ЛИХІ ПОБАЖАННЯ ЯК УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ТРАДИЦІЯ

Автор(и)

  • Yulia Demianova кандидат філологічних наук, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2014.138107

Ключові слова:

прокльони, українська мова, культура, традиції, звичаї

Анотація

Прокльони – частина фольклорної спадщини українського народу. Метою даного дослідження є аналіз проклять як української культурної традиції та виявлення їх витоків. Автор припускає, що всі прокльони можна розділити як мінімум на три групи: вербальні формули, які дуже тісно пов'язані з культурою, традиціями, звичаями, історією, міфологією, забобонами і релігією українців; прокльони, які не мають яскраво вираженого культурного коріння; "жартівливі" прокльони, які вживаються у мові для досягнення гумористичної мети. Значення прокльонів залежить від контексту. У статті стверджується, що основні соціокультурні функції прокльонів – це педагогічна, або дидактична, терапевтична і регулятивна. Також показано, що в даний час прокльони продовжують активно використовуватися у всіх сферах життя.



##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-29

Номер

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення