Ідеологія та соціокультурні засади надання управлінських послуг
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2017.138615Ключові слова:
сервісна держава, держава загального добробуту (соціальна держава), сервісно-орієнтована державна політика, управлінські послугиАнотація
Мета статті – розкрити ідеологію та визначити соціокультурні засади надання управлінських послуг на основі аналізу провідних ідей зарубіжних та вітчизняних вчених, а також розглянути проблеми реалізації сервісної політики держави на прикладі сфери зайнятості населення. Методологічною основою дослідження є системний аналіз. Загальнонаукові методи систематизації та узагальнення, метод порівняльного аналізу дозволили здійснити співвідношення понять “сервісної” та “соціальної” держави, розкрити сутність сервісно-орієнтованої державної політики, висвітлити ідеологію та визначити соціокультурні засади надання управлінських послуг. Наукова новизна полягає в розширенні уявлень щодо ролі послуг органів влади в соціальній державі у відповідності до класичної теорії адміністративного управління та концепції нового державного менеджменту. Доведено, що на сучасному етапі реформування державного управління в Україні управлінським послугам слід відвести роль базової функції держави, тобто будь-яка діяльність органів влади від її імені є сервісною. В прикладному аспекті висвітлено особливості практичної реалізації ідеології надання сервісних послуг в Україні у сфері зайнятості населення. Висновки. У переважній більшості країн світу, де на зміну ієрархічно побудованому адміністративному управлінню приходить новий державний менеджмент, функціонування “мережевих держав” є передчасним, через неможливість застосування виключно комунітаристської концепції політичних мереж, за якої держава, замість здійснення своїх повноважень через інститути влади буде тільки регулювати зв’язки та взаємовідношення всіх акторів сервісної діяльності. Тому при побудові сервісної держави мережевий принцип суспільно-управлінської взаємодії слід роз- глядати тільки як форму організації управлінської діяльності, що дозволяє істотно знизити витрати традиційної політико-правової регламентації суспільних процесів, забезпечити більш мобільну взаємодію з громадськими ін- ститутами та структурами.##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.