Модель стейкхолдер-менеджменту в системі управління корпоративною соціальною відповідальністю.

Автор(и)

  • Евеліна Вікторівна Камишникова Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь, Україна https://orcid.org/0000-0003-1835-9786

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6725.34.2017.129528

Ключові слова:

корпоративна соціальна відповідальність, стейкхолдер, стейкхолдер-менеджмент, управління відносинами, концептуальна модель.

Анотація

Розвиток стейкхолдерської теорії у рамках концепції корпоративної соціальної відповідальності передбачає необхідність здійснення системної діяльності з взаємодії із групами зацікавлених осіб, що сприяє зростанню довгострокових конкурентних переваг та забезпеченню стійкого розвитку бізнесу. У статті запропонована концептуальна модель ефективного управління відносинами зі стейкхолдерами, яка базується на положеннях інструментального, ресурсного, стосункового, а також колабораційного підходів до концепції корпоративної соціальної відповідальності. Розроблена модель є стратегічною системою цілей, завдань побудови взаємовигідних відносин з групами зацікавлених сторін та відображає комплекс умов, принципів, механізму та інструментів його реалізації.  Основною метою ефективного стейкхолдер-менеджменту визнано забезпечення сталого розвитку бізнесу, що опосередковується завданнями сприяння інтеграції інтересів стейкхолдерів у систему корпоративного управління, формування і реалізації стосункового потенціалу, досягнення певного рівня корпоративної соціальної відповідальності, створення довгострокових конкурентних переваг. У розвиток стосункового підходу до стейкхолдер-менеджменту у статті запропоновано нову економічну категорію - «стосунковий потенціал», як здатність підприємства отримувати вигоду з ефективного використання стосункових активів, які базуються на системі взаємовідносин підприємства і груп стейкхолдерів, що сприяє зростанню його конкурентних переваг. Впровадження розробленого концептуального підходу до ефективного стейкхолдер-менеджменту дозволить формувати та реалізовувати стратегію розвитку суб’єкта корпоративної соціальної відповідальності відповідно до інтересів ключових груп зацікавлених сторін та забезпечувати ефективне досягнення поставлених стратегічних цілей.

Посилання

  1. 1. Drucker P. F. Management: Tasks, Responsibilities, Practices / P. F. Drucker. – NY : Harper&Row, 1994. – P. 840.
  2. 2. Bekono Ohana S. Les comportements relationnels des entreprises: Elements d’une typologie (Relational Behavior of Firms: Elements of a Typology) / S. Bekono Ohana // La Revue des Sciences de Gestion.2011.№ 251 (5).P. 201–213.
  3. 3. Castaldi C. Strategic purchasing and innovation: relational view / C. Castaldi, K. Casper, R. den Braber // Technology Analysis and Strategic Management.2011.№ 23 (9).P. 983–1000.
  4. 4. Dyer J. H. The relational view: corporate strategy and sources of interorganisational competitive advantage / J.H. Dyer, H. Singh // Academy of Management Review.1998.№ 23 (4).P. 660–679.
  5. 5. Dierickx I. Asset stock accumulation and sustainability of competitive advantage / I. Dierickx, K. Cool // Management Science. – 1989. – № 35 (12). – P. 1504–1511.
  6. 6. Barney J. B. Firm resources and sustained competitive advantage / J.B. Barney // Journal of Management. – 1991. – Vol 17 (Special Issue). – P. 99-120.
  7. 7. Amit R. Strategic assets and organisational rents / R. Amit, P. Schoemaker // Strategic Management Journal. – 1993. – № 4 (1). – P. 33-47.
  8. 8. Post J. E. Redefining the Corporation: Stakeholder Management and Organization Wealth / J. E. Post, L. E. Preston., S. Sachs // Stanford, Calif: Stanford Business Books. – 2002.
  9. Liu Ch.-L. Understanding the impact of relational capital and organizational learning on alliance outcomes / Ch.-L. Liu, P.N. Ghauri, R.R. Sincovics // Journal of World Business. – 2010. –№ 45 (3). – P. 237–249.
  10. 10. Гресько А. А. Отношенческий подход и стейкхолдерская концепция как теоретические основы разработки новых методов стратегического управления вузом [Электронный ресурс] / А. А. Гресько, М. С. Рахманова, К. С. Солодухин // Современные проблемы науки и образования. – 2012. – № 4. – Режим доступа: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=6846
  11. 11. World Business Council for Sustainable Development and AccountAbility. Strategic Challenges for Business in the Use of Corporate Responsibility Codes, Standards, and Frameworks.Geneva, 2004. – с. 48.
  12. 12. Камишникова Е. В. Колабораційний підхід до стейкхолдер-менеджменту у рамках корпоративної соціальної відповідальності / Е. В. Камишникова // http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9674184">Проблеми і перспективи розвитку підприємництва. – 2016. – № 1.С. 84-88.
  13. 13. Freeman R. E. Stakeholder Approach to Strategic Management [Електронний ресурс] / R. E. Freeman, J. A. McVea // Darden Business School Working Paper. – 2001. – № 01-02. – Режим доступу: http://ssrn.com/abstract=263511 orhttp://dx.doi.org/10.2139/ssrn.263511

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-09-28

Як цитувати

Камишникова, Е. В. (2017). Модель стейкхолдер-менеджменту в системі управління корпоративною соціальною відповідальністю. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки, (34), 394–400. https://doi.org/10.31498/2225-6725.34.2017.129528

Номер

Розділ

Статті