L., Fenaux, H., Cechura, H., Rafek, R. et al. (2024). Investigation of atypical serological profiles for Epstein-Barr virus (EBV). Journal of Virological Methods, 329, 115002. https://doi.org/10.1016/j.jviromet.2024.115002
  10. Jhaveri, T. A., Harris, C., Sax, P. E. (2022). IgM Positivity for Both EBV and CMV: A Clinical Conundrum. Open Forum Infectious Diseases, 9 (7). https://doi.org/10.1093/ofid/ofac316
  11. Marshall-Andon, T., Heinz, P. (2017). How to use … the Monospot and other heterophile antibody tests. Archives of Disease in Childhood – Education & Practice Edition, 102 (4), 188–193. https://doi.org/10.1136/archdischild-2016-311526
  12. Stuempfig, N., Seroy, J. (2023). Monospot test. StatPearls. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK539739/
  13. Guerrero-Ramos, A., Patel, M., Kadakia, K., Haque, T. (2014). Performance of the Architect EBV Antibody Panel for Determination of Epstein-Barr Virus Infection Stage in Immunocompetent Adolescents and Young Adults with Clinical Suspicion of Infectious Mononucleosis. Clinical and Vaccine Immunology, 21 (6), 817–823. https://doi.org/10.1128/cvi.00754-13
  14. Gulley, M. L., Tang, W. (2008). Laboratory Assays for Epstein-Barr Virus-Related Disease. The Journal of Molecular Diagnostics, 10 (4), 279–292. https://doi.org/10.2353/jmoldx.2008.080023
  15. Rowe, D. T., Qu, L., Reyes, J., Jabbour, N., Yunis, E., Putnam, P., Todo, S., Green, M. (1997). Use of quantitative competitive PCR to measure Epstein-Barr virus genome load in the peripheral blood of pediatric transplant patients with lymphoproliferative disorders. Journal of Clinical Microbiology, 35 (6), 1612–1615. https://doi.org/10.1128/jcm.35.6.1612-1615.1997
  16. Green, M., Michaels, M. G., Katz, B. Z., Burroughs, M., Gerber, D., Shneider, B. L. et al. (2006). CMV-IVIG for Prevention of Epstein Barr Virus Disease and Posttransplant Lymphoproliferative Disease in Pediatric Liver Transplant Recipients. American Journal of Transplantation, 6 (8), 1906–1912. https://doi.org/10.1111/j.1600-6143.2006.01394.x
  17. Heilman, J., Thurley, N. (2021). Infectious mononucleosis: Diagnosis and treatment. Emergency Care BC. Available at: https://emergencycarebc.ca/clinical_resource/clinical-summary/infectious-mononucleosis-diagnosis-and-treatment/
  18. Leung, A. K. C., Lam, J. M., Barankin, B. (2024). Infectious Mononucleosis: An Updated Review. Current Pediatric Reviews, 20 (3), 305–322. https://doi.org/10.2174/1573396320666230801091558
  19. Jain, P., Basnet, S., Syed, S., Arakaki, B., Mues, K. E., Marcum, Z. A., Diaz-Decaro, J. (2023). Testing for Cytomegalovirus Among Individuals Who Were Immunocompromised, 2018-2022. JAMA Network Open, 6 (11), e2345126. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.45126
  20. Sylvester, J. E., Buchanan, B. K., Silva, T. W. (2023). Infectious Mononucleosis: Rapid Evidence Review. American Family Physician, 107 (1), 71–78.
  21. Naughton, P., Healy, M., Enright, F., Lucey, B. (2021). Infectious Mononucleosis: diagnosis and clinical interpretation. British Journal of Biomedical Science, 78 (3), 107–116. https://doi.org/10.1080/09674845.2021.1903683
  22. Shi, T., Huang, L., Luo, L., Yu, Q., Tian, J. (2020). Diagnostic value of serological and molecular biological tests for infectious mononucleosis by EBV in different age stages and course of the disease. Journal of Medical Virology, 93 (6), 3824–3834. https://doi.org/10.1002/jmv.26558
  23. Wang, E. X., Kussman, A., Hwang, C. E. (2021). Use of Monospot Testing in the Diagnosis of Infectious Mononucleosis in the Collegiate Student–Athlete Population. Clinical Journal of Sport Medicine, 32 (5), 467–470. https://doi.org/10.1097/jsm.0000000000000996
  24. Crawford, D. H., Ando, I. (2015). The epidemiology of EBV and its association with malignant disease. Human Herpesviruses. National Center for Biotechnology Information. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK47424/
  25. Lee, A. W. M., Lee, V. H. F., Ng, W.-T., Strojan, P., Saba, N. F. et al. (2021). A systematic review and recommendations on the use of plasma EBV DNA for nasopharyngeal carcinoma. European Journal of Cancer, 153, 109–122. https://doi.org/10.1016/j.ejca.2021.05.022
  26. Liu, W., Chen, G., Gong, X., Wang, Y., Zheng, Y., Liao, X. et al. (2021). The diagnostic value of EBV-DNA and EBV-related antibodies detection for nasopharyngeal carcinoma: a meta-analysis. Cancer Cell International, 21 (1). https://doi.org/10.1186/s12935-021-01862-7
Оцінка інформативності серологічних методів дослідження інфекційного мононуклеозу та сероепідеміологічні дані щодо поширеності

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-30

Як цитувати

Дзюбенко, Н. Л., & Голубовська, О. А. (2025). Оцінка інформативності серологічних методів дослідження інфекційного мононуклеозу та сероепідеміологічні дані щодо поширеності. ScienceRise: Medical Science, (3 (64), 32–39. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2025.348424

Номер

№ 3 (64) (2025)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Nataliia Dziubenko, Olga Golubovska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.