СЕМІОЛОГІЯ МИСТЕЦТВА Я. МУКАРЖОВСЬКОГО: ДО ПИТАННЯ ПРО МЕТОДОЛОГІЮ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІГУРАТИВНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В ОБРАЗОТВОРЧОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2015.138371Ключові слова:
"розшарування" функцій, "кругообіг естетичних норм", автоматизація, одивнення, семантичне напруження, розсіяний комунікативний елемент, поетична моваАнотація
У статті розглянуто структуральну естетику Я. Мукаржовського як вступ до теорії образотворчого тропосу. Вчення про твір як художній знак автор аналізує в аспекті дослідження способів породження непрямих смислів в образотворчості. Здійснено експлікацію понятійних засобів, здатних слугувати дослідженню семантичних зсувів у мистецтві. Показано методологічний потенціал понять "функція" та "естетична норма" як інструментів аналізу фігуративних утворень. Виявлено подвійні шляхи метафоризації відповідно до антиномічної структури твору як автономного естетичного та комунікативного знаку. Показано значущість концепції "поетичної мови" щодо пояснення полісемії фігуративних феноменів у образотворчості. Акцентовано шляхи семантизації "формальних" елементів твору та їх роль у процесах утворення непрямих смислів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.