Розробка та валідація ВЕРХ-методики визначення глюкозаміну гідрохлориду в складі лікарського засобу у формі крему

Анотація

Розробка лікарських засобів потребує застосування селективних і відтворюваних аналітичних методик, що забезпечують достовірне визначення активних інгредієнтів. Аналіз лікарського засобу глюкозаміну гідрохлориду, як високополярної сполуки без хромофора, у формі крему має особливості, тому його визначення у складі лікарського засобу вимагає спеціально адаптованого підходу.

Мета. Розробити та валідувати методику рідинної хроматографії визначення глюкозаміну гідрохлориду в складі лікарського засобу у формі крему відповідно до вимог ICH Q2(R2), ДФУ та ЄФ.

Матеріали та методи. Об’єктом дослідження була дослідна серія крему, що містить глюкозаміну гідрохлориду (1%). Об’єктом дослідження була дослідна серія крему, що містить глюкозаміну гідрохлориду (1%). Аналіз проводили на хроматографі KNAUER-Smartline обладнаному УФ-детектором, колонкою Zorbax SB-C8, розміром (150×4,6 мм; 5 мкм). Для дериватизації застосовували фенілізотіоціанат, з утворенням УФ-активного похідного глюкозаміну. Валідацію проводили за параметрами специфічності, лінійності, правильності, прецизійності, придатності системи та робасності.

Результати. Підібрано оптимальні умови хроматографування (рухома фаза: ацетонітрил–вода, 40:60, підкислена фосфорною кислотою до рН 3,0; довжина хвилі детектування - 230 нм; швидкість інжекції - 1,0 мл/хв; температура термостата колонки - 25 °С, що забезпечили повне розділення похідного глюкозаміну (часи утримування 2,21 хв) від натрію бензоату (час утримування 3,55 хв) та інших допоміжних речовин в складі крему. Встановлено мінімально необхідну концентрацію реагенту для дериватизації (0,008–0,01 г/мл). Вивчені валідаційні характеристики підтвердили специфічність, лінійність методики у діапазоні 80–120% (r = 0,9991), прецизійність (ΔΖ = 0,61%), правильність (δ = 0,31%), збіжність (≤ 2%), робасність (аналітичні розчини стабільні протягом 1 години). Метрологічна оцінка (n = 6) показала, що систематична похибка є статистично незначущою, а відносна невизначеність окремого визначення становить 7,88% (Р = 0,95). Межа виявлення глюкозаміну гідрохлориду становить 0,23 мкг/мл.

Висновки. Запропоновано та експериментально обґрунтовано ВЕРХ-методику визначення глюкозаміну гідрохлориду після дериватизації фенілізотіоціанатом у складі крему, яка відповідає вимогам міжнародних настанов та може бути застосована під час проведення контролю якості для ідентифікації та кількісного визначення активного фармацевтичного інгредієнту досліджуваного лікарського засобу