Вплив тривалості періоду визначення домашнього артеріального тиску на оцінку ефективності результатів антигіпертензивного лікування у реальній клінічній практиці

Автор(и)

  • Катерина Миколаївна Амосова Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-4570-9510
  • Юлія Володимирівна Руденко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-7274-9043

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.80467

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, артеріальний тиск, домашній артеріальний тиск, антигіпертензивне лікування

Анотація

Зіставлення протоколів визначення домашнього АТ різної тривалості довело, що скорочення періоду вимірювання з 7-и до 3-х і 5-и днів може вплинути на визначення величини САТ і ДАТ на початку лікування, а в разі триденного періоду – на діагностичні можливості щодо контролю ефективності антигіпертензивної терапії та встановлення фенотипів АГ при тривалому спостереженні

Біографії авторів

Катерина Миколаївна Амосова, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601

Доктор медичних наук, професор,член-кореспондент НАМН України, ректор

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Юлія Володимирівна Руденко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця бул. Т. Шевченка, 13, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Посилання

  1. Rahimi, K., Emdin, C. A., MacMahon, S. (2015). The Epidemiology of Blood Pressure and Its Worldwide Management. Circulation Research, 116 (6), 925–936. doi: 10.1161/circresaha.116.304723
  2. Kovalenko, V. M., Kornac'kiy, V. M. (Eds.) (2014). Hvoroby systemy krovoobigu jak medyko-social'na i suspil'no-politychna problema. Kyiv, 115.
  3. Mancia, G., Fagard, R., Narkiewicz, K., Redón, J., Zanchetti, A., Böhm, M. et. al. (2013). 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. Journal of Hypertension, 31 (7), 1281–1357. doi: 10.1097/01.hjh.0000431740.32696.cc
  4. Parati, G., Stergiou, G. S., Asmar, R., Bilo, G., de Leeuw, P., Imai, Y. et. al. (2008). European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring. Journal of Hypertension, 26 (8), 1505–1526. doi: 10.1097/hjh.0b013e328308da66
  5. Pickering, T. G., Miller, N. H., Ogedegbe, G., Krakoff, L. R., Artinian, N. T., Goff, D. (2008). Call to Action on Use and Reimbursement for Home Blood Pressure Monitoring: A Joint Scientific Statement From the American Heart Association, American Society of Hypertension, and Preventive Cardiovascular Nurses Association. Hypertension, 52 (1), 10–29. doi: 10.1161/hypertensionaha.107.189010
  6. Stergiou, G. S., Bliziotis, I. A. (2011). Home Blood Pressure Monitoring in the Diagnosis and Treatment of Hypertension: A Systematic Review. American Journal of Hypertension, 24 (2), 123–134. doi: 10.1038/ajh.2010.194
  7. Stergiou, G. S., Asayama, K., Thijs, L., Kollias, A., Niiranen, T. J., Hozawa, A. et. al. (2014). Prognosis of White-Coat and Masked HypertensionNovelty and Significance. Hypertension, 63 (4), 675–682. doi: 10.1161/hypertensionaha.113.02741
  8. Ward, A. M., Takahashi, O., Stevens, R., Heneghan, C. (2012). Home measurement of blood pressure and cardiovascular disease. Journal of Hypertension, 30 (3), 449–456. doi: 10.1097/hjh.0b013e32834e4aed
  9. Glynn, L. G., Murphy, A. W., Smith, S. M., Schroeder, K., Fahey, T. (2010). Interventions used to improve control of blood pressure in patients with hypertension. Cochrane Database of Systematic Reviews. doi: 10.1002/14651858.cd005182.pub4
  10. Stergiou, G. S., Ntineri, A. (2015). The optimal schedule for self-home blood pressure monitoring. Journal of Hypertension, 33 (4), 693–697. doi: 10.1097/hjh.0000000000000509
  11. Stergiou, G. S., Parati, G., Vlachopoulos, C., Achimastos, A., Andreadis, E., Asmar, R. et. al. (2016). Methodology and technology for peripheral and central blood pressure and blood pressure variability measurement. Journal of Hypertension, 34 (9), 1665–1677. doi: 10.1097/hjh.0000000000000969
  12. Amosova, K. M., Rudenko, Ju. V., Rokyta, O. I., Kacytadze, I. Ju. (2014). Efektyvnist' unifikovanogo pokrokovogo algorytmu likuvannja dlja zabezpechennja kontrolju arterial'nogo tysku u hvoryh z arterial'noju gipertenzijeju v ambulatornij praktyci: rezul'taty doslidzhennja PERFEKT. Serce i sudyny, 1, 34–46.
  13. Cohen, J. (1960). A Coefficient of Agreement for Nominal Scales. Educational and Psychological Measurement, 20 (1), 37–46. doi: 10.1177/001316446002000104
  14. McHugh, M. L. (2012). Interrater reliability: the kappa statistic. Biochemia Medica, 276–282. doi: 10.11613/bm.2012.031
  15. Lin, L. I.-K. (1989). A Concordance Correlation Coefficient to Evaluate Reproducibility. Biometrics, 45 (1), 255. doi: 10.2307/2532051
  16. McBride, G. B. (2005). A Proposal for Strength-of-Agreement Criteria for Lin’S Concordance Correlation Coefficient. NIWA Client Report: HAM2005-062. Available at: http://www.medcalc.org/download/pdf/McBride2005.pdf
  17. Kottner, J., Audigé, L., Brorson, S., Donner, A., Gajewski, B. J., Hróbjartsson, A. et. al. (2011). Guidelines for Reporting Reliability and Agreement Studies (GRRAS) were proposed. Journal of Clinical Epidemiology, 64 (1), 96–106. doi: 10.1016/j.jclinepi.2010.03.002
  18. Niiranen, T. J., Johansson, J. K., Reunanen, A., Jula, A. M. (2011). Optimal Schedule for Home Blood Pressure Measurement Based on Prognostic Data: The Finn-Home Study. Hypertension, 57 (6), 1081–1086. doi: 10.1161/hypertensionaha.110.162123
  19. Martins, W. P., Nastri, C. O. (2014). Interpreting reproducibility results for ultrasound measurements. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 43 (4), 479–480. doi: 10.1002/uog.13320
  20. Ohkubo, T., Asayama, K., Kikuya, M., Metoki, H., Hoshi, H., Hashimoto, J. et. al. (2004). How many times should blood pressure be measured at home for better prediction of stroke risk? Ten-year follow-up results from the Ohasama study. Journal of Hypertension, 22 (6), 1099–1104. doi: 10.1097/00004872-200406000-00009
  21. Kim, J., Lee, M. Y., Kim, J., Namgung, J., Lee, S. Y., Cho, D. K. et. al. (2015). Optimal duration of home blood pressure measurements for the diagnosis of arterial hypertension: a prospective multicenter study. Journal of Hypertension, 33, e37. doi: 10.1097/01.hjh.0000467447.76482.cd
  22. Nunan, D., Thompson, M., Heneghan, C. J., Perera, R., McManus, R. J., Ward, A. (2015). Accuracy of self-monitored blood pressure for diagnosing hypertension in primary care. Journal of Hypertension, 33 (4), 755–762. doi: 10.1097/hjh.0000000000000489
  23. Ntineri, A., Nasothimiou, E., Kollias, A., Roussias, L., Achimastos, A., Stergiou, G. S. (2015). Diagnostic agreement of the european society of hypertension home blood monitoring schedule with ambulatory blood pressure monitoring in untreated and treated subjects. Journal of Hypertension, 33, e38. doi: 10.1097/01.hjh.0000467449.84105.d0
  24. Hänninen, M.-R. A., Niiranen, T. J., Puukka, P. J., Jula, A. M. (2010). Comparison of home and ambulatory blood pressure measurement in the diagnosis of masked hypertension. Journal of Hypertension, 28 (4), 709–714. doi: 10.1097/hjh.0b013e3283369faa

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-31

Як цитувати

Амосова, К. М., & Руденко, Ю. В. (2016). Вплив тривалості періоду визначення домашнього артеріального тиску на оцінку ефективності результатів антигіпертензивного лікування у реальній клінічній практиці. ScienceRise: Medical Science, (10 (6), 45–52. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.80467

Номер

№ 10 (6) (2016)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Катерина Миколаївна Амосова, Юлія Володимирівна Руденко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.