ФОРМУВАННЯ ПОГЛЯДІВ НА МИСТЕЦЬКУ ОСВІТУ В ФІЛОСОФСЬКИХ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНИХ КОНЦЕПЦІЯХ

Автор(и)

  • Zinayida Boyko Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2013.137337

Ключові слова:

філософія мистецтва, мистецька освіта, нова система освіти, національна складова філософії, національні джерела розвитку

Анотація

У статті аналізуються загально-філософські основи розвитку сучасної мистецької освіти. Наголошується на національній складовій як у філософії, так і в мистецтві. В умовах перехідного періоду до розвинених ринкових відносин, в якому все ще перебуває Україна, роль держави в проектуванні нових освітніх програм є провідною. Нова система освіти України в цілому відповідає світовим тенденціям розвитку вищої освіти. Однак орієнтація на європейський шлях розвитку повинна враховувати не лише загальноєвропейські цінності, а й українську складову – національні витоки розвитку.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-10-25

Номер

№ 2 (2013)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.