Розробка технології отримання таблеток методом подвійної грануляції з екстрактом зимолюбки зонтичної
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.319206Ключові слова:
зимолюбки зонтичної трави екстракт рідкий, таблетки, склад, технологія, допоміжні речовини, грануляція, математичне моделювання, фармако-технологічні властивостіАнотація
Застосування терапевтичного потенціалу лікарських рослин на сьогодні вважають досить фізіологічним методом профілактики та лікування, який впливає на нормалізацію обмінних процесів та відновлення функціональних можливостей організму. Лікарські засоби, створені на основі рослин, можна застосовувати більш тривалий час, у тому числі в терапії хвороб, що мають хронічний перебіг.
Метою роботи є підбір технології виробництва таблеток із вмістом зимолюбки зонтичної трави екстракта рідкого, з урахуванням фармако-технологічних властивостей отриманої лікарської форми.
Матеріали та методи. В якості об’єктів дослідження використовували зимолюбки зонтичної трави екстракт рідкий та експериментальні модельні зразки сумішей даної рослинної субстанції із допоміжними речовинами, дозволеними для медичного використання. Проведення досліджень щодо аналізу рідкого екстракта та фармако-технологічних показників тест-зразків таблеткової маси та таблеток здійснювалось згідно методик Державної Фармакопеї України (ДФУ).
Визначення оптимальної технології отримання та кількісного складу допоміжних речовин таблеток із зимолюбки зонтичної трави екстрактом рідким здійснювали за допомогою математичного планування експерименту (МПЕ) методом чотирифакторного експерименту на основі греко-латинського квадрата.
Результати. Проведений аналіз рідкого екстракту зимолюбки зонтичної показав наявність 47,0±1,0% вмісту екстрактивних (сухого залишку) речовин. Визначено, що використання технології Liquid-Solid при технології отримання таблеток з рослинним екстрактом на основі аморфної форми алюмометасиліката магнію (Neusilin US2) потребує використання комбінованого підходу, який забезпечить якість готового продукту. Під час проведення експериментальних досліджень запропоновано використання трьох взаємопов’язаних стратегії виробництва. В процесі застосування запропонованої стратегії визначено, що мікрокристалічна целюлоза ефективно виконує функцію адсорбента і наповнювача, консистенція сумішей значно залежить від співвідношення MCC 101:екстракт. Досліджено, що використання подвійного гранулювання дозволить збільшити кількість активного інгредієнта у складі грануляту без зміни об'єму MCC 101, що дасть змогу досягти більшого вмісту екстракту в готових таблетках. Використання технології подвійного гранулювання також може забезпечити рівномірний розподіл активного інгредієнта та зберегти необхідну сипучість суміші для подальшого таблетування. Використання математичного планування експерименту при розробці технології подвійного гранулювання (сушка) та складу допоміжних речовин на основі досліджень плинності маси для таблетування; стираності, розпадання, стійкості таблеток до роздавлювання та органолептичних показників стало основою для розробки складу лікарського засобу у формі таблеток із вмістом зимолюбки зонтичної трави екстракта рідкого.
Висновки. Визначено адсорбційну властивість та її вплив на процес таблетування синтетичної аморфної форми алюмометасиліката магнію (Neusilin US2) та мікрокристалічної целюлози 101 (MCC 101) при використанні даних речовин в якості носія для зимолюбки зонтичної трави екстракта рідкого. Доведена можливість проведення процесу подвійного гранулювання при використанні мікрокристалічної целюлози 101 (MCC 101) згідно заданої кількості рідкого екстракта. За допомогою математичного планування експерименту підібрані умови сушіння грануляту та кількісний склад ексципієнтів
Посилання
- Galván, I. J., Mir-Rashed, N., Jessulat, M., Atanya, M., Golshani, A., Durst, T. et al. (2008). Antifungal and antioxidant activities of the phytomedicine pipsissewa, Chimaphila umbellata. Phytochemistry, 69 (3), 738–746. https://doi.org/10.1016/j.phytochem.2007.09.007
- Kovregin, O., Prokopiuk, V., Lytkin, D., Vladymyrova, I. (2024). Study of the influence of the extract of pipsissewa on cell cultures. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 3 (49), 78–85. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.307291
- Likarski zasoby. Farmatsevtychna rozrobka (ICH Q8): Nastanova ST-N MOZU 42-3.0:2011 (2011). Kyiv: MOZ Ukrainy. Available at: https://compendium.com.ua/uk/clinical-guidelines-uk/standartizatsiya-farmatsevtichnoyi-produktsiyi-tom-1/st-n-mozu-42-3-0-2011/ Last accessed: 08.11.2024
- Kukhtenko, H., Gladukh, I., Kukhtenko, O., Soldatov, D. (2017). Influence of Excipients on the Structural and Mechanical Properties of Semisolid Dosage Forms. Asian Journal of Pharmaceutics, 11 (3), 575–578.
- Hladukh, Ye. V., Ruban, O. F., Saiko, I. V. et al.; Hladukh, Ye. V., Chuieshov, V. I. (Eds.). (2018). Promyslova tekhnolohiia likarskykh zasobiv. Kharkiv: NFaU: Novyi svit 2000, 486.
- Effiong, D. E., Onunkwo, G. C. (2024). Principles, Applications and Limitations of the Liquisolid System of Drug Delivery: A Review. Trends in Medical Research, 19 (1), 178–198. https://doi.org/10.3923/tmr.2024.178.198
- Savkare, A. D., Bhavsar, M. R., Gholap, V. D., Kukkar, P. M. (2017). Liquisolid Technique: A Review. International Journal of Pharmaceutical Sciences and Research, 8 (7), 2768–2775. https://doi.org/10.13040/ijpsr.0975-8232.8(7).2768-75
- Kulkarni, A. S., Aloorkar, N. H., Mane, M. S., Gaja, J. B. (2010). Liquisolid Systems: A Review. International Journal of Pharmaceutical Sciences and Nanotechnology, 3 (1), 795–802. https://doi.org/10.37285/ijpsn.2010.3.1.1
- Chekwube Ezegbe, A., Amarachi Ezegbe, G., Ikechukwu Ogbonna, J., Ifeanyi Ofoefule, S. (2023). A Review on Liquisolid: A Novel Technique for Enhancement of Solubility and Bioavailability of Poorly Water-Insoluble Drugs. Science Frontiers, 4 (2), 17–24. https://doi.org/10.11648/j.sf.20230402.11
- Kurhajec, S., Kostelanská, K., Pavloková, S., Vetchý, D., Wolaschka, T., Gajdziok, J., Franc, A. (2020). Stabilized antioxidative plant extracts formulated by liquisolid technique. Journal of Drug Delivery Science and Technology, 60, 102022. https://doi.org/10.1016/j.jddst.2020.102022
- Jaipakdee, N., Limpongsa, E., Sripanidkulchai, B., Piyachaturawat, P. (2018). Preparation of Curcuma comosa tablets using liquisolid techniques: In vitro and in vivo evaluation. International Journal of Pharmaceutics, 553 (1-2), 157–168. https://doi.org/10.1016/j.ijpharm.2018.10.031
- Kostelanská, K., Kurhajec, S., Pavloková, S., Vetchý, D., Gajdziok, J., Franc, A. (2022). Technology of Processing Plant Extracts Using an Aluminometasilicate Porous Carrier into a Solid Dosage Form. Pharmaceutics, 14 (2), 248. https://doi.org/10.3390/pharmaceutics14020248
- Hroshovyi, T. A., Pavliuk, B. V., Chubka, M. B., Demchuk, M. B., Nayda, Y. V. (2021). Experimental design in research at the creation of tablet medicines. Message 4. Using the method “Quality by Design” (QbD) in optimizing the composition and technology of tablet drugs. Pharmaceutical Review, 2, 97–108. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12153
- Kovregin, O., Lytkin, D., Mykhailenko, O., Ivanauskas, L., Yudkevych, T., Vladymyrova, I. et al. (2024). Study of phenolic compounds of umbellate wintergreen herb and their influence on biochemical indicators of blood and urine in the rat model of chronic kidney disease. ScienceRise: Pharmaceutical Science, 4 (50), 44–52. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2024.310744
- Kovregin, O., Mykhailenko, O., Ivanauskas, L., Vladymyrova, I. (2024). Identification of phenolic compounds of chimaphila umbellata (L.) herb through high-performance, thin-layer chromatography. Health Education, 3, 58–63. https://doi.org/10.32782/health-2024.3.7
- Pertsev, I. M., Dmytriievskyi, D. I., Rybachuk, V. D. (2010). Dopomizhni rechovyny v tekhnolohii likiv: vplyv na tekhnolohichni, spozhyvchi, ekonomichni kharakterystyky i terapevtychnu efektyvnist. Kharkiv: NFaU, 600.
- Derzhavna Farmakopeia Ukrainy. Vol. 2. Kharkiv: DP «Ukrainskyi naukovyi farmakopeinyi tsentr yakosti likarskykh zasobiv», 724.
- Junnila, A., Wikström, H., Megarry, A., Gholami, A., Papathanasiou, F., Blomberg, A. et al. (2022). Faster to First-time-in-Human: Prediction of the liquid solid ratio for continuous wet granulation. European Journal of Pharmaceutical Sciences, 172, 106151. https://doi.org/10.1016/j.ejps.2022.106151
- Shi, G., Lin, L., Liu, Y., Chen, G., Luo, Y., Wu, Y., Li, H. (2021). Pharmaceutical application of multivariate modelling techniques: a review on the manufacturing of tablets. RSC Advances, 11 (14), 8323–8345. https://doi.org/10.1039/d0ra08030f
- Symonenko, N. А., Shpychak, O. S., Kukhtenko, O. S., Bezrukavyi, Ye. A., Yurieva, H. B. (2023). Justification of the choice of excipients during the development of the composition of “Pastinocard” tablets. Current Issues in Pharmacy and Medicine: Science and Practice, 16 (3), 236–243. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.3.287001
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Oleksiy Kovregin, Dmytro Soldatov, Oleksandr Kukhtenko, Inna Vladymyrova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
