№ 34
Опубліковано:
2017-09-28
Статті
-
Титульна сторінка
Титульна сторінка -
К вопросу о новых свойствах денег в современном обществе.
У статті розглянуті ретроспективні відображення властивостей грошей і окремі аспекти їх вплив на економіку світу. Визначено властивості грошей, причини та час виникнення і результат в економіці, політиці, суспільстві. В першу чергу властивості грошей вплинули на розвиток приватного бізнесу у вигляді засобу накопичення капіталу, позикових властивостей грошей і здатності до кредитування. Поява властивостей грошей як функції накопичення, пропорційності в оцінці закладеного в товарі людської праці, істотним чином не впливало на національну економіку. У ретроспективному плані виділили п'ять тимчасових інтервалів (етап зародження грошей, з часу створення нових торгових шляхів часів монгольських завоювань, початок торжества паперових грошей в Європі і в світі, світова капіталізація грошей, сучасні конфлікти грошей і світової економіки). Властивості грошей в ретроспективі сприяють розвитку національно-монополістичних і міждержавних економік, але не сприяють розвитку приватного бізнесу. -
Економічний потенціал регіону як основа його розвитку.
У статті доведено, що дослідження проблем розвитку економічного потенціалу окремих регіонів на сучасному етапі набуває особливого значення. Це пояснюється тим, що він стає умовою для забезпечення ефективності здійснення соціально-економічних перетворень в країні. Ситуація погіршується також посиленням інтеграційних процесів в усіх сферах суспільного життя, тому можливість придбання певної конкурентної переваги у регіоні за рахунок розвитку його економічного потенціалу потребує дослідження. Підкреслено, що економічний потенціал у більшості випадків розглядають як сукупну здатність економіки та її галузей, підприємств, господарств здійснювати виробничо-економічну діяльність, випускати продукцію, товари і послуги, задовольняти запити населення, суспільні потреби, забезпечувати розвиток виробництва і потреби споживача. На основі вивчення літературних джерел та практики функціонування регіонів в Україні, а також врахування результатів власних досліджень дозволили виділити основні елементи економічного потенціалу регіону. Розглянуті складові економічного потенціалу регіону. Встановлено, що основним завданням вдосконалювання управління розвитком і використанням економічного потенціалу як основи механізму управління формуванням конкурентних переваг регіону є оцінка й визначення основних об'єктів і напрямків, внесення змін у ці елементи, їх модернізацію відповідно до тих стратегічних завдань, які ставляться перед регіоном. Для реальної оцінки економічного потенціалу регіону вважаємо за доцільне включити в це комплексне поняття наступні показники та виділити конкретні пріоритети. В статті досліджено сутність поняття економічного потенціалу, розглянуті головні складові такого потенціалу, запропоновані методи управління економічним потенціалом, котрі засновані на використанні евристичних методів. Запропоновано в управлінні використовувати визначення сили взаємозв’язків між складовими економічного потенціалу. -
Природно-ресурсна рента та правові засади використання природних ресурсів.
Нині природне середовище потребує всебічного захисту та охорони від загрозливої деградації та тотального забруднення, жахливого виснаження деяких видів природних ресурсів. Держава через економічне стимулювання за покращення якісного стану природних ресурсів має впливати на приватний сектор ресурсоволодіння з метою раціоналізації природокористування. Правова охорона зумовлює виникнення екологічної правової бази наук та навчальних дисциплін економіко-екологічного спрямування. Власники природних об’єктів (держава або приватний сектор) є монополістами на встановлення та регулювання порядку використання, охорони та розширеного відтворення природних ресурсів. Конституція України закріпила юридичні права державної та приватної власності на природні об’єкти з правом власності на землю, надра, води, ліси. Механізм екологічної відповідальності не взаємодіє із системою інтересів і економічного стимулювання. Реальний перехід до платного природокористування на основі розрахунку та використання природно-ресурсної ренти, побудова дійової системи екологічних платежів за забруднення природного середовища створюють певну основу для формування економіко-правових відносин екологічної відповідальності. Взаємозалежність і взаємозумовленість механізму взаємовідповідальності, що тісно пов’язані з еколого-економічними інтересами, стимулами і господарським механізмом природокористування можуть бути відображені за допомогою такої приблизної схеми: діяння економіко-правового механізму екологічної відповідальності в системі господарського механізму природокористування; господарський механізм природокористування; стимули і мотиви реалізації інтересів; екологічні, соціальні, економічні і правові потреби; ефективність і кінцеві результати природокористування; екологічні, соціальні і економіко-правові інтереси підприємств, галузей, регіонів, індивідів, держави, суспільства в цілому; цілеспрямованість; еколого-економічна і господарсько-правова поведінка діючих суб’єктів (еколого-економіко-правові відносини); системний економіко-правовий механізм екологічної відповідальності. Доцільною є ефективне залучення природно-ресурсної ренти на реалізацію системи заходів щодо розширеного відтворення природних ресурсів, зокрема родючості продуктивних угідь.
-
Количественные методы в обучении экономике.
Развитие современной экономической науки неразрывно связано с применением количественных методов в исследованиях. Для того чтобы стало возможным изучение экономических дисциплин на современном уровне, необходимы математические знания. Предметом публикации являются возможности обучения математике для экономической подготовки студентов. Представлены различные аспекты применения математики в экономике и экономических исследованиях и использования математических моделей. Обосновывается необходимость создания подходящего курса по математике, который поможет будущим экономистам приобрести теоретические знания и практические умения для решения реальных проблем бизнеса. -
Сучасне бізнес-середовище малого та середнього підприємництва в Україні.
В статті наведено авторське визначення поняття «бізнес-середовище». Представлено особливості бізнес-середовища, наприклад, бізнес-середовище є частиною суспільного середовища та в ідеалі сприяє підвищенню національного багатства і добробуту. Визначено класифікацію видів бізнес середовища за такими класифікаційними ознаками: стосовно до діяльності суб’єктів бізнесу; за рівнем агрегованості; за рівнем інтенсивності взаємодії підприємства та його середовища; за рівнем ризику; за характером впливу на бізнес; за рівнем матеріалізації; за рівнем державного втручання; за відкритістю; за рівнем динамізму; за функціональною ознакою; за способом координації економічної діяльності; за ступенем індустріально-економічного розвитку. Наведено послідовність оцінювання бізнес-середовища. Представлено механізм взаємозв’язку факторів бізнес-середовища підприємства, де приймають участь такі економічні суб’єкти: підприємство, конкуренти, постачальники, споживачі, контактні групи, посередники. Визначено та охарактеризовано інтегральний показник взаємозв’язку підприємства та бізнес-середовища. Перелічено основні причини, які стримують розвиток бізнес-середовища в Україні. Досліджено рейтинг України та подібних економік за індексом «Ведення бізнесу 2017» та позиції України за основними пунктами рейтингу «Ведення бізнесу». Наведено Індекс економічної політики у сфері МСП в Україні та бали України в Індексі економічної політики у сфері МСП у 2016 р. Представлено SWOT-аналіз малого та середнього підприємництва. -
Контролінг як функція управління корозійною захищеністю основних фондів промислових підприємств.
На основі аналізу останніх досліджень доведено, що невизначеність технічного стану, зношеність промислових об’єктів являє загрозу технологічної безпеці підприємств. Обґрунтовано необхідність оцінювання техніко-технологічних ризиків для формування мотиваційних механізмів інноваційно-інвестиційного відтворення економічного капіталу як чинника сталого розвитку підприємства. Запропоновано науково-методичні засади процедури контролінгу за ознаками циклів розвитку заходів протикорозійного захисту (ПЗ) промислових об’єктів. Сформовані елементи, функції та завдання для створення системи корозійно-економічного обліку (СКЕО). Створені умови щодо використання індикаторних показників технічного стану об’єктів тривалого використання шляхом впровадження інтегральних критеріїв (індексів) корозійної захищеності. Визначено, що основу для інституціального проектування системи контролінгу складає взаємодія «аналітик – фахівець» групи ризик – аналізу систем протикорозійного захисту конструкцій (СПЗК), яка забезпечує первинну інформацію для оцінки збалансованих індикаторів інноваційного розвитку заходів ПЗ. У роботі наведені практичні приклади застосування методів контролінгу. Зокрема, виконано попереднє оцінювання проектних варіантів, калькулювання витрат та бюджетування вартості ресурсів, які раціонально використовувати для забезпечення прийнятного рівня ризиків СПЗК. Визначена авторська парадигма оцінювання інвестиційних ризиків при відновленні кородуючих конструкцій. Задля ресурсозбереження і технологічної безпеки власнику промислових об’єктів рекомендовано використовувати матеріали і технології ПЗ, що приносять прибуток, надають можливість отримання майбутніх прибутків від її використання, відповідають вимогам концепції «бережливого господарювання» Lean Six Sigma. -
Моделювання адаптивної системи управління обладнанням промислових підприємств.
На даний момент підприємства важкої промисловості в Україні мають застарілі технології та обладнання. Це призвело до значного розриву у якості продукції, виробленої на вітчизняному ринку та зарубіжному. Необхідно створити нову систему управління підприємством, що дозволить покращити ефективність використання ресурсів та створить завдаток для майбутньої модернізації технологій і обладнання. Враховуючи нові тенденції розвитку систем управління необхідно розробляти саморегулятивну систему, яка спрямує систему підприємств важкої промисловості до реінжинірингу існуючих бізнес-процесів. Для поставленої цілі пропонується впровадження адаптивної моделі управляння обладнанням промислових підприємств. У роботі здійснено аналіз методології побудови систем управління підприємством та адаптивного моделювання їх розвитку. На основі досліджених методів моделювання систем була проаналізована система управління змінним обладнанням промислових підприємств. Для вирішення задачі створення моделі адаптивної системи управління обладнання промислового підприємства запропоновано створити нові автоматизовані інструменти аналізу і адаптивного нормування змінного обладнання для комбінату. Розроблена авторська модель оцінки постачальника, яка дозволяє створити песимістичний прогноз показника стійкості обладнання. Здійснено розробку, часткову реалізацію та впровадження проекту реінжинірингу системи управління змінним обладнанням у діяльність цеху холодного прокату промислового підприємства, розрахований отриманий ефект та очікуваний ефект від впровадження розроблених заходів. -
Якість персоналу як імператив розвитку промислових підприємств.
У статі доведено необхідність проведення наукових розробок для оцінки якості персоналу промислових підприємств як імперативу його розвитку. Важливість оцінки професійної якості персоналу промислових підприємств підтверджується тим, що її результати мають бути покладені в основу прийняття відповідних управлінських рішень щодо організації окремих процедур професійного навчання, вибору найбільш економічно ефективних і методологічно результативних зовнішніх провайдерів навчальних програм, розрахунку планової потреби у певному виді професійного навчання та визначення його оптимальної тривалості, коригування обсягів і напрямів спрямування інвестиційних потоків із метою інтенсифікації процесів нагромадження людського капіталу, обгрунтування вірності кадрових призначень, формування кадрового резерву на промислових підприємствах. У роботі запропоновано методику оцінки якості персоналу підприємств. Зроблено висновок, що промисловим підприємствам варто приділяти більше уваги підвищенню таких якісних характеристик процесу професійного розвитку персоналу, як доступність, практична спрямованість, прогресивність і результативність навчальних програм, їх узгодженість із виробничими потребами, ступінь вмотивованості слухачів на досягнення високих результатів під час навчання. Доведено, що на основі підвищення якості персоналу підприємство зможе отримати одночасно два позитивні ефекти – розвиток персоналу та підвищення показників результатів виробничо-господарської діяльності. -
Аналіз діяльності українських морських портів: перспективи розвитку.
У статті авторами досліджено сучасну юридичну базу функціонування морської галузі України, виділено ключовий категоріальний апарат морської галузі (адміністрація морських портів, акваторія морського порту, об’єкти портової інфраструктури, стивідорна компанія); сформовано та графічно представлено загальну структуру підпорядкування філіалів у ДП «АМПУ»; досліджено діяльність українських портів-лідерів з перевалки вантажів; проведено аналіз загальних обсягів переробки вантажів стивідорних компаніями в морських портах у 2015 - 9 міс. 2017 рр. по ключових групах (наливні, суховантажні сипучі, тарно-штучні) та розраховано темпи приросту обсягів переробки вантажів; проаналізовано та визначено ключові проблемні питання в морській галузі, пов’язані з вантажною базою, відсутністю регіональної підтримки у питаннях розвитку морських портів, відсутністю чітких інструментів впливу на інституціональні зміни в портах; досліджено та виділено ключові стратегічні проекти покращення інфраструктури в морських портах відповідно до планів розвитку морських портів (проекти з днопоглиблення, будівництво причалів, будівництво терміналу з перевалки сільськогосподарської продукції, формування інфосистеми); проаналізовано та виділено ключові публічні заходи розвитку морської галузі України національного та світового рівня. -
Оцінка соціальної відповідальності та її використання в практиці підприємств.
У роботі зроблено аналіз існуючих методів оцінки соціальної корпоративної відповідальності (КСВ) підприємств. Відзначено, що досвід впровадження та оцінки КСВ узагальнено у світових стандартах та звітах з соціальної відповідальності підприємств. Дослідження публікацій вітчизняних дослідників КСВ показали, що проблеми соціальної відповідальності підприємств розглядаються переважно у теоретичній площині або прив’язані до витрат підприємств на вирішення внутрішніх соціальних проблем. Тому практичні питання оцінки КСВ відкриті для подальшого дослідження. В роботі запропоновано використовувати інтегрований показник соціальної відповідальності як індекс КСВ підприємства. Індекс КСВ представлено у вигляді ієрархії, що відповідає принципам науки кваліметрії. На другому рівні ієрархії КСВ є суперпозицією індексів зовнішньої та внутрішньої соціальної відповідальності підприємства. Більшість показників запропонованої моделі КСВ мають суб’єктивний характер. Враховуючи той факт, що одиничні показники ієрархічної моделі КСВ мають різні одиниці виміру, запропоновано перейти до бальних оцінок. Гнучкість запропонованої моделі проявляється у процесах узагальнення показників на різних рівнях ієрархії. Запропоновано кількісні значення індексу КСВ досліджувати у динаміці, що дозволить менеджменту керувати соціальною відповідальністю та вивчати її вплив на сталий розвиток підприємства. Зроблено зауваження щодо наявності лагу часу між кількісними значеннями КСВ та показниками сталого розвитку підприємства, розмір якого залежить від державної підтримки КСВ, ментальності суспільства і інших факторі впливу. -
Инструменты совершенствования управления предприятием в условиях энергодефицита.
В работе проанализированы исторические аспекты развития международного энергоменеджмента, рассмотрены отдельные его этапы. Акцентируется внимание на том, что в 2011 году был разработан новый стандарт ISO для систем энергетического менеджмента – ISO 50001. Отмечено, что цель этого стандарта состоит в том, чтобы помочь организациям установить системы и процессы для повышения уровня энергоэффективности, усовершенствовать характер использования и уменьшить количество потребляемой энергии. Сделан акцент на том, что стандарт основан на применении методологии, известной как цикл Шухарта-Деминга PDCA (Plan-Do-Check-Act) «планируй – делай – проверяй – воздействуй». Подчеркнуто, что стандарт ISO 50001 является инструментом постоянного совершенствования энергоменеджмента. Отмечено, что этот документ содержит общие требования к системе энергоменеджмента, определяет ответственность руководства в этом процессе, описывает политику в области энергосбережения. Делается упор на то, что на сегодняшний день в Украине необходимая теоретико-методологическая база в области построения системы энергоменеджмента уже заложена в национальных стандартах ДСТУ 4472, ДСТУ 4715 и ДСТУ 5077. Подчеркнуто, что эти стандарты разработаны на базе управленческих принципов, заложенных в комплексе международных стандартов ДСТУ ISO 9000, ДСТУ ISO 14000, а также принципов автоматизации управления процессами, заложенных в стандартах серии «Автоматизированные системы управления». Делается акцент, что сертифицированная система энергоменеджмента может быть интегрирована с другими управленческими системами предприятия. Предложена схема внедрения системы энергоменеджмента на предприятии. Отмечается, что благодаря стандарту достигается прозрачность в сфере управления энергетическими ресурсами, оценивается приоритетность внедрения новых энергосберегающих технологий. В выводах подчеркивается, что экономика развитых стран давно и эффективно использует разработанные международные стандарты по энергоменеджменту, тогда как в промышленности Украины внедрение этих стандартов пока находится на начальной стадии. На тех предприятиях, где этот процесс осуществлен, отмечается сокращение потребления энергоресурсов до 5-10 % уже в первый год такого управления. -
Інноваційні підходи до отримання електроенергії нетрадиційними методами.
В статті досліджені світові та вітчизняні тенденції розвитку ринку відновлюваних джерел енергії, зокрема, вітрової енергетики. Визначено, що Україна має значний нереалізований доробок у галузі вітроенергетики, між тим, орієнтація на вугільно-ядерну стратегію, велику гідроенергетику, відсутність розуміння важливості впровадження інновацій і вирішення екологічних проблем гальмує розвиток вітчизняної вітроенергетичної індустрії. В роботі визначено, що сучасна вітроенергетика за останні десятиліття стала однією з найпривабливіших галузей для інвестицій та успішно конкурує з традиційними способами отримання електроенергії в багатьох країнах світу. Визначальними перевагами відновлюваних джерел енергії, зокрема, енергії вітру, в умовах вичерпання ресурсів органічного палива та зростаючих темпів забруднення довкілля є наявність їх невичерпної ресурсної бази та екологічна чистота. В роботі визначені перспективи розвитку офшорної вітроенергетичної індустрії в Україні та запропонований інноваційний проект будівництва вітроелектростанції морського базування в шельфі Азовського моря (Донецька область). Автором роботи з метою виконання аналітичних та прогнозних передінвестиційних розрахунків, аналізу чутливості та беззбитковості ефективності інноваційно-інвестиційних проектів у вітроенергетиці рекомендовано використання нової методики, що включає повний комплекс розрахунків техніко-економічних характеристик вітроелектростанцій. Так, розрахунок основних показників фінансового плану інноваційного проекту виконаний відповідно до положень методики UNIDO і нових науково-методичних рекомендацій вітчизняних науковців щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів вітрових електричних станцій. Ці розрахунки забезпечують якісне обґрунтування привабливості вітроелектростанцій, розташованих на території України, з метою залучення інвестицій в дану галузь вітчизняної енергетики. Запропонований проект відповідає стратегічним напрямкам розвитку енергетичної галузі України і сприятиме соціальному та економічному розвитку регіону. Реалізація проекту зробить вагомий внесок в інноваційний розвиток вітчизняної енергетики, компенсує існуючий дефіцит в енергобалансі Донецької області. -
Кластерна модель економіки: світовій досвід та перспективи України.
Зроблено аналіз становлення і розвитку кластерів у світовій економіці. Підкреслено значення кластера як важливого універсального за своїми можливостями інструмента для підвищення конкурентоспроможності економіки окремих країн (або їх регіонів), а також для ефективного розвитку сучасної глобальної економіки. Особлива увага приділяється напрямкам розвитку кластеризації економіки Європейського Союзу. Визначаються основні галузі країн Європи, у рамках яких функціонує найбільша кількість кластерів. Підкреслюється інноваційний характер багатьох кластерів, а також, їх спрямованість на підйом економічного розвитку відсталих регіонів країн. Досліджені механізми їх формування. Узагальнений світовий досвід щодо ролі держави у стимулюванні та розвитку кластерів.
Розглянуто досвід Сполучених Штатів Америки у кластерній організації виробництва. А також, особливості кластерної політики у США, яка ґрунтується на тому, що наука та бізнес в цій країні співпрацюють на принципі комерціалізації та конкуренції. Визначено стан та системні проблеми розвитку кластерів в економіці України. Виявлені сфери економіки та сектори, в яких створювалися кластери: будівельна галузь, легка промисловість, аграрний сектор та туризм. Означені перспективні напрямки кластеризації на рівні транспортної інфраструктури, транскордонних кластерів та кластерів з ІТ-технологіями. Обґрунтуванні стратегічні пріоритети розвитку національних кластерів як складової конкурентоспроможності економіки України.
-
Новий підхід до визначення місця кадрової стратегії в загальній системі стратегічного управління підприємством.
У статті розглядаються деякі аспекти формування кадрової стратегії сучасних промислових підприємств. Аналіз літературних джерел та реальної практики управління свідчить про те, що ефективність роботи підприємства багато в чому залежить від характеристик трудових ресурсів, їх здатності оптимально реалізувати головну мету виробничої діяльності − отримання прибутку. Тому проблеми управління персоналом, насамперед розробка стратегічних напрямів кадрового менеджменту, повинні бути головними у загальній системі управління підприємством. Відзначено, що між стратегією управління персоналом та організаційною стратегією існують різні варіанти взаємодії, залежно від яких стратегія управління персоналом може бути як підпорядкованою по відношенню до стратегії підприємства в цілому, так і поєднаною з нею, утворюючи єдине ціле. Згідно із запропонованим новим підходом, кадрова стратегія сучасного підприємства повинна стати основою формування як бізнес-стратегії, так і всіх функціональних стратегій, тобто займати центральне місце в системі стратегічного управління. Необхідність зміни традиційних підходів до стратегічного менеджменту персоналу підтверджена аналізом ефективності кадрової стратегії ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». При реалізації кадрової стратегії комбінату, сформованої відповідно Мічиганській концепції стратегічного менеджменту людських ресурсів, не всі напрями роботи з персоналом призвели до очікуваних результатів. Концептуальна зміна підходу до розробки кадрової стратегії, її формування на нових засадах дозволить більш активно задіяти головний фактор конкурентоспроможності - персонал підприємства. -
Формування маркетингової стратегії в системі місцевого самоврядування.
У статті показано, що стратегічне планування соціально-економічного розвитку міста - це систематичний процес, за допомогою якого органи місцевої влади можуть сформувати напрям розвитку міста і визначити етапи досягнення майбутнього на основі використання місцевих ресурсів. Виділено, що розвиток міста є багатоаспектним процесом, яке завжди має цільову спрямованість, тобто спрямоване на досягнення якоїсь однієї або декількох цілей. Зазначено, що досвід маркетингу у бізнесі може бути використаний за основу для розробки комплексу-маркетингу у сфері місцевого самоврядування, однак з урахуванням особливостей даної сфери. Також були проаналізовані проблеми міського стратегічного планування. Показано, що при розробці стратегії виявляються місце, роль та функції міста, обґрунтовуються економічні та організаційні механізми реалізації стратегії. Було визначено, що сучасні методи управління місцевим самоврядуванням дають підстави для проведення реформування цього механізму управління. Роль маркетингу на місцевому рівні полягає не тільки в аналізі ринку, попиту на продукцію, що виробляється на конкретній території, але й у формуванні сприятливого інвестиційного клімату, тобто ключовому інструменту підвищення конкурентоспроможності території, що дозволяє розширити доступ до інноваційних проектів, інноваційних технологій тощо. У статті було визначено, що особливості розвитку території впливають на процес формування бренду і обумовлюють більш детальній та складний процес розробки механізму брендінгу цієї території. Було запропоновано стратегічні напрями підвищення ефективності управління місцевим самоврядуванням, з урахуванням особливостей даної сфери економічної діяльності. -
Дослідження однієї моделі раціональної поведінки споживача на ринку.
У статті досліджується функція споживчої корисності при стандартному бюджетному обмеженні. В даній роботі вивчається приклад споживчого вибору товарів першої потреби і товарів розкоші, досліджується питання про те, чи буде попит на товари першої потреби обмеженим, якщо дохід прямує до нескінченності. Основою споживчого вибору покупця є його переваги. Вибір споживача визначається як його перевагами, так і ціною обраної продукції, а також його доходом. При цьому припускається, що такий вибір приносить покупцеві найбільшу корисність в умовах бюджетного обмеження.
В даній роботі розглядається одна з моделей споживчого вибору, що характеризує особливості оптимального вибору споживача в різних ситуаціях. При цьому вважаємо, що один товар дешевше іншого. Зокрема, вивчається питання про те, чи є вказані товари взаємозамінними (взаємодоповнювальними), чи нормальними (цінними або малоцінними) або товарами Гіффена. Також з′ясовується питання про те, чи залежить попит на кожний товар від зміни цін на інший товар.
Досліджується функція споживчої корисності певного вигляду. Розглядається приклад вибору споживачем товарів першої потреби і товарів розкоші. Зокрема, розглядається споживчий набір із двох товарів. Доведено, що якщо дохід прямує до нескінченності, то попит на товари першої потреби є обмеженим і прямує до сталої величини, а попит на товари розкоші необмежено зростає. Доведено співвідношення, яке означає, що в точці дотику бюджетної прямої до її кривої байдужості, нахили (кутові коефіцієнти) ліній (кривої байдужості та бюджетної прямої) однакові. Показано, що попит на перший товар не залежить від ціни на другий товар, а попит на другий товар залежить від ціни на перший товар.
-
Проблема розвитку ринку кваліфікацій для туристичної індустрії в Україні.
У статті розглянуто важливі умови розвитку світового ринку туристичних послуг на основі факторів позитивного та негативного впливу. Показано необхідність удосконалення професійної підготовки для розбудови ринку кваліфікацій в Україні. Розроблено складові концепції підготовки фахівців з туризму на основі профстандарту. Зазначено особливості професійних стандартів для постіндустріального виробництва. Визначено,що компетенції професійного стандарту повинні включати основні трудові функції, додаткові професійні компетенції,особистісні та соціальні компетенції. Оволодіння даними компетенціями для сфери туризму повинно включати сформовані психофізіологічні функції та особистісні якості, які характерні для фахівця з туризму.
Виявлено, що у фахівця з туризму повинні бути сформовані: здатність до роботи в команді, здатність до партнерської взаємодії, здатність до прийняття комплексних рішень, здатність до розробки проектів.
Відповідно до вимог ринку кваліфікацій підготовка фахівців з туризму повинна включати як навчання у вищому навчальному закладі, так і виробничу практику на підприємствах туристичної індустрії та додаткове навчання. Розглянуто напрями та принципи діяльності Конфедерації роботодавців для розробки профстандартів для розбудови національної економіки відповідно до вимог ринку кваліфікацій в Україні. Показано, що підготовка фахівців на основі профстандартів усуває проблему «завищених» вимог бізнесу, дозволяє формувати необхідні поведінкові стереотипи, ділові якості на базі визначених компетенцій для ринку кваліфікації. -
Многовекторность развития экономики Азербайджана.
В статье автором отмечается, что повысится объем продукции, экспортируемой из Азербайджана на мировые рынки. Все это будет достигнуто за счет многовекторного развития экономики страны. Процесс интеграции нашей страны в мировую экономику начался с подписания исторического «Контракта века». В нынешнее время этот процесс носит уже интенсивный характер. Таким образом, автор считает прогнозно, что в формировании доходов государственного бюджета доля нефтяного сектора в значительной степени сократится, что способствует ежегодному уменьшению зависимости нашей страны от нефтяных доходов за счет разветвления экономики по нескольким направлениям. Это можно считать результатом целенаправленной деятельности в области обеспечения динамичного развития ненефтяного сектора страны посредством осуществления широкомасштабных социально – экономических реформ.
-
Роль иностранных инвестиций в формировании государственного бюджета.
В статье, автором отмечается, что в связи выполнением подобных задач, стоящих перед страной, в условиях рыночной экономики еще одной из основных проблем является вопрос повышения эффективности объема вкладываемых инвестиций и их использования. Как и во всех странах, так и в Азербайджане проведение экономических реформ требует постоянного усовершенствования привлечения в экономику страны иностранного капитала и его анализа, придания еще большей стабильности инвестиционного климата. В связи с тем, что экономический потенциал нашей страны в большей мере сосредоточен в топливно-энергетическом комплексе, в целях сохранения пропорций в экономике и стабильного темпа экономического развития государство предпринимает все необходимые шаги для дальнейшего пропорционального развития не только топливно-энергетического комплекса, но и во всех других отраслях экономики, особенно ненефтяного сектора.
-
Финансовая глобализация как гарант эффективности экономики страны.
В статье автором указывается, что одной из основных тенденций развития мировой экономики последних лет является процесс глобализации. Поэтому, проведение взвешенной политики в области государственных и частных заимствований, своевременное принятие мер, необходимых для укрепления позиции государства в управлении образовавшейся задолженностью государственного сектора экономики и регулирования внешней задолженности частного сектора — важный фактор, обеспечивающий макроэкономическую стабильность страны, так как чрезмерный внешний долг негативно отражается на кредитоспособности страны в целом. -
Влияние бюджетных расходов и доходов на ВВП.
В статье автором указываются макроэкономические процессы, происходящие в мире, которые оказали свое влияние и на экономику Азербайджана. Поэтому бюджетно-налоговая политика для 2017 года была подготовлена в соответствии с главными тенденциями и вызовами, наблюдаемыми в глобальной экономике, а также с учетом стратегических приоритетов развития Азербайджанской Республики.
Таким образом, к повышению бюджетного дефицита следует отнести как внутренние, так и внешние факторы. Для того, чтобы ликвидировать подобные нежелательные ситуации или вообще не допустить возможности их проявления, необходимо сохранить в стране экономическую стабильность, оживить отстающие отрасли национальной экономики, успешно решать задачи, стоящие перед государством, а также добиться решения и других подобных важных экономических вопросов с целью сохранять баланс (сбалансированность) между доходами и расходами государственного бюджета. Другим путем уменьшения этой зависимости является разработка и принятие и проведение в реальность Стратегической Дорожной карты, что также стимулирует развитие ненефтяного сектора нашей страны.
-
Інвесторо – орієнтована стратегія розвитку підприємств на промисловому ринку.
В статті було розглянуто аспекти взаємозалежності інвесторо – орієнтованої стратегії розвитку, ринкових позицій компанії та економічних показників лідерів висококонцентрованої промислової галузі. Було зазначено, що ці підприємства зростають в середньому більшими темпами, ніж зростає галузь в цілому. На це впливає можливість зростати за рахунок поглинань конкурентів та будувати довготривалі економічні відносини з клієнтами, а також швидко реагувати на ринкові зміни. Було досліджено компанії лідери на ринку промислових газів. Цей ринок є висококонцентрованим і в цілому на 75% контролюється 3 компаніями - Air Liquide, Praxair, Linde Group, показники діяльності яких було проаналізовано в цій статті. Було обрано саме сферу виробництва та реалізації промислових газів, тому що ця галузь досить динамічно зростає та має позитивні прогнози щодо подальшого росту в майбутньому. Також лідери галузі є досить інвестиційно – привабливими компаніями. Також компанії розглядають свою стратегію в аспекті максимізації прибутку інвесторів у довгостроковому періоді, а на сьогодні це один із найважливіших показників ефективності підприємств. В роботі досліджено темпи зростання та перспективи розвитку світового ринку промислових газів. Також було зазначено темпи зростання обсягу продажів та чистого прибутку головних конкурентів на ринку. Було надано характеристику основним фінансово – економічним показникам підприємств – лідерів галузі. Виокремлено головні фактори впливу на розвиток галузі в цілому та головних гравців на ринку. Проведено аналіз головних ринків збуту та джерел прибутку компаній. Зазначено головні та перспективні регіони збуту промислових газів, зроблено порівняння методів їх продажу та їх внесок до загального прибутку від продажів. Зроблено висновки стосовно того, що не зважаючи на концентрацію ринку промислових газів, великі фінансові можливості головних гравців галузі внесок ефективних маркетингових дій керівництва є суттєвим, та його важливість буде тільки зростати у майбутньому. -
Антикризове фінансове управління ризиками підприємств малого бізнесу.
Питання виживання суб’єктів малого бізнесу надважливі і потребують в управлінні їх діяльністю нового методичного підходу з взаємною інтеграцією методів антикризового управління і методів ризик-менеджменту. Доцільність цього в даній статті доводиться на основі фінансового аналізу і наступної обробки фінансових показників вибіркової сукупності підприємств малого бізнесу, з обґрунтуванням науково-методичних засад комплексної оцінки рівня фінансових ризиків та формування превентивних антикризових заходів. Практичність цього підходу полягає в тому, що керівник малого підприємства має можливість самостійно, з використанням програми Excel проводити оцінку рівня ризику, що ґрунтується на оцінці досягнутого потенціалу з мінімізацією суб’єктивних впливів, та визначати пріоритети управління задля збереження фінансової безпеки функціонування підприємства, що показано на прикладі апробації пропонованого підходу за фактичними даними одного з підприємств вибіркової сукупності. -
Еволюція концептуальних підходів до формування стратегії сталого економічного розвитку промислових підприємств.
Формування концепції сталого розвитку стало логічним наслідком процесу екологізації науки і економіки, характерного для кінця шістдесятих - початку сімдесятих років. Вона пройшла тривалий еволюційний шлях, який може бути розділений на три етапи: зародження, формування теоретичних основ і етап систематизації концепції. Розкриття сутності кожного етапу дає всебічне уявлення про закономірності його розвитку. Відзначається поступовий перехід концепції з макрорівня формування проблем на мікрорівень, виявлена тенденція до залучення бізнесу до вирішення загальносвітових проблем. Предметом обговорення все частіше стають регіональні проблеми стійкого розвитку, і участь промислових підприємств в його підтримці. Проведений аналіз еволюції концепції сталого розвитку показав, що в даний час дана концепція реалізується у формі чотирьох основних підходів: еколого-системний, кластерний, триєдиний і стійкого розвитку бізнесу. Аналіз публікацій зарубіжних і вітчизняних авторів дефініцій поняття "сталий розвиток" дозволив виділити пріоритетні напрямки. Визначено, що сталий розвиток промислового підприємства визначається системою факторів, які спрямовані на підвищення якості життя людей з збереженням навколишнього середовища. В економічному аспекті провідну роль сталого розвитку набуває фактор стабільних взаємозв'язків з ринковими контрагентами. Цього можна досягти за рахунок використання інноваційних технологій. Запропоновано в якості одного з індикаторів стійкого розвитку промислового підприємства використовувати показник, який дозволяє оцінити кількість і ефективність інноваційних процесів, що відбуваються на підприємстві. -
Доктрина збалансованого розвитку «Україна 2030»: гуманістичні аспекти економічних проблем.
Проаналізовано Доктрину збалансованого розвитку «Україна 2030», у якій подано характеристику сучасної економічної моделі України. Підкреслено велике значення цього документу для формування стратегії прогресивного розвитку України. Відзначено намагання авторів Доктрини комплексно підійти до вирішення цього завдання. Вказано на важливість і своєчасність принципів нового суспільного договору, на ключову роль людського капіталу, який є головним потенціалом економічного розвитку. Разом з тим, указано на недоліки Доктрини, яка потребує доопрацювання. Автори Доктрини недостатньо уваги приділили дослідженню аксіологічного аспекту економічних та інших проблем. Зокрема, в документі не розкрито визначальну роль духовних цінностей (насамперед, моральних) у досягненні збалансованого розвитку. Людина розглядається, здебільшого, як економічна категорія. Показано, що запропонована в Доктрині антропоцентрична модель збалансованого розвитку не є безперечно позитивною з огляду на її наслідки. Серед історичних проявів цієї моделі є техноцентризм і економоцентризм, які сприяли поглибленню глобальних проблем. У статті наголошується, що людину слід сприймати як таку цілісність, яка має самостійну цінність. Аналіз економічної доцільності реформ повинен поєднуватись із аналізом їх морального аспекту. Підкреслено, що положення Доктрини слід доповнити аналізом шляхів вдосконалення освіти для збалансованого розвитку, дослідженням філософських засад цього розвитку та формуванням збалансованої системи цінностей. У цій системі духовні цінності повинні посісти чільне місце.
-
Особливості процесу впровадження екологічного менеджменту на промислових підприємствах.
Актуальність досліджуваної теми зумовлена необхідністю підвищення рівня екологічного менеджменту в діяльності суб’єктів господарювання України. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти впровадження системи екологічного менеджменту на вітчизняних промислових підприємствах. Мета – дослідження особливостей екологічних завдань та відповідних стратегій промислових підприємств України з метою впровадження екологічного менеджменту. Базовими методами дослідження виступають аналітичний, системний та порівняльний, також використані інституціональний та структурно-функціональний підходи. Наукове значення роботи полягає у визначенні особливостей процесу впровадження екологічного менеджменту на вітчизняних промислових підприємствах. У статті показано взаємозв’язок стану навколишнього середовища та використовуваних методів господарювання підприємствами. Представлено процеси системи екологічного менеджменту за допомогою використання циклу Шухарта-Демінга (PDCA). Відображено потенційні переваги в результатах діяльності підприємств від впровадження системи екоменеджменту. Наведено можливі чинники та бар’єри, які можуть гальмувати розробку та впровадження системи екологічного менеджменту. Результати дослідження доводять необхідність впровадження системи екологічного менеджменту та формування екологічної політики, яка сприятиме на макрорівні поліпшенню стану навколишнього середовища, в той час як на мікрорівні – заощадить ресурси та знизить витрати підприємства, що в свою чергу вплине на конкурентоздатність та сталий розвиток у перспективі як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. -
Фінансово-економічна безпека підприємств машинобудівельної галузі.
В статті визначено місце та роль фінансово-економічної безпеки підприємств машинобудівельної галузі. У статті розкрито тенденції розвитку машинобудування України. Висвітлено значення економічної безпеки для машинобудівних підприємств. Розглянуто основні аспекти забезпечення системи економічної безпеки підприємства. Зазначено, що фінансово-економічна безпека машинобудування повинна забезпечувати провідну роль у розвитку та роботі економічної системи країни для її подальшого функціонування. Автором визначено, що для формування прозорого та сприятливого економічного простору, для розвитку машинобудування та національної економіки в цілому в регіоні треба розробляти фінансово-економічну безпеку та забезпечувати прозору зовнішню та внутрішню політику країни, яка значною мірою залежить від рівня стабільності та значимості його економічної безпеки. Це принципове питання тому, що виходячи з фінансово-економічної безпеки машинобудування і держава стає суттєвою багаторівневою системою, яка стабільно потребує захисту всіх її суб’єктів на різних рівнях структури управління економікою: держави, регіону, галузі, сектора економіки, окремого підприємства, особи. Неможливо проведення аналізу фінансово-економічної безпеки підприємств машинобудівельної галузі без наявності необхідної інформації щодо оцінки рівня його економічної та фінансової безпеки. Ця інформація потрібна не тільки власникам підприємства та його менеджерам, вона також надає інвесторам і кредиторам певну можливість проаналізувати підприємство на його привабливість щодо впровадження нових елементів інвестування та кредитування.
-
Конкурентоспроможність підприємства: сутність та зміст.
В статті визначено, що теоретичною основою конкурентоспроможності є конкуренція, яка за умови багатогранності проявів визначається різноманітністю підходів до її характеристики. «Конкуренція» є терміном, що використовується в численній кількості значень. Розроблено безліч різноманітних моделей, кожна із яких була обґрунтована тією чи іншою «етикеткою» конкуренції і характеризує окремі її аспекти. Зазначено, що реалізація основного завдання конкуренції – завоювання ринку, можлива за умови грамотної конкурентної політики на базі мобілізації основних конкурентних переваг, які є одними з найбільш важливих складових конкуренції. Досліджено та визначено, на основі вже існуючих визначень «конкурентна перевага», що дана категорія повинна відповідати наступним характеристикам: по-перше, конкуренту перевагу підприємства не можна ототожнювати з факторами конкурентоспроможності; по-друге, конкурентна перевага – це рівень ефективного використання наявних у розпорядженні підприємства всіх видів ресурсів який створює для фірми певну перевагу над своїми прямими конкурентами; по-третє, конкурентні переваги повинні надавати можливість підприємства адаптуватися до постійно мінливих умов зовнішнього та внутрішнього середовища; по-четверте, конкурентна перевага - це складна ієрархічна система, яка інтегрує цінності, що стали джерелом отримання переваги за усіма рівнями та напрями діяльності підприємств; по-п’яте, конкурентна перевага є величиною порівняльною, а отже, відносною, а не абсолютною, тому що вона може бути оцінена тільки шляхом порівняння характеристик, які впливають на економічний результат діяльності підприємства. Було встановлено, що чітке окреслення конкурентних переваг підприємства при його функціонуванні в будь-якому конкурентному середовищі є базисом та головним критерієм щодо формування конкурентоспроможності, адже конкурентоспроможність підприємства є складною економічною категорією, яке має відображати фактичну наявність конкурентних переваг та стратегічні напрями їх використання під впливом факторів зовнішнього середовища та з урахуванням факторів внутрішнього середовища і все це є сукупністю взаємопов’язаних елементів загальної системи управління конкурентоспроможність підприємства. -
Лояльність людського капіталу підприємства як фактор корпоративної культури.
У статті обґрунтовано, що конкурентоспроможність організації багато в чому залежить від корпоративної культури та лояльності співробітників, що склалися на підприємстві. По мірі розвитку ринкової економіки і глобальних конкурентних процесів конкурентоспроможність стає однією з центральних проблем не тільки економічного, але і соціального життя. У свою чергу, в умовах розвитку інформаційних процесів все більш важливу роль у конкуренції починають грати так звані м'які чинники конкурентоспроможності, фактори інституційного характеру, пов'язані з відносинами між людьми. Ці фактори концентруються в понятті корпоративної культури, яка є важливим інститутом сучасних соціально-економічних відносин, елементом соціального капіталу економічних систем. По мірі зростання ролі людського капіталу в конкурентній боротьбі підприємств, лояльність набуває все більшого значення. Найціннішим активом підприємств виступає людський капітал. Отже, щоб розробити успішну ділову стратегію сьогодні, підприємствам доведеться навчитися не тільки залучати до себе людей та примножити свій людський капітал, але і заслужити лояльність співробітників. Менеджмент на основі лояльності людського капіталу - це метод стимулювання обсягу виробництва, продажів і прибутку, особливо актуальний в умовах сьогоднішньої гострої конкуренції. Лояльність співробітників по відношенню до організації безпосередньо пов'язана з корпоративною культурою підприємств. Лояльне ставлення до організації передбачає вірність співробітника цілям, інтересам, цінностям, місії організації, спрямованості діяльності та збереження власності організації. Лояльність людського капіталу як поняття є невід'ємною частиною комплексу корпоративної культури підприємств. Однак, тільки в останні роки українські фахівці почали вивчати сутність даного поняття і його місця в корпоративній культурі підприємств. Сьогодні підприємства приділяють даному питанню великого значення, намагаючись підбирати співробітників з урахуванням даної характеристики.
-
Прогнозування фрахтових ставок методом кореляційно-регресійного аналізу.
У статті підкреслено, що морське судноплавство, для виконання своєї основної функції – перевезення вантажів та пасажирів, повинно реагувати на зміни, які відбуваються в світовій торгівлі. До таких змін відносять: зростання обсягів перевезень вантажів, зміни в структурі вантажів, зміни в географії перевезень та інше. Зміни в характері та обсягах торгівлі призводять до змін в структурі світового торгівельного флоту та на фрахтовому ринку. Зауважується, що для складання середньострокових прогнозів на світовому фрахтовому ринку використовується багато даних, таких як: портфель заказів світового тоннажу, списання суден на злам, вартість нових та раніше використовуваних суден та інші. Аналіз динаміки вище приведених показників дозволив вирішувати питання встановлення фрахтових ставок, укладання довгострокових контрактів на перевезення вантажів, продаж або придбання суден та інше. Підкреслено, що для прогнозування використовуються методи математичної статистики. Умовно їх поділяють на описові та аналітичні. Описова статистика пов’язана з плануванням дослідження, збором інформації та поданням результатів у виді статистичних показників. Інформація подається у табличній та графічній формах. Задача аналітичної статистики - встановити причинні зв’язки, які дозволяють оцінити вплив досліджуваних факторів і зробити належні висновки, на базі яких можна приймати рішення. У статті проведено кореляційний аналіз та побудовані регресійні рівняння. Їх застосування дає можливість виражати зв’язок між ознаками аналітично – у вигляді рівняння – і надавати їй кількісне вираження. Підкреслені особливості, властиві кореляційному аналізу та вказані задачі, що вирішує множинна кореляція.
-
Необхідність оцінки гудвілу, методи розрахунку і знецінення.
У даній статті наведені основні думки фахівців з різних країн стосовно необхідності оцінки ділової репутації, а саме гудвілу, на підприємствах. На основі узагальнення зарубіжного досвіду оцінки було виділено кілька методів, що найбільш часто застосовуються при оцінці гудвілу, а саме: метод ринкової капіталізації; метод роялті; метод порівняльних мультиплікаторів; метод капіталізації грошового потоку; метод дисконтування грошових потоків. Виділені позитивні та негативні сторони кожного з наведених методів. Також в роботі наведені методи розрахунку гудвілу класичні, а також ті, що найбільш часто застосовуються в сучасному житті. А саме: виділено пропорційний та повний метод розрахунку, а також визначені відмінності цих двох методів, доведено, що повний метод розрахунку дає найбільш доречний результат. Окрім цих методів наведені методи розрахунку вартості гудвілу, що рекомендовані українськими експертами в сучасних умовах, а саме: метод порівняння продажів, метод витратності (майновий), прибутковий метод. В заключній частині статті наводяться ознаки і причини знецінення гудвілу. Зроблено основні висновки про те, що вибрати найкращий метод оцінки вартості гудвілу досить непросто, так як це залежить від цілей оцінки гудвілу і процесу, при якому цей гудвіл оцінюється. Тому і немає однієї універсальної формули для розрахунку гудвілу. -
Дослідження напрямків розвитку судноплавних ліній провідних портів світу.
У статті підкреслено, що морські перевезення грають важливу роль в світовій економіці. Існують різні види морських перевезень, в залежності від виду морського судна, форми організації перевезення, типів вантажів і ін. Обгрунтовано популярність морських лінійних перевезень, оскільки вони дозволяють економити час перебування в порту, за рахунок певного розкладу руху судів. Встановлено, що глобальний попит на морські контейнерні перевезення у післякризовий період значно виріс, але темпи зростання у 2015 продовжують падати у порівнянні з 2010 р. Визначено, що провідними портами світу по контейнерообігу у світі слід вважати порти Азії, у той час як порти Європи займають другий десяток списку рейтингу. Підкреслено, що на ринку контейнерних лінійних перевезень існує багато компаній перевізників, але п’ятірку лідерів очолюють Європейські компанії. Основні напрямки, які вони обслуговують,- це Схід – Захід. Встановлено, що основними чинниками, що вплинули на розвиток лінійного судноплавства, стали світова криза, розвиток інфраструктури портів та вартість контейнерних перевезень. На основі проведеного аналізу статистичних даних було встановлено, що обсяги контейнерних перевезен,ь не дивлячись на негативний вплив чинників, продовжують зростати. Для подальшого розвитку необхідно враховувати усі позитивні та негативні чинники, перейняти досвід попередніх років, для прогнозування можливого відхилення розвитку в найкращу сторону або навпаки. -
Сучасні засоби управління підприємствами, націленими на розвиток.
В статті зауважується, що наслідки фінансово-економічної кризи в країні висувають високі вимоги до кваліфікації і досвіду керівників підприємств в умовах порушення ринкових взаємозв’язків та конкурентного середовища. Тому, розгляд сутності поняття управління розвитком підприємства, його ефективною діяльністю, методів, принципів та підходів до управління ним, є об'єктом дослідження. Рівень теоретичної та практичної розробленості цієї проблеми не може бути достатній з причини наявності специфічних чинників, що формують умови функціонування підприємств України. Наведено визначення поняття ефективного функціонування системи з позиції системного підходу. Приведені методи управління ефективним функціонуванням підприємств, в умовах зростаючої непередбачуваності, новизни і складності навколишнього середовища, які можуть бути використані в Україні. Доповнено список методів управління, котрі перевірені практикою й виступають основою для досягнення високих показників діяльності підприємств в історії економіки. Представлено принципи, за якими реалізуються методи управління, що гарантують досягнення високих показників діяльності. Представлені моделі управління провідних країн світу, підприємства яких займають лідируючі позиції на міжнародних ринках. Наголошено, що без застосування аналітичних моделей чи їхніх графічних відображень важко прийняти обґрунтоване кількісне рішення для управління підприємством. Використання ж моделей дозволяє підготувати при відомих вихідних даних досить точне кількісне рішення, а в умовах невизначеності знаходити галузь припустимих рішень і уникнути грубих помилок при управлінні підприємством. В статті також зауважується, що з огляду на прогнози змін, очікуваних у сфері виробництва і управління, світова практика виробила відповідні підходи до управлінні і наведено їх. Наголошено, що сучасні концепції стратегічного управління є методичною базою створення і розвитку конкурентоздатних виробничо-економічних систем базового рівня – компаній, фірм, підприємств. Сформульовано сутність управління ефективним функціонуванням підприємства. -
Розвиток портів України: організаційне та інвестиційне забезпечення.
У статті підкреслено, що дослідження особливостей розвитку української економіки та основних тенденцій, що складися в портовій галузі світу, дозволяє виділити базові складові, котрі можуть стати підгрунтям розвитку портів України. Стратегічною метою реформування морського портового потенціалу України є створення пріоритетних, привабливих для Європейської спільноти умов залучення трансконтинентальних вантажопотоків з європейських країн в азіатські регіони через наші порти. У статті наведено класифікацію ЮНКТАД за трьома категоріями або генераціями. Вона заснована на трьох критеріях: стратегія і політика розвитку порту; широта і глибина портової діяльності, інтеграція портового бізнесу і адміністрації. Розглянуто закордонний досвід побудови організаційних структур портових комплексів. Встановлено, що координація та забезпечення пріоритетних державних інтересів у роботі портів можуть здійснюватися різними способами. Порт може управлятися єдиним урядовим органом або приватною фірмою, яка орендує кошти і ресурси порту. Досліджено підходи до управління портами. Наведено основні завдання державної політики розвитку морських портів. Сформульовано головну стратегічну мету розвитку морських портів України. На основі аналізу зарубіжної практики встановлено, що існуюча структура управління галуззю має суттєві недоліки. Підкреслено, що протягом останніх десятиліть спостерігається загальносвітовий процес перетворень в морських портах, що характеризується їх переходом від повного контролю держави до змішаного державно-приватного володіння та управління.
-
Вплив людського фактору на причині аварійності в системі роботи морського та річкового транспорту.
У статті підкреслено, що судновий екіпаж - це перш за все люди, які мають свої психоемоційні особливості і кожен з яких є неповторною індивідуальністю, можна говорити про необхідність ефективної організації взаємин у середині суднової команди, які впливають на якість та безаварійність функціонування судна. Дослідження показали, що найбільша кількість аварійних ситуацій спричиняється не технічними помилками, а помилками людини. Саме людському фактору останнім часом присвячується все більша кількість досліджень і наукових робіт, директив і резолюцій Міжнародної морської організації. Аналіз причин аварійності з точки зору прояву чинника «людський фактор», на морському транспорті містить інформаційно-аналітичні матеріали про стан безпеки руху на морському транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України. За результатами проведеного аналізу, виявлені характерні системні помилки або недоліки, що призвели або сприяли виникненню аварійності морських перевезень, які необхідно враховувати під час планування заходів з попередження виникнення подібної аварійності морських перевезень з суднами у майбутньому. Аналізуючи стан аварійності за період з 2010 по 2015 роки можна констатувати, що кількісний показник аварійності впевнено йде вниз, що свідчить про зростання як технічної надійності плавзасобів, так і покращення роботи екіпажів , крюїнгових та судноплавних компаній в цілому, тобто підвищення якості “людського фактору”. Важливим механізмом підтримки нормального психічного стану є створення позитивної соціально-психологічної атмосфери. Кожен офіцер повинен пам’ятати, що перед ним, перш за все, людина, а вже потім працівник, підлеглий тощо. -
Рівень професійної підготовки моряків торговельного флоту як головний чинник зниження аварійності на морі.
У статті доведено, що розвиток персоналу на флоті представляє собою необхідну складову професійної підготовки майбутніх морських офіцерів. Результатом вдалого застосування методів управління персоналом має стати допомога керівникам, офіцерам та топ-менеджерам створити таке комунікативне середовище на борту судна, яке дозволить мінімізувати усі ризики авральних та аварійних ситуацій, знівелювати більшість причин нещасних випадків. Світовий досвід вже багато років доводить, що рівень ефективності та безпеки морських перевезень вантажів і пасажирів залежить, головним чином, від людей, які працюють на суднах. І, переважно, від командного складу, який повинен бути належним чином підготовлений відповідно до міжнародних вимог для виконання службових обов'язків. У статті підкреслено, що велику заклопотаність у морських адміністрацій і судновласників викликає постійно зростаючий дефіцит висококваліфікованих суднових офіцерів, здатних забезпечувати на належному рівні експлуатацію сучасних суден. головною проблемою міжнародної морської спільноти залишається негативний вплив людського фактору на безпеку функціонування світового судноплавства. Зауважується, що беззаперечним є той факт, що висока кваліфікація членів судового екіпажу та прекрасна професійна підготовка майбутніх кадрів дозволить зменшити аварійність на морі. Проведені дослідження показали, що провідними країнами-постачальниками робочої сили на торгові судна є Китай, Філіппіни, Індія, Україна, Росія та Індонезія. Саме на ці країни припадає левова частка всіх морських кадрів. Усі ці країни мають навчальні заклади, які покликані готувати кваліфікованих працівників для світового судноплавства. -
Впровадження автоматизації процесів управління у машинобудівних виробництвах.
У статті визначена необхідність зміни підходів до системного управління на підприємствах машинобудування за рахунок розробки та впровадження систем автоматизації управлінських та виробничих процесів. Перспективи розвитку машинобудівної галузі досить великі, але за умов значних, саме організаційних та управлінських змін в методах роботи підприємств галузі. Визначено, що переорієнтація економіки України на європейський ринок, вимагає нових підходів і методів управління. Це забезпечить реалізацію виробничих потужностей вітчизняних підприємств на європейському ринку. Управління організаційним розвитком є важливим процесом управління підприємствами машинобудування. Для забезпечення належного результату передбачається зміна системи управління підприємствами в розрізі наступних напрямків: організаційне, інноваційне та науково-технічне. Процеси отримання та опрацювання інформації про стан організації мають накопичувальний характер. В результаті опрацювання та збільшення обсягів інформації змінюються. Існують різні рівні поінформованості про проблеми. Для аналізу та опису системи використовують різні види структур, які відрізняються типами елементів і зв’язків між ними. В зв’язку з тим, що змінюються зовнішні умови підприємства, довільна інформаційна система вимагає постійного вдосконалення і розвитку. В теорії і практиці створення інформаційних систем виділяють три підходи: локальний, глобальний та системний. При проектуванні АСУ рівень її надійності залежить від декількох факторів. Одним з ключових понять проектування інформаційних систем є життєвий цикл проекту.
-
Механізм розробки стратегій логістики машинобудівного підприємства.
В статті обґрунтовано, що для розвитку машинобудування України необхідна підтримка логістичної системи підприємств. В сучасних ринкових умовах після підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС велике значення набуває здатність підприємств швидко і гнучко реагувати на попити ринку. Промисловим підприємствам треба розвивати здатність швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, створювати продукцію, що випереджає вимоги покупців. Відсутність системного підходу до дослідження потокових процесів призводить до недотримання часу на виготовлення продукції, скорочення обсягу виробництва і продажів із-за непродуктивного простою устаткування, відповідно, погіршуються фінансові результати. До методів антикризового управління належить логістика. Для визначення основних напрямів розвитку логістики підприємства важливе значення грає вибір системи поповнення запасів: з фіксованим розміром партії поставки або з фіксованою періодичністю поповнення запасів. Стратегічні рішення в області логістики спрямовані на оптимізацію матеріальних потоків економічної системи. Особливу увагу слід приділити питанням визначення та групування логістичних витрат. Інтеграція ланцюга поставок - це процесс досягнення узгодженої взаємодії їх ланок на основі взаємної зацікавленості сторін. Для прийняття стратегічних рішень у сфері управління запасами та складування насамперед необхідно визначитися з вибором системи управління матеріальними потоками. Розкрито алгоритм побудови логістичної системи та алгоритм проектування ланцюгів постачання на машинобудівному підприємстві. -
Машинобудівні кластери в Україні та Запорізькій області як один із шляхів вдосконалення зовнішньоекономічної діяльності країни в період глобалізації.
У статті обґрунтовано, що сучасна регіональна економіка як пріоритет ставить перед собою завдання знайти оптимальний варіант об'єднання територіальних і галузевих аспектів розвитку. Розкрито положення машинобудування України в період глобалізації, в т. ч і в рамках зовнішньоекономічної діяльності. Визначено, що, для розвитку економіки необхідне впровадження кластерного підходу. В умовах глобальної кризи в світовій економіці активно зростає інтерес до кластерів як до мобільних самодостатніх економічних модулів, які можуть швидко і ефективно реагувати на зміни в навколишньому середовищі.
Під час дослідження визначено актуальність подальшої розробки підходів до визначення соціально-економічної ефективності функціонування кластерів в регіоні, визначено також роль кластера в підвищенні конкурентоспроможності регіону, в пошуку ефективних механізмів формування кластерів та вирішенні інших проблем. Для успішного розвитку української промисловості, національним проектом має стати постійне збільшення експорту високотехнологічної продукції, а не сировини і напівфабрикатів. Необхідно перевести країну на інтенсивний шлях розвитку, шлях розвитку технологій і інновацій. Одним з головних механізмів підйому економіки країни повинна стати чітка, збалансована програма розвитку інноваційних кластерів, як нової ефективної форми мережевих організації та управління виробництва. Це буде сприяти реалізації основних конкурентних переваг української промисловості.
-
Совершенствование технологий производства на основе повышения социальной ответственности маркетинга на машиностроительном предприятии.
Приведены результаты исследований социальной ответственности маркетинга на машиностроительных предприятиях. Показано, что уровень социальной безответственности на машиностроительных предприятиях ниже, чем на предприятиях, работающих на потребительском рынке. Так же отличаются мотивы, из-за которых владельцы и руководители предприятий идут на различного рода махинации. Совершенствование технологий и уровня производственной базы позволяет предприятиям выпускать продукцию высокого качества и низкой себестоимости, что фактически исключает необходимость использования махинаций для продвижения своего товара на рынке.
В статье приведены примеры управления затратами в металлообработке за счет применения методов моделирования при выборе режимов резания. Применение нового металлорежущего инструмента позволяет повысить его стойкость и производительность обработки, однако при этом не достигается максимальный экономический эффект. За счет моделирования процессов металлообработки удалось определить наилучшие решения с минимальными капиталовложениями. Новые подходы к определению наилучших режимов резания позволяют задействовать неиспользуемые резервы инструментов, исходя при этом из технических возможностей используемого оборудования, квалификации персонала и внешней среды предприятия. Установлено, что снижение времени производства товара влечет за собой снижение себестоимости, поэтому при металлообработке на современном оборудовании с использованием современных образцов металлорежущего инструмента необходимо находить баланс между уровнем снижения времени производства и расходом инструментов, т. к. взаимосвязь между этими показателями нелинейная. Бесконечное снижение времени на металлообработку приводит к резкому увеличению себестоимости после прохождения оптимальной величины времени на обработку. В итоге установлено, что с увеличением производительности обработки увеличивается также и себестоимость обработки изделия, а это увеличивает конечную величину затрат на производства товара. -
Оптимізація структури капіталу та її вплив на потенціал підприємства.
Запропоновано поняття оптимальної структури капіталу підприємства. Визначено та сформовано за групами чинники впливу при формуванні оптимізаційного капіталу, які впливають на потенціал підприємства в цілому. Виділено основні методи оптимізації та управління структурою капіталу підприємства. Виокремлено критерії та основні особливості в оптимізації формування капіталу підприємства. Запропоновано процедуру вибору оптимальної структура капіталу на основі врахування особливостей підприємства. Визначено, що оптимізація капіталу може бути досягнута за рахунок оптимального співвідношення власного та позикового капіталу та залежить від ряду чинників та критеріїв. При формуванні оптимальної структури капіталу підприємства необхідно враховувати суб’єктивні та об’єктивні чинники впливу на потенціал підприємства. Раціональна структура капіталу не є стабільною, оскільки й фінансування є динамічним процесом, а також модифікуються чинники, що впливають на структуру капіталу, особливо в умовах нестабільної економічної ситуації. Оптимальна структура дозволить визначити та забезпечити необхідний розмір та частку існуючих джерел фінансування підприємства з урахуванням критеріїв та методів фінансування. В деяких випадках, залежно від економічного стану середовища функціонування підприємства, оптимальна структура капіталу максимізує рентабельність підприємства, тобто дозволяє отримати найбільший прибуток за рахунок існуючого рівня власних ресурсів. Зроблено висновок, що при формуванні оптимальної структури до уваги приймаються різні аспекти операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, які для кожного суб’єкта господарювання різні.
-
Централизация планирования закупок и организация с целью ликвидации до-запасов в условиях ЧАО «ММК ИМ. ИЛЬИЧА».
Исследованы виды закупок на металлургических предприятиях, входящих в структуру холдингов. Выявлены преимущества организации централизованного снабжения в предприятиях холдингов. Проанализированы результаты и возможности внедрения системы CAP. Рассмотрены основные принципы закупочной деятельности предприятий холдинга. Представлены этапы управления процессами закупки. Выявлены причины возникновения запасов длительной оборачиваемости на предприятиях холдингов. Проанализированы этапы постоянного мониторинга выявления запасов длительной оборачиваемости на предприятиях холдингов. Выполнен анализ запасов длительной оборачиваемости за текущий период. Рассмотрен процесс формирования запасов длительной оборачиваемости как товарно-материальных ценностей на предприятиях холдинга. Представлены этапы реализации запасов невостребованного имущества на предприятиях холдинга. Рассмотрена система организации деятельности отдела управления запасами на примере предприятий холдинга. Проведена оценка состояния хранящихся запасов невостребованного имущества на предприятиях холдинга. Рассмотрен процесс формирования прайс-листов на металлосодержащие запасы невостребованного имущества предприятий холдинга. Отмечены особенности формирования контрактов и спецификаций с контрагентами на основании коммерческих предложений по размещённым прайс-листам и проведение тендерных процедур по коммерческим предложениям предприятий холдинга. -
Аналіз підходів до формування економічних механізмів управління ланцюгами постачань.
У концепції управління ланцюгами поставок інтеграція розглядається як процес взаємодії учасників ланцюга поставок, спрямований на досягнення загальних цілей шляхом розширення і поглиблення господарських зв'язків. Інтегрована поставка заснована на спільному використанні ресурсів, об'єднанні капіталів і створення сприятливих партнерських відносин. Об'єднання різних функціональних областей логістики та їх учасників доповнює взаємодію фокусної компанії з бізнес-партнерами - постачальниками сировини і матеріалів, покупцями готової продукції та різними посередниками. Управління логістичними процесами ланцюгів поставок, що включають кілька бізнес-партнерів, - складний процес, що вимагає ефективних механізмів управління. Розширення кола поставок на основі інтеграції і співпраці, хоча і супроводжується збільшенням ризиків зниження контролю управління і поділу відповідальності, проте, приносить чимало переваг замовникам, виконавцям і споживачам. У статті розкрито основні елементи концепції управління ланцюгами поставок. Наведено характеристики основних SCM бізнес-процесів. Представлені і охарактеризовані підходи до визначення управління ланцюгами поставок. Обґрунтовано застосування компетентнісного підходу і передумови його використання для підвищення ефективності логістичного менеджменту. Запропоновано основні ключові компетенції процесу управління ланцюгами поставок, їх вагові оцінки. Обґрунтовано використання ключових компетенцій для розвитку оціночної бази ефективності механізму управління ланцюгами поставок.
-
Інноваційний розвиток підприємництва та його потенціал.
Підприємництво є особливим видом економічної діяльності, де інновації є основою ефективних факторів взаємозв'язку виробництва в процесі створення комунальних підприємств. Цей процес багато в чому визначається кількістю і якістю природних ресурсів, їх наявністю для використання, обсягом та якісними параметрами основного капіталу, рівнем технології, наявністю трудових ресурсів та їх освітньо-кваліфікаційними характеристиками, попитом на промислові товари та здатністю щоб повною мірою використовувати розширення ресурсів, розподіл можливостей в національній економіці наявних ресурсів для отримання максимальної кількості високоякісних продуктів тощо. Для того, щоб бути ефективним, кожен з цих факторів потребує розвитку досягнень НТП у впровадженні нововведень, які дозволяють створювати інновації та їх практичну реалізацію у вигляді нового продукту, інвестування, забезпечення змін у поколіннях обладнання та технологій, ефективне використання цих інновацій, економічне зростання.
-
Проблема трудової міграції в Україні. Її вплив на економіку країни.
На тлі оптимістичних даних про зростання числа вакансій і відносної стабілізації ринку праці в 2017 році українських роботодавців і уряд чекає новий виклик: трудова міграція українців досягає загрозливих масштабів. Сьогодні ринок праці збалансований. Незважаючи на позитивну динаміку, кількість привабливих вакансій обмежена. Рівень заробітних плат ще довго не досягне показників 2013 року в доларовому еквіваленті. І оскільки на ринку все ще можна знайти фахівців однакової кваліфікації, але з різними фінансовими запитами, роботодавці користуються можливістю не підвищувати зарплати. Досліджено сутність та сучасний стан трудової міграції в Україні, зокрема динаміку еміграції та імміграції. Визначено структуру трудових мігрантів за гендерною ознакою, за віковими групами, рівнем освіти та сферою зайнятості. Досліджена географічна спрямованість та рівень участі різних регіонів України у трудовій міграції, виявлено причини такого розподілу. Проведено аналіз ситуації на ринку праці та відтворення робочої сили в Україні та світі, динаміки рівня безробіття та розміру заробітної плати. Проаналізовано динаміку грошових переказів з-за кордону та їх розподіл за країнами. Доведено вплив цих переказів на добробут сімей мігрантів та економіку країни в цілому. Здійснено порівняльний аналіз міграційної політики України із світовою практикою, в тому числі. щодо репатріації трудових мігрантів. Запропоновані заходи щодо покращення міграційної політики в Україні. Визначено фактори впливу на трудову міграцію та її наслідки. Сформульовано особливості міграції українців до країн ЄС в сучасних економічних і політичних умовах. Зроблено прогноз щодо динаміки кількості емігрантів до країн Євросоюзу. Встановлено, що особливістю розвитку світової економіки нашої епохи є її глобалізація, що проявляється у вільному переливанні капіталів, матеріальних і трудових ресурсів. Міжнародна трудова міграція, масштаби та інтенсивність якої у цих умовах є значною, здійснює перерозподіл робочої сили між країнами, що впливає на ситуацію на ринках праці кожної з країн, рівень зайнятості, безробіття, розмір заробітної плати, розподіл доходів. Враховуючи несприятливу демографічну ситуацію, старіння населення, збільшення тривалості життя і, як наслідок, збільшення витрат на пенсії, що негативно впливає на бюджети промислово-розвинутих країн, вони будуть стимулювати залучення іммігрантів, в т. ч. і з України. В той же час, чисельність українців також зменшується, а соціально-економічні умови змушують шукати роботу за кордоном. Таким чином виникає проблема забезпеченості ринку праці України висококваліфікованими працівниками, що здатні розвивати бізнес і сприяти економічному зростанню України. -
Сучасний метод підбору трудового ресурсу на промислове підприємство.
Розвиток технологій значно полегшує і спрощує виконання трудомістких рутинних операцій. Йти в ногу з прогресом для управлінців, означає надавати своїм внутрішнім працівникам більш комфортні умови роботи. Підбір персоналу та його оцінка - основні функції управління трудовим потенціалом. Раціональне використання трудового потенціалу має величезне значення для підприємства. Важливо не тільки грамотно управляти діючими трудовими ресурсами, але і серйозно ставиться до якісної підбору трудового потенціалу. Підбір трудових ресурсів, як і будь-який управлінський процес, підпорядковується певним правилам. Його необхідно адаптувати до виробничих і організаційних умов підприємства, специфіки діяльності, стратегічним цілям і можливим перспективам. У статті пропонується впровадження на промислове підприємство сучасного методу підбору трудового потенціалу через створення он-лайн ресурсу, який буде виконувати функції створення бази даних потенційних працівників підприємства, що дозволить заощадити час і гроші підприємству. А так само можливість перевчитися на іншу робітничу спеціальність, в якій, на даний момент часу, потребує підприємство. І можливо вирішити проблему з дефіцитом молодих робітників на промислових підприємствах, через рекламу цього ресурсу в соціальних мережах, де найчастіше бувають представники покоління Y і Z. Представники цих поколінь не уявляють собі світ без інтернета і ця тенденція свідчить про те, що нове покоління починає набирати обороти, диктуючи нам свої правила, які бізнес не в змозі ігнорувати.
-
Конвергентний підхід до управління інтегрованими промисловими підприємствами.
В статті розглянуто теорію розвитку економічних систем на основі конвергенції. Визначено, що ця дефініція використовується здебільшого для макро- і мезоекономічних систем. Найбільшого поширення теорія конвергенції отримала в регіональній економіці. З’ясовано, що теорія конвергенції не застосовувалась при аналізі процесів управління організаціями. Проведено аналіз сучасної теорії управління організаціями. Доведено, що в межах сучасної теорії управління організаціями розроблено більше двадцяти підходів до управління. Всі вони мають власні моделі механізми та інструменти, за допомогою яких здійснюють безпосередній вплив на керований об’єкт управління. Проведено аналіз особливостей формування, трансформації та розвитку таких специфічних об’єктів управління, як великі інтегровані промислові підприємства. По його результатам зроблено висновок, що в межі існуючих підходів до управління не дозволяють в повній мірі врахувати всі особливості процесу управління великими інтегрованими корпоративними структурами у промисловості. Визначено, що основними з них є побудова процесу управління на основі використання комплексних інтегрованих інформаційних систем на всіх рівнях управління, та використання інструментарію різних підходів до управління в залежності від типу і рівня управління. Визначено, що процес управління інтегрованих промислових підприємств характеризується, таким чином, активною конвергенцією надбань інформаційних технологій і різних підходів до управління. Для управління інтегрованими промисловими підприємствами може бути використаний новий, конвергентний підхід до управління. -
Особливості класифікації біологічних активів сільськогосподарськими підприємствами.
У статті досліджено сутність біологічних активів на сільськогосподарських підприємствах та особливості їх класифікації. Визначено сучасний стан методології класифікації біологічних активів в обліку сільськогосподарської діяльності, зроблено узагальнену оцінку ефективності використання даної методології. Виявлено, що в сучасних умовах функціонування національних підприємств вимагає розробки принципово нових підходів до змісту обліково-аналітичної інформації, від якості якої залежить ефективність прийнятих рішень та конкурентоспроможність бізнесу. У цьому контексті особливої актуальності набуває необхідність удосконалення обліку як основи інформаційного забезпечення системи управління підприємством, важливою складовою якої є облік біологічних активів. Так, на сьогодні чимало питань, пов'язаних з обліком сільськогосподарських біологічних активів та їх відображенням у звітності, є концептуально необґрунтованими, організаційно та методологічно невирішеними, інформаційно незабезпеченими. Визначено, що важливим є розмежування сільськогосподарських біологічних активів та інших біологічних активів, не пов’язаних з сільськогосподарською діяльністю, оскільки вони мають різне стратегічне значення для економіки країни. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема формування дієвого синтетичного та аналітичного обліку біологічних активів на сільськогосподарських підприємствах. Враховуючи специфічні особливості сільського господарства, сформовано стратегічні напрямки покращення методології обліку сільськогосподарських біологічних активів. Окреслено ряд сучасних пропозицій щодо вдосконалення обліку біологічних активів вітчизняних підприємств, зокрема класифікація за ознаками, які відсутні у законодавстві України, основними з яких є періодичність одержання сільськогосподарської продукції, зрілість, екологічне спрямування. Запропонована авторами класифікація дозволить підвищити ефективність, удосконалити та оптимізувати, забезпечити збільшення відповідності української методології обліку біологічних активів міжнародній. Це питання є досить актуальним в умовах інтернаціоналізації та глобалізації економіки. Запропонована класифікація дасть змогу більш детально здійснювати облік біологічних активів підприємства, виявити реальну економічну ефективність виробництва окремих видів продукції та підвищити ефективність їх використання у сільськогосподарській діяльності. -
Інвестиційні проекти торговельних підприємств.
Дана стаття присвячена дослідженю сутності інвестиційних проектів. Досліджений відсоток капітальних інвестицій, які у 2016 році були спрямовані на розвиток торгівлі. Зроблено висновок про позитивну динаміку інвестиційних процесів в торгівлі. Досліджено сутність поняття «проект». Виявлено типові риси проекту. Систематизовано підходи до визначення поняття «інвестиційний проект». Встановлено, що інвестиційний проект науковці розглядають як процес вкладання грошових коштів; як набір документів; як комплекс заходів. Зроблено висновок, що інвестиційний проект включає і комплекс заходів, які охоплюють усі аспекти інвестиційного проектування, включаючи опис очікуваних результатів від інвестиційної діяльності, і документів, що супроводжують його реалізацію, обґрунтовують економічну доцільність капіталовкладень, його обсяги та терміни. Запропоновано структуру інвестиційного проекту з точки зору системного підходу, яка пов’язує між собою цілі, інвестиційні та інші ресурси підприємства, інвестиційну стратегію підприємства, ризики, фінансовий результат та ефективність інвестиційного проекту. Встановлено, що інвестиційним проектами торговельних підприємств властива невисока капіталомісткість інвестицій та їхня спрямованість в формування товарних запасів. Розглянуто значення інвестиційних проектів для торговельних підприємств. Відповідно до цього для торговельного підприємства доцільно розглядати інвестиції в інновації, інвестиції в розширення діяльності, інтелектуальні інвестиції, в модернізацію та поліпшення якості обслуговування.
-
Екологічне підприємництво в Україні: сутність поняття, сучасний розвиток і перспективи цього виду діяльності в країні.
Стаття присвячена такому новому виду підприємництва як екологічне, сутності цього поняття і можливим перспективам його розвитку в Україні. У першій частині статті наведені різні точки зору як українських, так і зарубіжних вчених щодо поняття «екологічне підприємництво». Доведено, що до сих пір не виведено одного універсального поняття, а, отже, це означає, що дане поняття зовсім недавно увійшло в науковий обіг і ще вимагає доопрацювання. В наступній частині статті наводиться доказ того, що екологічне підприємництво в країні необхідно розвивати ще й з точки зору місця України в екологічних рейтингах. Показано, що незважаючи на, здавалося б, позитивну динаміку рейтингу екологічної ефективності, у України недостатньо високий рейтинг в розрізі конкретних показників ефективності. У заключній частині статті наведені основні види екологічного підприємництва. Крім цього наведені основні напрямки розвитку екологічного підприємництва як в короткостроковому, так і довгостроковому періодах. Доведено, що кроки, які зроблені в державі, а саме, прийняття «зеленого тарифу» дозволять розвивати цю галузь підприємництва з новими темпами. Однак доведено, що цих заходів поки недостатньо для повноцінного і ефективного функціонування даного виду підприємництва.
-
Основа економічної безпеки підприємств із використанням методик європейських суб’єктів господарювання.
У статті розкриваються основні методичні підходи до забезпечення національної економічної безпеки підприємств на прикладі європейських країн. Досліджено досвід розробки методик досягнення економічної безпеки європейських країн з можливістю їх використання в Україні. В роботі досліджуються сучасні ефективні підходи, завдяки яким досягаються максимально дієві механізми формування систем економічної безпеки суб’єктів господарювання у країнах світу.
Актуальність цього дослідження зумовлена тим, що саме визначення напрямків та методик забезпечення економічної безпеки українських підприємств у сучасних умовах безпосередньо впливає на формування стійкої економіки країни, можливості її протистояння зовнішнім і внутрішнім загрозам та ризикам, економічним кризам і потрясінням. Враховуючи сучасний стан країни, недосконалість економічної системи української держави, а також важливість пошуку ефективних шляхів її реформування та розвитку, використання досвіду успішних європейських країн у цій сфері діяльності для підвищення рівня економічної безпеки нашої країни є доречним і актуальним.
-
Методология и практика внедрения информационной системы SAP на предприятиях «Метинвест».
В работе рассмотрена методология и практика внедрения информационной системы SAP на ЧАО «МК «Азовсталь»». Обоснована актуальность представленной статьи. Отмечено, что стремительно происходящее изменение, как в экономике в целом, так и в информационных технологиях, делают традиционные подходы к управлению недостаточно эффективными и требуют дополнительных разработок. Показано, что отдельные методологические и практические аспекты при разработке и внедрении инновационных технологий автоматизированного управления предприятием, таких как SAP, остаются недостаточно исследованными. Показана роль информационных технологий на принятие управленческих решений. Установлено, что технологические особенности, заложенные в систему SAP, вывели ее в число лидеров среди интегрированных систем управления и делают ее одной из самых распространенных. Представлен анализ подходов при внедрении системы SAP и интегрированная система для управления ресурсами предприятия, которая обеспечивает работу в стандартизированном едином информационном пространстве. Приведены этапы создания информационной технологии управления предприятием. Показано, что с целью повышения эффективности работы комбината, необходимо было разработать 10 основных модулей. При этом каждому модулю четко определены основные направления для повышения эффективности. Дана организационная структура управления проектом. Установлено, что с использованием системы SAP на комбинате выпускается и успешно реализуется конкурентоспособная продукция. Отмечено, что ЧАО «МК «Азовсталь»» является лидером среди предприятий украинских ГМК в области внедрения информационных технологий.
-
Злиття і поглинання як фактор впливу на розвиток бізнес – структур.
В роботі розглядаються питання впливу М&A на розвиток бізнес – структур. Наведено схему взаємозв’язку видів об’єднання підприємств. Наведено класифікація типів злиття і поглинання підприємств. Визначено етапи злиття та поглинання. Побудовано графічну інтерпретацію динаміки М&A в світі за 2010 - 2016 рр. Визначено, що процеси М&A в світі набирають подальших обертів. Кількість операцій М&A за останні 8 років з 2010 року збільшилась майже у 4 рази з 262517 млн. $ до 868647 млн. $. Зроблено висновок, що процесам М&A в світі більш схильні сфери товарного виробництва та сфера послуг, бо в цих галузях сконцентрована найбільша питома вага «надприбутків». Можна констатувати, що світові М&A набирають все більших обертів. Але для кожної країни існую свій перелік сфер бізнесу які мають більші тенденцій в цій сфері. Економіка України не стоїть осторонь цих процесів. Доведено на основі даних InVenture Investment Group можна зробити наступні висновки, що найбільша кількість процесів М&A в Україні за 2015 – 2017 рр. відбулась у сфері фінансової діяльності – 24%, друге місце посідає сільське господарство – 14%, на третьому місці – видобувна промисловість – 12%. Таким чином, процеси М&A в Україні знаходяться ще в початковому стані, тому що національне законодавство ще не повною мірою адаптовано до функціонування транснаціональних корпорацій в Україні, а ринок цінних паперів не я привабливим для іноземного бізнесу по причині нестабільної економічної і політичної ситуації в країні.
-
Аналіз міграційних процесів в Україні.
У статті представлені результати дослідження динаміки міграцій в Україні. Визначено ключовий фактор міграційного процесу - кон'юнктура ринку праці. Проаналізовано динаміку міських і сільських міграцій і визначені її основні причини. Визначено сила і напрямок зв'язку між безробіттям і територіальним переміщенням населення. Було зроблено припущення щодо наявності часового лагу між змінами заробітної плати та міграціями, в зв'язку з чим на основі розрахунку коефіцієнту кореляції оцінений зв'язок середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників по регіонах в попередньому році з міграціями в поточному році. Для визначення кратності між зміною середньомісячної заробітної плати по регіонах і регіональними міграціями в 2016 р. в порівнянні з 2015 р. розрахований коефіцієнт еластичності. Проаналізовано основні напрямки та визначені суттєві зміни зовнішніх міграційних потоків. В якості основного напрямку подальших досліджень, щоб знати не тільки напрямок міграційних потоків, а й чинники, які спонукають людей змінювати своє місце проживання, запропоновано будувати економетричні моделі міграції. Оскільки в наукових працях, присвячених моделюванню міграційних процесів, міграції аналізують на рівні регіонів, на рівні муніципальних утворень, але при цьому зовсім не враховують диференціацію, іноді дуже істотну, в межах одного регіону, запропоновано провести аналіз і оцінку міграцій на рівні міст.
-
Модель стейкхолдер-менеджменту в системі управління корпоративною соціальною відповідальністю.
Розвиток стейкхолдерської теорії у рамках концепції корпоративної соціальної відповідальності передбачає необхідність здійснення системної діяльності з взаємодії із групами зацікавлених осіб, що сприяє зростанню довгострокових конкурентних переваг та забезпеченню стійкого розвитку бізнесу. У статті запропонована концептуальна модель ефективного управління відносинами зі стейкхолдерами, яка базується на положеннях інструментального, ресурсного, стосункового, а також колабораційного підходів до концепції корпоративної соціальної відповідальності. Розроблена модель є стратегічною системою цілей, завдань побудови взаємовигідних відносин з групами зацікавлених сторін та відображає комплекс умов, принципів, механізму та інструментів його реалізації. Основною метою ефективного стейкхолдер-менеджменту визнано забезпечення сталого розвитку бізнесу, що опосередковується завданнями сприяння інтеграції інтересів стейкхолдерів у систему корпоративного управління, формування і реалізації стосункового потенціалу, досягнення певного рівня корпоративної соціальної відповідальності, створення довгострокових конкурентних переваг. У розвиток стосункового підходу до стейкхолдер-менеджменту у статті запропоновано нову економічну категорію - «стосунковий потенціал», як здатність підприємства отримувати вигоду з ефективного використання стосункових активів, які базуються на системі взаємовідносин підприємства і груп стейкхолдерів, що сприяє зростанню його конкурентних переваг. Впровадження розробленого концептуального підходу до ефективного стейкхолдер-менеджменту дозволить формувати та реалізовувати стратегію розвитку суб’єкта корпоративної соціальної відповідальності відповідно до інтересів ключових груп зацікавлених сторін та забезпечувати ефективне досягнення поставлених стратегічних цілей.
-
Напрямки підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств холдингу.
Стаття присвячена актуальному питанню визначення напрямків підвищення інвестиційної привабливості промислових підприємств з метою його подальшого економічного, наукового, та фінансового розвитку. Використана теоретична систематизація існуючих напрямів підвищення інвестиційної привабливості за ступенем їх впливу на розвиток промислових підприємств. На сучасному етапі розвитку світової економіки інвестиційна привабливість промислових підприємств холдингу є однією з найважливіших характеристик економічної потужності та майбутніх перспектив розвитку України. Проблема визначення напрямів інвестиційної привабливості промислових підприємств останнім часом стоїть у центрі уваги сучасних наукових досліджень, але аналіз роботи у цій галузі дає змогу зробити висновок, що дослідження сконцентровані лише на певних напрямках без їхнього синтезованого уявлення. Залучення іноземних інвестицій та загалом міжнародна інвестиційна привабливість підприємства є, безумовно, одним із головних чинників, що визначають ефективність діяльності підприємства, а зокрема оцінюють фактичну та потенційну здатність до проведення ним ефективної зовнішньоекономічної діяльності. Отже, саме це визначає напрями підвищення інвестиційної привабливості підприємства та підвищення міжнародної конкурентоспроможності, що є особливо актуальними у сучасній економічній та політичній ситуації. Визначено, що напрями інвестиційної привабливості підприємства не повинні обмежуватися класичною їх структурою, вони повинні оновлюватися та постійно удосконалюватись, згідно теперішньої соціально-політичної та економічної ситуації в країні. Саме визначення напрямів підвищення інвестиційної привабливості реально характеризує поточний стан та потенціал підприємства, як для майбутніх інвесторів, так і для менеджменту компанії.
-
Підходи до забезпечення і підвищення стану ефективності діяльності підприємства.
У статті обґрунтовано підходи до забезпечення і підвищення стану ефективності діяльності промислового підприємства у нестабільний період функціонування і розвитку. Розкрито основні завдання управління ефективністю промислового підприємства за умов забезпечення ефективності діяльності, активізації ефективності діяльності і стимулювання процесу досягнення ефективності діяльності. Процес реалізації основних завдань управління ефективністю функціонування і розвитку підприємства розкрито за основними процесами (виробництво, реалізація, інвестування і фінансування) та у розрізі функцій управління (аналіз, планування, організація, облік, контроль, регулювання). Запропоновано алгоритм реалізації основних завдань управління ефективністю діяльності промислового підприємства, який передбачає послідовне виконання шести етапів: етап комплексного аналізу стану ефективності діяльності підприємства; етап оцінки здійснення основних процесів фінансово-господарської діяльності підприємства; етап визначення ступеня виконання функцій управління ефективністю діяльності підприємства; етап формування потенційних можливостей до реалізації завдань управління, етап визначення можливості досягнення стану ефективності; етап підтримки досягнутого стану ефективності діяльності промислового підприємства як етап, що свідчить про досягнення поставленого завдання управління ефективністю. Розроблені підходи сприятимуть зростанню фінансових результатів діяльності, зміцненню стійкості та платоспроможності в умовах ризику та дозволять удосконалити управління ефективністю і підвищити ефективність системи управління ефективністю суб’єктів господарських відносин у цілому.
-
Оптимізаційне моделювання фінансування розвитку територіальних громад.
В роботі доведено, що в сучасних умовах децентралізації існує необхідність побудови ефективної системи управління фінансовими ресурсами територіальних громад. Показано, що на особливу увагу заслуговує механізм управління підприємства житлово-комунального господарства, діяльність яких має не тільки економічне, а й важливе соціальне значення.
Проаналізовані особливості фінансових ресурсів територіальних громад та підприємств житлово-комунального господарства. Доведено, що специфікою ЖКГ, як галузі національного господарства, є використання коштів державного бюджету у формі видатків. Видатки на ЖКГ України належать до другої групи видатків бюджету (видатки на суспільні і соціальні послуги, що надаються суспільству і безпосередньо громадянам).
Показано, що унаслідок прийняття змін до Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України суттєво розширені фінансові можливості місцевого самоврядування. На сьогодні держава здійснює суттєву фінансову підтримку процесу децентралізації. Доведено, що фінансова підтримка реформ адміністративно-територіального устрою України не повинна перетворитись на перерозподіл коштів Державного бюджету на користь окремих територіальних громад та їх об’єднань. Тобто кінцевою метою реформ повинно стати створення фінансово спроможних і самодостатніх територіальних громад.
В роботі проведене моделювання етапів та умов забезпечення сталого розвитку територіальних громад. Доведено, що необхідно виокремити три стадії: 1) мінімізація збитків, досягнення беззбитковості та формування умов самодостатності у фінансовому забезпеченні; 2) досягнення прибутковості та рентабельності; 3) досягнення рівня фінансової стійкості, достатнього для сталого розвитку територій.
Доведено, що найбільшу фінансову допомогу з боку держави територіальні громади потребують на перших двох стадіях. У зв’язку з цим, запропоновано на перших двох стадіях планувати експоненційне зростання обсягів державної підтримки. На третій стадії, залишається необхідною потреба у зовнішньому фінансуванні з боку держави. Але на цьому етапі більшість територій вже повинна знаходиться на тому рівні фінансової стійкості, на якому більшу частину її прибутковості і рентабельності можливо забезпечити за рахунок внутрішньогалузевих ресурсів та можливостей. Доведено, що на третій стадії, зникає необхідність стрімкого зростання видатків, їх можливо зафіксувати на певному достатньому для підтримки сталого розвитку рівні. Таку ситуацію найкраще можливо описати логістичною кривою.
-
Метод оцінки ефективності управління житлово-комунальним господарством.
В роботі проведено дослідження співвідношення взаємозалежностей між попитом та ціною на основні житлово-комунальні послуги за допомогою карт ізопрофіт. Доведено, що потреби у ЖК послугах можуть бути реалізовані за наявності певного економічного забезпечення. По-перше, це існування певних економічних можливостей у споживачів, тобто певний рівень добробуту. По-друге – це сформованість відповідного потенціалу і матеріально-технічної бази галузі, необхідних для задоволення платоспроможного попиту населення у ЖК послугах.
Встановлено, що для послуг холодного водопостачання і каналізації, гарячого водо- та газопостачання виконується закон попиту. Для технічного обслуговування житла та опалення має місце парадокс Гіффена. Щодо споживання електроенергії, то на нашу думку, його не можливо вважати стандартним товаром Гіффена. В разі погіршення рівня доходів населення, воно скоротить обсяги споживання електроенергії, але взагалі не відмовиться від неї. В разі несплати, доступ до цієї послуги, також може бути обмежений. В результаті було визначено умови максимізації прибутку ЖКГ.Доведено, що існує суттєвий вплив природних монополій, таких як ЖКГ на загальний стан економіки у країні, і за необхідності, потребує першочергового реінжинірингу. Закономірності, пов’язані з попитом та цінами на різні види енергоносіїв суттєво відрізняються від методів оцінки ефективності у практичній діяльності. ЖКГ України у темпах розвитку суттєво відстає від аналогічної галузі Республіки Білорусь. У той же час, в Україні використовуються методи управління, що базуються на недостовірних або неповних даних не дадуть позитивного результату. Важливим завданням у межах галузі ЖКГ є встановлення науково обґрунтованих і методик, що дозволяють прискорити процеси модернізації та розвитку економіки загалом.
-
Особливості навчання керівників об’єднаних громад.
У роботі доведено, що в умовах децентралізації, вирішення її основного завдання, а саме подолання соціально-економічних проблем, стане задачею не тільки муніципальних органів влади, а й керівників громад та громадських об’єднань. Саме тому існує необх.ідність активізації підготовки нових висококваліфікованих фахівцями для вирішення проблем управління нерухомістю на мікро-, мезо- та макрорівнях.
Показано, що керівники територіальних громад повинні буди особами, які повинні мати одночасно знання у економічній, правовій, технічній та інших сферах, визначити на цій основі довготермінові цілі і забезпечити їх реалізацію за допомогою продуманої системи заходів та інструментів. Тому існує необхідність вдосконалення наявних та розробка нових програм підготовки управлінських кадрів на рівні територіальних громад.
Обґрунтована доцільність активізації процесу підготовки керівних кадрів для територіальних громад. З урахуванням того, що для підготовки відповідних кадрів у навчальному закладі необхідні мінімум п’ять років, на нашу думку необхідно активізувати діяльність щодо перепідготовки (післядипломної освіти) осіб, які вже мають вищу освіту.
Встановлені особливості підготовки керівників територіальних громад враховані у запропонованих авторських програмах: «Підготовка керівного складу об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) (голів, управителів, бухгалтерів, голів ревізійних комісій, головних спеціалістів та ін.)», «Менеджмент нерухомості», «Енергетичний менеджмент у теплопостачанні», «Енергетичний менеджмент у водопостачанні». Програми призначені для введення у науковий і практичний обіг нових сучасних знань з менеджменту й економіки щодо навчання та перепідготовки керівників територіальних громад, громадських об’єднань, керівного складу об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), а саме голів ОСББ, управителів, бухгалтерів, голів ревізійних комісій ОСББ, керівників управляючих компаній, а також керівників комунальних підприємств та керівників структурних підрозділів. Авторські навчальні програми забезпечують можливість теоретичної і практичної підготовки.
-
Інформація для авторів
Інформація для авторів
