СЕМАНТИЧНИЙ ТОПОС КУЛЬТУРИ У КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ АРХЕТИПІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2013.138048Ключові слова:
хронотоп, архетип, міф, українська народна художня культура, аксіосфера, семантичне тіло культури, фольклор, трікстерАнотація
У статті проаналізована герменевтична інтерпретація хронотопу української народної ху- дожньої культури. Проведений аналіз фундаментальних структур визначає характер аксіосфери та історично лабільні форми суспільної свідомості у заданому хронотопі. У хронотопі вітчизняного фольклору та інших різноманітних форм фольклоризму розглянуто архетипічні фігури: Герой/Вождь, Тінь/Трікстер, Аніма/Анімус, Софія/Мати-Земля, архетип стихій (води, вогню, повітря), праобрази со- нячних і місячних божеств, Чужий. Аналіз архетипної основи хронотопу української народної художньої культури необхідний для позбавлення від етноцентричних стереотипів, пов’язаних із схильністю домі- нуючих символічних фігур етнокультури до самосакралізації. Критичний підхід до глибинних важелів національної самосвідомості, у тому числі у світі художнього, сприятиме встановленню міжкультурних стосунків на засадах діалогу і толерантності.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.