ПОТЕНЦІАЛ ПРЯМОЇ ДЕМОКРАТІЇ: КРИТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2014.137926Ключові слова:
пряма демократія, демократичні процедури, політичний процес, громадянське суспільство, глобалізаціяАнотація
У межах критичного осмислення потенціалу прямої демократії як основи демократизації глобального політичного процесу (здійснюваного в рамках теоретико-методологічних підходів нормативної теорії демократії й теорії політичної участі) стверджується свого роду мінімалізм, суть якого в розгляді демократії як засобу колективного розв’язання проблем, до якого варто підходити з позиції концентрації уваги переважно на демократичних процедурах і з урахуванням мінімальної здатності як демократії участі, так і демократії політичного обговорення реальної трансформації політичних інтересів учасників політичного процесу. Наголошується, що важливо зрозуміти, які перспективи розвитку прямої демократії відкривають досягнення сучасного громадянського суспільства, чи додали вони прямій демократії такий могутній імпульс, що можна говорити про трансформацію політико-правовихсистем сучасних демократичних держав у систему прямого народовладдя.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.