Аналіз макроекономічних показників стану розвитку систем охорони здоров’я у референтних для вітчизняного фармацевтичного ринку країнах

Анотація

Регулювання доступності ліків є одним із найважливіших напрямків державної політики на фармацевтичному ринку. Використання різних методів регулювання цін дозволяє досягти бажаних соціально-економічних результатів, але складність процесів які відбуваються на фармацевтичному ринку та у державі, обумовлюють необхідність постійного перегляду існуючих підходів та заходів.

Мета: провести аналіз макроекономічних показників, що характеризують стан розвитку систем охорони здоров’я в країнах, які є референтними для вітчизняного фармацевтичного ринку

Матеріали і методи. Використовувалися загальнотеоретичні (історичний, формальний, графічний, гіпотетико-дедуктивний і таке ін.) та прикладні (організаційно-економічні, математико-статистичні тощо) методи досліджень. Предметом досліджень були індикатори з охорони здоров’я Світового банку, яка інтегрована з даними ВООЗ, данні Організації економічного розвитку та співробітництва за референтними країнами (Польща, Словакія, Чехія, Латвія, Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія) та в Україні.

Результати дослідження. Встановлено, що за переважною більшістю показників, які характеризують стан фінансування охорони здоров’я вітчизняні показники істотно відрізнялись від середніх значень по групі референтних країн. За показниками внутрішніх витрат на охорону здоров’я (чотири показника) вітчизняні дані мали критично низькі значення (52,12% –% у поточних витратах на охорону здоров’я, витрати на душу населення, у т. ч. за парітетом купівельної спроможності населення – 192,81 дол. та 570,60 дол. відповідно). Лише за показником внутрішніх державних витрати на охорону здоров’я у% від загальнодержавних витрат українські показники (10,56%) знаходились у інтервалі коливань відповідних даних за групою референтних країн. Порівняльний аналіз поточних витрат на охорону здоров’я (3 показника) довів, що з трьох показників значення двох в Україні наближались до мінімальних значень в групі референтних країн. Це поточні витрати на охорону здоров’я на душу населення, в т. ч. за парітетом купівельної спроможності населення. В Україні значення цих показників дорівнювали 369,90 дол. та 1095,06 дол., що було у 3,72 та 2,49 рази менше, ніж середні значення по групі референтних країн. За показниками, які характеризують участь приватного капіталу та громадян у витратах на охорону здоров’я (5 показників) встановлено, що у розрахунку на душу населення приватні витрати в Україні дорівнювали 177,10 дол, що було у 1,88 рази нижче, ніж в середньому по групі референтних країн (332,58 дол.). За приватними витратами, а також з власної кишені громадян у% від поточних витрат на охорону здоров’я вітчизняні дані мали найвищі значення у порівнянні з референтними країнами. Так, приватні та витрати з власної кишені громадян в Україні були у 1,76 та 1,88 рази більшими, ніж середні значення по референтним країнам (27,07% та 24,04% відповідно). Вітчизняні дані витрат із власної кишені, що розраховані на душу населення (167,54 дол) та за парітетом купівельної спроможності (495,88 дол.) були на 44,49% та 17,51% меншими, ніж відповідні середні значення по групі референтних країн (301,82 дол. та 601,10 дол. відповідно). Встановлено, що в середині групи референтні країні відрізнялися за показником споживання ліків. Цей показник коливався від 523,0 дол. (Польща) до 883,0 дол. (Болгарія). Середнє значення споживання в Україні за 2021-2023 р. дорівнювало (112,33 дол.), що було у 5,79 рази менше, ніж відповідні дані по групі референтних країн. Крім цього, в групі референтних країн існують принципові відмінності у структурі витрат населення на ліки за джерелами фінансування (держава, приватні надходження та фонди медичного страхування).

Висновки. Встановлені значні розбіжності в макроекономічних показниках, які характеризують стан фінансування охорони здоров’я в референтних країнах та в Україні. Це обумовлює необхідність проведення подальших досліджень за означеною тематикою та перегляду складу групи референтних країн, які використовуються на вітчизняному фармацевтичному ринку з метою регулювання соціально-економічної доступності ліків для населення