СЕМАНТИЧНИЙ ТОПОС КУЛЬТУРИ У КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ АРХЕТИПІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2013.138048Ключові слова:
хронотоп, архетип, міф, українська народна художня культура, аксіосфера, семантичне тіло культури, фольклор, трікстерАнотація
У статті проаналізована герменевтична інтерпретація хронотопу української народної ху- дожньої культури. Проведений аналіз фундаментальних структур визначає характер аксіосфери та історично лабільні форми суспільної свідомості у заданому хронотопі. У хронотопі вітчизняного фольклору та інших різноманітних форм фольклоризму розглянуто архетипічні фігури: Герой/Вождь, Тінь/Трікстер, Аніма/Анімус, Софія/Мати-Земля, архетип стихій (води, вогню, повітря), праобрази со- нячних і місячних божеств, Чужий. Аналіз архетипної основи хронотопу української народної художньої культури необхідний для позбавлення від етноцентричних стереотипів, пов’язаних із схильністю домі- нуючих символічних фігур етнокультури до самосакралізації. Критичний підхід до глибинних важелів національної самосвідомості, у тому числі у світі художнього, сприятиме встановленню міжкультурних стосунків на засадах діалогу і толерантності.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.