Методологія та напрями реалізації мотивації соціальної відповідальності бізнесу.

Автор(и)

  • Віталій Борисович Мішура Державний вищий навчальний заклад «Донбаська державна машинобудівна академія», м. Краматорськ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6725.33.2017.134402

Ключові слова:

соціальна відповідальність бізнесу, національні проекти, мотивація соціальної відповідальності, мотиваційний механізм, розвиток персоналу, охорона праці, охорона природи, відповідність цінностей, бюджетне заміщення, раціональна споживча поведінка, комерційна і соціальна доцільність, гарантії інтерес

Анотація

Концепція соціальної відповідальності бізнесу розроблялася в країнах з ринковою економікою протягом усього XX століття, і цивілізований бізнес ініціативно визнав соціальні цінності поряд з економічними, а суспільство не відкинуло ідеї комерційного прибутку. В ході реалізації національних проектів актуальною залишається проблема фінансового забезпечення зобов'язань держави та збільшення інвестиційних вкладень бізнесу у розвиток соціальної, регіональної інфраструктури. Масштаби соціальної відповідальності послідовно зростають по мірі зростання ресурсних можливостей. Компанії, що здійснюють соціальні інвестиції, свідомо і виважено вкладають свої ресурси у розвиток суспільства, чекаючи взамін не тільки відповідного суспільного визнання, але і довгострокову вигоду для свого бізнесу. Конкретна соціальна проблема стає важливою, якщо сформувалася потреба і/або приватний інтерес (вигода) вчинити яку-небудь дію (бізнес-процес) соціального характеру. Саме ця умова актуалізує розробку концептуальних засад формування та розвитку механізму мотивації потреби соціальної відповідальності. У статті визначено пріоритетні напрями соціальної відповідальності бізнесу з урахуванням реалізованих національних проектів. Розглянуто найважливіші умови і сформульовані принципи мотивації бізнесу до ініціативної і високовитратної соціальної діяльності, що дозволяє підтримувати баланс інтересів бізнесу, держави і суспільства. Обговорено зміст принципу загального зв'язку і відповідність цінностей, принципу заміщення, принципу поєднання комерційної та соціальної доцільності.

Посилання

  1. 1. Захарченко В. И., Костромин С. А. Формирование корпоративной социальной ответственности / ИТР (г. Москва), 2003. - №4. – с. 23-25.
  2. 2. Davis R. The Meaning and scope of social responsibility. In: Contemporary management. - Issues and viewpoints. -Englewood clifts, 1974, p. 630.
  3. 3. Валентейн С., Нестеров Л. Развитие общества в теории социальных альтернатив. - М.: Наука, 2013. -197 с.
  4. 4. Туркин С. В. Социальные инвестиции в бизнесе. - М.: 2014, -147 с.
  5. 5. Чирикова А., Шишикин С. Власть и бизнес на поле социальной политики: региональная проекция. // Общество и экономика. -2006. - № 1.- С. 105 - 116.
  6. 6. Рукина И. Реализация национальных проектов предполагает мониторинг их эффективности. // Общество и экономика. – 2006. - № 6. - С. 37 - 42.
  7. 7. Колесникова Л. Предпринимательство: от «максимизации прибыли» к синергии социально экономических систем. // Вопросы экономики. – 2001. -№ 10. - С. 40-54.
  8. 8. Гринберг Р. Экономическая эффективность предпринимательства и социальная ответственность фирмы. // Общество и экономика. – 2006. - № 6. - С. 9-15.
  9. 9. Попов В., Крайнюченко И. Эволюция человечества и экономика. // Общество и экономика. – 2006. - № 6. - С. 182 -191.
  10. 10. Садков В., Греков И. Об эффективности общественного развития (вопросы методологии страновых измерений). // Общество и экономика. – 2006. - № 4. – С. 163-178.
  11. 11. Домбровски М. Роль государства в постиндустриальной экономике. // Общество и экономика. – 2006. - № 5. – С. 116 -121.
  12. 12. 3улькарнай И. Государство как фирма по предоставлению общественных услуг. // Общество и экономика. – 2006. - №5. - С. 105-116.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-03-02

Як цитувати

Мішура, В. Б. (2017). Методологія та напрями реалізації мотивації соціальної відповідальності бізнесу. Вісник Приазовського Державного Технічного Університету. Серія: Економічні науки, (33), 260–267. https://doi.org/10.31498/2225-6725.33.2017.134402

Номер

Розділ

Статті