ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ  ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Marina Melnuchyk

doi:10.31498/2225-6725.36.2018.170140

Автор(и)

Marina Melnuchyk Харківський інститут фінансів Київського національного торговельно-економічного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-2113-3676

DOI:

https://doi.org/10.31498/2225-6725.36.2018.170140

Ключові слова:

ресурси, об’єкти обліку, капітал, нефінансові показники, нематеріальні активи, методи оцінки, вартість підприємства, звітність.

Анотація

Розкриття у бухгалтерській звітності інформації про соціальний капітал вимагає формування облікової політики, який визначає положення окремих об’єктів обліку з позиції джерела створення додаткової вартості й цінності підприємства. Зазначене актуалізує обґрунтування варіантів обліку об’єктів соціального капіталу та організацію відповідним чином структурних складових облікової політики в частині соціального капіталу. Метою статті є обґрунтування елементів облікової політики соціального капіталу торговельних підприємств для формування якісних показників звітності. Виконання соціально-відповідальної діяльності підприємствами торгівлі зумовлює формування соціальної політики, на якій мають ґрунтуватись показники фінансової та нефінансової звітності. Представлено архітектуру облікової політики щодо соціального капіталу за такими частинами: загальна, методична, організаційно-технічна. Елементи облікової політики подано у взаємодії внутрішніх й зовнішніх чинників. До складових, які утворюють соціальний капітал, як категорію облікової системи віднесено – нематеріальні активи, витрати, зобов’язання. З метою достовірного відображення у звітності інформації про соціальний капітал, рекомендовано визнавати в системі бухгалтерського обліку такі об’єкти бухгалтерського обліку, які забезпечують отримання економічного ефекту та зростання капіталізації підприємства. Для цього запропоновано: розширити номенклатуру нематеріальних активів – складових соціального капіталу; застосовувати альтернативні методи їх оцінки; вести позабалансові об’єкти, які збільшують цінність підприємства, але не можуть бути визнані об’єктами обліку за положеннями стандартів обліку; виважено підходити до вибору методів зобов’язань, які формують соціальний капітал. Представлено методичні засади оцінки складових соціального капіталу для використання під час формування облікової політики.

Посилання

1. Metodychni rekomendatsii zi skladannia zvitu pro upravlinnia [Methodological recommendations for drawing up a management report]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0982201-18.
2. Hrosul, V. A. (2013). Resursy pidpryiemstva: teoretychne osmyslennia sutnosti [Enterprise resources: theoretical understanding of the essence]. BiznesInform – BusinessInform, 7, 236–242 [in Ukrainian].
3. Shyhun, M. M., Davydiuk, T. V. (2011). Korporatyvna sotsialna zvitnist yak perspektyva informuvannia pro liudskyi kapital vitchyznianykh kompanii [Corporate social reporting as a prospect of informing about the human capital of domestic companies]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu – Bulletin of the Zaporizhzhya National University, 1(9), 173–178 [in Ukrainian].
4. Travin, V. V. (2010). Osoblyvosti orhanizatsii bukhhalterskoho obliku vnutrishnoho hudvilu yak proiavu sotsialnoho kapitalu na mikroekonomichnomu rivni [Features of the organization of accounting of internal goodwill as a manifestation of social capital at the microeconomic level]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia : Ekonomichni nauky – Bulletin of the Zhytomyr State Technological University. Series: Economic Sciences, 2 (52), 197–201 [in Ukrainian].
5. Lokhanova, N. O. (2014). Oblikova polityka yak instrument upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu kompanii [Accounting policy as a tool for managing the company's economic security]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience, 11, 12–16 [in Ukrainian].
6. Resler, M. (2012). Oblikova polityka – osnova metodychnoho zabezpechennia oblikovo-analitychnoho mekhanizmu [Accounting policy - the basis of methodical provision of accounting and analytical mechanism]. Ekonomichnyi analiz – Economic analysis, 11(4), 278-280 [in Ukrainian].
7. Butnik-Siverskyi, O. B. (2002). Intelektualnyi kapital (teoretychnyi aspekt) [Intellectual Capital (Theoretical Aspect)]. Intelektualnyi kapital – Intellectual capital, 1, 16-27 [in Ukrainian].
8. Holov, S. F. (2007). Bukhhalterskyi oblik v Ukraini: analiz stanu ta perspektyvy rozvytku [Accounting in Ukraine: an analysis of the status and prospects of development]. Kyiv: TsNL [in Ukrainian].
9. Kaminska, T. H. (2013). Intelektualnyi kapital yak skladova kruhooborotu kapitalu pidpryiemstva v obliku i zvitnosti [Intellectual capital as a component of the company's capital turnover in accounting and reporting]. BiznesInform – BusinessInform, 6, 289-295 [in Ukrainian].
10. Lehenchuk, S. F., Stepaniuk, O. S., Renkas, Yu. (2016). Deiaki problemni pytannia audytu operatsii z komertsializatsii nematerialnykh aktyviv u systemi franchaizynhovykh vidnosyn [Some Problematic Issues in the Audit of Intangible Assets Commercialization Operations in the Franchise Relationship System]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia : Ekonomichni nauky – Bulletin of the Zhytomyr State Technological University. Series: Economic Sciences, 2, 20-26 [in Ukrainian].
11. Kovtunenko, K. V. (2012). Osoblyvosti obliku intelektualnoho kapitalu na pidpryiemstvi [Features of the accounting of intellectual capital in the enterprise]. Visnyk Skhidnoievropeiskoho universytetu ekonomiky i menedzhmentu. Ser. : Ekonomika i menedzhment – Bulletin of the East European University of Economics and Management. Sir : Economics and Management, 1, 90-97 [in Ukrainian].