ФОРМУВАННЯ ПОГЛЯДІВ НА МИСТЕЦЬКУ ОСВІТУ В ФІЛОСОФСЬКИХ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ КОНЦЕПЦІЯХ

Автор(и)

  • Zinayida Boyko Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2013.137337

Ключові слова:

філософія мистецтва, мистецька освіта, нова система освіти, національна складова філософії, національні джерела розвитку

Анотація

У статті аналізуються загально-філософські основи розвитку сучасної мистецької освіти. Наголошується на національній складовій як у філософії, так і в мистецтві. В умовах перехідного періоду до розвинених ринкових відносин, в якому все ще перебуває Україна, роль держави в проектуванні нових освітніх програм є провідною. Нова система освіти України в цілому відповідає світовим тенденціям розвитку вищої освіти. Однак орієнтація на європейський шлях розвитку повинна враховувати не лише загальноєвропейські цінності, а й українську складову – національні витоки розвитку.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-25

Номер

№ 2 (2013)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.